Всесвітній день боротьби з опустелюванням і засухами був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1994 р. (резолюція 49/114). У серпні 1977 року набрав чинності план дій по боротьбі з опустелюванням, а в 1994 році була затверджена конвенція ООН по боротьбі з ним у країнах, які переносять серйозні засухи. Державам запропоновано присвятити цей день підвищенню інформованості про необхідність міжнародної співпраці в боротьбі опустелюванням і наслідками посух, а також про хід реалізації Конвенції про боротьбу з опустелюванням.
Опустелювання – це один з найбільш тривожних світових процесів деградації навколишнього середовища. Воно загрожує здоров’ю та джерелам засобів до існування більше 1 млрд. людей.
За даними Генасамблеї ООН, в даний час майже третина планети – під загрозою висихання, понад мільярд людей може опинитися в пустелі. Щорічно в цей день у багатьох країнах світу проводять заходи під гаслом «Збережи землю і воду – забезпеч спільне майбутнє».
Україна зустріла загрозу опустелювання років 40 тому, коли в південних областях подекуди зафіксували піщані бурі, почала зникати флора і фауна, а, отже – виїхали люди. На даний момент там – пісок.
Олешківські піски – понад 150 тисяч гектарів: 30 км із заходу на схід і 150 км з півночі на південь. Розташовані на Лівобережжі р. Херсонця, визнані однією з найбільших пустель в Європі. Хоча пустелею їх назвати важко, скоріше, це напівпустеля. Українські бархани (так ще називають напівпустелю) поки не розростаються в розмірі. Навколо території посадили ліс (до речі, найбільший штучний лісовий масив у Європі)
Загроза опустелювання в Україні існує не тільки в Херсонській області. Тенденцію до засушування зафіксували також в Одеській, Миколаївській, Запорізькій і на півдні Донецької області.