Білоцерківський академічний
ліцей «Колегіум»

Знання є сила, освіта - капітал.
Отто Вільман

Ukraine   English   Deutsch   France   Spain

» Останні новини

27 липня - 219 років з дня народження Олександра Дюми, французького письменника

27 липня 1802 року народився Олекса́ндр Дюма́-ба́тько - видатний французький письменник, драматург і журналіст. Один з найбільш популярних французьких авторів. Його книги перекладені більш ніж на 100 мов. Працював у багатьох жанрах: п’єси, романи, статті та книги про подорожі. Його роботи налічують 100 000 сторінок.

У 1847 році Дюма заснував в Парижі Історичний Театр. Дюма – автор двох найвідоміших романів французької літератури «Граф Монте-Крісто» і «Три мушкетери» (обидва написані в 1844-1845) . У нього є син, якого також звуть Олександр, і який теж побудував досить успішну літературну кар’єру.


 

28 липня - День хрещення Київської Русі-України

28 липня - День хрещення Київської Русі-України

День хрещення Київської Русі-України – державна пам’ятна дата, що відзначається щорічно 28 липня – у день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира, відповідно до Указу Президента України Віктора Ющенка від 25 липня 2008 року № 668/2008 «Про День хрещення Київської Русі–України». Тоді глава держави підкреслив значення православних традицій в історії і розвитку українського суспільства. А вже в 2009 р. у вітальній промові Ющенко відзначив: «Для нас цей день фіксує і означає кілька принципових понять. Це – спадкоємність тисячолітньої історії України, нашої нації і держави. Це – неподільність українського народу і його єдність навколо ідеї сильної держави і віри. Це – соборність усіх українців і всіх українських земель навколо рідної державної і духовної столиці – Києва».

 Як відомо, хрещення Русі відбулося в 988 р. Князь Володимир поставив перед собою мету об’єднати землі, централізувати владу, і для того необхідна була зміна світогляду. Так як язичництво з його ідолами і жертвопринесеннями не зовсім підходило державним планам князя.
     Згідно з «Повістю минулних літ» ще до хрещення Володимир пройшов «випробування вірою». Так, волзькі болгари пропонували князю перейти в іслам. Потім гінці з Риму, послані Папою, кликали в свою віру, а хозарські євреї запрошували руського князя прийняти іудаїзм.

Насправді ж, як підкреслює більшість істориків, за вибором Володимира стояли конкретні політичні та економічні чинники. По-перше, об’єднання земель вимагало відмови від «племінних богів» і запровадження релігії за принципом «одна держава, один князь, один Бог». По-друге, це відкривало шлях приєднання до європейської спільноти, яка сповідувала християнство. По-третє, як вважав Володимир, прилучення до християнської віри стане поштовхом для розвитку культури, освіти, виховання високої моралі, поліпшення матеріального добробуту. На цьому, зокрема, наголошує у своїх творах український вчений і церковний діяч Іван Огієнко. «Це був князь великого державного розуму, це був розумний та енергійний володар величезної могутньої держави, і вже тому йому постійно доводилося стикатися з представниками різних європейських тодішніх земель. Володимир наочно бачив культурну перевагу Заходу над культурою його держави, хоча б перевагу культури зовнішньої чи матеріальної; можливо, що й різні посли європейських держав, що шукали зближення з могутнім українським князем, самі не раз звертали увагу Володимира на цю вищість європейської культури. Князь бачив увесь блиск та пишноту грецьких царів, бачив їхню культуру, яка йому дуже імпонувала. Культурний розвиток власної держави, її добробут настирливо говорили Володимиру про те, що він мусить якнайбільше зблизитися із Заходом, з Європою, мусить пересадити в Україну цю європейську культуру. А найпершим ключем до всього цього було одне – християнство, зміна старої віри на нову, охрещення». Отже, Русь, прийнявши християнство, змогла наблизитися до надбань європейської культури, тим самим поглиблюючи і розвиваючи свою власну.

