У четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять жертв Голодомору. Розповідати дітям про травматичні події історії нелегко, тож хочемо поділитись кількома порадами та ресурсами на цю тему.
Дитині потрібно дати право вибору: знати чи не знати про трагедію Голодомору саме зараз, зазначає психологиня Любов Найдьонова. Вчителю краще завчасно оцінити готовність кожного учня працювати з цією темою, а от форма обов’язкового уроку не надає дитині цього вибору. Тому краще скасувати «обов’язковість» уроку та поступово готувати дітей психологічно, а потім занурювати в деталі трагедії.
Дитина має право одержати емоційну підтримку від дорослого. Тобто варто приймати будь-які реакції як цінність (навіть, якщо це сміх як форма виявлення страху).
Дитина має право на надію. Перед тим, як говорити із учнями про Голодомор, дорослі – батьки чи вчителі – мають спробувати відповісти самим собі на питання, в чому шукати опору і що робити, аби таке не повторилось. Як підкреслює пані Найдьонова, сенс розмови про трагічне – наснаження, а не формування вивченої безпорадності. До речі, можна показати учням картини Катерини Білокур, які вона малювала в 1934-му, і тут варто наснажуватися силою тих людей, які пережили трагедію Голодомору.
Корисні ресурси, що допоможуть працювати із такою темою:
«Як говорити з дітьми про Голодомор» - публікація на «Освіторії», в якій наведені поради від упорядниці збірки творів для молодшого та середнього шкільного віку «Зернятка надії» Людмили Юрченко. Йдеться про те, з якого віку говорити з дитиною про Голодомор, на чому акцентувати увагу, які твори на цю тему треба читати дітям та чи варто дивитися фільми, а також з якого віку дітям будуть цікаві зустрічі зі свідками Голодомору та що сказати дитині, коли запалюєте свічку пам’яті.
Комікс бельгійського художника Ерже «Тентен. Репортер ХХ століття у країні Сов’єтів». Дитячий комікс виходив додатком до дорослої преси, тому важливі політичні теми подавали дітям у веселій легкій формі. Це історія про подорож Тентена в СРСР, під час якої він викриває брехню радянської пропаганди і показує, як окупаційна влада готувалася здійснити великий геноцид 1932–33 рр. Більше інформації про комікс за лінком.
«Голодний Дух». Це мальована історія-монолог очима дитини, яка вижила і оповідає свої спогади про Голодомор 1932-1933.
Фільм «Ціна правди» (2019). Це правдива історія про валлійського журналіста, який приїжджає в СРСР у 1933 році, дізнається про Голодомор та бачить усі жахи на власні очі. Згодом він розповідає про Голодомор, але світ не вірить, адже правдивим новинам про тоталітарний режим складно змагатися з пропагандою, яка домінує в інформаційному просторі. Перегляньте трейлер до фільму , а також відео «Історія журналіста, який першим вголос заявив про Голодомор, – Гарета Джонса».
Соціальний ролик «Ти приніс мені яблуко?» Це відео інформаційної кампанії Українського інституту національної пам’яті «Пам’ять, що рятує: голоси правди» про загиблих від Голодомору українських дітей.