Білоцерківський академічний
ліцей «Колегіум»

23 серпня всі громадяни нашої країни відзначають День державного прапора. Наступного дня зустрічають ще одне важливе свято - День Незалежності 2024.

Саме ж свято є відносно новим і було засноване указом другого президента України Леоніда Кучми "Про День Державного Прапора України" від 23 серпня 2004 року. Встановлене воно з метою виховання поваги громадян до державних символів України.

Синьо-жовтий стяг: символічне значення кольорів

Державний прапор України затверджений Верховною Радою 28 січня 1992 року. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього (вгорі) і жовтого (внизу) кольорів, зі співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Згідно з найбільш популярним тлумаченням колірної гами прапора, синя його смуга символізує ясне небо, а жовта – золоті пшеничні ниви.

Дехто ж стверджує, що насправді барви нашого прапора здавна символізують дві головні стихії природи – воду і вогонь. Водночас, з релігійного погляду, жовтий (золотий) колір – уособлює Творця і взагалі Вищу духовність, а синій – усе земне.

Історія державного прапора

Перша історична згадка про поєднання синього та жовтого елементів в офіційній символіці датується 1256 роком – днем заснування Львова. Герб цього міста, зокрема, прикрасив золотий лев на синьому тлі.

Золотий і синій кольори з XIV ст. офіційно використовувалися в гербі Руського королівства. Також ці барви є і на гербах місцевої знаті, князів, шляхтичів.

Поєднання символічних для країни кольорів знаходимо і в добу козацтва, особливо починаючи з XVIII ст. Часто у запорожців були сині стяги, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків.

Листівка, випущена в м. Броди у 1902 р. / фото: istpravda.com.ua

Поєднання синього і жовтого кольорів остаточно оформилося як єдинонаціональне на початку XX ст.

Так, перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора відбулося 22 березня 1918 року. Тоді Центральна Рада ухвалила закон, затвердивши поєднання жовтого і блакитного як стяг Української Народної Республіки.

Примітно, що досі точаться дискусії довкола того, яким чином розташовувалися кольори на прапорі УНР: блакитний вгорі та жовтий унизу, чи навпаки – із жовтим угорі. Науковці сходяться на тому, що не існує документів, якими в УНР затверджувався б саме "жовто-блакитний" порядок смуг. Тому цілком можливо, що використовувалися обидва варіанти стяга.

Чому український прапор пропонують перевернути

Правильна назва Державного прапора України – синьо-жовтий. Його кольори розташовані в такому порядку: вгорі – синій, унизу – жовтий.

Водночас не всім до вподоби така послідовність розміщення кольорів, тому смуги державного стяга пропонують поміняти місцями. Цю ідею часто аргументують фен-шуєм та українською історією.

Прибічники ідеї "перевертання" прапора, зокрема, заявляють, що такий порядок кольорів – чи не основна причина нещасть України. Тому, за їхнім твердженням, для розквіту України треба лише "перевернути" прапор.

Стосовно ж "історичного" аргументу, то, дійсно, порядок смуг на прапорі тривалий час був невизначеним, тому використовували обидва варіанти. Проте, починаючи з 1848 року, поступово став переважати синьо-жовтий варіант, котрий, зрештою, й закріпили у XX ст.

Цікаві факти про український прапор

1. Український прапор змінив кілька кольорів, перш ніж прийти до звичного синьо-жовтого забарвлення – він був червоним, малиновим і червоно-синім. У 1918 році Центральна Рада на чолі з Грушевським затвердила нинішню гамму кольорів.

2. Китайська художниця Мао Мао в 1992 році попросила першого президента України Леоніда Кравчука поміняти розташування кольорів на прапорі. Таке поєднання, на думку Мао, символізувало біди для держави.

3. У 2016 році українські альпіністи встановили наш прапор на вершині найвищої вулкана – Охос-дель-Саладо в Андах. Його висота – 6872 метри.

4. За однією версією, синій на прапорі символізує небо, а жовтий – колосся пшениці. За іншою, це символи двох головних стихій природи: води та вогню. З релігійного погляду, жовтий уособлює Творця, а блакитний – усе земне.

