Білоцерківський академічний
ліцей «Колегіум»

27 серпня 1856 року у селі Нагуєвичі на Львівщині народився видатний український письменник, прозаїк, публіцист, філософ, економіст, політик, громадський діяч, мовознавець – Іван Якович Франко. Сучасники називали його «академією наук» та «університетом» в одній особі. Всі ми звикли бачити в ньому, в першу чергу, українського письменника, поета, публіциста, перекладача, вченого, громадського і політичного діяча, але, попри це все, він був також людиною, людиною цікавою та неординарною.

Вашій увазі пропонуємо 10 фактів з життя та творчості українського генія.

1. За 40 років активного творчого життя написав понад 6 000 творів загальним обсягом понад 100 томів. Кожних два дні з-під його пера виходив новий твір. Усього за життя Франка окремими книгами і брошурами було видано понад 220 видань, зокрема, понад 60 збірок.
2. У творчій діяльності письменник використовував близько сотні псевдонімів і криптонімів: Джеджалик, Руслан, Невідомий, Іван Живий, Не-Теофраст, Один з молодіжи, Один з русинів міста Львова, Non severus, Vivus та багато інших. Найвідоміший і найпопулярніший з них – Мирон (у численних варіантах написання).
3. Мав колосальну пам’ять – знав 14 європейських мов, міг майже дослівно повторити товаришам годинну лекцію вчителя; знав напам’ять усього «Кобзаря»; домашні завдання з польської мови нерідко виконував у поетичній формі. Перекладав на українську в тому числі з давньої вавилонської, давньоарабської, давньогрецької, східних мов.
4. У 1886 році Іван Франко одружився. Його дружиною стала Ольга Хоружинська. Була високоосвіченою людиною, добре володіла мовами: англійською, французькою, німецькою, російською. Їхній шлюб був концептуальним, бо вони з’єднали дві половини України – Галичину та Наддніпрянщину. Подружжя Франків виховало чотирьох дітей – Андрія, Тараса, Петра і Анну.
5. Іван Франко відомий своєю любов’ю до вишиванки, яку вдягав і в будні, і на свята, тим самим ставши зачинателем нової моди – адже став першим українським інтелігентом, який поєднав сорочку з українським орнаментом із європейським костюмом-трійкою.
6. Іванові Франкові належить ініціатива ширшого вживання в Галичині назви “українці” замість “русини” — так традиційно називали себе корінні галичани. В “Одвертому листі до галицької української молодежі” (1905) Франко писав: “Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими, а українцями без соціальних кордонів…”
7. Став першим професійним українським політиком: першим головою першої української політичної партії – «русько-української радикальної партії».
8. Франко відомий своїм інтересом до індійської культури, він вивчав літературу, філософські твори, тексти. Сам він говорив: “Жаль, що я не орієнталіст”. Серед перекладів Івана Франка – біблійна “Книга Буття”. Досі це найбільш точний переклад цієї частини Біблії українською мовою.
9. 1908 року стан здоров’я Франка значно погіршився, однак він продовжував працювати. Період останнього десятиліття життя Франка — дуже складний. “Протягом 14-ти днів я не міг ані вдень, ані вночі заснути, не міг сидіти, і, коли, проте, не переставав робити, то робив се серед страшенного болю”, – писав Іван Франко. Помер Іван Франко 28 травня 1916 року у Львові, де був похований на Личаківському кладовищі.
10. Франко на сьогодні єдиним українським письменником, який номінувався на здобуття Нобелівської премії з літератури, але передчасна смерть завадила цій історичній події.

Шановні вчителі, батьки, учні!

Вітаємо вас із найважливішим святом нашої держави – Днем Незалежності України!

Український народ пройшов довгий шлях до омріяної свободи та незалежності. Цей день – не просто свято. Він символ неділимості та недоторканності земель України.

Сьогодні на полі бою нам довелося захищати свій історичний вибір і право вільно жити на власній землі. І ми робимо усе, що можемо, щоб разом вистояти в цій війні за нашу свободу, за нашу незалежність, за те, щоб Україна жила і процвітала! Лише завдяки нашій щирій і постійній підтримці одне одного, завдяки згуртованості та увазі до ближнього ми обов’язково переможемо! 

