Білоцерківський академічний
ліцей «Колегіум»

25 серпня 1944 року після більше чотирьох років нацистської окупації французька 2-а мотопіхотна дивізія і американська 4-а піхотна дивізія звільнили Париж. Опір німців був невеликий і командувач німецького гарнізону генерал Дітріх фон Хольтіц, котрий проігнорував наказ Адольфа Гітлера спалити Париж до тла, підписав у полудень формальний акт про капітуляцію. 26 серпня війська генерала Шарля де Голля пройшли переможним маршем по Єлісейських полях. 

МАКОВІЯ – спрощена українська назва церковного свята святих мучеників Маккавеїв (1 серпня за ст. ст.) Цього дня у церквах разом із хлібним колоссям святили садові квіти і головки маку, як і на Різдво використовувались для приготування куті. Вдома пекли пироги і коржі з маком. Традиційні першосерпневі букети на Поділлі називалися маковійками. Звичайно їх носили до церкви дівчатка. Перед цим їх треба було добре нагодувати, бо наступний рік випаде неврожайний.

    Освячені на Маковія квіти й трави зберігали за іконами як помічне зілля. Якщо захворювала якась свійська тварина, її годували засушеними квітами, скурювали, поїли відварами із трав. Освячений у церкві мак, особливо дикий (видюк), використовували для охорони житла, худоби, двору від усякої нечистої сили. Букет-маковійка мав складатися не менш як з семи квітів, бо братів Маккавеїв було семеро. Ця традиція збереглася до наших днів.
    У деяких селах Київщини на Маковія встановлювали високі хрести, прикрашаючи їх квітами й головками маку, а зверху прикріплювали гарбузову маску з запаленою свічкою всередині, що нагадувало людський череп. Протягом усієї ночі хлопці та дівчата співали й танцювали, оберігаючи свій маковіївський хрест від сусідів-однолітків з інших вулиць чи кутків, які намагалися його викрасти або зламати.

24 серпня 1853 були вперше виготовлені картопляні чіпси. Як і багато інших культових винаходів, чіпси з’явилися випадково і пройшли довгий шлях на ринок, ставши в результаті однієї з найбільш споживаних закусок у світі.

Згідно з кулінарною легендою, картопляний чіп "народився", коли шеф-кухар одного з ресторанів, на ім’я Джордж Крум, працюючи в 1853 році в місті-курорті Саратога-Спрінгс, що на сході штату Нью-Йорк (США), представив перші шматочки чіпсів одному з найбагатших і найуспішніших підприємців США XIX століття на ім’я Корнеліус Вандербільт. Вандербільт, відвідуючи ресторан, де працював Крум, поскаржився на те, що картопля на його тарілці була недостатньо тонко нарізана і хотів повернути порцію. Обурившись на те, що тарілку було відіслано назад, Крум нарізав свіжу порцію картоплі так тонко, що вона стала схожою на папір. Приготувавши її так, щоб вона не була занадто хрусткою і її можна було підхопити виделкою, він наказав винести блюдо назад Вандербільту, чекаючи, що від побаченої віртуозної майстерності кухаря той буде осоромлений і покине заклад.

Замість цього залізничний магнат оцінив страву дуже високо. Так з’явилася нова страва.

День екологічного боргу (День екоборгу) — день настає тоді, коли кількість використаних ресурсів перевищує той обсяг, який Земля здатна відновити за рік.

Цей день визначає науково-дослідницька організація «Глобальна мережа екологічного сліду[en]» (Global Footprint Network, GFN), яка запропонувала його в 1987 році. За дослідженнями цієї організації у 1961 році людство використало тільки дві третини потенціалу Землі. Вперше екологічний борг був зафіксований 29 грудня 1970 року. Це означало, що людство в загальному за 1970 рік спожило більше ресурсів, ніж дала за цей час Земля.

У 1987 році, коли почалося відзначення цього дня, він припав на 19 грудня. У наступні роки цей день наступав все раніше, за невеликими винятками. Так у 1997 році цей день припав на 1 листопада, у 2007 році — на 21 серпня, у 2016 році — на 8 серпня, у 2017 році — на 2 серпня, у 2018 році - 1 серпня. Якщо така тенденція збережеться, то в 2030 році потрібно буде вже дві таких Землі для забезпечення потреб людства.

