26 квітня 2014 рік 28-ма річниця трагедії на Чорнобильській АЕС

• Новини

Чи буде квітень, як завжди,

Дарунком весняної здоби.

Чи власним іменем біди

Ми назвемо його Чорнобиль?

Чи може викреслим його

З календарів своїх, допоки

Нас теплий грітиме вогонь

Ще не відкритих ізотопів?

Безмежна мисль, немає меж,

Її спинити годі!

І ти, Чорнобилю, ти теж

Не маєш меж сьогодні.

 

26 квітня! У пам’яті українського народу це день чорнобильського лиха, болю, суму, і забути це й викреслити із нашої пам’яті – неможливо.

Ту мирну весняну українську ніч на берегах Прип’яті люди будуть пам”ятати. Вона була, як зараз усім здається, найтихішою і найтеплішою. І не сповіщала про біду. Навпаки всім жителям містечка атомників ще звечора, під вихідний, жадалося отримати від природи хорошу погоду. Проте в ту саму ніч з 25 на 26 квітня відлік часу став уже не мирним, а бойовим і аварійним. Відлік пішов на хвилини і секунди. О першій годині 23 хвилини 40 секунд, коли всі спали безтурботним сном, над четвертим реактором Чорнобильської атомної станції несподівано велетенське полум’я розірвало нічну темряву.

Саме тому 25 квітня у стінах колегіуму згадували про страшні події 28-річної давнини, про людей, які, не задумуючись про наслідки для себе особисто, рятували мирне населення, рідну землю

Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами цієї страшної аварії. Перед живими. Перед пам’яттю до часу померлих від радіаційного смерчу.

Подай у душі доброго вогню -

Хай воскресає світ животворящий,

Хай до нащадків озоветься пращур,

Хай древній рід збере свою рідню.

Очисть від скверни воду нам і кров

Хай доля нас завчасно не займає...

Пошли нам, Боже, згоду і любов,

І той вогонь, що в світі нас тримає.