План заходів, присвячених Дню Державного Прапора України (23 серпня) та Дню Незалежності України (24 серпня)
План заходів, присвячених Дню Державного Прапора України (23 серпня) та Дню Незалежності України (24 серпня)
Цей день увійшов до міжнародного календаря згідно з пропозицією міжнародного Товариства Прав Тварин (ISAR) США. Проблема безпритульних тварин знайома кожному великому місту, де гостро стоїть питання будівництва притулків для бездомних тварин. Представники громадських організацій, а також небайдужі жителі країни в цей день можуть висловити своє відношення до того, як влада вирішує проблему зниження чисельності безпритульних тварин в місті. Давно доведено, що рівень духовності людини визначається не лише соціальним середовищем, але й характером спілкування зі світом природи. Жорстокість до тварин в дитинстві може перерости у жорстокість до людей.
У Великобританії та інших країнах сьогодні відзначається Всесвітній день ліворуких. Вперше він був відзначений 13 серпня 1992 за ініціативою створеного за два роки до цього британського Клубу ліворуких. За даними статистики, близько 10% населення Великобританії (приблизно 6 млн. Осіб) - лівші. 13 серпня громадські організації ліворуких влаштовують різноманітні заходи та змагання «від протилежного», не дозволяючи учасникам використовувати праву руку при їжі, в роботі, різних тонких маніпуляціях.
Запрошуємо всіх бажаючих взяти участь у щорічному Сьомому Всеукраїнському конкурсі мультимедійних проектів «ВРЯТУВАТИ ВІД ЗАБУТТЯ». Метою конкурсу є підвищення інтересу молоді до української історії, збереження та відновлення національної пам'яті, подолання історичних міфів. Організаторами Всеукраїнського конкурсу виступає благодійний фонд національної пам'яті України у співпраці із центральними та місцевими органами влади, Київським міським будинком учителя. Також в організації заходу беруть участь представники Інституту історії України НАН України, Кабінету Міністрів України, Спілки письменників України.
Умови конкурсу:
У конкурсі можуть брати участь учні старших класів, студенти, учителі, молодіжні громадські організації та творчі спілки. На конкурс можуть подаватися як індивідуальні так і групові проекти. Участь у конкурсі здійснюється на добровільних засадах.
Конкурсні роботи та анкету учасника (учасників) слід надсилати на адресу [email protected] до 1 грудня 2015 р. Протягом грудня 2015 – січня 2016 р. журі з числа професійних учителів, режисерів, громадських діячів опрацьовує конкурсні роботи та визначає переможців. Відзначення переможців відбуватиметься наприкінці січня 2016 р. До участі у конкурсі приймаються мультимедійні проекти – аматорські документальні та ігрові фільми й відеоролики у форматі .avі. Тривалість фільму не має перевищувати 8 хвилин. На початку відеороботи має бути чітко вказано назву матеріалу та його авторів. Авторський текст виконується українською мовою. До роботи слід долучити окремим файлом у форматі .doc анкету.
Подані на Конкурс матеріали не рецензуються і не повертаються.
При використанні у мультимедійних проектах кадрів з фільмів, репортажів та інших відеоматеріалів, які не були зняті авторами проекту, необхідно зазначити автора відеоматеріалу.
Анкета учасника конкурсу мультимедійних проектів «Боротьба за Українську державність: сімейні історії українців»
Якщо роботу виконувала не одна людина (крім керівників), то анкети заповнюють усі автори, але надсилаються анкети одним файлом.
Питання і уточнення щодо умов конкурсу надсилати за адресою: [email protected]
Про вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році
https://drive.google.com/file/d/0B1Yx7IomBq9_NkRJQTZ6a3hPcXc/view?pli=1
Щодо протидії пропаганді сепаратизму та антиукраїнській ідеології в системі освіти
https://drive.google.com/file/d/0B1Yx7IomBq9_SnJIUmlUV0FOMDQ/view?pli=1
Лист МОН України № 1/9-354 «Про тематику Першого уроку в 2015/2016 навчальному році» https://drive.google.com/file/d/0B1Yx7IomBq9_SUR1Mjd3aS1aX2M/view?pli=1
Матеріали для проведення Першого уроку
Електронні версії підручників для 5 класу
Електронні версії підручників для 6 класу
Його відзначають із 23 грудня 1994 року. Заснувала свято Генеральна Асамблея ООН, оскільки саме в цей день почала свою роботу група з корінних народів підкомісії ООН із питань заохочення та захисту прав людини. Перше засідання цієї робочої групи відбулося в 1992 році.
Це свято було вигадане, щоб віддати належне всім оригінальним культурам світу і подякувати представникам всіх народностей за внесок у розвиток людства.
Також це свято є нагадуванням про ті труднощі, з якими в сучасному світі можуть стикатися представники різних націй. Це і масова бідність, і расова дискримінація, і позбавлення базових прав людини.
Завдяки появі такого свята міжнародне співтовариство стало частіше звертати увагу на проблеми невеликих народностей. Крім нього багато країн іноді відзначають і рік корінних народів світу.
В.К. Винниченко (1880 — 1951), український політичний і державний діяч, письменник, публіцист народився на Херсонщині. Навчався в Київському університеті.
У дореволюційний період (до 1917 р.) написав оповідання і романи «Заповіти батьків», «Чесність з собою», «На терезах життя», «Кирпатий Мефістофель», в яких відобразив людину у складних суспільних і внутрішніх протиріччях початку ХХ ст., гуманізм і право людини на особисте життя. В цей період створив п’єси «Дисгармонія», «Великий Молох», «Чорна Пантера і Білий Ведмідь» та ін. У 1918 — 1919 рр. — голова Директорії.
Емігрував, у 1920 р. повернувся на Україну, хоча в цей час ще продовжувалась битва військ УНР з радянськими військами. Займався партійною діяльністю (його було введено до складу ЦК компартії), невдовзі вийшов з партії і уряду. В еміграції написав перший в українській літературі утопічний роман «Сонячна машина». Після смерті письменника було знайдено його романи «Вічний імператив», «Прокаження, або лепрозорій», «Конкордизм», «Поклади золота», «Слово за тобою, Сталіне», в яких письменник відображав післявоєнний світ зі своїм баченням його демократичного перетворення. Частина романів та «Щоденники» були видані в США та в Україні. Загалом естетиці письменника притаманні риси переходової доби — від реалізму до модернізму, стимульованого європейським мистецтвом. Його творчий світ нового українського «неоромантизму» увібрав соціальний критицизм, аналіз історичних та соціально-політичних обставин, об’єктивне повіствування, авторську оцінку дійсності, використання елементів поетики імпресіонізму та символізму.
У роки фашистської окупації Франції був ув’язнений у концтаборі. У повоєнні роки займався живописом (створив біля 100 полотен). Помер і похований у Франції. Драматургія Винниченка повернута на українську сцену в кінці 1980-х років, було знято телефільми за його творами. У 1990 р. встановлено літературну премію ім. В.Винниченка.