|
|
|
|
Тарас Григорович Шевченко
(1814 – 1861)
І мене в сім’ї великій,
В сім’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.
Тарас Шевченко
Щороку відзначають українці річницю від дня народження великого сина України, геніального поета і художника Тараса Шевченка. Ми називаємо його ще апостолом правди і свободи, нескореним борцем за волю України.
Поет пов’язав свою долю з долею України, яка постала перед ним поневоленою, сплюндрованою завойовниками з усіх сторін. Він виступив зі своїм полум’яним словом на її захист від поневолювачів, закликав до боротьби, залишив своїм «живим і ненародженим землякам» важливі дороговкази. Уявімо собі, що було б з нашим народом, з Україною, якби Господь не послав нам Шевченка, виразника голосу поневоленого народу....
Одним із найсуттєвіших показників моральності людини є патріотизм. Патріотизм — любов до Батьківщини, відданість їй і своєму народу. Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності — віддати життя за її свободу і незалежність, людина не може бути громадянином. Патріотизм охоплює емоційно-моральне, дієве ставлення до себе та інших людей, до рідної землі, своєї нації, матеріальних і духовних надбань суспільства. Патріотичні почуття учнів засновуються на їх інтересі до найближчого оточення (сім'ї, батьківського дому, рідного міста, села), яке вони бачать щодня, вважають своїм, рідним, нерозривно пов'язаним з ними
20 лютого 2014 року 70 учнів Білоцерківського колегіуму стали учасниками
шостого конкурсу з українознавства «Патріот»
Найактивнішими учасниками учнівських змагань у 2014 році були колегіанти 11, 12, 21, 22, 31, 32, 33, 41, 42, 43 груп.
Конкурсні завдання цікаві, веселі й доступні дітям з різним рівнем підготовки. Вони містять запитання з багатьох напрямків знань: мови, країнознавства, літератури, історії та відображають різнобічну інформацію про Україну.
Всі учасники конкурсу одержать сертифікати, а найкращі — призи. Бажаємо учасникам перемоги та з нетерпінням чекаємо результатів гри!
Слово захоплює, вражає, дивує і жахає – все залежить від уміння перейнятися цим найбільшим дивом природи. Воно будить фантазію, розвиває уяву, відкриває неосяжний простір для зародження нових образів, бо в слові закована безмежна сила уявлень і знань про людину, природу, світ.
Зараз на нашій планеті, за оцінками фахівців всесвітньої організації ЮНЕСКО, налічується близько 6-ти тисяч мов, причому половина з них перебуває під прямою загрозою зникнення. Добре це чи погано - не можна сказати напевно, проте абсолютно точно можна стверджувати, що окрема, самостійна мова - це своєрідний носій цілком певних традицій та культурної спадщини, що в свою чергу вказує на конкретну цінність, яку вона може представляти хоча б з точки зору історичної аналітики.
У 1999-му році на 30-й сесії Генеральної конференції Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, було прийнято рішення заснувати Міжнародний день рідної мови. Датою щорічного свята вибрано 21 лютого. Це всесвітнє свято було засноване з метою сприяння багатому культурному та мовному різноманіттю. Збереження багатомовності дає можливість зберегти не тільки унікальний погляд на нашу тисячолітню історію і культуру, але й виробити найбільш широкі підходи у сфері взаєморозуміння і людяності, які все ще продовжують зберігати в собі ряд проблем, вирішення яких видається складним завданням.
Без мовного зв'язку з рiдним народом не може бути повноцiнного нацiонально-духовного життя i вираження особистостi. Тільки слово об'єктивує думку,- писав наш земляк, славетний мовознавець О.Потебня. Звичайно, ніхто не закликає нас "ставати на коліна й бездумно бити перед словом поклони" (А.Бортняк). Але жити цим словом, знати своє слово, любити його, розвивати, вкладаючи в нього свій розум, свій дух, своє сумління" маємо, бо слово «мова» походить від давньоруських слів "молвь", "молвити" і означає - "освiтитися", "стати духовно чистими". Воiстину, коли "я молюся чужою мовою, то вуста мої моляться, а серце спить" (Святий Павло). Дійсно, найважче вивчити рідну мову, бо вона живе в серці поза всілякими правилами і законами, вона частина нас, як душа, свідомість. Виходить вчити мову – це вчити самого себе. Вчити себе у світі і світ у собі.