Вічна слава усім, хто віддав життя за Україну!

Вічна слава усім нашим захисникам та захисницям!

Слава Україні!

Білоцерківський академічний ліцей "Колегіум" долучився до флеш-мобу вдячності силам оборони.

Підтримайте наших захисників!

Розмістіть на своїх сторінках у фейсбуці, інстаграмі, тіктоці зображення зі словами вдячності нашим захисникам!

Перемога за нами!

Слава Україні! Героям Слава!

23 серпня всі громадяни нашої країни відзначають День державного прапора. Наступного дня зустрічають ще одне важливе свято - День Незалежності 2024.

Саме ж свято є відносно новим і було засноване указом другого президента України Леоніда Кучми "Про День Державного Прапора України" від 23 серпня 2004 року. Встановлене воно з метою виховання поваги громадян до державних символів України.

Синьо-жовтий стяг: символічне значення кольорів

Державний прапор України затверджений Верховною Радою 28 січня 1992 року. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього (вгорі) і жовтого (внизу) кольорів, зі співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Згідно з найбільш популярним тлумаченням колірної гами прапора, синя його смуга символізує ясне небо, а жовта – золоті пшеничні ниви.

Дехто ж стверджує, що насправді барви нашого прапора здавна символізують дві головні стихії природи – воду і вогонь. Водночас, з релігійного погляду, жовтий (золотий) колір – уособлює Творця і взагалі Вищу духовність, а синій – усе земне.

Історія державного прапора

Перша історична згадка про поєднання синього та жовтого елементів в офіційній символіці датується 1256 роком – днем заснування Львова. Герб цього міста, зокрема, прикрасив золотий лев на синьому тлі.

Золотий і синій кольори з XIV ст. офіційно використовувалися в гербі Руського королівства. Також ці барви є і на гербах місцевої знаті, князів, шляхтичів.

Поєднання символічних для країни кольорів знаходимо і в добу козацтва, особливо починаючи з XVIII ст. Часто у запорожців були сині стяги, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків.

Листівка, випущена в м. Броди у 1902 р. / фото: istpravda.com.ua

Поєднання синього і жовтого кольорів остаточно оформилося як єдинонаціональне на початку XX ст.

Так, перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора відбулося 22 березня 1918 року. Тоді Центральна Рада ухвалила закон, затвердивши поєднання жовтого і блакитного як стяг Української Народної Республіки.

Примітно, що досі точаться дискусії довкола того, яким чином розташовувалися кольори на прапорі УНР: блакитний вгорі та жовтий унизу, чи навпаки – із жовтим угорі. Науковці сходяться на тому, що не існує документів, якими в УНР затверджувався б саме "жовто-блакитний" порядок смуг. Тому цілком можливо, що використовувалися обидва варіанти стяга.

Чому український прапор пропонують перевернути

Правильна назва Державного прапора України – синьо-жовтий. Його кольори розташовані в такому порядку: вгорі – синій, унизу – жовтий.

Водночас не всім до вподоби така послідовність розміщення кольорів, тому смуги державного стяга пропонують поміняти місцями. Цю ідею часто аргументують фен-шуєм та українською історією.

Прибічники ідеї "перевертання" прапора, зокрема, заявляють, що такий порядок кольорів – чи не основна причина нещасть України. Тому, за їхнім твердженням, для розквіту України треба лише "перевернути" прапор.

Стосовно ж "історичного" аргументу, то, дійсно, порядок смуг на прапорі тривалий час був невизначеним, тому використовували обидва варіанти. Проте, починаючи з 1848 року, поступово став переважати синьо-жовтий варіант, котрий, зрештою, й закріпили у XX ст.

Цікаві факти про український прапор

1. Український прапор змінив кілька кольорів, перш ніж прийти до звичного синьо-жовтого забарвлення – він був червоним, малиновим і червоно-синім. У 1918 році Центральна Рада на чолі з Грушевським затвердила нинішню гамму кольорів.

2. Китайська художниця Мао Мао в 1992 році попросила першого президента України Леоніда Кравчука поміняти розташування кольорів на прапорі. Таке поєднання, на думку Мао, символізувало біди для держави.

