Дегтяренко Марія-Лурдес

• Віват, колегіум / Досягнення учнів
• 2 246

Я читала вірші коням,

Що стояли на припоні!..

Скажете, не розуміють,

Коні слухати не вміють?

Справді, слухають погано,

Як читають графомани.

Мої ж вірші як лунали,

Коні слухали й іржали!...

…Вже ранок рожевим фламінго

Торкається обрію снів,

Дерева ранкову молитву

Шепочуть, крислаті, без слів…

Ці хмари- творіння небесні,-

Як дивний, невидимий храм:

Безслівні молитви древесні

Возносять небесним богам…

Про щоможуть мріять дерева?

Що просять вони убогів?..

…Світанок фламінгорожевим

Виходить з ясних берегів…

Прозорий сад. Розхристані дерева.

Ось яблунька розгублено чорніє.

Останнє яблучко залишилось на гіллі.

Маленьке сонечко матусі серце гріє.

Всі яблучка  у світ пішли блукати,

А це - останнє - шкода так віддати…

Не відпускає, обіймає знов….

Така вона - матусина любов….

Лебеді, озеро…Осінь на часі.

Вітер грає на контрабасі.

Вітер грає, загадує, мріє…

Він закоханий в «Олександрію».

А для тих, хто уміє слухати

В звуках вітру - протиотрута.

Протипечаль, протирана,

Проти нездійсненне бажання…

Ступав навшпиньках ,щоб не заважати,

Щоб не шуміти, щоб не потоптати…

Крок вліво-вправо - Боже борони.

Лиш прямо, ні під гору, ні з гори.

На фініші ходу свою притишив,

Огледівся - і сліду не залишив.

Розклею у місті об*яви:

«Продам я свою уяву,

Продам я своє кохання,

Новеньке, у гарному стані.

Продам я свої надії,

І вже заодно і мрії…

Багато за це не взяти,

Мені головне - продати.

Продам найдорожче - душу,

Не хочеться, але мушу.

Я прошу телефонувати,

Розгляну усі варіанти.»