Білоцерківський академічний
ліцей «Колегіум»

"Марк I" (Automatic Sequence Controlled Calculator - обчислювач, керований автоматичними послідовностями) - перший американський програмований комп'ютер. Розроблений і побудований в 1941 році за контрактом з IBM молодим гарвардським математиком Говардом Ейкен і ще чотирма інженерами цієї компанії на основі ідей англійця Чарльза Беббіджа.

Після успішного проходження перших тестів в лютому 1944 року комп'ютер був перенесений в Гарвардський університет і формально запущений там 7 серпня 1944 року.

За наполяганням президента IBM Томаса Дж. Уотсона, що вклав у створення "Марк I" 500 тисяч доларів своїй компанії, машина була укладена в корпус з скла і неіржавіючої сталі. Комп'ютер містив близько 765 000 деталей (електромеханічних реле, перемикачів і т. п.) досягав у довжину майже 17 м (машина займала в Гарвардському університеті площу в декілька десятків квадратних метрів), у висоту - більше 2,5 м і важив близько 4,5 тонн. Загальна протяжність сполучних проводів становила майже 800 км. Основні обчислювальні модулі синхронізувалися механічно за допомогою 15-метрового валу, що приводиться в рух електричним двигуном, потужністю в 5 л.с. (4 кВт).

Комп'ютер оперував 72 числами, що складаються з 23 десяткових розрядів, витрачаючи по 3 секунди на операції додавання і віднімання. Множення виконувалося протягом 6 секунд, поділ - 15,3 секунди, на операції обчислення логарифмів і виконання тригонометричних функцій вимагалося більше хвилини.

Фактично "Марк I" являв собою вдосконалений арифмометр, що заміняв працю приблизно 20 операторів зі звичайними ручними пристроями, однак через наявність можливості програмування деякі дослідники називають його першим реально працючим комп'ютером. Насправді, машина почала перемелювати свої розряди лише через два роки після того як у Німеччині німецький винахідник Конрад Цузе створив обчислювальну машину Z3. "Марк I" послідовно зчитував і виконував інструкції з перфорованої паперової стрічки. Комп'ютер не вмів виконувати умовні переходи, через що кожна програма являла собою досить довгий стрічковий рулон. Цикли (англ. loops - петлі) організовувалися за рахунок замикання початку і кінця прочитуваної стрічки (тобто дійсно за рахунок створення петель). Принцип поділу даних та інструкцій здобув популярність, як Гарвардська архітектура. Однак, головною відмінністю комп'ютера "Марк I" було те, що він був першою повністю автоматичною обчислювальною машиною, яка не вимагала якогось втручання людини в робочий процес.

На церемонії передачі комп'ютера Говард Ейкен не згадав про яку-небудь роль IBM у створенні машини. Томас Уотсон був розсерджений і незадоволений цим вчинком Ейкена, тому припинив їх далной співпрацю. Дана IBM назву "Automatic Sequence Controlled Calculator" Ейкен замінив на "Mark I", а компанія приступила до створення нового комп'ютера "SSEC" вже без участі Говарда Ейкена.

У свою чергу, Говард Ейкен також продовжив роботу над створенням нових обчислювальних машин. За "Марком I" послідував "Марк II", потім у вересні 1949 року "Марк III/ADEC", а в 1952 - "Марк IV"

Свято Всесвітній День кішки відзначається в першій декаді серпня. Засновником виступає Міжнародний фонд захисту тварин. Щорічні календарні заходи, присвячені проблемам захисту кішок стали проводиться з 2002 року. Коти і кішки потребують допомоги.

Кішки сплять 16 годин на день і здатні бачити повноцінні сни, а коли не сплять, доглядають за собою 30% часу. 95% власників кішок визнають, що розмовляють з кішками.

Ці милі, по більшості пухнасті і ласкаві тварини, давно і по праву заслужили у людей повагу й любов. На сьогоднішній день, налічується близько 256-ти порід домашніх кішок, кожна з яких володіє своєрідним набором достоїнств і якостей, що дозволяють їй залучати до себе все більше і більше уваги з боку численних любителів і заводчиків цих прекрасних створінь.

Кішка супроводжує людину на землі напевно від самого початку історії людської цивілізації. Вона може бути вимоглива до себе і до оточуючих, навіть десь нав’язлива, проте завжди дотримується якихось, притаманних тільки їй одній, власних правил поведінки, які і досі дивують нас день у день. Скільки книжок написано про цих тварин? Скільки розповідей було екранізовано? Але ні одне оповідання, жоден фільм не може повною мірою передати унікальний характер, який склався у цієї тварини поряд з його коханою людиною. Так-так - кішки люблять людей. А як можна було б ще пояснити той факт, що вони нас досі не покинули? Їх любов ревна, вона сповнена турботи і тривоги, ніжності і глибокого небайдужості. Вони терплячі і уважні, іноді егоїстичні, але це тільки через нестачу уваги з нашого боку. Їм дуже часто немає справи до того, що робиться за межами їх місця проживання, але вони досконально знають той маленький світ, де їм випала честь проживати.

