Як зосередитися на головному?
Поради психолога учням під час дистанційного навчання.

Дистанційне навчання – це повноцінне навчання. Ви не просто перебуваєте вдома, а повноцінно виконуєте всі свої завдання протягом усіх навчальних занять за розкладом.

Навчання дистанційно може бути дуже ефективним, головне – самоорганізація.
Прості поради допоможуть впоратися з великим обсягом роботи.

1. Розділяйте свій робочий простір від домашнього.
   Якщо є можливість - працюйте деінде, але не там, де спите чи харчуєтесь. Це не обов'язково має бути робочий стіл, але у вас повинно бути місце, де вам зручно і є все необхідне для роботи.
2. Плануйте свій день.
   Намагайтесь працювати над завданням згідно розкладу занять.
3. Перед початком заняття захистіться від усього, що вас відволікатиме.
   Передусім – мобільний телефон, навіть якщо він на вібродзвінку. Телефон треба прибрати чимдалі й діставати тільки під час перерв. Також слід створити навколо себе зону тиші й спокою. Будь-яка незапланована перерва на спілкування зіб’є вас з думки й порушить той порядок запам’ятовування, який ви вибудовували.
4. Фізіологічні потреби теж не мають відволікати.
   Під час заняття вам, звичайно, захочеться пити – адже інтенсивна розумова діяльність викликає спрагу. Заздалегідь потурбуйтеся про запас води. Зручний одяг, що не стримує рухів, комфортна температура в кімнаті – усе це теж дуже важливо.
5. Підтримуйте чистоту.
   Вдома та на робочому місці – влаштовуйте регулярне вологе прибирання та провітрюйте кімнати. Свіже та чисте повітря сприяє кращій розумовій активності. У мозку є структури, що відповідають за відчуття безпеки – у разі нестачі свіжого повітря ці показники зменшуються. Якщо дитина перебуває в задусі, у неї знижується активність, вона втомлюється.
   Чим менше повітря, тим гірші результати навчання.
6. Слідкуйте за своїм здоров’ям.
   Виконуйте фізичні вправи, вживайте корисну їжу і, по можливості, спіть не менше 8 годин. Це підвищує нашу дієздатність та позитивно впливає на імунітет.

Чим небезпечне тютюнопаління для здоров’я і життя людини

За дослідженнями вчених, тютюновий дим – дуже отруйна речовина, яка містить у собі крім нікотину, близько 1000 особливо отруйних твердих і газоподібних речовин. Окрім негативного впливу на нервову систему і мозок, серцево-судинну і дихальну системи, тютюнопаління збільшує ризик захворювання злоякісними новоутвореннями. Особливо небезпечним є так зване «пасивне куріння».

Так, в газовій фракції диму міститься бензпірен (сильний канцероген, що спричиняє рак), азот та його окисли, оксиди вуглецю, ціаністий водень, акролеїн, гліцерин, спирти, альдегіди і кетони, вуглеводні, феноли, та інші. В склад диму тютюну входять синильна кислота, радіоактивний полоній, миш’як та інші солі важких металів, особливо це пов’язано з теперішнім техногенним забрудненням довкілля.

Нікотин є одним із найсильніших з відомих рослинних отрут, які впливають на нервову систему. Вміст нікотину у диму сигарети – від 0,4 до 3мг, при цьому його смертельна доза для людини становить 70 мг, тобто одна пачка випалених сигарет. Ніхто не може випалити першої сигарети до кінця, при цьому виникають запаморочення й нудота, іноді слиновиділення, шум у голові, головний біль, серцебиття, загальна слабкість, тремтіння рук, блювання. Поступово організм пристосовується до нікотину і паління не викликає неприємних відчуттів, хоча отруєння організму триває. Варто пам’ятати, що фізична та психологічна залежність до нікотину розвивається набагато швидше, ніж  до  алкоголю.