22 серпня щорічно відзначають Всесвітній день екологічного боргу, який символізує надмірне використання ресурсів та наголошує на необхідності термінових дій для забезпечення сталого майбутнього. У той момент, коли ресурси, які планета здатна відтворити протягом року, закінчуються - ми починаємо жити в борг. 

На сьогоднішній день починаючи з 1987 року розрахунком дати Дня екологічного боргу займається міжнародна організація Global Footprint Network (GFN) - Глобальна мережа екологічного сліду. Фахівці GFN порівнюють швидкість споживання біоресурсів людиною (екологічний слід людини) із здатністю планети відновлюватись. 

За даними GFN, щорічно людство витрачає стільки відновлюваних ресурсів, скільки змогли б забезпечити лише 1,6 такої планети, як Земля. Якщо екологічний слід залишиться на такому рівні, то до 2030 року людству знадобляться вже дві Землі, а День екологічного боргу припаде на кінець червня.

Однією з основних причин, що ведуть до перевищення екологічного боргу є збільшення споживання ресурсів у зв'язку зі зростанням населення та рівня життя. Наступною важливою причиною є – низька ефективність використання ресурсів та слабке впровадження технологій, що сприяють сталому розвитку. Збільшення викидів парникових газів, забруднення води та ґрунту, що призводять до погіршення екосистем, тобто – забруднення навколишнього середовища, також веде до перевищення екологічного боргу.

Головними наслідками перевищення екологічного обов'язку є: деградація лісів, річок, океанів та інших природних систем; скорочення чисельності видів рослин та тварин; посилення бідності, нерівності та конфлікти через обмежені ресурси.

Способи зменшення екологічного боргу

• сортувати відходи, а також відмовитися від поліетилену та пластику у повсякденному житті;
• відповідально споживати;
• зменшувати свій вуглецевий слід;
• раціонально використовувати воду тощо.

20 серпня щорічно відзначають День лимонаду, який присвячений популярному та освіжаючому напою. Лимонад, з його яскравим смаком і підбадьорливими властивостями, подобався і подобається сьогодні багатьом поколінням людей по всьому світу.

Ідея проведення свята належить Майклу Холтхаусу зі США, дочка якого на ім'я Лісса, дуже хотіла додати черепаху до свого домашнього зоопарку. На той момент у будинку вже було досить різних тварин, тому цілком природно, що Майкл відмовив дочці. Цілеспрямована Лісса вирішила відкрити кіоск із лимонадом, щоб самостійно зібрати гроші на покупку бажаної черепахи.

Майкл Холтхаус підтримав свою доньку і, створивши День лимонаду, хотів дати більшій кількості дітей можливість навчитися діловим навичкам, відповідальності, фінансовій грамотності, постановці цілей та вмінню їх добиватися, як це зробила Лісса.

19 серпня у багатьох країнах щороку відзначають дуже популярне свято – Всесвітній день фотографії. Заснований цей день був у 2009 році австралійським фотографом Корске Ара, а дату свята обрано на честь того дня, коли уряд Франції придбав патент на дагеротип.

Свято було створено, щоб надихнути людей на творчий вираз та зйомку світу навколо нас. Фотографія – це унікальний спосіб комунікації, що дозволяє ділитися своїми переживаннями, емоціями та історіями без слів. Свято наголошує на важливості фотографії як засобу художнього самовираження та документації життєвих моментів.

Всесвітній день фотографії відзначають усі любителі та професіонали, загалом усі, хто хоч раз робив фотографію, можуть заслужено святкувати цей день! Вітаємо всіх із Днем фотографії та хочемо побажати, щоб у повсякденній життєвій метушні завжди вистачало часу на те, щоб відобразити яскраві моменти життя, щасливі події та важливі дати.

Цікаві факти

• Перша кольорова фотографія була зроблена в 1861 році шотландським фізиком Джеймсом Клерком Максвеллом.
• Найдорожчу фотографію у світі "Rhein II" німецького фотографа Андреаса Гурскі було продано за 4,3 мільйона доларів у 2011 році.

У британської письменниці, авторки фантастичних романів для дітей і дорослих Діани Вінн Джонс багато паралельних чарівних світів. Та розповідь про неї матиме лише один світ — той, який вона самостійно обрала, — літературний.

