День української писемності та мови

• Новини

Мово моя рідна, українська мово, 
Солов’їна пісня, неньки колискова… 
Ніжна і ласкава, сонячна й чарівна, 
Ти звучиш повсюди, мово моя рідна. 

Ти хвилюєш серце, ти єднаєш душі, 
І тобі в любові я признатись мушу. 
Жайвором злітаєш до синього неба, 
Піснею чаруєш , віршами сонета. 

Любити, шанувати і плекати рідну мову — святий обов’язок кожного українця. А надто сьогодні, в такі неспокійні часи для нашої держави. Щороку 9 листопада Україна відзначає День української писемності та мови. Це свято є особливим у житті Білоцерківського колегіуму. Саме сьогодні відбулося урочисте відкриття Дня української писемності та мови. Мова – це диво, яке ми чуємо від миті свого народження, це почуття, які допомагають нам виразити любов і турботу про рідних та друзів, це радість, якою ми ділимось з коханою людиною, це душа, що випромінює життєву силу, це невичерпне джерело, звідки ми черпаємо наснагу, знання і прагнення осягнути всесвіт.

У мультимедійній залі Білоцерківського колегіуму зібралося багато колегіантів, небайдужих до стану української мови. Вони стали учасниками усного журналу, з якого дізналися про тернистий шлях становлення і розвитку української мови, української писемності, утвердження української мови як державної.

Присутні припали устами до живодайного джерела української мови, до її образності, до влучного слова, її мелодійності і милозвучності, до казковості і надзвичайної пісенності.

Мово моя рідна, доле полинова, 
Шануй, українцю, Шевченкове слово! 
Шматували люто, били батогами, - 
Декому хотілось, щоб тебе не стало. 

Та звучить над світом піснею дзвінкою 
Мова українська про щастя і долю. 
Тож плекаймо рідну, бережімо слово, 
З щирістю шануймо українську мову!