У нашому календарі є ряд свят, які присвячені тим чи іншим представникам тваринного світу. У цьому ряду впевнено стоїть Всесвітній день кішок, який відзначається всіма любителями цієї прекрасної тварини з 2002 року визнано 8 серпня. Його ініціатором став Міжнародний фонд Animal Welfare. У Європі ця дата 17 лютого «законно належить» до свята кішок і котів, так як скоро початок весни, який споконвіків змушує всіх нас, любителів і не любителів цього виду, звертати особливу увагу на численні «виступи, симпозіуми та конференції», які проводяться цими представниками тваринного світу в безпосередній близькості до тих, кому вони найбільше довірилися і з ким вони зволіли йти по всій землі.

У цей День ми вітаємо всіх любителів кішок! Бажаємо їм, щоб їхні вихованці завжди були здорові і щасливі, ситі й доглянуті! Зі святом Вас!

Три секрети, як не відкладати справи на потім

Дванадцята ночі, завтра важлива контрольна, а Ти тільки починаєш готуватися? Настрій стає все гіршим, з’являється паніка, хочеться спати… Як же Тобі вдалося дотягти до останнього моменту? А головне — як уникати подібних ситуацій у майбутньому?

У житті кожного з нас постійно трапляються труднощі, які доводиться долати, і складні завдання, які необхідно вирішувати. Шлях до успіху — нелегкий. Тим більше, що на ньому нас підстерігають лінощі та страх.

Лінощі переконують: «Якщо Ти не хочеш читати цю книгу — не читай! Життя має бути приємним!». Страх має інший аргумент: «А раптом Твій твір не сподобається викладачу? То для чого взагалі починати?».

Ти слухаєш їх — і відкладаєш найважливіші завдання на потім. А в останню мить із жахом розумієш, що їх усе одно доведеться робити — із сумом, втомою і панікою. Прокрастинація (відкладання на потім) — величезна проблема сучасної молоді. Та є способи боротьби з нею.

Проковтни жабу

Важливо вміти планувати свій день ефективно і правильно. Планування розпочинається із визначення пріоритетів — найважливіших і найтерміновіших справ. Зажди, дай вгадаю — якраз їх і не хочеться робити. І замість того, щоб готуватися до контрольної, Ти прибираєш у кімнаті або навіть пишеш твір на післязавтра… А в цей час думка про контрольну неприємно нагадує про себе.

Наступного разу не відкладай неприємну справу на потім — вона все одно псуватиме Тобі настрій, аж поки Ти її не зробиш. «Проковтни жабу» одразу — і решту дня вже не потрібно буде хвилюватися! Підготуйся до контрольної — а потім зможеш гуляти, відпочивати або спокійно займатися тим, що приносить Тобі натхнення.

Правило 20 хвилин

Уяви ситуацію: Ти добре знаєш, що для того, аби гарно скласти іспит, потрібно прочитати важливу книгу. Читати потрібно щодня — аби встигнути закінчити. Але зараз так не хочеться! І ніяк не виходить налаштуватися…

Тут Тобі допоможе правило 20 хвилин. Якщо Ти зовсім-зовсім не хочеш щось робити, може, все ж вдасться трішечки потерпіти? Почитай тільки 20 хвилин — адже це небагато. Цей спосіб точно допоможе:

• За 20 хвилин Ти встигнеш опрацювати частину книги. Щодня потрошку — і маленькими кроками Ти наблизишся до мети!

• А в найкращому випадку — Ти «втягнешся», захопишся книгою, і читатимеш набагато довше, ніж планувалося.

Нагороди себе

Подолання труднощів і лінощів — справа, гідна винагороди! Тож перед тим, як сідати за написання довгого твору чи вивчення величезного вірша, подумай, чим потішиш себе, коли впораєшся з завданням. З’їси смачне тістечко чи подивишся улюблений серіал?

На цьому фото — жартівлива ілюстрація правила з винагородами: прочитуєш частину тексту — можеш з’їсти солодкого ведмедика!

Виконуючи завдання, Ти знатимеш: чим швидше впораєшся з ним — тим ближче Ти до смачного десерту чи улюбленого заняття! А це — непогана мотивація, чи не так? 

Дізнавайтеся, як навчаються діти у зарубіжних школах.