Цей день наступає для кожної краї у різні дні. Є країни, зокрема Індія, які споживають менше ресурсів, ніж отримують від природи.

Найраніше день екологічного боргу наступив у 2017 році в Люксембурзі (17 лютого), Катарі (19 лютого) і Австралії (12 березня). У 2018 році - у Катарі (9 лютого), Люксембурзі (19 лютого), ОАЕ (4 березня). Це пояснюється високою щільністю населення і дефіцитом природних ресурсів. Україна вичерпала свої природні ресурси у 2017 році вже до 12 липня, а 2018 році - 27 липня.

З того часу, як людина зайнялася одомашненням тваринного світу, їй стало ясно, що є тварини, яких краще так і залишити в їх природному дикому середовищі. Навпаки - тварини, які цілком підкорилися їй, влилися в суєтний світ людини настільки, що стали невід’ємною частиною її власного середовища проживання. Здавалося б всі основні крапки були розставлені і межі визначені. Людина сміливо взяла на себе відповідальність і встановила правила, що дозволило їй з успіхом вести своє домашнє господарство, а його домашні тварини гармонійно доповнювали цю картину.

Бездомні тварини стали з’являтися практично відразу і це було обумовлено цілком природними причинами. Десь вони втрачали своїх господарів, десь їх втрачали самі господарі, десь вони попросту були викинуті за непотрібністю, завжди залишаючись вірними цьому, вже зовсім не чуждому їм, людському середовищу. Коли це стало проблемою - вже ні хто і не пам’ятає, але людина, по більшості цілком з гуманних міркувань, намагалася вирішувати її протягом багатьох століть.

Звертаючись до нашої історії, цю проблему в більшості випадків і найбільш ефективно вирішували, і до цих пір намагаються вирішувати на локальному рівні, знаходячи цим тваринам новий притулок або ж виробляючи достатньо лояльне ставлення громадськості до цих тварин, підтримуючи їх своєю добротою і елементарної турботою. Це не складно і багатьом з нас відомі ці відносини. Але бувають серед нас і ті, для кого саме поняття «доброта» і «турбота» чужі навіть за своєю суттю. Їхнє ставлення до братів наших менших завжди викликає у нас «м’яко кажучи» тихий жах і невимушене занепокоєння. Не менше занепокоєння може викликати і наша з вами байдужість, так як саме цим і досягається та гострота конфлікту, коли проблема безпритульних тварин може віроломно і беззастережно вторгнутися і в життя будь-якої, навіть самої далекої від цих питань людини. Це не дивно, адже тварини також жадають життя, вони можуть хворіти, вони можуть приносити з собою масу серйозних і страшних недуг.

Наука і технології - невід'ємна частина нашого життя, тому STEM-освіта займає особливе місце у навчанні. Вона допомагає налагодити міждисциплінарні зв'язки у навчанні, полегшує розуміння науки, техніки і навколишнього цифрового світу. Використовуючи STEM-технології у навчанні, учні пізнають навики кодування, робототехніки, вчаться роз'язувати проблемні завдання.

За час навчання у 5-А класі юні науковці разом зі своїм вчителем Цимбалюк О.А. успішно опрацювали міжнародний STEM проєкт та здобули відзнаку національної якості. Тож нових злетів та успіхів вам, майбутні шестикласники!

Міжнародний день безпритульних тварин започатковано Міжнародним товариством захисту прав тварин (ISAR) з метою привернення уваги громадськості до проблем бродячих тварин.

Проблема безпритульних тварин знайома кожному великому місту, де гостро стоїть питання будівництва притулків для бездомних тварин.  Покинуті та загублені собаки і кішки, а також ті тварини, що народилися на вулицях є основним джерелом походження безпритульних тварин. Для цих тварин навколишній світ повний небезпек і загроз, тому середня тривалість їхнього життя невелика. Крім того, вони становлять реальну загрозу для здоров’я людей, так як переносять вірусні хвороби. Майже 95% випадків сказу у людей пов’язано з укусами собак.

Представники громадських організацій, а також небайдужі жителі країни в цей день можуть висловити своє відношення до того, як влада вирішує проблему зниження чисельності безпритульних тварин в місті. Давно доведено, що рівень духовності людини визначається не лише соціальним середовищем, але й характером спілкування зі світом природи. Жорстокість до тварин в дитинстві може перерости у жорстокість до людей.