3. У 2016 році українські альпіністи встановили наш прапор на вершині найвищої вулкана – Охос-дель-Саладо в Андах. Його висота – 6872 метри.

4. За однією версією, синій на прапорі символізує небо, а жовтий – колосся пшениці. За іншою, це символи двох головних стихій природи: води та вогню. З релігійного погляду, жовтий уособлює Творця, а блакитний – усе земне.

22 серпня щорічно відзначають Всесвітній день екологічного боргу, який символізує надмірне використання ресурсів та наголошує на необхідності термінових дій для забезпечення сталого майбутнього. У той момент, коли ресурси, які планета здатна відтворити протягом року, закінчуються - ми починаємо жити в борг. 

На сьогоднішній день починаючи з 1987 року розрахунком дати Дня екологічного боргу займається міжнародна організація Global Footprint Network (GFN) - Глобальна мережа екологічного сліду. Фахівці GFN порівнюють швидкість споживання біоресурсів людиною (екологічний слід людини) із здатністю планети відновлюватись. 

За даними GFN, щорічно людство витрачає стільки відновлюваних ресурсів, скільки змогли б забезпечити лише 1,6 такої планети, як Земля. Якщо екологічний слід залишиться на такому рівні, то до 2030 року людству знадобляться вже дві Землі, а День екологічного боргу припаде на кінець червня.

Однією з основних причин, що ведуть до перевищення екологічного боргу є збільшення споживання ресурсів у зв'язку зі зростанням населення та рівня життя. Наступною важливою причиною є – низька ефективність використання ресурсів та слабке впровадження технологій, що сприяють сталому розвитку. Збільшення викидів парникових газів, забруднення води та ґрунту, що призводять до погіршення екосистем, тобто – забруднення навколишнього середовища, також веде до перевищення екологічного боргу.

Головними наслідками перевищення екологічного обов'язку є: деградація лісів, річок, океанів та інших природних систем; скорочення чисельності видів рослин та тварин; посилення бідності, нерівності та конфлікти через обмежені ресурси.

Способи зменшення екологічного боргу

• сортувати відходи, а також відмовитися від поліетилену та пластику у повсякденному житті;
• відповідально споживати;
• зменшувати свій вуглецевий слід;
• раціонально використовувати воду тощо.

20 серпня щорічно відзначають День лимонаду, який присвячений популярному та освіжаючому напою. Лимонад, з його яскравим смаком і підбадьорливими властивостями, подобався і подобається сьогодні багатьом поколінням людей по всьому світу.

Ідея проведення свята належить Майклу Холтхаусу зі США, дочка якого на ім'я Лісса, дуже хотіла додати черепаху до свого домашнього зоопарку. На той момент у будинку вже було досить різних тварин, тому цілком природно, що Майкл відмовив дочці. Цілеспрямована Лісса вирішила відкрити кіоск із лимонадом, щоб самостійно зібрати гроші на покупку бажаної черепахи.

Майкл Холтхаус підтримав свою доньку і, створивши День лимонаду, хотів дати більшій кількості дітей можливість навчитися діловим навичкам, відповідальності, фінансовій грамотності, постановці цілей та вмінню їх добиватися, як це зробила Лісса.

19 серпня у багатьох країнах щороку відзначають дуже популярне свято – Всесвітній день фотографії. Заснований цей день був у 2009 році австралійським фотографом Корске Ара, а дату свята обрано на честь того дня, коли уряд Франції придбав патент на дагеротип.

Свято було створено, щоб надихнути людей на творчий вираз та зйомку світу навколо нас. Фотографія – це унікальний спосіб комунікації, що дозволяє ділитися своїми переживаннями, емоціями та історіями без слів. Свято наголошує на важливості фотографії як засобу художнього самовираження та документації життєвих моментів.

Всесвітній день фотографії відзначають усі любителі та професіонали, загалом усі, хто хоч раз робив фотографію, можуть заслужено святкувати цей день! Вітаємо всіх із Днем фотографії та хочемо побажати, щоб у повсякденній життєвій метушні завжди вистачало часу на те, щоб відобразити яскраві моменти життя, щасливі події та важливі дати.

Цікаві факти

• Перша кольорова фотографія була зроблена в 1861 році шотландським фізиком Джеймсом Клерком Максвеллом.
• Найдорожчу фотографію у світі "Rhein II" німецького фотографа Андреаса Гурскі було продано за 4,3 мільйона доларів у 2011 році.

