Тарас Григорович Шевченко
(1814 – 1861)
І мене в сім’ї великій,
В сім’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.
Тарас Шевченко

Щороку відзначають українці річницю від дня народження великого сина України, геніального поета і художника Тараса Шевченка. Ми називаємо його ще апостолом правди і свободи, нескореним борцем за волю України.
Поет пов’язав свою долю з долею України, яка постала перед ним поневоленою, сплюндрованою завойовниками з усіх сторін. Він виступив зі своїм полум’яним словом на її захист від поневолювачів, закликав до боротьби, залишив своїм «живим і ненародженим землякам» важливі дороговкази. Уявімо собі, що було б з нашим народом, з Україною, якби Господь не послав нам Шевченка, виразника голосу поневоленого народу....

Така доля героїв, вони не встигають дожити до здійснення бажань...»

— Джоанн Харріс

Слово захоплює, вражає, дивує і жахає – все залежить від уміння перейнятися цим найбільшим дивом природи. Воно будить фантазію, розвиває уяву, відкриває неосяжний простір для зародження нових образів, бо в слові закована безмежна сила уявлень і знань про людину, природу, світ.

Зараз на нашій планеті, за оцінками фахівців всесвітньої організації ЮНЕСКО, налічується близько 6-ти тисяч мов, причому половина з них перебуває під прямою загрозою зникнення. Добре це чи погано - не можна сказати напевно, проте абсолютно точно можна стверджувати, що окрема, самостійна мова - це своєрідний носій цілком певних традицій та культурної спадщини, що в свою чергу вказує на конкретну цінність, яку вона може представляти хоча б з точки зору історичної аналітики.

У 1999-му році на 30-й сесії Генеральної конференції Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, було прийнято рішення заснувати Міжнародний день рідної мови. Датою щорічного свята вибрано 21 лютого. Це всесвітнє свято було засноване з метою сприяння багатому культурному та мовному різноманіттю. Збереження багатомовності дає можливість зберегти не тільки унікальний погляд на нашу тисячолітню історію і культуру, але й виробити найбільш широкі підходи у сфері взаєморозуміння і людяності, які все ще продовжують зберігати в собі ряд проблем, вирішення яких видається складним завданням.

Без мовного зв'язку з рiдним народом не може бути повноцiнного нацiонально-духовного життя i вираження особистостi. Тільки слово об'єктивує думку,- писав наш земляк, славетний мовознавець О.Потебня. Звичайно, ніхто не закликає нас "ставати на коліна й бездумно бити перед словом поклони" (А.Бортняк). Але жити цим словом, знати своє слово, любити його, розвивати, вкладаючи в нього свій розум, свій дух, своє сумління" маємо, бо слово «мова» походить від давньоруських слів "молвь", "молвити" і означає - "освiтитися", "стати духовно чистими". Воiстину, коли "я молюся чужою мовою, то вуста мої моляться, а серце спить" (Святий Павло). Дійсно, найважче вивчити рідну мову, бо вона живе в серці поза всілякими правилами і законами, вона частина нас, як душа, свідомість. Виходить вчити мову – це вчити самого себе. Вчити себе у світі і світ у собі.

22 січня знаменний день для усіх українців – День Соборності, що є символом єднання і цілісності нації.

Згідно з планом проведення Всеукраїнських та міжнародних масових заходів з учнівською та студентською молоддю на 2014 рік Міністерства освіти і науки України, Український державний центр туризму та краєзнавства учнівської молоді, Комунальний заклад «Харківська обласна станція юних туристів» Харківської обласної ради сумісно з Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна 16-18 січня 2014 року проводять VIII Всеукраїнську філософську історико-краєзнавчу конференцію учнівської молоді «Пізнай себе, свій рід, свій нарід». В роботі конференції братимуть участь учитель історії Махаринська Оксана Петрівна та учениці Кабачій Аліна, Кравченко Тетяна, Луценко Анна, Ястреб Анжеліка.

Побажаємо нашим колегіантам вдалого виступу!

Програма патріотичного виховання, формування здорового способу життя, розвитку духовності учнів Білоцерківського колегіуму Білоцерківської міської ради Київської області на 2013 – 2018 роки

Антиукраїнська направленість голодомору. Геноцид проти українського народу

Педагогіка через виховання та навчання дітей відтворює, продовжує і розкриває у кожному наступному поколінні народ, націю. Тому й національний підхід у науковому розв’язанні педагогічних проблем є обов’язковим. Саме на такий шлях у трактуванні національної педагогіки орієнтував нас К.Д. Ушинський, який науково довів, що «Незважаючи на схожість педагогічних форм усіх європейських народів, у кожного з них своя особлива національна система виховання, своя особлива мета і свої особливі засоби досягнення цієї мети».