Білоцерківський академічний
ліцей «Колегіум»

30 вересня завершується акція «Монетки дітям», запроваджена Національним банком України і благодійним фондом «Таблеточки». Спільними зусиллями, протягом місяця, ми поповнювали нашу скарбничку. Усі зібрані кошти були передані банку, та перераховані на рахунок фонду «Таблеточки», задля допомоги онкохворим дітям.

Маленької допомоги не буває — навіть найменший благодійний внесок разом з сотнями інших перетворюється на потужну допомогу для дітей.                          

Об'єднаймо сили усієї країни заради майбутнього для сотень українських дітей!

30 вересня — найчитальніший день року, адже у 1998 році Президент України підписав Указ, яким затвердив Всеукраїнський день бібліотек.

Всеукраїнський день бібліотек – це нагода відзначити книгозбірну роль  у житті кожного українця і зокрема зростаючих поколінь. Це також можливість привернути увагу суспільства до ролі і високої місії бібліотекаря – навчати орієнтуватися у потоці інформації, сприяти оволодінню навичками пошуку та використання ресурсів на різних носіях і допомогти усвідомити значення бібліотеки суспільства знань, допомогти зрозуміти, що бібліотеки єднають світ, а бібліотекарі є хранителями, збирачами духовних скарбів, помічниками і порадниками на шляху до знань і мудрості.

Бібліотеки - один з інструментів нашої цивілізації, який вже багато століть доводить свою ефективність в процесах збереження, накопичення і передачі людських пізнань. Вважається, що вперше аналоги сучасних бібліотек з’явилися ще близько 2,5 тис. років до нашої ери на Сході. Це були зібрані в одному з древніх Вавилонських храмів міста Ніппур глиняні таблички на яких їх сучасники запам’ятали важливу для них інформацію для наступних поколінь. У Київській Русі перші бібліотеки стали відкривати після прийняття християнства. Це були церковні бібліотеки, серед яких у той час найбільшою вважалася заснована в 1037-му році князем Ярославом Мудрим бібліотека Софії Київської. У цій бібліотеці зберігалося понад дев’ятсот книг, що були виготовлені тоді виключно вручну. Для середньовіччя це була грандіозна праця і в подальшому в майстернях при Софійському соборі робилися книги, які увійшли в основу інших бібліотечних зібрань, наприклад, бібліотеки при Печерському монастирі, яка стала найбільшим з кінця ХІ століття центром культурного життя в Київській Русі.

Віддаючи данину поваги бібліотечному руху в незалежній Україні, 14-го травня 1998-го року Президентом України було підписано Указ № 471/98 про щорічне святкування Всеукраїнського дня бібліотек. В Україні він відзначається 30-го вересня. За даними проекту DilovaMova.com, ще з ХІІІ століття, в момент створення Галицько-волинського князівства на Західній Україні вже почався активний бібліотечний рух. При дворі філософа і книжника князя Володимира Васильковича була створена велика книжкова рукописна майстерня. Звичайно поява друкарства в середині XV століття справило грандіозні зміни по всьому світу, це не могло не торкнутися бібліотечної справи. Масштабний розвиток і поширення бібліотек почалося в XVI столітті. У Львові та Острозі з’явилися великі книгосховища. Вони створювалися при освітніх установах. Бібліотека Київської академії була організована в XVII столітті, а в XVIII столітті наявність бібліотек увійшло в моду у заможних і шляхетських родів, козацьких старшин, будинків єпископів, при монастирях і різноманітних школах.

На сьогоднішній день в Україні функціонують близько 40 тисяч великих і малих бібліотек. Однією з провідних вважається Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (НБУВ, сленг. Вернадка), Державна історична бібліотека, Державна бібліотека України для дітей, Національна парламентська бібліотека і т. д. Загальна кількість бібліотечних працівників, зайнятих у цій справі становить близько 53-х тисяч фахівців. Щороку українські книгосховища обслуговують понад 17,5 мільйонів читачів.

У цей день, Всеукраїнський день бібліотек, ми так само поспішаємо приєднатися до привітань на адресу всіх працівників цього безцінного осередка, з віками накопиченого, нашого людського досвіду і знань. Бажаємо вам усіх благ, уваги ваших читачів і ваших справжніх шанувальників! Зі святом бібліотек!

Сьогодні незвичайна дата — 80 років тому в Києві в Бабиному Яру розстріляли понад 33 тисячі мирних людей, більшість із яких — євреї та роми. 

За результатами останніх досліджень, майже половина українців не знає де знаходиться Бабин Яр. Місце, яке мало б стати місцем пам’яті, перетворилося на місце забуття. Це, імовірно, стало наслідком ціленаправленої політики замовчування, що відбувалася в Радянському Союзі, та подальшої політики ігнорування після проголошення незалежності України. Саме тому, провідною місією Фонду є просвіта громадян, перш за все дітей, про трагічні події минулого, зокрема, про події Голокосту.

