5 серпня – 126 років від дня народження Бориса Дмитровича Антоненка-Давидовича (Давидова, 1899 − 1984), українського письменника, мовознавця.
Лауреат Державної премії імені Т. Г. Шевченка (1992, посмертно) Антоненко-Давидович відомий як науковець, критик, редактор журналів «Дніпро», «Барвінок», «Україна», член літературної організації «Ланка» (згодом МАРС), літературний перекладач, публіцист. Писав оповідання, нариси, рецензії, замітки. Із 1923 року багато друкувався, автор понад двох десятків книг. Його перу належать твори «Лицарі абсурду», збірки оповідань «Запрошені силуети», «Справжній чоловік», «Слово матері», повість «Смерть», збірка літературних репортажів «Землею українською», цикл літературних портретів «Здалека й зблизька», романи «Борг», «Нащадки прадідів», «За ширмою». Серед наукових праць актуальними й сьогодні є видання «Про що і як» (про культуру української мови), «В літературі й коло літератури», «Як ми говоримо».
