Ось і минуло 74 роки з часів Великої Перемоги над фашистськими загарбниками. Ті роки назавжди залишаться у пам’яті нашого народу, як роки муки і болю, радості й печалі. Наша перемога – це подвиг мільйонів, це пот і кров воїнів, це рани і смерть мирних людей, які не шкодуючи життя воювали і працювали за наше щасливе сьогодення.
В історії кожного народу є події, про які не можна говорити без завмирання серця. Такою для нас є подія початок Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 років. Увечері 21 червня 1941 року німецько-фашистське командування за наказом Гітлера оголосило умовний пароль “Дортмунд”. Це був сигнал до нападу. О 3 годині 30 хвилин 22 червня 1941 року у прикордонній зоні було завдано потужного артилерійсько-мінометного удару. Масового бомбардування зазнали залізничні станції, вузли та лінії зв'язку, місця дислокації військових частин і штабів, військові бази тощо. Цей день вважається початком Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. Прикордонні міста й застави опинилися під шаленим артилерійським обстрілом. Повітряні атаки були здійснені на Львів, Житомир, Рівне, Київ, Одесу, Севастополь. З перших годин війни ворог зустрів на українській землі відчайдушний опір. Героїчно билися прикордонники та воїни Київського військового округу, який одержав назву Південно-Західного фронту. Протягом 22-26 червня 1941 року прикордонники Рава-Руського укріпленого району відбили атаки п'яти ворожих дивізій. Незважаючи на це, протягом першого тижня війни вони зазнали значних утрат і змушені були відступити. Використовуючи прорахунки командування та найвищого керівництва й володіючи стратегічною ініціативою, німецькі війська швидко дійшли до Києва.
Усі українці сприйняли німецьку агресію як смертельну загрозу для себе. Український народ піднявся на боротьбу з фашистами. У цій народній війні мільйони українців, як і всі народи Радянського Союзу, захищали не соціалізм сталінського зразка, а перш за все власне життя, життя своєї родини, домівку, культуру, одним словом – Батьківщину.
Ніщо не забуте, ніхто не забутий! До могил загиблих ніколи не заросте стежка народної любові. На честь їх подвигів, в Україні споруджено більш 40 тисяч пам'ятників і пам'ятних знаків, ця перемога навіки залишиться в наших серцях!