Слово захоплює, вражає, дивує і жахає – все залежить від уміння перейнятися цим найбільшим дивом природи. Воно будить фантазію, розвиває уяву, відкриває неосяжний простір для зародження нових образів, бо в слові закована безмежна сила уявлень і знань про людину, природу, світ.
Зараз на нашій планеті, за оцінками фахівців всесвітньої організації ЮНЕСКО, налічується близько 6-ти тисяч мов, причому половина з них перебуває під прямою загрозою зникнення. Добре це чи погано - не можна сказати напевно, проте абсолютно точно можна стверджувати, що окрема, самостійна мова - це своєрідний носій цілком певних традицій та культурної спадщини, що в свою чергу вказує на конкретну цінність, яку вона може представляти хоча б з точки зору історичної аналітики.
У 1999-му році на 30-й сесії Генеральної конференції Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, було прийнято рішення заснувати Міжнародний день рідної мови. Датою щорічного свята вибрано 21 лютого. Це всесвітнє свято було засноване з метою сприяння багатому культурному та мовному різноманіттю. Збереження багатомовності дає можливість зберегти не тільки унікальний погляд на нашу тисячолітню історію і культуру, але й виробити найбільш широкі підходи у сфері взаєморозуміння і людяності, які все ще продовжують зберігати в собі ряд проблем, вирішення яких видається складним завданням.
Без мовного зв'язку з рiдним народом не може бути повноцiнного нацiонально-духовного життя i вираження особистостi. Тільки слово об'єктивує думку,- писав наш земляк, славетний мовознавець О.Потебня. Звичайно, ніхто не закликає нас "ставати на коліна й бездумно бити перед словом поклони" (А.Бортняк). Але жити цим словом, знати своє слово, любити його, розвивати, вкладаючи в нього свій розум, свій дух, своє сумління" маємо, бо слово «мова» походить від давньоруських слів "молвь", "молвити" і означає - "освiтитися", "стати духовно чистими". Воiстину, коли "я молюся чужою мовою, то вуста мої моляться, а серце спить" (Святий Павло). Дійсно, найважче вивчити рідну мову, бо вона живе в серці поза всілякими правилами і законами, вона частина нас, як душа, свідомість. Виходить вчити мову – це вчити самого себе. Вчити себе у світі і світ у собі.
ВІТАЄМО! ВІТАЄМО! ВІТАЄМО!
Бурилкіна Леоніда з ІІ місцем на ІІІ (обласному) етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з біології.
ВІТАЄМО! ВІТАЄМО! ВІТАЄМО!
Матусевич Ангеліну з ІІІ місцем на ІІІ (обласному) етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з географії.
ВІТАЄМО! ВІТАЄМО! ВІТАЄМО!
Топчія Владислава з перемогою у міському січневому конкурсі «Ерудит» та абсолютною перемогою на міжнародному рівні за результатами Всеукраїнської природознавчої гри «Геліантус-2013».
Бажаємо нових перемог!
21 лютого 2014 року, згідно з розпорядженням Президента України від 14.02.2002 №34/2002-рп, відзначатиметься Міжнародний день рідної мови з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння розвитку і використанню інших мов національних меншин. Департамент освіти і науки Київської обласної державної адміністрації рекомендує 21.02.2014 р. в навчальних закладах міста провести свято рідної мови «Мова калинова», бібліотечні уроки, книжкові виставки, диспути, семінари «Ділова українська мова», «Мовна палітра», творчі конкурси знавців рідної мови тощо. В музеях і бібліотеках рекомендується організувати виставки книг, журналів, інших видань, друкованих мовами національних меншин, активно долучати до проведення заходів представників національно-культурних товариств міста, що сприятиме розвитку та зміцненню дружби і солідарності між національностями, які проживають в Білій Церкві.