Білоцерківський академічний
ліцей «Колегіум»

Свято Всесвітній день науки щорічно відзначають 10 листопада. Воно буле засноване у 2001 році під егідою ЮНЕСКО. Святкові заходи спрямовані на популяризацію науки, як інструменту миру і злагоди на Землі.

Скільки кісток в вашому тілі? Чи знаєте ви, що в тілі дорослої людини присутній 206 кісток, а у новонароджених їх 300. Людське око блимає в середньому 4200000 разів на рік. Найдовші живі клітини в організмі є клітини головного мозку - вони можуть жити з вами все життя. Найважчий людський мозок з коли-небудь зареєстрованих важив 2,3 кг. Найнебезпечніша тварина в світі є звичайна муха. Космічний телескоп Хаббл важить 10,896 кг, 13,1 м в довжину, і вартістю $ 2,1 млрд., а космос містить близько 50 мільярдів галактик.

Більшості своїх досягнень людина зобов’язана закладеної в неї Господом Богом здібності до спостереження, аналізу і розумінню явищ, що відбуваються навколо нього у просторі та часі. Систематизуючи отримані знання, людство помітило, що ці знання можна не тільки зберігати, передовати з покоління до покоління, але й доповнювати, розвивати і уніфікувати. Так з’явилася наука.

Ніхто не знає коли саме це відбулося чи яка саме наука першою з’явилася на світ, однак достеменно відомо, що до цих пір людству так і не вдалося вичерпати всю багатогранність напрямів і потенціалу людського пізнання, для якого ми сміливо визначаємо ту чи іншу гілку наукового напрямку. Це неймовірно, але це так.

За даними проекту DilovaMova.com, слідуючи тому або іншому науковому напрямку, вчені дуже часто віддалялися від життя і культурного перебігу основного суспільства. Не рідко це викликало, крім відвертого нерозуміння і природне здивування з боку абсолютно неосвічених людей, що частенько виливалося в конфліктні ситуації, які негативно відбивалися як для самого суспільства, так і для розвитку науки в цілому. Звичайно ж, - що зрозуміло і доступно ослу, то абсолютно не досяжно для кролика. Однак від цього кролик не менш важливий для природи, ніж осел і навпаки.

Об’єднуючим фактором в цій конфліктній ситуації виступила саме життя. Щоб нагодувати вовка та залишити в спокої овець, наука і суспільство стали тісно співпрацювати, від чого почали вигравати і ті й інші. В остаточному підсумку, якщо він взагалі може бути, наука і суспільство стали єдиним цілим, що абсолютно гармонійно для природи самої людини.

Наука плюс суспільство завжди дорівнювало прогресу. Так, на одній з Всесвітніх наукових конференцій, що проходила в Будапешті в 1999-му році, була висловлена ідея про необхідність в ще більш щільной взаємодії між науковим і суспільним середовищем. Робота над підвищенням усвідомлення світовою громадськістю практичної користі науки для всіх поколінь, вимагає зусиль насамперед з боку наукового прошарку нашого суспільства, але без підтримки основної частини суспільства може бути повністю знівельована. У зв’язку з цим, на загальній конференції міжнародної організації ЮНЕСКО, що проходила в 2001-му році, було прийнято рішення - офіційно заснувати «Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку», який щорічно відзначається зараз 10-го листопада.

Нагадаємо, що Національний День науки в Україні відзначають у третю суботу травня, 11 лютого святкують Міжнародний день жінок і дівчаток в науці, День працівників науки в Казахстані проходить 12 квітня, в Росії це свято відзначається 8 лютого, в Туркменістані це дата - 12 червня, Національний день науки в Індії святкується 28 лютого, в Таїланді, наприклад, 18 серпня.

І зараз, у Всесвітній день науки під егідою ЮНЕСКО проводиться цілий ряд різноманітних заходів спрямованих, як на роботу з науковими та навчальними колективами, так і на тісну взаємодію з урядовими організаціями. Мета цих зусиль - широке поширення знань про науках у справі розвитку та встановлення миру на землі - для всіх верств суспільства, проведення своєрідних днів відкритих дверей. Це не тільки є фактором популяризації тих чи інших наукових напрямків і технологій, але і багато в чому позбавляє суспільство від деструктивного непорозуміння, зміцнюючи довіру і сприяючи позитивному прогресу всього нашого суспільства.