З отриманням Томосу про автокефалію Православної церкви України (6 січня 2019 р.) у нової церкви з'явилися всі передумови для відродження історичної пам’яті та разом з тим згуртувати українське суспільство.

 

 

Фестиваль святого Ліборія в місті Падерборн (Німеччина)

Свято присвячене св.Ліборію - покровителю міста, і проводиться в останніх числах липня. Святкові заходи починаються зі дзвонів кафедрального собору та урочистою ходою з мощами святого. Після завершення  офіційної церемонії  в центрі Падерборна відкриваються ярмарки, концерти і барвисті шоу. Завершуються заходи масштабним феєрверком.

Фестиваль святого Ліборія в місті Падерборн (Німеччина)


 

26 липня – 165 років від дня народження Джорджа Бернарда Шоу, англійського драматурга, прозаїка, лауреата Нобелівської премії

Видатний драматург захоплювався боксом і навіть виступав на змаганнях. Шоу виступав в середній вазі. Саме заняття боксом дали починаючому тоді письменникові багатий матеріал для написання роману про боксерів «Професія Кешел Байрона»“- Скільки ви хотіли б заробляти, щоб вважати себе щасливим? – запитали одного разу у Бернарда Шоу. Рівно стільки, скільки я заробляю на думку моїх сусідів, – відповів він. “
Драматург часто любив сам водити машину, забираючи кермо у особистого шофера.
На питання про те, які 5 книг ви б взяли з собою на безлюдний острів, драматург відповів, що взяв би 5 книг з чистими сторінками.
Письменник був вегетаріанцем і дожив до 94 років. У 70 років на питання «як ви себе почуваєте?» Він відповів: «Прекрасно, тільки мені докучають лікарі, стверджуючи, що я помру, якщо не буду їсти м’ясо». У 90 років на те ж питання він відповідав: «Прекрасно, більше мене ніхто не турбує: ті лікарі, які мене лякали, що я не зможу прожити без м’яса, вже померли».
Помер Шоу 2 листопада 1950 року. За його бажанням тіло його було спалено без всяких обрядів, а прах змішаний з прахом дружини і розсипаний в його улюбленому саду.
Б.Шоу  – єдина людина, удостоєна одночасно і Нобелівської премії з літератури і премії «Оскар» ( за сценарій фільму «Пігмаліон») . Він відмовився від грошової частини Нобелівської премії з літератури (проте прийняв медаль лауреата).



 

 
 

26 липня - 165 років від дня народження Джорджа Бернарда Шоу

26 липня - 165 років від дня народження Джорджа Бернарда Шоу

Бернард Шоу народився 26 липня 1856 в Дубліні. Вчився в католицькій і протестантській денних школах Дубліна.

У 1871 р закінчивши школу, він став працювати в компанії, яка торгувала земельними ділянками. Через рік зайняв посаду касира, але через чотири роки, зненавидівши роботу, переїхав до Лондона (1876): де жила мати, після розлучення з батьком. Зайнявся журналістикою і літературою.

З 1882 р став цікавитися соціальними проблемами, а 1884 вступив в «Фаіанське суспільство», створене для поширення соціалістичних ідей, якому присвятив 27 років свого життя, виступаючи з лекціями.

Бернард Шоу починає писати про театр, публікується в тижневику «Уорлд», «Пелл-Мелл газет», пише музичні рецензії в «Стар», а з 1890 стає штатним музичним критиком в «London World».

Через 5 років Шоу стає театральним критиком в лондонському журналі «Сетердей рев’ю».

У 1890 р він читає лекцію на засіданні «Фабіанського товариства», яку присвятив творчості Ібсена, а через рік пише критичну статтю «Квінтесенція ібсенізму», яка стала маніфестом нової драми.

1892 написав першу п’єсу «Будинок вдівця». Виходять романи «Нерозумний шлюб», «Любов артиста».