У британської письменниці, авторки фантастичних романів для дітей і дорослих Діани Вінн Джонс багато паралельних чарівних світів. Та розповідь про неї матиме лише один світ — той, який вона самостійно обрала, — літературний.

У сім’ї Джонсів було прийнято самостійно дбати про себе та робити вибір, тому три сестри завжди були вільними від повчань та бажань батьків втілити в дітях свої мрії. Після закінчення школи 19-річна Діана вступила до коледжу Святої Анни при Оксфорді, де завзято вивчала те, що приносило задоволення — англійську мову. Тут вона відвідувала на лекціях класика світової літератури ХХ століття Джона Роналда Руела Толкіна, який, до речі, саме в цей час починав писати «Володаря перснів», а про філософію та Середньовіччя юна Джонс дізнавалась від  Клайва Стейплза Льюїса, який працював над «Хроніками Нарнії» (тепер і не дивно, що Діана подалась у літературу).

Джонс почала писати в середині 1960-х років. На це надихали маленькі діти, три хлопчики, яким потрібно було щодня розказувати нові історії. Та першим опублікованим 1970-го року став роман для дорослих під назвою «Changeover»» («Перехід»). Вже за сім років першу публікацію отримує 7-частинна історія «Світи Крестомансі», яка набуває популярності та видається аж до 2006 року.

Пізніше — найвідоміший «Мандрівний замок Хаула», який у 2004 році запронував екранізувати Хаяо Міязакі у форматі повнометражного анімаційного фільму. А окрім цього — ще трохи більше 40 книг, які перекладено 17 мовами світу! Тут кожен знайде собі щось до душі: серії, цикли, романи, повісті, оповідання, розповіді, збірки і навіть п’єси! А для поціновувачів поезії — знайдеться декілька сторінок римованих рядків :) 9 номінацій та 6 премій, серед яких  престижні «Міфопоетична премія»  та  «Медаль Карнегі».

Повітряні змії (ще їх називають «літуни» або «кайти») — це найстаріші з відомих літальних апаратів, які на протязі тисячоліть використовувалися людьми з різною метою — щоб задобрювати богів, доставляти повідомлення, підіймати в небо прапори, прогнозувати погоду, надсилати радіосигнали. Сучасні повітряні змії використовуються здебільшого задля розваги, як народна традиція та як спорт, але важливо пам’ятати, що від самого початку своєї історії вони були провісниками літаків. Доказом того, що повітряні змії досі викликають цікавість та захоплюють людей в різних країнах, є особливе свято — Всесвітній день повітряних зміїв, який щороку відзначають 16 серпня. 

День археолога вшановує людей, які присвятили своє життя дослідженню артефактів та культурної спадщини минулого.

Насправді, археологія допомагає нам краще зрозуміти наше коріння, еволюцію цивілізацій та розвиток людської культури. Безумовно, це досить важка і копітка праця, а результатами праці археологів найчастіше стають уламки стародавнього посуду, кухонні відходи, кістки та безліч інших нецікавих для неспеціаліста речей. Варто зазначити, що звичайно зустрічаються і коштовності, а також скарби, але це скоріше приємний виняток, ніж правило.

Археологія відіграє важливу роль у розумінні людської історії. За допомогою розкопок, аналізу артефактів та інтерпретації знахідок археологи відновлюють картини минулого. Їх дослідження допомагають дізнатися більше про древні цивілізації, їх спосіб життя, вірування і технології.

Сучасні методи та технології в археології

В даний час археологи працюють з сучасними комп'ютерними технологіями, які допомагають зробити 3D-реконструкцію ділянки місцевості за даними древніх карт або відтворити об'ємну модель будь-якого предмета. З'явився навіть цілий напрямок – віртуальна археологія. Ґрунтується він на нових методах моделювання, тривимірної графіки та реконструкції.

Також у сучасній археології для повітряних зйомок використовуються дрони, що допомагає створювати точні карти місцевості та знаходити приховані археологічні об'єкти. Вивчення ДНК древніх останків допомагає дізнатися більше про міграції, походження та еволюцію людей.