випускники шкіл, які отримали золоту або срібну медаль (після 11-го класу);
Навчимо:
Керувати ІТ-компаніями
Освіторія знайомить із основними тезами рамкового документу PISA про креативне мислення та його оцінювання. Що таке креативне мислення (КМ) та які його передумови? Як школи можуть залучати учнів до креативної діяльності? Що гальмує розвиток КМ? А ще рамковий документ пропонує зразки тестових завдань, які дозволяють оцінити різні аспекти креативного мислення.
Креативне мислення – інноваційна галузь PISA-2022
У поточному циклі PISA в 2022 році інноваційною галуззю стало «Креативне мислення». Креативне мислення – компетентність особистості продуктивно залучатися до генерування, оцінювання та вдосконалювання ідей, результатом чого може стати прийняття оригінальних та ефективних рішень, поступ у знаннях і дієвий прояв фантазії.
Відповідно до такого розуміння креативного мислення, для розроблення інструментів оцінювання рівня сформованості в 15-річних підлітків відповідної когнітивної спроможності автори передусім виокремили дві змістові категорії – «Креативне вираження» та «Створення знань і креативне розв’язання проблем». Ці категорії відображають той науково доведений факт, що креативність дещо по-різному виявляється в разі, коли людині доводиться мати справу з мистецькими чи науково-дослідницькими проблемами або життєвими ситуаціями.
Розуміння й оцінювання креативного мислення на шкільних заняттях
На схемі нижче зображено ключові моменти спостереження за креативним мисленням на заняттях у закладах освіти та взаємозв’язки між відповідними його елементами. Ця модель ґрунтується на п’ятивимірній моделі креативного мислення, запропонованій Стратегічною консультативною групою експертів із креативного мислення OECD.
Заклад освіти може впливати на декілька аспектів внутрішніх ресурсів учнів для залучення дітей до креативної діяльності:
- на когнітивні вміння;
- їхню галузеву підготовку (специфічні для галузі знання й досвід);
- відкритість до нових ідей і досвіду;
- бажання співпрацювати з іншими й розвивати ідеї інших;
- бажання наполегливо прагнути іти до своїх цілей, навіть стикаючись зі складними умовами;
- віру у власну спроможність бути креативним (цілеспрямованість і переконання);
- мотивацію до виконання завдань.
6 передумов креативного мислення
1. Когнітивні вміння
Для креативного мислення потрібно чимало когнітивних умінь. Зокрема, конвергентне й дивергентне мислення.
Конвергентне мислення – здатність застосовувати загальноприйняті та логічні стратегії пошуку, як розпізнавання та прийняття рішень щодо збереженої інформації з метою продукування відповіді.
Дивергентне мислення – здатність керуватися новими підходами й продукувати оригінальні ідеї, утворюючи несподівані комбінації з наявної інформації й застосовуючи такі здібності, як семантична гнучкість, легкість асоціацій, ідеація (оперування абстрактними образами). ДМ дає такі відповіді, яких, можливо, раніше не існувало, і які часто є новими, незвичними або дивними.
2. Галузева підготовка
Це наявність у людини базових знань і певного рівня досвіду в конкретній галузі для успішного виконання креативної роботи. Припускається, що чим більшим обсягом знань володіє особа і що чим краще вона розуміє зв’язки між елементами галузевої інформації, тим вищою є ймовірність того, що вона зможе згенерувати якусь креативну ідею.
3. Відкритість до досвіду й інтелекту
У багатьох креативних людей є спільний набір основних (ядерних) характеристик, але передусім це «відкритість» – як «відкритість до досвіду», так і «відкритість до інтелекту». Саме відкритість до досвіду – той вимір особистості, який істотно й позитивно корелює з креативними досягненнями в усіх галузях. Це означає сприйнятливість особи до нових ідей, уяви та фантазії. Ну а «відкритість до інтелекту» особливо корелює з науковою креативністю.
4. Цілеспрямованість і переконання до власних креативних вмінь
Було виявлено, що наполегливість, стійкість і креативна самоефективність є тими ставленнями, які впливають на креативність завдяки тому, що забезпечують людину сильним відчуттям цілеспрямованості, чітким баченням цілей і вірою у власну здатність досягти цих цілей.
Наполегливість – це здатність особи старанно продовжувати докладати зусиль для досягнення своєї мети, не зважаючи на труднощі.
Стійкість – це витримка та здатність долати труднощі для досягнення своєї мети. Обидві ці риси мають важливе значення для креативності.
Здатність зосереджувати свої зусилля впродовж тривалого часу й стійко протистояти фрустрації є важливим складником креативної спроможності людини.
Цілеспрямованість і переконання щодо власної креативності теж тісно взаємопов’язані: окремі дослідники вважають креативну самоефективність важливою для визначення того, чи буде людина продовжувати докладати зусиль, зіткнувшись із перепонами (тобто проявляти наполегливість), і чи досягне вона врешті-решт успіху (тобто проявить стійкість) у креативному виконанні завдань. На ці переконання, своєю чергою, може впливати історія попередніх досягнень, настрій і соціальне середовище, у якому виконується завдання.
Отже, зусилля для стимулювання креативного мислення на заняттях у закладах освіти можна спрямовувати на посилення впевненості учнів у власних креативних здібностях і своїй здатності самостійно регулювати ставлення й поведінку – зокрема й наполегливість та стійкість.
