… поки це плем’я, що населяє землю
і зветься людством, не усвідомить
себе як єдине ціле, – не буде йому добра.
Олесь Гончар
2014 рік нагадав людству про найтрагічніші сторінки світової історії: 100 років від початку Першої світової війни, 75 років від початку Другої світової війни, а 28 жовтня відзначатимемо 70 років визволення України від німецько-фашистських загарбників у Великій Вітчизняній війні. Але ці дати болем відгукуються в серцях не лише українців, а й небайдужих людей у всьому світі, адже немає, мабуть, жодної родини, якої не торкнулися б ці війни.
Звернімося ж до «сухих» цифр, за якими — не слід про це забувати — життя і покалічені долі людей. Загиблих і не народжених. Убитих, розстріляних, спалених у крематоріях, поранених, зраджених і покинутих напризволяще… 
Так, у конфлікті Першої світової війни брали участь 38 країн з населенням майже 1,5 млрд. людей. Втрати тільки збройних сил склали 10 млн. загиблих і понад 20 млн. поранених. У Другій світовій війні брали участь понад 72 країни (80% населення Землі). Воєнні дії відбувалися на територіях 40 країн. До збройних сил було мобілізовано 110 млн. осіб у всьому світі. На фронтах загинуло, за різними підрахунками, від 50 до 65–67 млн. чоловік, 95 млн. було поранено або покалічено. Близько половини загиблих становило мирне населення. Матеріальні витрати складали 4 трлн. дол. Тому немає сумнівів, що про криваві сторінки історії особливо важливо знати молодому поколінню європейців.
Сім мільйонів українців віддали своє життя за свободу й незалежність країни. Хіба про це можна забути?! Не можемо ми зганьбити пам’яті наших дідів, прадідів. У кожній родині зберігаються вицвілі від часу фотографії, пожовклі листи, надіслані з фронту, похоронки на тих, хто ціною власного життя рятував життя мільйонам. … І захистили рідну землю. Витримали найжахливіші випробування 1418 днів і ночей страшної війни, яка забирала найкращих, найблагородніших, найулюбленіших батьків, братів, сестер, дочок і синів.
І сьогодні, коли Україна і весь світ балансують на межі миру і нової жахливої війни, події минулого століття стають тим уроком, який повинен допомогти отямитися людству і зупинити можливу трагедію.
Навчальні заклади Білої Церкви беруть активну участь в акціях щодо відзначення 70 річниці визволення України. Проте кожна школа проводить для учнів та їхніх батьків низку заходів з метою збереження пам’яті нащадків про ті страшні сторінки історії і героїв, які віддали своє життя заради миру.
Людство повинно пам’ятати тих, хто захистив майбутні покоління ціною найбільшою, найдорожчою – ціною власного життя. Кожен із нас повинен відчути відповідальність не тільки за себе, а й за всю планету. Лише тоді людство матиме майбутнє.