Нікотин  та інші складові тютюнового диму завдають великої шкоди нервовій системі й мозку, погіршуючи пам’ять, точність виконання математичних дій та орієнтації у просторі, здатність до навчання, негативно впливають на серцево-судинну і дихальну системи, спричиняють ряд захворювань.

Першою від тютюнового диму потерпає зубна емаль. На ній з’являються мікроскопічні тріщинки, поверхня зубів покривається тютюновим дьогтем, внаслідок чого зуби стають жовтуватого кольору, а з ротової порожнини під час розмови відчувається специфічний запах.

Разом з тютюновим димом утворені сполуки осідають на верхніх дихальних шляхах, легенях, надходять у кров. Постійне подразнення голосових зв’язок змінює тембр голосу, що помітно у людей, які зловживають палінням. Потрапивши до легень, значна частина диму осідає та поглинається альвеолами. Через це з’являється кашель, мокрота, ядуха, бронхіт та інші захворювання дихальної системи. Внаслідок подразнення слизової оболонки бронхів і трахеї, легень тютюновим димом, розвивається їх хронічне запалення. Тому палії частіше хворіють на запалення легень, туберкульоз, бронхіт, трахеїт, захворювання у них мають тяжкий перебіг.

У курців на відміну від людей, що не палять, в 2-3 рази частіше розвивається інфаркт та передінфарктний стан, стенокардія та інші, при цьому смертність від цих хвороб у курців значно вища.

Понад 80% хворих, що страждають хронічним захворюванням шлунка та дванадцятипалої кишки, є курцями, особливо часто ці захворювання зустрічаються у запеклих курців. Доведено, що паління негативно впливає і на лікування виразки шлунка.

Смертність від раку легень серед курців у 20 разів вища, ніж серед тих, що не палять. Паління збільшує ризик захворіти на злоякісні новоутворення і інших органів: язика, гортані, стравоходу, шлунка, сечового міхура. Курці в 13 разів частіше хворіють на стенокардію (захворювання серця) і в 10 разів частіше – на виразкову хворобу шлунка. Паління також ускладнює перебіг інших хвороб людини, особливо хронічних. Життя курців до 10 років коротше, ніж у тих, що не палять, при чому скорочення тривалості життя прямо залежить від того, з якого віку та як довго людина палить.

Проблемою є також те, що приблизно кожна п’ята жінка віку 20-60 років, є активним курцем, у першу чергу в містах. Жінки, які палять, крім вказаних вище захворювань, страждають непліддям, ризик кровотечі і спонтанного аборту під час вагітності вищий, ніж у жінок, які не палять. Менопауза наступає швидше, відповідно, такі жінки і старіють швидше. Існує багато доказів того, що паління до настання і під час вагітності шкідливе для дитини, оскільки погіршується транспортування кисню і поживних речовин, що призводить до ненормального розвитку дитини, появи аномалій, зокрема генетичних, передчасного переривання вагітності, тощо. Причому, немає прямої залежності між кількістю випалених цигарок і їх шкідливістю.

Що стосується паління серед підлітків, то тут спочатку привабливим чинником є бажання виглядати дорослим, не бути «білою вороною» серед друзів, що палять, потім звичка укорінюється.

Особливо шкідливим паління є для молоді, і може негативно вплинути на їх потомство та швидко призвести до проблем із здоров’ям.

Значної шкоди завдає також «пасивне паління», коли людина, що не палить, вдихає повітря, отруєне тютюновим димом. При цьому, небажані наслідки для стану їх здоров’я можуть бути ще гірші, ніж для курців, тому що організм не адаптований до тютюнового диму.

Практично до 30% людства мають згубну звичку тютюнопаління. Але необхідно зрозуміти – паління є не тільки особистою проблемою кожної людини окремо, але й гострою соціальною проблемою, з якою пов’язане майбутнє людства. Паління та його вплив на організм людини стали сьогодні і медичною проблемою, тому варто замислитись: запалювати цигарку, чи зберегти своє і довколишніх здоров’я.