Україна має амбіції реалізувати зміни в освітній сфері, підвищити престиж професії вчителя та вдосконалити методики начання. Тема освіти набуває все більшої популярності. Тим часом пропонуємо "зазирнути" шкіл у Франції, Фінляндії, Японії та Китаї, Норвегії, В'єтнамі та дізнатися, як навчаються тамтешні школярі.
ФРАНЦІЯ
1.  Окрім звичайних перерв учні мають ще й двогодинний обід, під час якого можуть сходити додому.
2. До кіно у Франції ставляться особливо, адже саме брати Люм’єри винайшли кінематограф. Тамтешня шкільна програма передбачає сценарії занять, основані на перегляді фільмів. Збельшого обирають стрічки, що знайомлять з культурою різних країн та мають виховні елементи.
ФІНЛЯНДІЯ
3. У фінських школах учні відповідальні за своє навчання та визначають, що для них корисніше. На уроках їм дозволяється займатися своїми справами. Якщо на уроці літератури всі переглядають фільм, але якомусь учневі не цікаво, він може читати книжку.
4. Учнів привчають до аналізування інформації та аргументованого висловловлювання своїх думок. Тому у школах діють так звані дебатні клуби.
5. Формат уроків літератури відрізняється від українського. Більшість навчального часу фіни приділяють обговоренню текстів і вмінню спілкуватися. Загалом навчання спрямоване не лише на здобуття знань, а й на вміння застосовувати їх на практиці. Наприклад, на уроках математики фінських дітей навчають вирахувати необхідну кількість шпалер для ремонту квартири, скласти домашній бюджет тощо.
6. Батьки можуть дізнатися оцінки своєї дитини з електронного класного журналу.
До слова, Фінляндія входить до п'ятірки лідерів PISA (програма міжнародного оцінювання учнів).
ЯПОНІЯ
7. У цій країні навчання починається починаються о 8:30 і тривають до вечора. Більшість дітей відвідують ще й додаткові навчальні заклади (дзюку). До того ж для японців цілком нормально присвячувати час навчанню неділями.
КИТАЙ
8. Ранок китайських школярів починається з руханки, після 3-го уроку вони виконують вправи для очей. Приблизно о 14:00 вони на них чекає активна руханка.
НОРВЕГІЯ
9. У цій країні до 8 класу не ставлять оцінок, аби школярі не відчували між собою конкуренції.
В'ЄТНАМ
10. Тут школярі обов'язково займаються йогою та роблять руханку.

     День хрещення Київської Русі-України – державна пам’ятна дата, що відзначається щорічно 28 липня – у день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира, відповідно до Указу Президента України Віктора Ющенка від 25 липня 2008 року № 668/2008 «Про День хрещення Київської Русі–України». Для нас цей день означає кілька принципових понять. Це – спадкоємність тисячолітньої історії України, нашої нації і держави. Це – неподільність українського народу і його єдність навколо ідеї сильної держави і віри. Це – соборність усіх українців і всіх українських земель навколо рідної державної і духовної столиці – Києва.

     Як відомо, хрещення Русі відбулося в 988 р. Князь Володимир поставив перед собою мету об’єднати землі, централізувати владу, і для того необхідна була зміна світогляду. Так як язичництво з його ідолами і жертвопринесеннями не зовсім підходило державним планам князя.
     Згідно з «Повістю минулних літ» ще до хрещення Володимир пройшов «випробування вірою». Так, волзькі болгари пропонували князю перейти в іслам. Потім гінці з Риму, послані Папою, кликали в свою віру, а хозарські євреї запрошували руського князя прийняти іудаїзм.

     Насправді ж, як підкреслює більшість істориків, за вибором Володимира стояли конкретні політичні та економічні чинники. По-перше, об’єднання земель вимагало відмови від «племінних богів» і запровадження релігії за принципом «одна держава, один князь, один Бог». По-друге, це відкривало шлях приєднання до європейської спільноти, яка сповідувала християнство. По-третє, як вважав Володимир, прилучення до християнської віри стане поштовхом для розвитку культури, освіти, виховання високої моралі, поліпшення матеріального добробуту. На цьому, зокрема, наголошує у своїх творах український вчений і церковний діяч Іван Огієнко. «Це був князь великого державного розуму, це був розумний та енергійний володар величезної могутньої держави, і вже тому йому постійно доводилося стикатися з представниками різних європейських тодішніх земель. Володимир наочно бачив культурну перевагу Заходу над культурою його держави, хоча б перевагу культури зовнішньої чи матеріальної; можливо, що й різні посли європейських держав, що шукали зближення з могутнім українським князем, самі не раз звертали увагу Володимира на цю вищість європейської культури. Руський князь бачив увесь блиск та пишноту грецьких царів, бачив їхню культуру, яка йому дуже імпонувала. Культурний розвиток власної держави, її добробут настирливо говорили Володимиру про те, що він мусить якнайбільше зблизитися із Заходом, з Європою, мусить пересадити в Україну цю європейську культуру. А найпершим ключем до всього цього було одне – християнство, зміна старої віри на нову, охрещення». Отже, Русь, прийнявши християнство, змогла наблизитися до надбань європейської культури, тим самим поглиблюючи і розвиваючи свою власну.