У сім’ї Джонсів було прийнято самостійно дбати про себе та робити вибір, тому три сестри завжди були вільними від повчань та бажань батьків втілити в дітях свої мрії. Після закінчення школи 19-річна Діана вступила до коледжу Святої Анни при Оксфорді, де завзято вивчала те, що приносило задоволення — англійську мову. Тут вона відвідувала на лекціях класика світової літератури ХХ століття Джона Роналда Руела Толкіна, який, до речі, саме в цей час починав писати «Володаря перснів», а про філософію та Середньовіччя юна Джонс дізнавалась від  Клайва Стейплза Льюїса, який працював над «Хроніками Нарнії» (тепер і не дивно, що Діана подалась у літературу).

Джонс почала писати в середині 1960-х років. На це надихали маленькі діти, три хлопчики, яким потрібно було щодня розказувати нові історії. Та першим опублікованим 1970-го року став роман для дорослих під назвою «Changeover»» («Перехід»). Вже за сім років першу публікацію отримує 7-частинна історія «Світи Крестомансі», яка набуває популярності та видається аж до 2006 року.

Пізніше — найвідоміший «Мандрівний замок Хаула», який у 2004 році запронував екранізувати Хаяо Міязакі у форматі повнометражного анімаційного фільму. А окрім цього — ще трохи більше 40 книг, які перекладено 17 мовами світу! Тут кожен знайде собі щось до душі: серії, цикли, романи, повісті, оповідання, розповіді, збірки і навіть п’єси! А для поціновувачів поезії — знайдеться декілька сторінок римованих рядків :) 9 номінацій та 6 премій, серед яких  престижні «Міфопоетична премія»  та  «Медаль Карнегі».

Повітряні змії (ще їх називають «літуни» або «кайти») — це найстаріші з відомих літальних апаратів, які на протязі тисячоліть використовувалися людьми з різною метою — щоб задобрювати богів, доставляти повідомлення, підіймати в небо прапори, прогнозувати погоду, надсилати радіосигнали. Сучасні повітряні змії використовуються здебільшого задля розваги, як народна традиція та як спорт, але важливо пам’ятати, що від самого початку своєї історії вони були провісниками літаків. Доказом того, що повітряні змії досі викликають цікавість та захоплюють людей в різних країнах, є особливе свято — Всесвітній день повітряних зміїв, який щороку відзначають 16 серпня. 

День археолога вшановує людей, які присвятили своє життя дослідженню артефактів та культурної спадщини минулого.

Насправді, археологія допомагає нам краще зрозуміти наше коріння, еволюцію цивілізацій та розвиток людської культури. Безумовно, це досить важка і копітка праця, а результатами праці археологів найчастіше стають уламки стародавнього посуду, кухонні відходи, кістки та безліч інших нецікавих для неспеціаліста речей. Варто зазначити, що звичайно зустрічаються і коштовності, а також скарби, але це скоріше приємний виняток, ніж правило.

Археологія відіграє важливу роль у розумінні людської історії. За допомогою розкопок, аналізу артефактів та інтерпретації знахідок археологи відновлюють картини минулого. Їх дослідження допомагають дізнатися більше про древні цивілізації, їх спосіб життя, вірування і технології.

Сучасні методи та технології в археології

В даний час археологи працюють з сучасними комп'ютерними технологіями, які допомагають зробити 3D-реконструкцію ділянки місцевості за даними древніх карт або відтворити об'ємну модель будь-якого предмета. З'явився навіть цілий напрямок – віртуальна археологія. Ґрунтується він на нових методах моделювання, тривимірної графіки та реконструкції.

Також у сучасній археології для повітряних зйомок використовуються дрони, що допомагає створювати точні карти місцевості та знаходити приховані археологічні об'єкти. Вивчення ДНК древніх останків допомагає дізнатися більше про міграції, походження та еволюцію людей.

Щорічно в другу середу серпня відзначають Всесвітній день каліграфії, який присвячений мистецтву красивого і виразного письма. Взагалі, каліграфією називають мистецтво створення красивих і естетичних письмових символів, які виражають красу і гармонію.

Всесвітній день каліграфії був організований з метою привертання уваги до мистецтва красивого написання листів і культурної спадщини каліграфії, а також з метою популяризації цього древнього мистецтва. Каліграфія була широко поширена в ранніх цивілізаціях, таких як китайська, японська, арабська і європейська. Всесвітній день каліграфії переслідує мету просування цього мистецтва у сучасному світі і надихає нас на творчість і самовираження.