Вітаємо!!!

Гейкаленко Софію, ученицю 31 групи, з почесним ІІІ місцем на міському етапі Всеукраїнської акції «Ліси для нащадків».

Бажаємо подальших успіхів та перемог!

Спілкування без меж

Чи відомо Вам, що довготерпеливий краще хороброго, і пануючий над собою самим, ліпший від завойовника міста? Про це написано в Притчах Соломонових, глава 16, вірш 32.

Міжнародний день терпимості (толерантності) був оголошений ЮНЕСКО в листопаді 1995 року з нагоди 50-річного ювілею цієї організації і відзначається щорічно 16 листопада.

16 листопада 1995 року держави-члени ЮНЕСКО ухвалили Декларацію принципів терпимості. В 1996 році Генеральна Асамблея запропонувала державам-членам щорічно 16 листопада відзначати Міжнародний день толерантності, приурочивши до нього відповідні заходи, орієнтовані як на навчальні заклади, так і на широку громадськість. Тепер відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/51/95.

Кожен з нас повинен прагнути підтримувати принципи терпимості, плюралізму, взаємної поваги та мирного співіснування. Ми повинні бути завжди готові усувати стереотипи і спотворені уявлення і виступати на захист жертв дискримінації.

У цей Міжнародний день терпимості давайте підтвердимо ідею про те, що різноманіття, втілене в думках, віруваннях і діях, є цінним даром, а не загрозою, і будемо прагнути до створення більш терпимих громад, в житті яких вкорениться цей основоположний ідеал.

Свято Всесвітній день науки щорічно відзначають 10 листопада. Воно буле засноване у 2001 році під егідою ЮНЕСКО. Святкові заходи спрямовані на популяризацію науки, як інструменту миру і злагоди на Землі.

Скільки кісток в вашому тілі? Чи знаєте ви, що в тілі дорослої людини присутній 206 кісток, а у новонароджених їх 300. Людське око блимає в середньому 4200000 разів на рік. Найдовші живі клітини в організмі є клітини головного мозку - вони можуть жити з вами все життя. Найважчий людський мозок з коли-небудь зареєстрованих важив 2,3 кг. Найнебезпечніша тварина в світі є звичайна муха. Космічний телескоп Хаббл важить 10,896 кг, 13,1 м в довжину, і вартістю $ 2,1 млрд., а космос містить близько 50 мільярдів галактик.

Більшості своїх досягнень людина зобов’язана закладеної в неї Господом Богом здібності до спостереження, аналізу і розумінню явищ, що відбуваються навколо нього у просторі та часі. Систематизуючи отримані знання, людство помітило, що ці знання можна не тільки зберігати, передовати з покоління до покоління, але й доповнювати, розвивати і уніфікувати. Так з’явилася наука.

Ніхто не знає коли саме це відбулося чи яка саме наука першою з’явилася на світ, однак достеменно відомо, що до цих пір людству так і не вдалося вичерпати всю багатогранність напрямів і потенціалу людського пізнання, для якого ми сміливо визначаємо ту чи іншу гілку наукового напрямку. Це неймовірно, але це так.

За даними проекту DilovaMova.com, слідуючи тому або іншому науковому напрямку, вчені дуже часто віддалялися від життя і культурного перебігу основного суспільства. Не рідко це викликало, крім відвертого нерозуміння і природне здивування з боку абсолютно неосвічених людей, що частенько виливалося в конфліктні ситуації, які негативно відбивалися як для самого суспільства, так і для розвитку науки в цілому. Звичайно ж, - що зрозуміло і доступно ослу, то абсолютно не досяжно для кролика. Однак від цього кролик не менш важливий для природи, ніж осел і навпаки.

Об’єднуючим фактором в цій конфліктній ситуації виступила саме життя. Щоб нагодувати вовка та залишити в спокої овець, наука і суспільство стали тісно співпрацювати, від чого почали вигравати і ті й інші. В остаточному підсумку, якщо він взагалі може бути, наука і суспільство стали єдиним цілим, що абсолютно гармонійно для природи самої людини.