У цей День ми бажаємо всім нам тільки світлих почуттів до науки і наукового середовища! Всі ми пам’ятаємо про те, що знання це світло, а незнання нехай залишаються в минулому! Нехай у цей день Ви дізнаєтеся щось нове. Пізнаєте, нехай невелику, але істину, а вона, як відомо звільнить Вас від чогось абсолютно непотрібного і зайвого, що заважає не тільки Вам, але безперечно, і оточуючим Вас людям. З Днем науки Вас!

Наша країна святкує День української писемності та мови щорічно 9 листопада. Це свято було започатковано Указом президента України № 1241/97 від 6 листопада 1997-го. Традиційно цього дня всіх українців запрошують написати Всеукраїнський диктант національної єдності і перевірити свої знання.

За православним календарем 9 листопада вшановують пам’ять Преподобного Нестора-Літописця – послідовника Кирила і Мефодія. Вважається, що Нестор Літописець став прабатьком української писемної мови. Існують версії, що раніше на території України застосовували кілька видів писемності, деякі з них використовували грецьку абетку або латиницю. Сучасний алфавіт української мови здебільшого складається з аналогів грецьких літер і декількох слов’янських знаків, однак раніше, крім кирилиці, використовувалася так звана глаголиця.

У 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статусу державної. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами України. Українською мовою розмовляють майже 45 мільйонів людей і вона належить до найпоширеніших мов світу.

Генеалогічно українська мова належить до індоєвропейської мовної сім’ї. Про це свідчать і архаїзми, і деякі фонетичні та морфологічні ознаки, які зберегла наша мова протягом століть.

Давньою українською мовою написані козацькі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох – від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Українці мають свою могутню класичну літературу, визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника…

Щодо початку писемності в українських землях тривають наукові дискусії. Археологічні знахідки засвідчують наявність писемних знаків на глиняному посуді, пряслицях, зброї тощо, ще за трипільської доби.

Цього дня, це вже стало традицією, стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика. Щорічна кількість учасників конкурсу – понад 5 мільйонів із багатьох країн світу.

85 років від дня народження Миколи Степановича Вінграновського (1936-2004), українського поета, прозаїка

Народився Микола Вінграновський 7 листопада 1936 р. у селі Богополі на Миколаївщині.  Саме цього року народились інші відомі українські письменники, яких пізніше назвали "шестидесятниками"
      У 1943 р. Вінграновський пішов у нульовий клас початкової школи в Кумарах, а продовжував навчання в богопільській десятирічці, яку закінчив 1955 р. Тоді ж він вступив до Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого на акторський відділ, де вже через два тижні обдарованого юнака вирізнив Олександр Довженко і «коронував» на долю артиста, кінорежисера й поета — за влучним висловом І. Дзюби, «на болісну й щасливу причетність до вічного творення духовності свого народу». Через рік учителя не стало, але прилучення до його світу позначилося на всій творчій долі Вінграновського: довженківське розуміння творчості як торжества свободи та краси резонують у кожному слові поета.
Ще студентом Вінграновський зіграв головну роль у «Повісті полум'яних літ», а фахом своїм обрав кінорежисуру (він створив 10 художніх фільмів, серед яких — «Берег надії», «Климко» та ін.).
      З 1960 р., після закінчення ВДІКу, Вінграновський був режисером Київської кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка. У 1989—1993 рр. він був головою Українського відділення ПЕН-клубу, і ця почесна неоплачувана посада — єдина з тих, що обіймав поет.
Перші вірші Вінграновського побачили світ у 1957 р. в журналі «Дніпро», чотири поезії було опубліковано в 1958 р. в «Жовтні», але справжній розголос принесла добірка «З книги першої, ще не виданої», яка з'явилася у «Літературній газеті»7 квітня 1961 р. Наступного року ця книжка вийшла в світ під назвою «Атомні прелюди» й стала одним з найголовніших побудників полемічного виру навколо нової поетичної генерації. Не часто трапляється, щоб перші газетні публікації віршів викликали такі рясні відгуки та полеміку, як це сталося з Миколою Вінграновським. Багато читачів гаряче вітали їхню появу, система ж зустріла новаторство негативно, звинувачуючи молодого поета в абстракціонізмі та сюрреалізмі. Наступна поетична збірка, «Сто поезій», вийшла через п'ять років.
Твори двох зазначених збірок, а також кілька нових віршів склали збірку «Поезії»(1971). Серед нових привертають увагу дві невеличкі поеми — «На Псло, на Ворсклу, на Сулу...», яка у пізніших виданнях названа «Голубі сестри людей», і «Гайавата».