Враховуючи це, для учнів ліцею "Білоцерківський колегіум" проведено Національний урок пам’яті.

29 вересня 2021 року з учнями 5-А та 5-Б класу було проведено Національний урок пам'яті 2021. Урок приурочений до 80-тих роковин трагедії в Бабиному Яру та покликаний сприяти виробленню стійкого негативного ставлення до фактів дискримінації, зневаги до людської гідності та зазіхань на право на життя. 

29 вересня Україна і світ зі скорботою вшановують 80-ті роковини першого масового розстрілу мирного населення в урочищі Бабин Яр к Києві, вчиненого нацистами в 1941 році. Це місце стало одним із найжахливвіших символів Голокосту, бо за два дні в ньому було знищено майже всіх київських євреїв. Загалом до жовтня 1943 року в Бабиному Яру загинуло понад 100 тисяч людей.  

Учні 11 групи щиро вдячні нашому вчителю історії, Махаринській Оксані Петрівні, яка провела у класі урок пам'яті,  що сприяв виробленню у колегіантів негативного ставлення до фактів дискримінації та зневаги до людської гідності.

 

29 вересня 2021 р. у 80-ті роковини трагедії у Бабиному Яру для учнів 12 групи проведено Національний урок пам’яті «Місце забуття і місце пам’яті». Діти дізналися про причини і суть Голокосту, реакцію очевидців та влади після війни і в незалежній Україні. На уроці були використані фото пам’ятників, встановлених на місці масових розстрілів. Також діти переглянули і обговорили документальне відео.

 

 

 

 

 

29 вересня виповнилося 80 років, відколи у Бабиному Яру в Києві були вбиті перші жертви нацистської політики винищення – майже 34 тисячі київських євреїв.

Учні 31 групи вшанували пам'ять невинно убієнних людей. Бабин Яр – це некрополь для більш ніж 100 тисяч цивільних громадян – як дорослих, так і дітей та людей старшого віку, військовополонених.

Віддаємо данину пам’яті і поваги тим, хто був вбитий у Бабиному Яру, а разом із ними – всім 6 мільйонам євреїв, що загинули у Катастрофі. Віддаємо данину пам’яті й тим, хто не змовчав, не дав приховати цей страшний злочин, стерти його зі сторінок історії.

 

 

Бабин Яр: без права на забуття

«Є речі. Є трагедії, перед безмірністю яких будь-яке слово безсиле і про які більше скаже мовчання – велике мовчання тисяч людей. Однак мовчання  багато говорить лише там, де все, що можна сказати, вже сказане. Коли ж сказано ще далеко не все, коли ще нічого не сказано – тоді мовчання стає спільником неправди й несвободи. Тому ми говоримо і мусимо говорити, де можна й де не можна, використовуючи всяку з нагод, які трапляються нам так нечасто». ( Із виступу письменника Івана Дзюби в Бабиному Ярі 1966 року).

Українська та світова спільнота у вересні цього року відзначає 80-ту річницю початку подій у Бабиному Ярі, що є символом трагедії Голокосту та нацистських злочинів на українській землі, жертвами яких стали мільйони людей. Бабин Яр став могилою десятків тисяч євреїв, а також українських патріотів, військовополонених, інших громадян.

З цієї нагоди 29 вересня 2021 року відбулася виховна година для учнів 32 групи «Бабин Яр: без права на забуття». Учні ліцею долучилися до Всеукраїнського уроку пам’яті,  приуроченого до 80-х роковин трагедії в Бабиному Яру,  метою якого є  формування історичної правди про події Голокосту. 

Під час заходу були зачитані свідчення очевидців тих подій, переглянуто відеоматеріали, згадано імена тих, кому вдалося вижити у ті трагічні дні, та тих, хто цьому посприяв – українців – праведників світу.

Вшанування  пам’яті жертв трагедії Голокосту та нацистських злочинів на українській землі завершилося хвилиною мовчання.

29 вересня у 33 групі спільно з бібліотекарем ліцею Нагаївською Л.В. була проведена виховна година на тему: «Бабин Яр: без права на забуття».

 

У рамках заходів до 80-х роковин вшанування загиблих у Бабиному Яру 29.09.2021 року в 34 групі ліцею "Білоцерківський колегіум" було проведено Національний урок пам'яті. Бабин Яр - це всесвітньо відоме місце масового геноциду часів Другої світової війни. Саме ця київська околиця стала одним із символів єврейського Голокосту в Європі, місцем масових розстрілів євреїв.

