Білоцерківський академічний
ліцей «Колегіум»

Цього дня відзначають День наближення числа π, оскільки 22/7 ≈ 3,14 — популярне раціональне наближення для π.

День тренера в Україні — це офіційне свято спортивних тренерів, яке відзначається щорічно 19 липня. Ідея святкувати цей день виникла в 1999 році, коли представники Федерації спортивної та художньої гімнастики України запропонували відзначати професійне свято тренерів. 

Емоджі — це піктограми (графічні символи), які зазвичай мають яскравий, «мультиплікаційний» вигляд і використовуються в текстових повідомленнях. Емоджі надзвичайно різноманітні — це обличчя, персонажі, погодні явища, транспорт, предмети, їжа, рослини, тварини або знаки, які означають емоцію чи дію. Коли нам не вистачає міміки, жестів та інтонації, щоб передати свої відчуття, на допомогу готові прийти емоджі. Найчастіше їх можна зустріти в постах соціальних мереж, яким вони додають потрібного емоційного забарвлення. Популярність емоджі в спілкуванні онлайн надзвичайна, тож не дивно, що існує особливе свято — Всесвітній день емоджі😊😝😍😎

Контакти для безпечного виїзду і підтримки та відповіді на інші питання можна знайти на сайті: https://linktr.ee/vstup_tot

Україна чекає на вступників з ТОТ

Меседж-бокс: Вступ до українських ЗВО для молоді з ТОТ (2025)

Україна чекає на вступників з тимчасово окупованих територій

Журналіст, поет, перекладач, сценарист, заслужений діяч мистецтв України (з 1993), громадський діяч, політик.

Шевченківська премія 1992 року за збірки поезій «Материк», «Осереддя».

Народився 15 липня 1939 року у с.Велика Вільшанка Васильківського району Київської області.

Освіта: Київський університет ім.Т.Шевченка (1958-1960 рр.), факультет журналістики Літературного інституту ім.М.Горького (1965 р.), Вищі сценарно-режисерські курси при Держкіні СРСР (1969-1971 рр.).

Життєпис: Працював на різних посадах від різнороба, експедитора, моряк риболовецького сейнера (1966-1969, 1971-1988 рр.) до Народного депутата України (1990-2006, 2007-2011 рр.) У 1966-1969 роках ‑ літпрацівник, сценарист кіностудії ім.Довженка, у 1988-1990 роках ‑ секретар правління Спілки письменників України і Київської організації Спілки письменників України. Голова ВУТ «Просвіта» ім.Т.Шевченка (з 2003 року), член Центрального проводу УНП (з 2003 року), шеф-редактор газети «Слово Просвіти».

Творчість: Автор збірок: «Нате!» (1963 р.), «Летюче дерево» (1972 р.), «Зело» (1973 р.), «Нитка-оксамитка» (для дітей, 1975 р.), «Пам'ять» (1977 р.), «Досвід» (1980 р.), «Круговорот», «В день молодого сонця» (1981 р.), «Голос» (1982 р.), «Жолудь» (1983 р.; 1990 р. ‑ російською), «Календар», «Польовичок» (для дітей, 1985 р.), «Світло» (1986 р.), «Поріг» (1988 р.), «Сіль» (1989 р.), «Осереддя» (1989 р.), «Відбитки» (1992 р.), «Хрест» (1993 р.); збірка есеїв і літературно-критичних статей: «Ключ розуміння» (1990 р.), «Мова — явище космічне» (1994 р.); автор ідеї мультсеріалу «Лис Микита» на мотиви творчості Івана Франка. Автор сценарію мультфільму «Котигорошко». Переклав Г.Матевосяна, В.Распутіна, Ю.Марцинкявічюса, М.Каріма тощо.

Володіє туркменською, польською, російською, сербською мовами.

Угорський математик та винахідник Ерне Рубік народився цього дня. Він відомий створенням Кубика Рубіка, який став популярною головоломкою по всьому світу.

10 липня увесь світ відзначає День Ніколи Тесли. Саме цього дня, у 1856 році народився цей видатний сербський фізик, інженер, раціоналізатор та винахідник. Йому належать численні винаходи в галузях електрики та електротехніки. Він є автором теорії змінного струму, він створив перший у світі електричний двигун зі змінним струмом, а також зробив багато інших великих відкриттів, які стали вирішальними для розвитку світових технологій.

Ігор Миронович Калинець (нар. 9 липня 1939 в Ходорові) — поет і прозаїк, один із чільних представників так званої "пізньошістдесятницької" генерації і дисидентсько—самвидавного руху в Україні, політв’язень. Живе і працює у Львові. Автор сімнадцяти поетичних збірок, написаних у період між серединою шістдесятих та 1981 роком. Почесний доктор Львівського національного університету імені Івана Франка.

Поетичну творчість Калинця, за пропозицією самого автора, прийнято хронологічно поділяти на дві головні частини: дев’ять книжок, написаних перед ув’язненням у 1972 р. (з них офіційно в УРСР опубліковано було лише першу — "Вогонь Купала", 1966, решта функціонувала у самвидавному обігу) і вісім — написаних під час ув’язнення та на виселенні (до 1991 р. функціонували тільки у самвидаві). Згідно з цим поділом і було підготовлено та випущено два томи поезій Калинця — "Пробуджена муза" (Варшава, 1991) та "Невольнича муза" (Балтимор — Торонто, 1991). 1991 року збірку вибраних поезій "Тринадцять алогій" видано було також в Україні.