«Аполлон-11» (англ. Apollo 11) — американський пілотований космічний корабель серії Аполлон, який уперше доставив людей на поверхню Місяця.
Для командного модуля астронавти обрали позивний «Колумбія» (англ. Columbia), для місячного модуля — «Ігл» (англ. Eagle — Орел). «Колумбія» — назва статуї на будівлі Конгресу США у Вашингтоні і корабля, в якому летіли на Місяць герої роману Жюля Верна «Із Землі на Місяць». Емблема експедиції — орел над поверхнею Місяця, який тримає у кігтях оливкову гілку.
Екіпаж корабля:
Командир — Ніл Армстронг (ліворуч)
Пілот командного модуля — Майкл Коллінз (в центрі)
Пілот місячного модуля — E. Олдрін молодший (праворуч)
Апарат складався з триступеневої ракети-носія Сатурн-5 (ступені S-1C, S-II і S-IVB), відсіку приладів, місячного модуля (LM-5), корабля Аполлон-11 («Блок II» № 107) у складі командного і службового відсіків, системи аварійного порятунку на старті.
Корабель Аполлон-11 стартував 16 липня 1969 о 13 годині 32 хвилини за Грінвічем.
Двигуни всіх трьох ступенів ракети-носія відпрацювали за розрахунковою програмою і корабель було виведено на геоцентричну орбіту, близьку до розрахункової.
Корабель досяг місячної орбіти через 76 годин після старту. Після цього Армстронг і Олдрін почали готуватися до розстикування місячного модуля для висадки на місячну поверхню.
Командний і місячний модулі були розстиковані приблизно через сто годин після старту. Можливо було використовувати автоматичні програми до моменту посадки, однак Армстронг ще до польоту вирішив, що на висоті близько 100 м над місячною поверхнею він перейде на напівавтоматичну програму управління. Він сказав: «Автоматика не знає як обирати майданчики для посадки». Фактично Армстронг перейшов на ручний режим управління спуском набагато раніше, бо бортовий комп'ютер працював з перевантаженням і світився аварійний сигнал (червона лампа), що нервувало екіпаж. Рішення здійснити посадку на Місяць попри цей сигнал згодом було вшановано спеціальною нагородою НАСА.
Пізніше було встановлено, що перевантаження комп'ютера спричинили одночасна робота програми посадки (90 % потужності) і управління радіолокатором, який забезпечував зустріч з командним модулем на орбіті (14 % потужності).
Необхідність перейти на напівавтоматичну програму посадки виникла внаслідок руху корабля на посадку у кратер діаметром близько 180 м, заповнений великим камінням, що здійснювала автоматична програма. Армстронг вирішив перелетіти цей кратер, побоюючись, що посадка за таких умов може бути невдалою або навіть у випадку успіху ускладнить вихід на поверхню Місяця і виконання задачі екіпажу на поверхні.
Місячний модуль здійснив посадку у Море Спокою 20 липня о 20 годині 17 хвилин 42 секунди за Грінвічем. У момент посадки Армстронг передав: «Х'юстон, говорить База Спокою. „Орел“ сів».
Астронавти спершу виконали операції, які імітували старт з Місяця, щоб переконатися у справності відповідних систем. Зовнішня бортова камера, встановлена на місячному модулі, забезпечила пряму трансляцію виходу Армстронга на місячну поверхню. Армстронг спустився на поверхню Місяця 21 липня 1969 року о 02 годині 56 хвилин 20 секунд за Грінвічем. Зробивши крок з драбинки місячного модулю на поверхню Місяця, він вимовив знамениту фразу: «Це один маленький крок для людини, але гігантський стрибок для всього людства».
