Білоцерківський академічний
ліцей «Колегіум»

Унікальність нашої історії і нашого народу полягає в тому, що в козацтві виявився творчий і волелюбний дух наших предків. Багато хто з нас сьогодні має козацькі прізвища. Через козацтво створювалася наша історія, і кожен з нас не тільки причетний, а й відповідальний за неї.

Мова наша, мова – пісня стоголоса.

Нею мріють весни, нею плаче осінь.

Нею марять зими, нею кличе літо,

В ній криваві рими, сльози «Заповіту»

Ю. Рибчинський

17 жовтня стартував тиждень предметів суспільно-гуманітарного напрямку, який відкрили учителі української мови та літератури Шульга С. В. та П'ятецька А. М.  Було проведено усний журнал  «Мова – це доля нашого народу» для учнів 11 та 21 груп. Мета заходу: виховувати любов до української мови, до рідного слова; розкривати богатство і розмаїття мовної палітри українського народу; прищеплювати почуття гордості, патріотизму, поваги до духовних надбань нації.

Учні мали змогу поринути у багатющий світ краси і принад рідної української мови та літератури.

14 жовтня – свято Покрови Пресвятої Богородиці. В Україні воно має і другу назву – Козацька Покрова. Козаки щиро вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці та урочисто відзначали це свято впродовж століть. Із  2014 року, в зв’язку з відмовою від радянських символів і свят, свято Покрови в Україні відзначається ще й як День захисника України.

На годину слави «Козацька героїка захисників України» до бібліотеки-філіалу №9 були запрошені юні патріоти – учні 6-Б класу Білоцерківського колегіуму (класний керівник Н. А. Криницька). Бібліотекар Світлана Могорит розповіла читачам про період Козаччини такозаків-характерників. Затамувавши подих, діти слухали героїчні історії про захисників Вітчизни, які боронили нашу землю в буремні роки Другої світової війни. На превеликий жаль, боротьба за Україну продовжується і в наш час на Сході нашої держави. У цій страшній борні наш народ і наша армія мужніє, вдосконалюється. Народжуються нові герої, стають у стрій нові захисники Батьківщини. Від їхньої мужності, стійкості, героїзму залежить наше майбутнє.

Учасники заходу ознайомилися з книгами українських письменників про подвиги сучасних героїв, представленими на книжковій виставці «України врятують герої нової війни» та мали змогу переглянути уривки з документальних і художніх фільмів про захисників Вітчизни, а також буктрейлер на книгу Сергія Лойка «Аеропорт», створений колективом книгозбірні

Унікальність нашої історії і нашого народу полягає в тому, що в козацтві виявився творчий і волелюбний дух наших предків. Багато хто з нас сьогодні має козацькі прізвища. Через козацтво створювалася наша історія, і кожен з нас не тільки причетний, а й відповідальний за неї.

У період з 17.10 по 21.10.2016 року в Білоцерківському колегіумі проходитиме тиждень гуманітарних дисциплін. Запрошуємо всіх бажаючих взяти активну участь у проведенні заходів. План заходів

07 жовтня 2016 року адміністрація Білоцерківського колегіуму брала участь у засіданні Всеукраїнського клубу "Директор школи" та Координаційної ради Асоціації керівників шкіл України на тему "Інноваційні технології управління новою школою в Україні".

Шкільні роки чудові… Кожен із нас запам'ятає їх на все життя. У когось залишаться лише приємні спогади, у когось не дуже. Але є те, що обов'язково закарбується в пам'яті всіх учнів – це День самоврядування.

• переосмисленні подій ІІ світової війни, руйнуванні радянських історичних міфів, чесному діалозі щодо складних сторінок минулого;

• рівному вшануванні пам’яті кожного, хто боровся з нацизмом, підкресленні солідарності та бойового братерства усіх Об’єднаних Націй – як держав, так і бездержавних тоді народів (євреїв, українців та інших);

• перенесенні акценту з історії військових дій на історії конкретних людей, а відтак відмові від святкування на користь вшанування.

Символ  відзначення Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги – червоний мак.

Гасло – "1939—1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо".

Матеріали відзначення Дня пам'яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом у 2014 і 2015 роках ТУТ. Також напрацьовані та систематизовані Інститутом національної пам'яті матеріали про український вимір ІІ світової війни доступні на сайті ww2.memory.gov.ua.

У 2016 році Український інститут національної пам'яті продовжує у рамках пам'ятних заходів акцентувати увагу на людських долях у роки ІІ світової війни. Цього разу у фокусі – жінка. До 8-9 травня стартує проект Українського інституту національної пам'яті "Війна не робить винятків. Жіночі історії Другої світової".

Інформаційні матеріали для ЗМІ

"Роль жінки під час війни тривалий час, особливо в радянських реаліях, лишалася на узбіччі офіційних репрезентацій подій та комеморативних практик. Коли ж подібні сюжети й виринали, то звучали в унісон із загальнодержавним каноном подання історії "Великої Вітчизняної війни" і лише як доповнення до "героїчного пориву радянського народу" в боротьбі з ворогом.

Ми ще можемо дізнатися про жінку у військовій формі на передовій, про санітарку, що виносила поранених під зливою куль. А от про жінку, яка жила під нацистською окупацією і не чинила збройного опору, не була підпільницею, а просто чекала своїх синів або рятувала чужих дітей, вижила або загинула під час Голокосту, та про багатьох інших, навіть не згадувалося. Дозволялося лише про героїзм і жертовність".

Вікторія Яременко "Жіночі долі у вирі Другої світової"

Указом Президента України № 431/2007 від 21 травня 2007 року «Про заходи у зв'язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937 – 1938 років» в Україні встановлено День пам'яті жертв політичних репресій, який відзначається щороку у третю неділю травня.

Цей День пам’яті і скорботи про жертви, які загинули або постраждали в Україні в наслідок політичних репресій комуністичного режиму, спочатку з’явився в національному календарі країни наприкінці 90-х років і носив назву "День пам’яті жертв голодомору", відображаючи в своєму формулюванні одне з найтяжчих злочинів проти людяності тієї безжальної влади. Потім, згідно з Указом Президента України № 1181/2000 від 31-го жовтня 2000-го року, цей пам’ятний День був перейменований і став називатися «День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій».

Як відомо, 2 червня 1937 було прийнято постанову Політбюро ЦК ВКП (б) ПБ-51/94 «Про антирадянські елементи», відповідно до якого 5 серпня 1937 вийшов наказ НКВС СРСР № 0044, який поклав початок масовим репресіям. Вже до середини листопада 1938 року без суду було винесено 681692 смертних вироки, які виконувалися негайно. Більше 1,7 млн. людей було відправлено в табори. Згідно з даними розсекречених архівів і документів СБУ, в Україні з 1935 по 1951 рік жертвами розкуркулення стали понад 2 млн. 800 тис. людей. У 1936 році заарештували 15 717 осіб, у 1937-му - 159537, в 1938-му – 106 096, в 1939-му – 11 744. Близько 16,5 тис. чоловік було розстріляно в 1937-му.

День пам’яті жертв політичних репресій започаткований для гідного вшанування гіркої долі тих людей, які були непотрібними для радянської системи, а також привернення уваги суспільства до трагічних сторінок історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології.

Заради  відродження національної пам'яті та утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства потрібно вшанувати пам’ять репресованих українців та передати історію про їх біль наступним поколінням українців.