Виразним свідченням дальшого творчого розвитку Вінграновського стала збірка «На срібнім березі»(1978). Поетів голос став начебто тихішим, але відбулося внутрішнє ускладнення й збагачення його лірики, підвищилася прихована інтенсивність душевного життя.
1984 р. вийшла невеличка збірка «Губами теплими і оком золотим», у якій звичайні будні людини і природи постають як світова містерія. В ній органічно переплелися картини природи і спогади дитинства, інтимна лірика і предметна реальність світу, химерія і казка, добра витівка і гумор, а головне — затамована жура.

      Майже одночасно з поезією Микола Вінграновський писав і прозу. Він створив кілька повістей та багато оповідань, і вони також стали важливою сторінкою його творчості (особливо повісті та оповідання 1980-х років). Письменник виробив оригінальний стиль, який, по суті, відповідає його поетичному письму. Сюжети прозових творі мають дуже відносну подієву основу і сповнені описом почуттів, якими автор щедро наділяє звірів, птахів, рослини й воду, сполучені в єдиний, самодостатній світ. Химерний, дивацький, перейнятий гумором, він випромінює світло духовної свободи. У повісті «Кінь на вечірній зорі»(1986) показана стоїчна витривалість українського народу, його життєлюбний дух; повість «Первінка»(1971) відображає моральне становлення особистості, «Сіроманець»(1977) — конфлікт цивілізації та природи, а «Літо на Десні»(1983) — безпричинність справжньої доброти.
      Вінграновський помер 27 травня 2004 року в Києвi. Зараз він похований в Києві на Байковому кладовищі.  

Місто Київ - один з найбільших центрів слов’янської культури, столиця України, має свою багатовікову історію пронизану найрізноманітнішими, нерідко ключовими подіями. У роки Другої світової війни, як і решта частини України, був зданий радянською владою і окупований німецько-фашистськими військами (з осені 1941-го року). За час окупації в ньому було знищено понад 100 000 мешканців міста та військовополонених. Після двох років окупації силами військ 1-го Українського фронту почалася визвольна операція.

Хід операції (витяг з військової історії): «1-го листопада почався наступ з Букринського плацдарму, основною метою якого було скувати сили противника. Вранці 3 листопада головне угрупування фронту завдало удар. Після 40-хвилинної артпідготовки радянські війська безперешкодно просунулися на 1-2 км. До кінця дня війська 38-й армії спільно з 5-м гвардійським танковим корпусом і з’єднаннями 60-й армії просунулися на 5-12 км. Тут необхідно зазначити, що 60-я армія наступала з двох сусідніх плацдармів у сіл Казаровичі і Глібовка та біля села Ясногородка та прикривала з півночі і північного заходу правий, відкритий фланг 38-ї армії.

