Підсумки 2020 року в освіті: головні події
Рік, що минає, запам'ятається більшості освітян, експертів, учнів, студентів, батьків та інших причетних до освіти людей коронакризою та всім, що з нею пов'язане.
Не дивно, що частина головних подій року в освіті є наслідком пандемії та впровадження карантинних обмежень у країні.
Зараз освітяни та експерти сходяться на думці, що в майбутньому дистанційна освіта стане складовою звичайного освітнього процесу.
Принагідно варто подякувати всім освітянам, які долучилися та працювали над удосконаленням своїх цифрових навичок, навчаючи дітей, учнів і студентів у нових умовах. Кожному адміністраторові, який організовував освітній процес. Працівникам освітніх інституцій, які були долучені до проведення зовнішнього оцінювання, вступної кампанії та початку нового року.
10 найголовніших освітніх подій у 2020 році
1. Оголошення карантину та перехід на дистанційне навчання
Пандемія коронавірусу поставила освітню систему країни перед багатьма викликами. Після оголошення загальнонаціонального карантину 12 березня більшості освітян довелося в домашніх умовах засвоювати та розвивати навички роботи з онлайн-інструментами організації освітнього процесу.
Батьки щодня спостерігали за навчанням своїх дітей, а школярі та студенти опановували навчальну програму дистанційно.
Міністерство освіти і науки провело десятки онлайн-конференцій, надало безліч роз’яснень, і навчальний рік вдалося завершити.
Також, хоча й із запізненням, було проведено зовнішнє незалежне оцінювання та вступну кампанію.
2. Ухвалення нового закону «Про загальну середню освіту»
Український парламент 16 січня ухвалив новий Закон України «Про повну загальну середню освіту».
Ухвалення нового закону зумовлене потребою в нормативному забезпеченні реформування системи загальної середньої освіти, розпочатого після прийняття у 2017 році закону «Про освіту».
Очікується, що ухвалення документа сприятиме підвищенню якості загальної середньої освіти, розширенню автономії шкіл, формуванню в школярів необхідних для життя компетентностей, розвитку закладів освіти всіх форм власності тощо.
Також закон унормовує питання ресурсного забезпечення шкіл, засад здійснення інституційного аудиту, батьківського та учнівського самоврядування, питання прав та обов’язків учасників освітнього процесу тощо.
3. Зміна керівництва Міністерства освіти і науки
Разом зі звільненням усього складу уряду Олексія Гончарука з посади міністра освіти і науки пішла Ганна Новосад, яка очолювала міністерство з 29 серпня 2019 року.
25 березня тимчасове виконання обов‘язків міністра освіти і науки було покладено на Любомиру Мандзій, основним завданням якої стало управління освітньою галуззю під час жорсткого карантину. За три місяці її керівництва був завершений навчальний рік і здійснена підготовка до проведення ЗНО та вступної кампанії.
25 червня за пропозицією президента Володимира Зеленського Кабінет Міністрів призначив нового в.о. міністра освіти і науки — ректора Чернігівського національного технологічного університету Сергія Шкарлета.
За півроку, 17 грудня, український парламент ухвалив його кандидатуру на посаду міністра освіти і науки. Вважається, що Шкарлет користується довірою Офісу Президента та має значну підтримку ректорського корпусу. Проти кандидатури нового міністра здебільшого виступають представники громадських організацій, народні депутати та лідери суспільної думки, зорієнтовані на продовження вектору змін, що закладений впродовж 2015-2019 років.
4. Запуск освітнього проєкту «Всеукраїнська школа онлайн»
06 квітня в Україні стартував масштабний проєкт «Всеукраїнська школа онлайн». У межах проєкту 11 українських телеканалів транслювали відеоуроки для учнів 5-11 класів. Пізніше онлайн-уроки були запущені й для учнів початкової школи.
Основною метою проєкту стало створення для кожного українського учня можливості підтримати зв’язок зі своїми вчителями та доступу до знань.
Загалом трансляція уроків для учнів 1-11 класів під час карантину тривала впродовж 10 тижнів. Уроки школи зібрали понад 16 млн переглядів.
Над створенням відеоуроків працювала команда з понад 200 людей, з них 167 педагогів та освітніх експертів з усієї України.
Проєкт став можливим завдяки спільним зусиллям Офісу Президента України, Міністерства освіти і науки, Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), PinchukArtCentre, Національного художнього музею України, проєкту «Книга-мандрівка. Україна», громадської спілки «Освіторія».
5. Затвердження нового стандарту для учнів 5–9-х класів
30 вересня Кабінет Міністрів затвердив Державний стандарт базової середньої освіти. Робота над проєктом документа тривала декілька років.