27 липня 1802 року народився Олекса́ндр Дюма́-ба́тько - видатний французький письменник, драматург і журналіст. Один з найбільш популярних французьких авторів. Його книги перекладені більш ніж на 100 мов. Працював у багатьох жанрах: п’єси, романи, статті та книги про подорожі. Його роботи налічують 100 000 сторінок.

У 1847 році Дюма заснував в Парижі Історичний Театр. Дюма – автор двох найвідоміших романів французької літератури «Граф Монте-Крісто» і «Три мушкетери» (обидва написані в 1844-1845) . У нього є син, якого також звуть Олександр, і який теж побудував досить успішну літературну кар’єру.

Свято присвячене св.Ліборію - покровителю міста, і проводиться в останніх числах липня. Святкові заходи починаються зі дзвонів кафедрального собору та урочистою ходою з мощами святого. Після завершення  офіційної церемонії  в центрі Падерборна відкриваються ярмарки, концерти і барвисті шоу. Завершуються заходи масштабним феєрверком.

Видатний драматург захоплювався боксом і навіть виступав на змаганнях. Шоу виступав в середній вазі. Саме заняття боксом дали починаючому тоді письменникові багатий матеріал для написання роману про боксерів «Професія Кешел Байрона»“- Скільки ви хотіли б заробляти, щоб вважати себе щасливим? – запитали одного разу у Бернарда Шоу. Рівно стільки, скільки я заробляю на думку моїх сусідів, – відповів він. “
Драматург часто любив сам водити машину, забираючи кермо у особистого шофера.
На питання про те, які 5 книг ви б взяли з собою на безлюдний острів, драматург відповів, що взяв би 5 книг з чистими сторінками.
Письменник був вегетаріанцем і дожив до 94 років. У 70 років на питання «як ви себе почуваєте?» Він відповів: «Прекрасно, тільки мені докучають лікарі, стверджуючи, що я помру, якщо не буду їсти м’ясо». У 90 років на те ж питання він відповідав: «Прекрасно, більше мене ніхто не турбує: ті лікарі, які мене лякали, що я не зможу прожити без м’яса, вже померли».
Помер Шоу 2 листопада 1950 року. За його бажанням тіло його було спалено без всяких обрядів, а прах змішаний з прахом дружини і розсипаний в його улюбленому саду.
Б.Шоу  – єдина людина, удостоєна одночасно і Нобелівської премії з літератури і премії «Оскар» ( за сценарій фільму «Пігмаліон») . Він відмовився від грошової частини Нобелівської премії з літератури (проте прийняв медаль лауреата).

Найпопулярніші книги сучасних підлітків

Грегор Йоганн Мендель — католицький священик і моравський біолог та ботанік, засновник сучасної генетики.

Відкрив закони спадковості, названими пізніше його ім'ям. Закони Менделя — одні із найважливіших у сучасній генетиці. Значущість робіт Менделя не було визнано аж до початку XX століття. Повторне відкриття законів Менделя на зламі століття спричинило початок бурхливого розвитку молодої генетичної науки.

Із 1856 року Мендель проводить дослідження на горосі у експериментальному монастирському садку. Монах цікавився також метеорологією та теорією еволюції.

Мендель помітив, що деякі рослини часом мають нетипові характеристики. Посадивши одне коло одного типову та нетипову рослину, дослідник хотів дізнатися, якими будуть нащадки? Метою експерименту було підтвердити чи спростувати погляди Ламарка відносно впливу оточуючого середовища на характеристики живих організмів. Мендель побачив, що ознаки передаються нащадкам незалежно від оточуючого середовища. Цей факт тоді був першою цеглиною у побудові майбутньої теорії спадковості.

Ці роботи були початком тих узагальнень, які нині відомі як Закони Менделя. «Експерименти із рослинними гібридами» — під такою назвою у 1866 році Мендель опублікував результати своєї роботи. Але інтерес до публікації був незначним. Лише на початку 20 століття, коли розвинули уявлення про гени, зрозуміли усю важливість висновків Менделя. Декілька вчених незалежно один від одного у цей час сформулювали ті ж висновки, що вже були представлені Менделем.