Під кінець першого дня операції 240-та стрілецька дивізія, безпосередньо завдавала удар на Київ і була підтримана частинами 7-го артилерійського корпусу, увійшла до київського передмістя Пущі-Водиці. При цьому були відбиті ряд німецьких контратак, в яких брали участь підрозділи 20-ої моторизованої дивізії. До кінця 4-го листопада частини 38-й армії (51-й стрілецький корпус), незважаючи на підтримку 5-го гвардійського танкового корпусу і 3-й гвардійської танкової армії, змогли просунутися до Києву з півночі лише на 5-6 км, досягнувши пригорода Пріорка і північній межі міста. 4-5 листопада в бій вступили 1-й гвардійський кавалерійський корпус і 3-а гвардійська ТА, яка перерізала шосе Київ-Житомир на західній околиці Києва. Визволенню столиці України також допомогло форсування Дніпра 4 листопада силами 237 стрілецької дивізії в районі острів Козачий, що навпроти сіл Віта-Литовська і Пирогово, що знаходяться в 15 км на південь від Києва. У Віти-Литовської радянські частини змогли зайняти шосе, що веде до Києва по березі Дніпра. Таким чином німці не могли перекидати підкріплення в Київ з району Букринського плацдарму. З ранку 5-го листопада противник почав відхід з міста по шосе на Васильків. Київ звільнений. Радянські війська просуваються по вул. Хрещатик. До ранку 6 листопада Київ було звільнено».

Якщо говорити про втрати сторін, а в ході цієї операції втрати радянської армії склали більше 30,5 тис. поранених, вбитих і зниклих без вести, проти 3,8 тис. з німецького боку, то очевидно, що цінність людського життя в радянській державі була максимально девальвована навіть щодо ворога.

Проте, незважаючи на блюзнірське ставлення до життя рядового солдата з боку безбожного командування, Бог дав цю перемогу народу.

З Днем визволення Києва!

Європейський союз - напевно найбільш природне сучасне економіко-геополітичне об’єднання на сьогоднішній день, яке представлене більш ніж пів мільярдом її жителів і яке наближається до чверті в світовому валовому внутрішньому продукті частини економіки. Утворився на основі підписаного 7-го лютого 1992-го року Маастрихтського договору, який набув чинності 1-го листопада 1993- го року. Цьому передувала величезна робота, що почалася ще з 1951-го року, коли в Парижі було підписано договір про створення Європейського об’єднання вугілля і сталі. Європейський союз - це унікальне утворення націлене насамперед на ефективну регіональну інтеграцію. Загальні стандарти і основні цінності, якість і повага до прав людини, єдина, монолітна, але гнучка політика, питання колективної безпеки, роблять єврозону найбільш надійним партнером як для найближчих сусідів, так і для всіх інших країн світу.

Станом на 2014-й рік Європейський союз представлений 28-ма державами, серед яких: Австрія, Бельгія, Болгарія, Великобританія, Угорщина, Німеччина, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швеція та Естонія.

У цей День ми приєднуємося до привітань і поздоровлень на адресу всіх представників ЄС, бажаємо їм стійкості, зростання суспільного, економічного і політичного добробуту, яскравих перемог і мирного неба! З днем народження Європейського союзу!

Свято Міжнародний день Чорного моря відзначають наприкінці жовтня. Воно носить екологічний характер. Святкові заходи включають різноманітні акції екологів і фахівців в області екології на захисту Чорного моря.

Це свято відзначається в день, коли в 1996 році шість причорноморських країн - Болгарія, Румунія, Туреччина, Грузія, Росія і Україна - підписали Стратегічний план дій з реабілітації і захисту Чорного моря.

Цей План був розроблений після проведення всебічних досліджень морського середовища, які показали, що його життєздатність істотно погіршилася порівняно з попередніми трьома десятиліттями.

Чорне море і його води Керченською протокою з’єднуються з Азовським морем, а протокою Босфор - з Мармуровим морем, через протоку Дарданелли - з Егейським і Середземним морями, будучи внутрішнім морем басейну Атлантичного океану. Його екологія дуже важлива для всього прилеглого регіону. У море впадають такі великі річки, як Дунай, Дніпро, Дністер і більш дрібні - Мзимта, Псоу, Бзибь, Ріоні, Кодор, Інгурі, Чорох, Кизилирмак, Єшільирмак, Сакар’я, Південний Буг, Камчия, Велека. Щорічний річковий стік в Чорне море орієнтовно становить близько 310 кубічних кілометрів, причому 80% цих вод виноситься на північно-західну шельфову частину, переважно Дунаєм та Дніпром. У морі мешкає більше 2,5 тис. видів тварин і риб. Рослинний світ моря представлений більш ніж 270 видами багатоклітинних зелених, червоних і бурих донних водоростей, фітопланктон включає не менше 600 видів.