Державний стандарт базової середньої освіти, який визначає обов’язкові результати навчання здобувачів освіти відповідно до засад і принципів Концепції НУШ, буде застосовано для здобувачів базової середньої освіти, починаючи з 2022 року.
У документі наголошено на компетентнісному підході до навчання й визначено наскрізні вміння. Натомість у Державному стандарті не визначено конкретних навчальних предметів для кожної галузі, а згадано можливість викладання інтегрованих курсів, які можуть об’єднувати результати навчання кількох галузей, однієї галузі або окремих складників галузі.
6. Скасування підсумкової атестації для школярів
26 березня в Міносвіти було ухвалено рішення про скасування ДПА для учнів 4-х і 9-х класів.
Пізніше, 18 червня, Верховною Радою були ухвалені законодавчі зміни, згідно з якими випускники закладів загальної середньої освіти також були звільнені від обов'язкової атестації й отримали право пройти її за бажанням.
Цьому передував демарш столичної влади, яка без законодавчих підстав, користуючись політичною доцільністю, 03 червня звільнила учнів київських закладів освіти, які завершували здобуття повної загальної середньої освіти, від обов'язкового проходження державної підсумкової атестації.
У жовтні мер Києва здобув перемогу на виборах столичного голови і в листопаді в розпал пандемії відмовився від рекомендацій щодо впровадження дистанційного навчання. Навпаки, представники столичної влади почали робити заяви про те, що робота дитячих садків і шкіл сприяє формуванню імунітету, який знизить агресивність епідемії.
7. Скасування проведення пробного ЗНО
13 червня, напередодні проведення пробного ЗНО, Кабінет Міністрів за пропозицією Міністерства охорони здоров'я ухвалив рішення про заборону проведення пробного тестування.
При цьому працівники Міністерства освіти і науки, Українського та регіональних центрів оцінювання якості освіти дізналися про скасування пробного ЗНО через засоби масової інформації та соціальні мережі.
Учасникам тестування були запропоновані відеоматеріали, які мали дистанційно ознайомити з процедурою проведення зовнішнього оцінювання.
Водночас, оскільки участь у пробному зовнішньому незалежному оцінюванні є платною, було ухвалено рішення про повернення учасникам сплачених коштів. Виплата коштів здійснювалася до 01 грудня. Загалом учасникам було повернуто майже 42 млн грн. Виплати здійснювали з державного фонду боротьби з COVID-19.
8. Нові вимоги харчування в українських школах
У шкільних їдальнях з 01 січня застосують нові вимоги до організації шкільного харчування. Ініціатором ініціативи є дружина президента Олена Зеленська.
Основною метою змін є запобігання постачанню до шкільних їдалень небезпечних або неякісних харчових продуктів і можливість вибору різноманітних страв школярами.
У школах діятиме заборона на реалізацію технологічно оброблених м'ясних і рибних страв, зокрема ковбас, сосисок і заморожених напівфабрикатів. Окрім того, школи не зможуть закуповувати, реалізовувати та пропонувати дітям солодкі газовані напої, енергетичні напої та будь-які інші напої із вмістом доданих цукрів.
Упродовж року до розроблення нового меню та регламенту харчування школярів були залучені відомі ресторатори, лідери шкільного самоврядування, фахівці з дієтології та чиновники, відповідальні за організацію харчування в школах.
9. Початок навчального року та змішана форма навчання
Новий навчальний рік у закладах освіти розпочався відповідно до особливостей епідемічної ситуації в кожному регіоні.
Одним із ключових завдань у період пандемії стала організація дистанційного та змішаного навчання в закладах середньої, професійної та вищої освіти.
Заклади освіти отримали рекомендації і протоколи з організації роботи в умовах поширення коронавірусу. Однак, зважаючи на певну автономію, школи та університети ухвалювали рішення про режим роботи самостійно або дотримуючись рекомендацій місцевих органів влади.
Окрім того, забезпечення закладів освіти масками, санітайзерами та іншими засобами безпеки переважно було покладено на місцеву владу та керівників закладів освіти.
10. Обрання нового президента Національної академії наук
07 жовтня відбулася виборча сесія Загальних зборів НАН України. Новим президентом Національної академії наук України обрано академіка НАН України Анатолія Загороднього. За його кандидатуру проголосували 67,2% виборців.
До обрання на посаду Загородній обіймав посаду директора Інституту теоретичної фізики ім. Боголюбова.
Національна академія наук України є вищою науковою самоврядною організацією України, що заснована на державній власності.