Протягом подальших шести років Бернард Шоу пише 9 повнометражних п’єс і одну одноактну: «Серцеїд» (1893), «Професія місіс Уоррен», «Зброя і людина» (1894), «Кандіда» (1897), «Обранець долі» (1897 ), «Поживемо-Побачимо» (1899). П’єси Шоу в постановці Джона Ведренна і Харлі Гренвілл-Баркера 1904-1907 рр. були настільки популярними, що в ці роки 701 спектакль був поставлений за його творами.

Далі були написані «Людина і надлюдина» (1905), «Дон Жуан у пеклі», «Майор Барбара», «Пігмаліон» (1913).

Під час Першої світової війни Бернард Шоу активно займається політикою, пише великий нарис «Війна з точки зору здорового глузду», в якому критикує Англію і Німеччину, закликає до переговорів, критикує сліпий патріотизм.

У повоєнні часи видає п’єси «Будинок, де розбиваються серця», «Назад до Мафусаїлу» (1922), «Свята Іоанна» (1924).

У 1925 отримав Нобелівську премію.

У віці за 70 в 30-их рр. Шоу багато подорожує (Індія, Південна Африка, Нова Зеландія, США, СРСР).

Б. Шоу писав до глибокої старості. Останні п’єси «Мільярди Байанта» і «Вигадані байки», він написав в 1948 і 1950 р

У віці 94 років, 2 листопада 1950 знаменитий драматург помер.

 

22 липня - 199 років від дня народження Грегора Йоганна Менделя

22 липня - 199 років від дня народження Грегора Йоганна Менделя

Грегор Йоганн Мендель — католицький священик і моравський біолог та ботанік, засновник сучасної генетики.

Відкрив закони спадковості, названими пізніше його ім'ям. Закони Менделя — одні із найважливіших у сучасній генетиці. Значущість робіт Менделя не було визнано аж до початку XX століття. Повторне відкриття законів Менделя на зламі століття спричинило початок бурхливого розвитку молодої генетичної науки.

Із 1856 року Мендель проводить дослідження на горосі у експериментальному монастирському садку. Монах цікавився також метеорологією та теорією еволюції.

Мендель помітив, що деякі рослини часом мають нетипові характеристики. Посадивши одне коло одного типову та нетипову рослину, дослідник хотів дізнатися, якими будуть нащадки? Метою експерименту було підтвердити чи спростувати погляди Ламарка відносно впливу оточуючого середовища на характеристики живих організмів. Мендель побачив, що ознаки передаються нащадкам незалежно від оточуючого середовища. Цей факт тоді був першою цеглиною у побудові майбутньої теорії спадковості.

Ці роботи були початком тих узагальнень, які нині відомі як Закони Менделя. «Експерименти із рослинними гібридами» — під такою назвою у 1866 році Мендель опублікував результати своєї роботи. Але інтерес до публікації був незначним. Лише на початку 20 століття, коли розвинули уявлення про гени, зрозуміли усю важливість висновків Менделя. Декілька вчених незалежно один від одного у цей час сформулювали ті ж висновки, що вже були представлені Менделем.

 

Поради від соціального педагога

Поради від соціального педагога

Як гра розвиває навички майбутнього

Задля швидшого розвитку та подолання стресових ситуацій діти повинні виробити відповідний набір навичок: соціальних, когнітивних, мовленнєвих та саморегулятивних. Цьому сприяє процес гри — як з батьками, так і з однолітками. До того ж гра поліпшує структуру мозку, робить його гнучкішим до навчання, зосереджує на досягненні цілей.

Не існує єдиного визначення гри, однак більшість погоджується, що гра — це заняття, яке характеризується вмотивованістю й залученістю учасників та в результаті приносить емоцію захвату від нових відкриттів. Це добровільна, весела та часто спонтанна діяльність із задіянням уяви. Діти зазвичай дуже зацікавлені й віддані ігровому процесу, і саме це може підготувати їх до школи.

Коли дітям нецікаво, вчаться вони геть неефективно.

Гра дає змогу дітям приміряти на себе ролі, які вони зможуть виконувати в дорослому житті. Для навичок ХХІ століття гра також є ключовою, адже сприяє вмінню розв’язувати проблеми, здатності співпрацювати, креативності. 

