Щиро вітаємо з Днем знань – справжнім усенародним святом мудрості, доброти й людяності.
» Новини
Щиро вітаємо з Днем знань – справжнім усенародним святом мудрості, доброти й людяності.
СТРУКТУРА 2020-2021 н.р.
І семестр – з 01 вересня по 24 грудня 2020 року
ІІ семестр – з 11 січня по 28 травня 2021 року
КАНІКУЛИ:
Осінні – з 26 жовтня по 01 листопада 2020 р
Зимові – з 25 грудня 2020 р по 10 січня 2021 р
Весняні – з 22 березня по 28 березня 2021 р
Державний прапор України затверджений Верховною Радою 28 січня 1992 року. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього (вгорі) і жовтого (внизу) кольорів, зі співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.
Згідно із найбільш популярним тлумаченням колірної гами прапора, синя його смуга символізує ясне небо, а жовта – золоті пшеничні ниви. Дехто ж стверджує, що насправді барви нашого прапора здавна символізують дві головні стихії природи – воду і вогонь. Водночас, з релігійного погляду, жовтий (золотий) колір – уособлює Творця і взагалі Вищу духовність, а синій – усе земне.
Перша історична згадка про поєднання синього та жовтого елементів в офіційній символіці датується 1256 роком – днем заснування Львова. Герб цього міста, зокрема, прикрасив золотий лев на синьому тлі. Золотий і синій кольори з XIV ст. офіційно використовувалися в гербі Руського королівства. Також ці барви є і на гербах місцевої знаті, князів, шляхтичів. Поєднання символічних для країни кольорів знаходимо і в добу козацтва, особливо починаючи з XVIII ст. Часто у запорожців були сині стяги, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків. Поєднання синього і жовтого кольорів остаточно оформилося як єдинонаціональне на початку XX ст.
П'єр Ферма народився 17 серпня 1601 в Бомон-де-ламані (є деякі дані про інший день народження — 20 серпня). Будучи за професією юристом, перебував на державній службі.
Був відомий як знавець класичної літератури, лінгвіст і поет. Математика завжди була для Ферма лише захопленням, і тим не менше він заклав основи багатьох її областей: аналітичної геометрії, обчислення нескінченно малих, теорії ймовірностей.
Ферма не залишив жодної закінченої роботи, і більшість його начерків не було опубліковано при житті. Але він листувався з Р.Декарт з питань аналітичної геометрії і був першим, хто скористався її методами стосовно до тривимірного простору.
З ім'ям Ферма пов'язані дві знамениті теореми з області теорії чисел: мала теорема Ферма і «велика» теорема Ферма, про яку на полях праць Діофанта він написав: «Я знайшов цьому воістину чудесний доказ, але ці поля занадто малі для нього».
Її доказ в загальному вигляді було отримано лише в 1994 році. Ідеї та відкриття Ферма в області теорії чисел зробили колосальний вплив на наступні покоління математиків.
Помер Ферма в Кастро поблизу Тулузи 12 січня 1665 року.
Григорій Квітка-Основ’яненко. Корифей українського слова
(18(29).11.1778-8(20).08.1843 рр.)
Справжнє його прізвище – Квітка, літературний псевдонім Грицько Основ'яненко. Він є основоположником художньої прози в новій українській літературі, відомим громадсько-культурним діячем.
Народився Григорій Федорович у с. Основа (нині в межах міста Харків). Походив із козацько-старшинського роду
Писав українською та російською мовами. Спираючись на літературну традицію, започатковану І. Котляревським, народну пісенність і гумор, написав популярні й досі соціально-побутову комедію «Сватання на Гончарівці» (1835 р.) та п'єсу «Шельменко-денщик» (1840 р.). Українські прозові твори Г. Квітки-Основ'яненка поділяються на дві основні групи: бурлескно-реалістичні («От тобі і скарб», «Підбрехач», "Пархімове снідання", гумористично-сатиричну повість «Конотопська відьма» та інші) та сентиментально-реалістичні повісті («Маруся», "Козир-дівка", «Сердешна Оксана», «Щира любов» тощо). Серед кращих творів російською мовою – «Пан Халявский», «Ганнуся», «Украинцы», «История театра в Харькове» та інші.
Помер 20 серпня 1843 року в Харкові.
Кращі твори Г. Квітки-Основ'яненка одними з перших представляли українську літературу європейським читачам. У 1854 р. в Парижі було опубліковано французькою мовою «Сердешну Оксану». Також його твори перекладено на польську, болгарську, чеську та інші мови.
Повісті Г. Квітки-Основ'яненка, сюжети яких розгортаються поза соціальними конфліктами, з ідеально-цнотливими і побожними героями, є типовим зразком українського сентименталізму, а сама творчість Григорія Федоровича справила значний вплив на подальший розвиток української літератури.