В цей день проводяться акції проти застосування жорстоких методів регуляції чисельності безпритульних тварин, збираються кошти на створення спеціальних центрів для утримання покинутих тварин.

Вальтер Скотт – творець жанру історичного роману.
Більшу частину своїх великих знань Скотт отримав не в школі та університеті, а за допомогою самоосвіти. Все, що його цікавило, назавжди вкарбовується у його феноменальній пам’яті. Йому не було потрібно вивчати спеціальну літературу перед тим, як скласти роман або поему. Колосальний обсяг знань дозволяв йому писати на будь-яку обрану тему.
Романи Скотта спочатку виходили без імені автора і інкогніто було розкрито тільки в 1827 році.
У Вальтера було 12 братів і сестер, але коли йому виповнилося півроку, в живих залишилося тільки п’ятеро. 1772 він захворів на дитячий параліч та втратив рухливість правої ноги, назавжди залишившись кульгавим.
В 1797 одружився на Шарлотті Карпентер (Шарлотта Шарпантьє) (1770-1826). За життя був зразковим сім’янином, людиною доброю, чутливою, тактовною, вдячною; любив свій маєток Ебботсфорд, який перебудував, зробивши з нього невеликий замок; дуже любив дерева, свійських тварин, хороше застілля в сімейному колі.
Протягом більш ніж 30-річної літературної діяльності письменник створив 28 романів, дев’ять поем, безліч повістей, літературно-критичних статей, історичних праць.
Термін «фрілансер» (букв. «вільний митець») вперше був ужитий саме Вальтером Скоттом в романі «Айвенго» для опису «середньовічного найманого воїна».

12 серпня проводиться Всесвітній день слонів або World Elephant Day. Вперше був відзначений в 2012 році. Ідея належить канадським кінематографістам Патриції Сімс, Майклу Кларку з Canazwest Pictures і Sivaporn Dardarananda, а також главі фонду по репродукції слонів в Таїланді. Ці серпневі заходи у другий декаді місяця мають традиційний щорічний характер.

У цей день відзначають свято екологічно чистого палива в памʼять про те, що саме 10 серпня 1893 року був запущений перший дизельний двигун, який працював на паливі, основу якого складала арахісова олія.

Біодизель являє собою метиловий ефір, який отримують в результаті хімічної переробки рослинних або тваринних жирів. На сьогоднішній день біодизель – єдине альтернативне джерело енергії, яке може скласти реальну конкуренцію традиційному дизельному паливу.

В якості вихідної сировини можна використовувати будь-яку рослинну олію – рапс (основна сировина в Європі), сою (США), канолу (Канада), пальмову олію (Філіппіни, Індонезія), кокосове масло (Філіппіни), касторове масло (Бразилія), а також риб’ячий жир або інші жири рослинного походження. Перший в Україні завод з виробництва біопалива на основі ріпакової олії запрацював в травні 2014 року на Львівщині у селищі Луки Самбірського району.

Біодизель – екологічно чисте паливо, при його згорянні не виділяється діоксид сірки і мінімум – діоксиду вуглецю. Розлитий на землю, він майже повністю розкладається (на 99%), не забруднюючи землю, а при потраплянні у воду не завдає шкоди водним організмам.

Щорічно в світі виробляється близько 35 млн тонн біодизеля, з яких майже третина (близько 13 млн тонн) припадає на Євросоюз, майже 6 млн тонн випускається в США. Ще один світовий лідер – Індонезія, яка виробляє 3 млн тонн щорічно.

Головний недолік біодизеля - висока собівартість. Він може на рівних конкурувати з дизелем, який отримують в процесі переробки нафти, тільки за умов вартості бареля нафти в районі 80 доларів і вище. Тому більшість програм із впровадження біодизеля реалізуються за безпосередньої підтримки держави.

Ситуація може змінитися після початку виробництва біопалива третього покоління – біодизеля з водоростей.

1 га

водоростей дозволяє отримати в 30 разів більше біопалива, ніж

1 га

сої. При цьому біодизель з водоростей на 5–10% більш енергоємний, ніж біодизель з рослинного (тваринного) масла.