 

Право на гру

Розвага є настільки важливою, що Конвенція ООН про права дитини містить право на гру, відповідну до віку. Американський психолог Роберт Реснік називає 4 складові підтримки творчого пізнання у дітей:

  • проекти,
  • натхнення,
  • ровесники,
  • елемент гри.

І йдеться не лише про весело проведений час, а й про ризик, експериментування та перевірку меж своїх можливостей.

Деякі дослідження доводять, що нове інформаційне суспільство вимагає більше інновативності та менше імітування, більше креативності та менше прагнення до правильності. Дитина краще вчиться, коли їй надають більше свободи для гри під час навчання. Завчання інформації має бути замінене на практичне втілення та спроби створити щось нове.

Переваги гри:

- Гра покращує організаторські здібності, математичні навички (на кшталт вміння лічити та просторової уяви), соціальні риси, стосунки з однолітками, фізичний розвиток та стан здоров’я, здатність до самоідентифікації себе як особистості. І навпаки — брак гри в житті дитини призводить до посилення симптомів синдрому дефіциту уваги та гіперактивності.
- Гра з використанням звичайних, «традиційних» іграшок більше сприяє розвитку мовлення та розумінню мови, аніж, наприклад, електронні ігри.
- Наслідки позитивної соціалізації, які приносять ігри з однолітками, наприклад, у 3-му класі, стають помітнішими лише у 8-му класі, коли більш соціалізовані діти проявляють значно кращі результати з математики та читання.
- Гра зменшує рівень стресу, хронічної втоми й депресії та збільшує рухливість, швидкість реакції, координацію рухів, відчуття балансу і гнучкість.
- Після самовільної гри діти більше зосереджені на заняттях, ніж після уроків фізкультури. Це зумовлено насамперед тим, що уроки фізкультури більш структуровані й обмежені, а самовільна рухлива активність спрямована на потреби дитини.
- За допомогою гри також передаються певні культурні особливості. Так, у США батьки заохочують дітей грати наодинці, що є типовим для культур, в яких цінується самодостатність. В Японії ж, яка є країною колективізму, дітей навпаки заохочують грати ляльками в групах.

Переваги гри для дорослих

Гра корисна не лише для дітей, а й для дорослих, які грають з ними і можуть знову відчути радощі дитинства. Через гру та перечитування своїх улюблених з дитинства казок батьки вчаться бачити світ очима дитини, а це, у свою чергу, сприяє ефективнішій комунікації, розумінню дитячого почуття гумору й індивідуальності. Одне з досліджень виявило, що спільні розваги з дітьми сприяють зменшенню стресу в дорослих та поліпшенню соціально-емоційного розвитку.

Гра — це можливість для батьків виявити та зрозуміти невербальні сигнали немовлят і поділяти радість нових спільних відкриттів.

Однак не варто заважати дитині самостійно доходити певних висновків, не потрібно втручатися в природний процес пізнання. Діти гарантовано менше дізнаються про всі можливості певної іграшки, якщо дорослі покажуть їм, як нею користуватися — дозвольте їм самим покрутити в руках новий для себе предмет.

 

Зміна правил гри в сучасному світі

Більшість сімей наразі сфокусовані на досягненнях дітей, численних гуртках, збільшенні кількості домашніх завдань, переживаннях стосовно тестування та шансів бути прийнятими до вищого закладу освіти. Ефект від такого підходу потім перетворюється на постійну тривожність і депресію, нестачу креативності. У дітей дедалі менше часу на ігри, до того ж самі ігри змінилися.

Національне дослідження в США показало, що лише 51 % дітей з 8950 опитаних хоча б раз на день виходили на прогулянку з кимось із батьків. 94 % батьків при цьому занепокоєні небезпекою їхнього оточення, через що ігри надворі сприймаються як щось ризиковане. У зв’язку із цим, щоб діти хоч інколи мали можливість пограти, у місті Філадельфії елементи урбаністики стали ігровими майданчиками. Так, на автобусних зупинках там облаштоване спеціальне освітлення, що робить на асфальті проекцію гри в класики, і можна пострибати, поки чекаєш автобуса.