Сьогодні в Україні відзначають 80-ті роковини однго з найстрашніших символів Голокосту. Саме в ці дні, 29 та 30 вересня 1941 року, нацистами було здійснено перші масові розстріли єврейського населення в Бабиному Яру м. Київ і розстріляно майже 34 тисячі людей. Таке свавілля тривало аж до визволення Києва від окупантів у 1943 році. Сьогодні учні 42 групи вшанували пам'ять загиблих в Бабиному Яру, бо такі події назавжди залишаються в колективній пам'яті народу.

 

 

Учні 31 групи взяли участь у науково-практичній конференції для учнівської молоді Київського обласного територіального відділення МАН України «Віч-на-віч із Величчю», присвяченій 165 річниці від дня народження видатного українського поета, прозаїка, драматурга і  публіциста, ученого-енциклопедиста і перекладача, доктора філософії Івана  Яковича Франка.

У програмі конференції:

• Сторінки біографії Івана Франка.
• Франкова творчість.
• Статті, есе, нариси, листи Івана Франка.
• І. Франко й українська мова.
• Іван Франко у дзеркалі періодичних видань.
• Іван Франко в колі друзів і близьких.
• Музеї, пам’ятні місця, виставки, пов’язані з іменем Івана Франка.
• Перекладацькі студії Івана Франка.

У вересні 2021 року відбувся міський етап обласного конкурсу фоторобіт «Неосяжна моя, Україно».

Вітаємо!

Зварич Олександру, ученицю 32 групи і Кизима Артема, учня  11 групи, з перемогою у міському етапі конкурсу фоторобіт «Неосяжна моя, Україно»!

Дякуємо всім конкурсантам за участь та бажаємо подальших успіхів й творчих злетів!

Національний урок пам'яті загиблих у Бабиному Яру

У рамках заходів до 80 роковин вшанування загиблих у Бабиному Яру за підтримки Міністерства освіти і науки України.

За результатами останніх досліджень, майже половина українців не знає де знаходиться Бабин Яр. Місце, яке мало б стати місцем пам’яті, перетворилося на місце забуття.

Дивитися відео

У вересні психологічною службою ліцею «Білоцерківський колегіум» було проведено заняття з елементами тренінгу «Я та мій світ» для учнів 6-х класів.

На занятті учні ознайомилися з поняттям «емоції», навчалися поділяти на позитивні та негативні, а також їх контролювати.

Загалом, захід пройшов плідно та цікаво.

26 вересня учні 6-А класу ліцею «Білоцерківський колегіум» поринули у чарівну подорож наукою, відвідавши Перший державний "Музей науки" Малої академії наук України. Відвідувачі опинилися в просторі, де в зрозумілій і доступній формі продемонстровані найважливіші наукові здобутки людства, їхні закони та взаємодія.

Бабин Яр - одне з всесвітньо відомих місць трагедій, які стали символом Голокосту, урочище на північно-західній околиці Києва. За два дні 29 та 30 вересня 1941-го року, по офіційним історичними свідченням, там розстріляли майже 34 тисячі євреїв. З інших джерел лише за 5 днів нацисти розстріляли там майже 150 тисяч українських євреїв. Це були не лише жителі Києва, а і біженці з окупованих українських регіонів, що прибули до міста у надії на порятунок.

Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до звільнення Києва від окупації. Цей злочин тривав майже 103 тижні щовівторка і щоп’ятниці, як годинник.

Під час німецької окупації Києва у 1941—1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами за етнічною ознакою — євреїв та циган, мирного населення і радянських військовополонених, а також партійних та радянських активістів, підпільників, членів Організації Українських Націоналістів (переважно членів ОУН-м), заручників, психічнохворих, «саботажників» і порушників комендантської години та тих, хто чимось не догодив владі "вищої раси", яка будувала свій "арійський мир".

Ось декілька встановлених фактів: зокрема, 10 січня 1942 року було страчено близько 100 матросів і командирів Дніпровського загону Пінської військової флотилії, а 18 лютого 1943 року — трьох футболістів київського «Динамо»: Миколу Трусевича, Івана Кузьменка та Олексія Клименка (за деякими даними частина з футболістів були членами НКВД, що і стало причиною розстрілу), що дало привід для створення після війни легенди про так званий «матч смерті». У 1941—1943 роках у Бабиному Яру розстріляно 621 члена ОУН, серед них і відому українську поетесу Олену Телігу разом із чоловіком.

У 1946 році на Нюрнберзькому процесі, згідно з висновками спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва, наводилася лише приблизна оцінка - близько 100 тисяч осіб. У різних публікаціях даються різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Яру — приблизно від 70 тисяч до 200 тисяч осіб.