5. Активність у співпраці
Креативна робота є результатом взаємодії між людиною та її середовищем, зокрема іншими людьми в цьому середовищі. Креативне мислення та залученість до креативності таким чином структуруються як безперервний цикл «діяльності» (дій, спрямованих на середовище) та «переживання» (отримання реакцій від зовнішнього середовища). У результаті спільної взаємодії команда може знайти нові розв’язання складних проблем, які одна людина знайти не спроможна.
Члени команди, входячи в комплексний цілеспрямований, адаптивний, імпровізаційний і постійно актуалізовуваний процес, разом установлюють цілі та відстежують прогрес. Але різні члени команди беруть на себе різний рівень лідерства з урахуванням власних сил.
Школи можуть забезпечувати плідне середовище, в якому учні зможуть досліджувати та розвивати будь-чиї ідеї в процесі ітерацій (постійних спроб) і таким чином спільно створювати нові знання. Учні повинні навчитися надихатися ідеями інших людей та цінувати співавторство й колективну діяльність.
6. Мотивованість до виконання завдань
Люди, навіть маючи ідеальну сукупність компонентів для значного креативного потенціалу, усе одно можуть не продукувати креативні результати, якщо вони не достатньо мотивовані до цього.
Мотивація до креативності може бути як внутрішньою, так і зовнішньою. Ті особи, які відчувають внутрішню мотивацію до виконання завдань, уважають свою роботу значущою, займаються нею лише в задоволення, з власного інтересу або через бажання подолати певний виклик. Вони відносно нечутливі до стимулів, будь-яких непередбачених ситуацій чи інших зовнішніх впливів.
Новітні теорії визнають, що зовнішня мотивація, як-от тиск (наприклад, наближення кінцевого терміну виконання роботи (дедлайну) або винагорода (наприклад, заохочення та визнання), може успішно мотивувати людину бути наполегливою у своїх креативних починаннях.
Які є соціальні аспекти креативного мислення?
- Культурні норми й очікування
Культурні норми й очікування впливають на креативне мислення, оскільки вони можуть впливати на навички й когнітивні процеси, формування яких в собі особа вважає пріоритетом, на актуальність цінностей, які формують розвиток особистості, та на різницю в очікуваннях щодо результатів креативної діяльності в певному суспільстві.
- Освітні підходи
Відповідно до інвестиційної теорії креативності, креативність – це значною мірою рішення, яке будь-хто може прийняти, але насправді мало хто приймає, побоюючись, що соціальні наслідки такого рішення будуть надмірно серйозними. Тому-бо й надвзичайно важливо, щоб школа стимулювала учнів і студентів креативно мислити, посилюючи в них бажання креативити й послаблюючи побоювання щодо соціальних наслідків від цієї діяльності.
- Мікроклімат на заняттях у закладах освіти
Неформальний зворотний зв’язок, постановка цілей, позитивні виклики, робота в команді, відносна свобода у виконанні завдань та належне визнання й стимулювання розробляти нові ідеї – усе це є передумовами середовища для креативності.
І навпаки, жорстка критика нових ідей, прагнення зберегти статус-кво, небажання ризикувати перед вищим керівництвом і надмірний тиск часових обмежень є тими чинниками середовища, які можуть гальмувати креативність.
Що заважає формувати креативне мислення?
Для шкіл склали перелік практик, які можуть перешкоджати формуванню креативного мислення учнів:
- Постійне повторення думки про те, що існує лише один правильний спосіб виконання завдання й лише одна правильна відповідь на запитання;
- Культивування в системі ставлень ідеї про необхідність підпорядкування й страху перед авторитетом;
- Дотримання будь-якою ціною плану проведення занять;
- Просування переконань про те, що оригінальність є рідкісною якістю;
- Пропагування ідей щодо розмежованості знань;
- Стримування цікавості й допитливості;
- Заперечення того, що навчання й розв’язання проблем мають бути цікавими;
Учителі найчастіше намагаються креативно викладати матеріал і розвивати в учнів і студентів креативність у такому освітньому середовищі, яке заохочує до інновацій та допускає пов’язані з ними ризики. Вчителям варто допомагати учням розуміти, у яких завданнях і як саме можна застосовувати креативне мислення.
Завантажити і ознайомитись із повним документом ви можете тут:
КРЕАТИВНЕ МИСЛЕННЯ: РАМКОВИЙ ДОКУМЕНТВ ньому ви знайдете вичерпну інформацію про:
- Зразки тестових завдань, які дозволяють оцінити аспекти креативного мислення;
- Основні галузі оцінювання креативного мислення в PISA-2021;
- Як нараховуються бали за виконання завдань.
PISA: для кого і навіщо – коротка довідка
Міжнародне дослідження якості освіти PISA (Programme for International Student Assessment) сьогодні є одним із найбільших і найпотужніших порівняльних досліджень у галузі освіти. У глобальному проєкті станом на 2022 рік беруть участь майже 90 країн та економік світу. Завдяки цьому вони мають змогу регулярно отримувати об’єктивну інформацію про якість функціонування своїх систем загальної середньої освіти шляхом оцінювання грамотності (компетентності) 15-річних підлітків — тієї категорії молодих громадян, які мають можливість або продовжити здобувати освіту на наступному рівні освіти, або ж вийти на ринок праці. Україна доєдналася до співтовариства учасників PISA у 2016 році для участі в циклі PISA-2018.
У кожному циклі оцінювання грамотності 15-річних підлітків здійснюють із трьох основних (ключових) галузей: читацької, математичної та природничо-наукової, – добре орієнтування в яких, за обґрунтованими переконаннями науковців, може свідчити про готовність молодої людини до активної участі в житті суспільства.
