Червень – в народі його ще йменували червець. 1 червня — Івана. Як тільки сходило сонце, землероби виходили на хлібну ниву, котили навколо неї сплетені з молодої верби колеса, примовляючи: щоб нива була густою і колосистою. 3 червня — Олени. Який буде день — сонячний чи дощовий, — то так піде й на осінь. Сіяли льон, гречку, ячмінь, пізню пшеницю. 7 червня — Іванів день. Погані роси. Лікарських трав не рвали. 11 червня — Феодосії. Колосяться зернові. Ходить Феодося і дивиться колосся. 14 червня — Харитона та Устима. Якщо йтиме дощ, то дощитиме до кінця місяця, а коли сонячно, то на добрий налив колосся. Цю прикмету необхідно розглядати разом із погодою 24 січня (на Григорія), яка вказує погоду на літо, іній цього дня прогнозує дощ у період з 13 по 16 червня. 16 червня — Луки. Південний вітер — для яровини добре, а коли з північного заходу — на сльотаве літо. Якщо йтиме дощ, то будуть гриби. 17 червня — Митрофана. В цей день сіяли гречку та льон. 21 червня — Федір літній (Стратилат). Гроза на Федора — погано для сіна. З цього дня починають копати криниці — вода буде чиста і корисна. 22 червня — Кирила. На Кирила сонце віддає всю свою силу. День астрономічного літнього сонцестояння. За–цвіла липа — на тепле й сонячне літо. Щедрим буде медозбір. 24 червня — Варфоломія та Варнави. «Варфоломій і Варнава дня увірвали, а ночі доточили». Починали боронувати пар. 25 червня — Петра-сонцеворота, Онуфрія. Сонце — на зиму, а літо — на спеку. Якщо цього дня сухо, то сіно зберуть сухим, а коли дощ — мокрий покіс буде. Замовкають співи птахів. Тому казали: «На Онопрія соловей ячмінним зерном вдавився».