Білоцерківський колегіум

19 вересня 1946р. в університеті Цюриху (Швейцарія) екс-прем’єр-міністр Великої Британії й відомий письменник-нобеліат Вінстон Леонард Спенсер-Черчилль виступив з однією зі своїх  лекцій.  Присутні влаштували промовцеві справжні овації. Й не лише тому, що виступ був, як завжди, блискучим. Ідея, висловлена Черчиллем, стала для європейців, які щойно пережили воєнне лихоліття, справжнім ковтком свіжого повітря. Черчилль заявив про необхідність будувати «єдину Європу» і запропонував створити  «Сполучені Штати Європи» – на зразок Сполучених Штатів Америки. Невдовзі пропозицію підтримав міністр закордонних справ Великої Британії  Ернст Бевін, яий оприлюднив проект Західного Союзу.

5 травня 1949р. в Лондоні десять країн-засновниць (Бельгія, Велика Британія, Данія, Ірландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Франція, Швеція) підписали Угоду, відому нині як Статут Ради Європи. «Метою Ради Європи є досягнення більшого єднання між її членами для збереження та втілення в життя ідеалів і принципів, які є їхнім спільним надбанням, а також сприяння їхньому економічному та соціальному прогресу», – зазначається в документі. Чільними цінностями майбутньої об’єднаної Європи проголошені демократія,верховенство права, права людини.

Рада Європи складається з Комітету міністрів, до якого входять міністри закордонних справ або їхні представники,  та Консультативної (Парламентскої) асамблеї – ПАРЄ, дорадчого органу, який  визначає напрями діяльності Ради Європи.

Нині до Ради Європи входять 47 держав. У роботі Організації також беруть участь країни зі статусом «спеціально запрошеного гостя ПАРЄ» та держави зі статусом «спостерігача в ПАРЄ». 9 листопада 1995 р. відбулась урочиста церемонія вступу України до Ради Європи.