Вимоги щодо організації освітнього процесу

Дії працівників ліцею "Білоцерківський колегіум" у разі виявлення дитини з ознаками хвороби на COVID-19

Вхідний скринінг учнів на наявність ознак інфекційного захворювання

Рекомендації щодо гігієни рук у ліцеї "Білоцерківський колегіум"

СТРУКТУРА 2020-2021 н.р.

І семестр – з 01 вересня по 24 грудня 2020 року

ІІ семестр – з 11 січня по 28 травня 2021 року

КАНІКУЛИ:

Осінні – з 26 жовтня по 01 листопада 2020 р

Зимові – з 25 грудня 2020 р по 10 січня 2021 р

Весняні – з 22 березня по 28 березня 2021 р

Навчання в умовах карантину: як організувати освітній процес з 1 вересня?

Як діяти вчителям, якщо в учня виявили ознаки COVID-19

До уваги учнів та батьків!

01 вересня 2020 року о 9.00  учні 5-11 класів ліцею «Білоцерківський колегіум» запрошуються на навчання в закладі освіти.

У зв’язку з вимогами адаптивного карантину святкова лінійка з нагоди Дня Знань відміняється.

Навчальний рік розпочинається у кожному класі святковим Першим уроком.

Режим роботи на 01 вересня 2020 року:

-          5-6 класи –  4 (чотири) уроки за розкладом + 5-ий урок – виховна година;

-          7-11 класи – 5 (п’ять) уроків за розкладом + 6-ий урок – виховна година.

Відповідно до епідвимог під час навчального процесу батькам, а також стороннім особам вхід до закладу заборонено.

Дякуємо за розуміння.

Адміністрація ліцею

День Незалежності України

Свято День Незалежності України має фіксовану дату. Так, щороку його відзначають в одну і ту саму дату – 24 серпня. Саме цього дня Верховна Рада УРСР прийняла Акт проголошення Незалежності України.

День Державного Прапора України

Державний прапор України затверджений Верховною Радою 28 січня 1992 року. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього (вгорі) і жовтого (внизу) кольорів, зі співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.
Згідно із найбільш популярним тлумаченням колірної гами прапора, синя його смуга символізує ясне небо, а жовта – золоті пшеничні ниви. Дехто ж стверджує, що насправді барви нашого прапора здавна символізують дві головні стихії природи – воду і вогонь. Водночас, з релігійного погляду, жовтий (золотий) колір – уособлює Творця і взагалі Вищу духовність, а синій – усе земне.

Перша історична згадка про поєднання синього та жовтого елементів в офіційній символіці датується 1256 роком – днем заснування Львова. Герб цього міста, зокрема, прикрасив золотий лев на синьому тлі. Золотий і синій кольори з XIV ст. офіційно використовувалися в гербі Руського королівства. Також ці барви є і на гербах місцевої знаті, князів, шляхтичів. Поєднання символічних для країни кольорів знаходимо і в добу козацтва, особливо починаючи з XVIII ст. Часто у запорожців були сині стяги, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків. Поєднання синього і жовтого кольорів остаточно оформилося як єдинонаціональне на початку XX ст.

22 серпня – 100 років з дня народження американського письменника Рея Дугласа Бредбері

Був відомий як знавець класичної літератури, лінгвіст і поет. Математика завжди була для Ферма лише захопленням, і тим не менше він заклав основи багатьох її областей: аналітичної геометрії, обчислення нескінченно малих, теорії ймовірностей.

Ферма не залишив жодної закінченої роботи, і більшість його начерків не було опубліковано при житті. Але він листувався з Р.Декарт з питань аналітичної геометрії і був першим, хто скористався її методами стосовно до тривимірного простору.

З ім'ям Ферма пов'язані дві знамениті теореми з області теорії чисел: мала теорема Ферма і «велика» теорема Ферма, про яку на полях праць Діофанта він написав: «Я знайшов цьому воістину чудесний доказ, але ці поля занадто малі для нього».

Її доказ в загальному вигляді було отримано лише в 1994 році. Ідеї та відкриття Ферма в області теорії чисел зробили колосальний вплив на наступні покоління математиків.

Помер Ферма в Кастро поблизу Тулузи 12 січня 1665 року.

Григорій Квітка-Основ’яненко. Корифей українського слова

(18(29).11.1778-8(20).08.1843 рр.)

Справжнє його прізвище – Квітка, літературний псевдонім Грицько Основ'яненко. Він є основоположником художньої прози в новій українській літературі, відомим громадсько-культурним діячем.

Народився Григорій Федорович у с. Основа (нині в межах міста Харків). Походив із козацько-старшинського роду

Писав українською та російською мовами. Спираючись  на  літературну традицію, започатковану І. Котляревським,  народну  пісенність  і  гумор,  написав  популярні й досі соціально-побутову  комедію  «Сватання  на  Гончарівці»  (1835 р.)  та  п'єсу  «Шельменко-денщик»  (1840 р.). Українські прозові твори Г. Квітки-Основ'яненка поділяються на дві основні групи: бурлескно-реалістичні («От тобі і скарб», «Підбрехач», "Пархімове снідання", гумористично-сатиричну повість «Конотопська відьма» та інші) та сентиментально-реалістичні повісті («Маруся», "Козир-дівка", «Сердешна Оксана», «Щира любов» тощо). Серед кращих творів російською мовою – «Пан Халявский», «Ганнуся», «Украинцы», «История театра в Харькове» та інші.

Помер 20 серпня 1843 року в Харкові.

Кращі твори Г. Квітки-Основ'яненка одними з перших представляли українську літературу європейським читачам. У 1854 р. в Парижі було опубліковано французькою мовою «Сердешну Оксану». Також його твори перекладено на польську, болгарську, чеську та інші мови.

Повісті Г. Квітки-Основ'яненка, сюжети яких розгортаються поза соціальними конфліктами, з ідеально-цнотливими і побожними героями, є типовим зразком українського сентименталізму, а сама творчість Григорія Федоровича справила значний вплив на подальший розвиток української літератури.