Електронні гаджети також стимулюють пасивність дітей та уповільнюють навчання. Дошкільнята, які грали в конструктор, проявили в одному з досліджень кращі результати з розвитку мовлення, ніж діти, які переглядали натомість освітній мультик Baby Einstein. І хоча електронні засоби все ж мають свої переваги, вони не здатні повністю замінити ігрових активностей у реальному, а не віртуальному житті.

 

Мисленнєві бар’єри, що перешкоджають грі

Батьки, які не можуть дозволити своїм дітям дорогі іграшки, думають, що щось втрачають в освіті дитини. А ті, які можуть дозволити собі найдорожчі принади, думають, що вони можуть стати панацеєю для найефективнішого розвитку. Однак креативність дитини, зазвичай, стимулюється найдешевшими іграшками (дерев’яні ложки, конструктори, м’ячики, пазли, воскові олівці, коробочки та загалом речі щоденного вжитку, які тільки можна знайти вдома). Також варто пам’ятати, що розвитку дитини сприяє підтримка дорослих, які читають, спостерігають, розмовляють, слухають та грають нарівні зі своїми дітьми.

 

 

 

21 липня - 115 років від дня народження Олени Теліги

 

115 років від дня народження Олени Іванівни Теліги

 

21 липня - 115 років від дня народження Олени Теліги

 

Олена Іванівна Теліга — українська поетеса, літературний критик, діяч української культури, діячка ОУН. Народилась 8 (21) липня 1906 року в Іллінському під Москвою в інтелігентній, напівбілоруській-напівукраїнській родині Шовгенів. Коли дівчинці було п’ять років, Шовгенови переїхали до Петербурга. 3 1918 року родина мешкає в Києві. У Києві Олена вчиться в Жіночій гімназії Олександри Дучинської; вивчає українську мову поряд з російською, німецькою, французькою. У 1920 році батько і брат Олени опинилися в еміграції в Чехословаччині. Навесні 1922 року матері Олени разом дочкою та сином Сергієм вдається вибратися з радянської України спочатку в Польщу, а в липні 1922 року оселитися в Подєбрадах у Чехословаччині. Саме в Чехії Олена спочатку отримує «матуру» — атестат, а потім закінчує історико-філологічне відділення Українського педінституту в Празі. Тут вона знайомиться зі своїм вірним другом Михайлом Телігою, одружується з ним — з ним згодом і піде на розстріл. Саме в Чехії відбувається її становлення як поетки, публіциста-літературознавця. З вибухом Другої світової війни Олена Теліга перебувала в Польщі — ще з 1929 року жила тут, коли у Варшаві померла її мати. Тоді ж настали злигодні та нестатки: іноді їй доводилося працювати з музичними номерами в нічних кабаре — і навіть манекенницею, але потім вдалося влаштуватися вчителькою початкових класів. У 1937 році, виступаючи перед Українською Студентською громадою у Варшаві, Теліга висловлює своє захоплення фашистськими рухами у Європі. Проте тяжіння до Києва жило в її душі постійно: «трагічний» Київ чекав її — і вона не сподіваючися, що на неї чатує небезпека, вирушила разом із Уласом Самчуком і кількома друзями до міста юності.  У грудні 1939 сімя Теліг переїхала до Кракова, де Олена зустріла свого знайомого, відомого діяча української емігрантської культури Олега Ольжича і вступила в Організацію українських націоналістів (ОУН). У 1941 році в Києві Олена Теліга організовує Спілку українських письменників, відкриває пункт харчування для своїх соратників, співпрацює з редакцією«Українського слова» Івана Рогача, що знаходилась на Бульварно-Кудрявській вулиці, видає тижневик літератури і мистецтва «Літаври». Після арешту редакції «Українського слова» О. Теліга не брала до уваги постанов німецької влади: ігнорувала вказівки німців зухвало і принципово. 7 лютого 1942 р. почалися арешти, вона знала, що ризикує, але тікати з Києва не хотіла. Олена пішла на стовідсоткову загибель, з нею пішов і її Михайло. Під час арешту 9 лютого він назвався письменником, щоб бути разом з нею. В київському ґестапо Олена Теліга перебувала у камері № 34. Тоді ж відбулася її зустріч із сестрою Лесі Українки. На сірому ґестапівському мурі залишила вона свій останній автограф: угорі намальовано тризуб і напис — «Тут сиділа і звідси йде на розстріл Олена Теліга». За даними істориків, 22 лютого 1942 р. українську письменницю-патріотку було розстріляно в Бабиному Яру разом із чоловіком та соратниками.