Міжнародний день Чорного моря святкують 31 жовтня. Головна теза і тема цього дня - екологія чорноморського басейну і її збереження. У цей день проводяться активні заходи щодо інформування широкої громадськості про сферу і проблеми його екології, поточний екологічний стан і дії, щодо її поліпшення, в тому числі і заходи протидії перелову риби, який завдає значної шкоди морській екосистемі.

Нагадаємо, що Європейський день моря святкують 20 травня, Всесвітній день моря відзначають в останній четвер вересня. Аналогічні і близькі національні свята в світі - Національний день моря в США (22 травня) і Мексиці (1 червня), в Китаї (11 липня), в Японії (16 липня), в Болівії (23 березня). День Балтійського моря - 22 березня.

День визволення України в нашій країні відзначають щорічно 28 жовтня, у день остаточного вигнання військ нацистської Німеччини за межі України.

Свято встановлено відповідно до Указу президента України від 20 жовтня 2009 року.

Битва за визволення України тривала 680 діб. Вона входить в ряд найбільш вирішальних операцій у німецько-радянській війні і стала найважливішим етапом на шляху до перемоги над нацизмом.

У ході визволення України – протягом січня 1943 – жовтня 1944 років на території України радянськими військами проведено 15 наступальних операцій, із них 11 стратегічних і 4 фронтові, найважливішими з яких стали:

Воронезько-Харківська (13 січня – 3 березня 1943 р.);

Донбаська (13 серпня – 22 вересня 1943 р.);

Чернігівсько-Полтавська (26 серпня – 30 вересня 1943 р.);

Корсунь-Шевченківська (24 грудня 1943 – 17 лютого 1944 р.).

На окупованій території країни загинуло 5,5 млн. осіб, у тому числі майже 4 млн. мирних жителів, до Німеччини було вивезено приблизно 2,2 млн. остарбайтерів

На території України цілком чи частково було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, близько 10 мільйонів людей залишились без даху над головою, знищено понад 16 тисяч промислових підприємств.

У ході війни бойовими нагородами було відзначено близько 2,5 млн. воїнів-українців.

Гула, стогнала і ревла земля,

Сивіли в горі мати і кохана.

В огні була Вкраїнонька моя —

Була війна жорстока і кривава.

24 жовтня 1945 року вступив в силу Статут Організації Об’єднаних Націй, який починається з легендарної фрази «Ми, народи Об’єднаних Націй, сповнені рішучості  позбавити прийдешні покоління нещасть війни, яка двічі в нашому житті принесла людству невимовне горе, і знову утвердити віру в основні права людини, у гідність і цінність людської особистості, у рівноправність чоловіків та жінок і в рівність прав більших та малих націй, та  створити умови, за яких можуть дотримуватися справедливість і повага до зобов’язань..»

Цей день відзначається як День Організації Об’єднаних Націй, починаючи з 1948 року, щоби привернути увагу до діяльності організації  та актуальних питань на порядку денному ООН.

Звертаючись до світової спільноти з нагоди Дня ООН, Генеральний секретар ООН Бан Кі-мун зазначив: «Ми живемо у вкрай напружені часи - в епоху корінних змін і глибоких перетворень. Відбувається підвищення загроз безпеці, наростання таких проблем як нерівність і нетерпимість. Глобальні та національні установи проходять перевірку на міцність. У цей найвідповідальніший період Організація Об`єднаних Націй не повинна відставати ні по одному з напрямків своєї діяльності: підтримці миру, розвитку, прав людини, верховенства права і розширення прав і можливостей жінок і молоді у світі».

Організація Об`єднаних Націй - це не тільки місце для проведення дипломатичних раутів. В Організації Об`єднаних Націй працюють миротворці, які займаються роззброєнням воюючих сторін, медичні працівники, що доставляють ліки, співробітники з надання надзвичайної допомоги біженцям та експерти з прав людини, які надають допомогу у здійсненні правосуддя.