Каліграфія пропонує нескінченні можливості самовираження і творчості. Класичними інструментами для каліграфії є пензлі, пташине і сталеве пір'я, а також заточені очеретяні палички. Сучаснішими інструментами для каліграфії можуть бути олівці, маркери, фломастери, ручки і інше письмове приладдя. Краса каліграфії дотримується в гармонії форм, ліній, пропорцій і переходів. У сучасній каліграфії також використовуються різні стилі і техніка, включаючи каліграфію пером і цифрову каліграфію.

 Свято Всесвітній день шульги відзначається в другій декаді серпня. Засновано заініціативою британського Клубу ліворуких в 1992 році. Святкування присвячені питанням прав ліворуких людей та приверненню уваги виробників товарів до проблем шульги.
Приблизно 10-11% всіх людей на планеті - шульги. Передбачається, що роль у визначенні провідноїруки можуть грати до 40 генів. Також відомо, що в цілому 40% з нас лівоухі, 30% - лівоглазі, і 20% - лівоногі.

Перевірити, яке око у нас домінує, можна наступним чином: витягніть перед собою руку з піднятим догори великим пальцем. Спочатку подивіться на палець двома очима, а потім по черзі закрийте лівеі праве око. Ведуче око - то, яке дає картинку, найбільш близьку до тієї, що ви бачите двома очима. Можна протестувати і вуха точно так же: у якого з них ви зазвичай тримаєте телефон або яке вухо видокладаєте до стіни, щоб послухати, про що говорять в сусідній кімнаті?

Сучасний світ створений для людей, які все роблять правою рукою. Письмове і кухонне приладдя,двері і замки, комп’ютерні миші і багато іншого для праворуких. Решта пристосовуються. На щастя, ліворуких школярів вже не примушують писати правою, але і в даний час зустрічаються деякі батьки,вихователі або навіть вчителі, які намагаються перевчити «неправильну дитину».Всесвітній день ліворуких вперше відзначали 13 серпня 1992 за ініціативою британського Клубу ліворуких, створеного в 1990 році.Цього дня лівші всього світу прагнуть привернути увагу виробників товарів до необхідностівраховувати і їхні зручності, влаштовують різноманітні заходи і змагання. Проте головноюстурбованістю Клубу ліворуких Великобританії є те, що в багатьох школах країни дітей-лівшей як і раніше прагнуть перевчити до письма правою рукою, що викликає психологічні стреси і знижуєуспішність учнів.

На Русі до лівшей ставилися підозріло. Їм навіть забороняли надавати свідчення в суді. Вважалося, що шульгою був сам диявол. А в радянських школах маленьких лівшей переучували в обов’язковому порядку. Психологи говорять, що всі ці люди володіють сильним характером і потужним творчим потенціалом.

Список відомих людей, які все робили «однією лівою», вражає - Марк Твен, Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Бетховен, Пол Маккартні і Рінго Старр, Мерилін Монро, Роберт Де Ніро. Ліворукими були Юлій Цезар та Олександр Македонський, Наполеон і Карл Великий, Уінстон Черчілль та Жанна Дарк, і навіть три президенти США - Рональд Рейган, Джордж Буш-старший, Білл Клінтон.

-          Свято Міжнародний день корінних народів світу відзначається в першій декаді серпня. Виникло за ініціативою Генеральної Асамблеї ООН в 1994 році. Присвячене питанням збереження корінних народів на планеті, захисту їх прав, багатству культури і надбанню.

-          За оцінками ООН, корінні народи зараз складають близько 370 мільйонів осіб, що проживають в більш ніж 70 країнах.

-          У світі налічується не менше 5000 різних груп корінних народів, що представляють різні культури існуючого різноманіття нашої планети. Вони представляють більше 4000 різних мов з 6700 відомих, які, як вважається, існують сьогодні. Більшість мов корінних народів перебувають під загрозою зникнення.

-          Перше Міжнародне десятиріччя корінних народів світу, розпочате в 1995 році, допомогло більш чітко почути голос корінних народів в усьому світі та підвищити увагу до проблем корінних народів.