 

 

 

Поради від психолога

ЛІТО БЕЗ ГАДЖЕТІВ… 

 

Поради від психолога

Пропонуємо кілька чудових ідей, як провести літо без гаджетів.

Активності на свіжому повітрі

Літо — ідеальний час, нарешті, насолодитися природою і свіжим повітрям. Чи знаєте ви, що фахівці рекомендують гуляти не менше 3 годин щодня?
Ось кілька відмінних занять на природі:

  • Побудувати курінь з палиць і гілок
  • Посадити рослину в саду і доглядати за ним
  • Взяти з собою бутерброди і улюблену книжку, постелити ковдру на землі і влаштувати «книжковий» пікнік
  • Сходити в похід
  • Зайнятися геокешингом (грою в пошук схованок, захованих іншими людьми, в мальовничих місцях)
  • Поплавати в місцевому озері, річці
  • Влаштувати бій повітряними кулями, наповненими водою
  • Організувати кемпінг (можна навіть на власній дачі)
  • Піти на риболовлю
  • Бризкатися поливалками
  • Залізти на дерево
  • Покататися на велосипедах
  • Спробувати веслування на каное або каяках
  • Пограти в хованки
  • Взяти участь у зборі сміття
  • Зібрати фрукти або ягоди на місцевій фермі
  • Відвідати національний парк

Творчі заняття

Літо-ідеальний час для того, щоб дати волю фантазії. Ось кілька відмінних творчих занять для літніх днів:

  • Малювати крейдою на асфальті
  • Малювати на вулиці пальчиковими фарбами, олійними фарбами або аквареллю (і від душі перемазатися)
  • Створити унікальний арт-об’єкт за допомогою шприца
  • Зробити своїми руками намиста і сережки з бісеру
  • Навчитися шити
  • Зробити скульптуру за допомогою алюмінієвої фольги
  • Спробувати себе в фотографії
  • Повозитися з глиною
  • Придумати, що можна зробити з картонної коробки
  • Зібрати кілька старих речей і придумати з них нову
  • Сісти на ганку і намалювати те, що бачите (дерева, квіти…)

Сюжетно-рольові ігри

Літо-відмінний час для ігор! Ось кілька ідей:

  • Влаштувати маскарад і вбиратися в костюми різних персонажів
  • Розіграти улюблений літературний твір

Пізнавальні активності

  • Після побудови куреня забратися всередину і читати книжки
  • Заглянути в місцеву бібліотеку
  • Відвідати художній музей
  • Дізнатися історію міста, в якому живеш
  • Відвідати історичні місця
  • Навчитися готувати нове блюдо
  • Навчитися азам фінансової грамотності (як планувати покупки, рахувати решту, накопичити на щось)
  • Самому зробити музичний інструмент (наприклад, калімбу)
  • Влаштувати з друзями літній книжковий клуб
  • Грати в настільні ігри, які підвищують грамотність і тренують математичні здібності

 

 

 

Опитування

Архів новин

Липень 2025 (21)
Червень 2025 (24)
Травень 2025 (23)
Квітень 2025 (25)
Березень 2025 (27)
Лютий 2025 (30)
м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, 149. тел. (04563) 6-03-90, (04563) 6-45-70 bckolegium{a}ukr.net

Схема проїзду
MakeUp © 2010 Арт-Студия Foto-Fact
Copyright © 2010 -    Білоцерківський колегіум