У процесі виконання цієї глобальної місії ми користуємося підтримкою незліченної кількості друзів і прихильників. Неурядові організації, вчені, науковці, меценати, релігійні лідери, представники ділових кіл та зацікавлені громадяни мають ключове значення для успіху нашої діяльності. Жоден керівник, країна чи установа не в змозі зробити все. Разом з тим кожен з нас може зробити свій внесок.

Сьогодні в День Організації Об`єднаних Націй я закликаю підтвердити наші зобов`язання і знову заявити про нашу спільну рішучість бути гідними ідеалів Статуту Організації Об`єднаних Націй та побудувати кращий світ для всіх».

У цей день у 1995-му році наша суверенна держава Україна офіційно увійшла до Ради Європи.

Рада Європи - міжнародна організація, яка сприяє співробітництву між усіма країнами Європи в області стандартів права, прав людини, демократичного розвитку, законності та культурної взаємодії. Будучи заснованим в 1949 році, Рада Європи є найстарішою в Європі міжнародною організацією. До його складу входять 47 держав, в яких проживають більше 800 млн. Людина, і Рада Європи є повністю самостійною організацією, яка не входить в систему Європейського союзу, що об’єднує тільки 28 держав. На відміну від Євросоюзу, Рада Європи не може видавати обов’язкові закони, однак ці дві міжнародні організації мають деякі загальні символічні атрибути, наприклад, гімн і прапор.

Найбільш відомими органами Ради Європи є Європейський суд з прав людини, який діє відповідно до Європейської конвенцією про захист прав людини та основних свобод, і Комісія Європейської фармакопеї.

Одним з найбільш значних досягнень Ради Європи вважається розробка і прийняття Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Іван Федорович Драч – український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч. Перший голова Народного Руху України. Герой України.    

     
             «Художнику – немає скутих норм.
                 Він – норма сам, він сам в своєму стилі»
                                                                         Іван Драч

   Іван Федорович Драч народився 17 жовтня 1936 р. в с Теліжинці Тетіївського району на Київщині. 1951 р.у районній газеті був надрукований його перший вірш.
   Після закінчення Тетіївської середньої школи І. Драч викладав російську мову та літературу в семирічці сусіднього села Дзвінячого. Служив у армії і у віці, коли інші закінчують університет, вступив на перший курс філологічного факультету Київського університету, але навчання не закінчив, був виключений під тиском каральних органів. Влаштувався на роботу в «Літературну Україну». Закінчив дворічні Вищі сценарні курси в Москві, працював сценаристом на кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка, потім у редакції журналу «Вітчизна».
У 1961 р. І. Драч опублікував у «Літературній газеті» драму-феєрію «Ніж у сонці», яка відразу привернула увагу критики. Протягом 1962-1988 p. виходили його збірки: «Соняшник» (1962), «Протуберанці серця» (1965), «Балади буднів» (1967), «До джерел» (1972), «Корінь і крона» (1974), «Київське небо» (1976), «Шабля і хустина» (1981), «Драматичні поеми» (1982), «Теліжинці» (1985), «Чорнобильська мадонна» (1987), «Храм серця» (1988).
   Збірка І. Драча «Корінь і крона» була відзначена Державною премією України ім. Т. Шевченка у 1976 р.
   Поет Іван Драч — постать неординарна в нашій літературі. Адже його творчість — це постійний пошук, постійне новаторство.
   Цікавою видається вже перша збірка поета «Соняшник», в якій оспівувалась доля звичайної людини, невичерпність людського генія на теренах науки й техніки, бажання розгадати таємниці буття. І до сьогодні «візиткови-ми» для Івана Драча є твори, які ще на початку 60-х захоплювали читачів неординарністю поетичного мислення: «Балада про соняшник» (котра дала назву й дебютній збірці) та «Етюд про хліб».
   Його поезії відомі в перекладах на російську, білоруську, азербайджанську, латинську, молдавську, польську, чеську, німецьку та інші мови.