І мене в сім’ї великій,
В сім’ї вольній, новій
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.
Т.Г.Шевченко
У літературі кожного народу, серед її величних творців, є поети, імена яких оповиті невмирущою любов’ю і славою. Для українців таким поетом, письменником та художником є Тарас Григорович Шевченко, якого величають Велетнем Духа, українським Мойсеєм, Пророком, Батьком, Кобзарем і багатьма іншими славетними іменами.
Щовесни, коли тануть сніги,
І на рясті просяє веселка,
Повні сил і живої снаги
Ми вшановуєм пам’ять Шевченка.
09 березня 2016 року український народ, і весь світ разом із ним, відзначають 202 роки від дня народження Тараса Шевченка, а 10 березня схиляють голови перед його світлою пам’яттю, вшановуючи 155 років з дня смерті Великого Кобзаря.
Великою і святою була любов Шевченка до України. Його непохитна віра й надія в її духовне, національне й соціальне відродження, його візія про майбуття землі української були такі сильні й глибокі, що їх не зламали ані терор, ані заслання та поневіряння.
І, згадуючи слова поета та вшановуючи його пам’ять, ми повинні зробити все можливе, щоб мрія Пророка про українську націю як одну родину, згуртовану в своїй вільній державі, втілилася у життя.