Методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку
у навчальних закладах Київської області
Ураховуючи актуальність для українського суспільства ідеї розвитку української державності, важливість сформованих ціннісних орієнтацій молоді, зокрема патріотичних почуттів, активної громадянської позиції та відзначаючи 25-річчя незалежності України, Перший урок для учнів 5-11 класів рекомендується провести на тему «Від проголошення незалежності до нової України».
Для повноцінного забезпечення Першого уроку рекомендуємо використовувати добірку інформаційних матеріалів:
Більшу частину своїх великих знань Скотт отримав не в школі та університеті, а за допомогою самоосвіти. Все, що його цікавило, назавжди вкарбовується у його феноменальній пам’яті. Йому не було потрібно вивчати спеціальну літературу перед тим, як скласти роман або поему. Колосальний обсяг знань дозволяв йому писати на будь-яку обрану тему.
Шановні учні, вчителі, батьки!
Даємо Вам підбірку матеріалів, що допоможуть підготуватись до нового навчального року:
Методичний порадник: організація та зміст освітнього процесу у 2016/2017 навчальному році».
Переліки підготовлено на основі таких матеріалів:
нормативні документи МОН України щодо 2016/2017 навчального року
НАКАЗИ
ЛИСТИ
ДЕРЖАВНА НАУКОВА УСТАНОВА “ІНСТИТУТ МОДЕРНІЗАЦІЇ ЗМІСТУ ОСВІТИ”
матеріали для використання під час проведення Першого уроку
2 серпня — Іллі-пророка. Намагалися не працювати. Цього дня рідко не гримить і не ллє дощ, як із відра. 4 серпня — Марії Магдалини. Її вважають заступницею від холери. 6 серпня — Бориса і Гліба. Настає час осінніх зірниць. Скрізь дозрів хліб. 7 серпня — Ганни. Матері Пресвятої Богородиці. Холодний ранок — зима буде рання і холодна. 9 серпня — Пантелеймона. Намагалися не працювати, не звозити снопи з поля. 12 серпня — Сили. Жито, посіяне на Силу, родить сильно. Найкращий день для сівби озимих. 14 серпня — Маковія і Першого Спаса (медового). Проводи літа. Качали мед. Збирали цибулю і мак. Святили букетик з лікарських рослин (мак, чорнобривці, васильки). З Маковія починається двотижневий піст — Спасівка. 15 серпня — Стефана-сінокоса. Який сіновал, такий буде й вересень. 16 серпня — Антона. За цим днем прогнозували погоду в жовтні. Антон на жовтень дивиться. 19 серпня — Другий Спас (яблучний). Преображення Господнє. Свято врожаю. Одне з найбільших хліборобських свят. Несли до церкви на посвяту овочі, фрукти, гриби, мед, хліб. 21 серпня — Омеляна. За цим днем передбачали січень. 23 серпня — Лаврентія. У ставках вода тиха, то й осінь буде спокійною, а зима — без завірюх. 25 серпня — Фотія. День свята вогню. 27 серпня — Феодосія. Якщо буря цього дня — на негоду у вересні. 28 серпня — Успіння Пресвятої Богородиці і Перша Пречиста. Після свята дівчата чекали старостів. Оглядини, заручини. 29 серпня — Третій Спас (хлібний). Перенесення Нерукотворного Образа Господа Ісуса Христа. Відліт ластівок. Успіння прийшло — сонце на осінь пішло.
Бернард Шоу відомий кількома речами. Любителі цікавих фактів знають, що він прожив дуже довге життя і помер у віці 95 років, зберігаючи ясний розум і чудову пам'ять. Збирачам афоризмів Бернард Шоу відомий дуже добре: це був рідкісний дотепник, що вміє наділяти очевидні істини в яскраву запам'ятовується форму. А ось літературознавці і просто читачі цінують в Шоу блискучого драматурга, руйнівника стереотипів, майстри інтригуючого сюжету з непередбачуваним фіналом.
Шоу народився в Дубліні, в дуже неблагополучної сім'ї, де кожен повинен був подбати про себе сам. Якщо додати до цього демонстративний атеїзм і необхідність самоосвіти, то коріння самостійності й оригінальності мислення
Псевдоніми, криптоніми |
Джеджалик, Живий, Кремінь, Мирон, Каменяр |
Дата народження |
27 серпня 1856 |
Місце народження |
Нагуєвичі, Дрогобицький повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія |
Дата смерті |
28 травня 1916 (59 років) |
Місце смерті |
Львів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія |
Національність |
Українець |
Мова творів |
українська, польська, німецька, російська |
Рід діяльності |
письменник, поет, публіцист, філософ, політичний діяч, громадський діяч, мовознавець, літературознавець, економіст, етнограф, перекладач |
Роки активності: |
1874—1916 |
Напрямок |
реалізм |
Жанр |
вірш, повість, роман, новела, оповідання, п'єса |
Премії |
Премія Російської Академії наук імені О. Котляревського (1917) |
Родина дружина Ольга Франко (Хоружинська) (10.04.1864 — 17.07.1941), письменниця, перекладачка, громадська діячка; син Андрій (16.07.1887 — 22.04.1913), український філолог, етнограф, перекладач; виконував функції секретаря і помічника, опікуна батька; син Тарас (9.03.1889 — 13.11.1971), письменник, член Спілки письменників СРСР; син Петро (21.06.1890 — 28.06.1941), український педагог і письменник; донька Анна (9.08.1892 — 24.04.1988), українська письменниця, публіцист, мемуарист. Творча спадщина Усебічно обдарований, енциклопедично освічений, надзвичайно працьовитий, Франко виявив себе на багатьох ділянках української культури. Був поетом, прозаїком, драматургом, критиком й істориком літератури, перекладачем, видавцем. Сюжети для творів Франко черпав з життя і боротьби рідного народу, з першоджерел людської культури — зі Сходу, античної доби, Ренесансу. Був «золотим мостом» між українською і світовими літературами.
«Романіст знає все,» - стверджував В.Теккерей на сторінках роману «Ярмарок суєти». І справді, у своїх творах він зумів показати занадто багато не лише про свою епоху і сучасне йому суспільство, а й про життя, моральну природу людини, про рух часу. Соціальний викривач, сатирик і філософ злилися у ньому в єдине. В.Теккерей стояв в одному ряду із Ч.Діккенсом, але його популярність значно поступається славі сучасника.
Академік Філарет Михайлович Колесса — вчений зі світовим ім'ям, багатогранна і плідна діяльність стала видатним внеском в розвиток української фольклористики і літературознавства. Використовуючи культурно-історичний, компаративістичний та методи антропологічної школи, Філарет Колесса тверезо оцінював можливості кожної зі шкіл. Користуючись порівняльно-історичним методом, науковець не розділяв думок школи компаративізму, адепти котрої, захоплюючись різними впливами, намагалися надто заглибитись в історію. На думку Колесси, Михайло Драгоманов, Микола Сумцов, Іван Франко у своїх наукових розвідках часто перебільшували значення іноземних впливів . Тому найбільшим методологічним авторитетом для фольклориста був М. Грушевський, який, на його думку, обрав правильний предмет дослідження, а саме ступінь інтернаціональності мандрівних сюжетів та процес їх денаціоналізації, що дало змогу органічно засвоїти їх на українсьокому ґрунті.