«Зброю до рук нікому не можна брати: ні жінці, ні чоловікові, ні дитині, ні навіть військовому. Якщо її ніхто не братиме, не буде з ким воювати» , - так говорила відома жінка-снайпер, Герой Радянського Союзу Людмила Павліченко.
У квітні 2015 року у вітчизняний прокат вийшов україно-російський фільм про війну режисера Сергія Мокрицького «Незламна», який в якості проекту був презентований на стенді українського кіно 64-го Міжнародного Берлінського кінофестивалю, на фестивалях в Каннах, Торонто та Одесі. Також фільм був представлений у конкурсній програмі 5-го Пекінського міжнародного кінофестивалю.
21 квітня 2015 року учні та педагоги Білоцерківського колегіуму мали змогу долучитися до Всеукраїнської прем’єри, переглянувши картину у кінотеатрі ім.О.Довженка.
Фільм «Незламна» - реальна історія про Людмилу Павліченко, нашу землячку, легендарну жінку-снайпера, з іменем якої радянські солдати ішли в бій, а вороги полювали на неї.
Її біографія показова для героя війни. Не закінчивши історичний факультет Київського державного університету, Людмила пішла добровольцем на фронт. Маючи спортивні досягнення в стрільбі, була прийнята на службу в якості снайпера у 25-ту стрілецьку дивізію. В жовтні потрапила в Севастополь у складі Приморської армії, що відступила морем з Одеси. В боях при обороні Севастополя, аж до свого поранення у червні 1942, Людмила Павліченко здобула славу одного з кращих радянських снайперів Другої світової війни, підстреливши більше 300 німецьких окупантів.
В кінці 1942 Людмила Павліченко була відряджена в Сполучені Штати в складі делегації молоді та військових. Вона стала першою громадянкою СРСР, допущеною до Білого Дому, подружилась із Першою Леді. На запрошення Елеонори Рузвельт Людмила зголосилася на турне містами Америки. В своїх промовах вона надихала американців на відкриття другого фронту в Європі. Знаменитими стали слова з її промови в Чикаго:
« Джентльмени, мені лише 25, і я вбила 309 фашистських окупантів до цього часу. Чи не вважаєте ви, джентльмени, що досить уже ховатися за моєю спиною?»
Але не тільки про війну, її страшні реалії, кров та смерть, про мужність та героїзм, але й про жінку на війні, її життя та кохання йде мова у фільмі «Незламна». Історичні події в кінофільмі тільки фон для історії про трагічне кохання та особисті втрати . Автори картини показали Людмилу Павліченко не тільки як героїню, але як і молоду жінку, яка кохає та захищає своє кохання, яка звалила на свої тендітні плечі непосильні обов’язки солдата.
У фільмі так багато всього, що кожен із глядачів бачить в ньому щось своє.
Кінофільм «Незламна» заставляє задуматись про своїх близьких та рідних, про цінність кожної хвилини життя і нікого не залишає байдужим. Після перегляду такого кіно навіть чоловіки витирають сльози.
В умовах сьогодення фільм «Незламна» є актуальним. Він змушує переглянути погляди на життя, пам’ятати про уроки історії та героїв, які віддали життя і зараз воюють за незалежність України, щоб ми жили.