Наука плюс суспільство завжди дорівнювало прогресу. Так, на одній з Всесвітніх наукових конференцій, що проходила в Будапешті в 1999-му році, була висловлена ідея про необхідність в ще більш щільной взаємодії між науковим і суспільним середовищем. Робота над підвищенням усвідомлення світовою громадськістю практичної користі науки для всіх поколінь, вимагає зусиль насамперед з боку наукового прошарку нашого суспільства, але без підтримки основної частини суспільства може бути повністю знівельована. У зв’язку з цим, на загальній конференції міжнародної організації ЮНЕСКО, що проходила в 2001-му році, було прийнято рішення - офіційно заснувати «Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку», який щорічно відзначається зараз 10-го листопада.

Нагадаємо, що Національний День науки в Україні відзначають у третю суботу травня, 11 лютого святкують Міжнародний день жінок і дівчаток в науці, День працівників науки в Казахстані проходить 12 квітня, в Росії це свято відзначається 8 лютого, в Туркменістані це дата - 12 червня, Національний день науки в Індії святкується 28 лютого, в Таїланді, наприклад, 18 серпня.

І зараз, у Всесвітній день науки під егідою ЮНЕСКО проводиться цілий ряд різноманітних заходів спрямованих, як на роботу з науковими та навчальними колективами, так і на тісну взаємодію з урядовими організаціями. Мета цих зусиль - широке поширення знань про науках у справі розвитку та встановлення миру на землі - для всіх верств суспільства, проведення своєрідних днів відкритих дверей. Це не тільки є фактором популяризації тих чи інших наукових напрямків і технологій, але і багато в чому позбавляє суспільство від деструктивного непорозуміння, зміцнюючи довіру і сприяючи позитивному прогресу всього нашого суспільства.

У цей День ми бажаємо всім нам тільки світлих почуттів до науки і наукового середовища! Всі ми пам’ятаємо про те, що знання це світло, а незнання нехай залишаються в минулому! Нехай у цей день Ви дізнаєтеся щось нове. Пізнаєте, нехай невелику, але істину, а вона, як відомо звільнить Вас від чогось абсолютно непотрібного і зайвого, що заважає не тільки Вам, але безперечно, і оточуючим Вас людям. З Днем науки Вас!

 Учні ліцею "Білоцерківський колегіум" взяли участь у міському онлайн конкурсі «Зачаруй мене розмовою - українською мовою» до Дня української писемності та мови.

Метою конкурсу є утвердження у свідомості та почуттях дітей патріотичних цінностей, переконань і поваги до своєї країни, українського народу, його культури, звичаїв та традицій; виховання національно-патріотичного світогляду, активної громадянської та державницької позиції засобами українського поетичного слова та пісенної культури.

Дудник Марія, учениця 5-А класу, презентувала поезію Тетяни Строкач "Мало все про мову знати"

Оксентюк Евеліна, учениця 5-А класу прочитала вірш Костянтина Мордатенка "В губи цілував калину"

 Яцина Софія, учениця 5-Б класу, продекламувала вірш Анатолія Кульчицького "Рідна Україна"

Воробйова Ліана, учениця 5-Б класу, прочитала вірш Анатолія Кульчицького "Моя Біла Церква"

Терлецька Поліна, учениця 6-А класу, прочитала притчу Ніни Опанасенко "Скарб"

Нестеренко Дарина, учениця 7-Б класу, продекламувала вірш Івана Драча "Блудний син"

Цибровська Марія, учениця 7-Б класу, продекламувала поезію Світлани Моренець "Невідісланий лист на фронт"

Толочко Дар'я, учениця 31 групи, продекламувала поезію Ніни Опанасенко "Кохана"

Савичева Катерина, учениця 32 групи, презентувала поезію Костянтина Мордатенка "Україно"