Білоцерківський академічний
ліцей «Колегіум»

Війна залишає глибокі рани в серцях тих, хто продовжує жити, і передає у спадок імена героїв, які віддали найдорожче заради миру і свободи. Кожен із них — це не просто ім’я на меморіальній плиті чи в новинній стрічці. За кожним — історія людини, яка мала мрії, надії та плани, які війна обірвала назавжди.

21 листопада 2024 року у Білоцерківському академічному ліцеї «Колегіум» було проведено зустріч учнів 10 класів (31, 32 груп) із Катериною Олександрівною, матір’ю Олександра Довгого, випускника  нашого закладу, який загинув у боях із рашистами.

Катерина Олександрівна розповіла про свого сина: навчання у Білоцерківському колегіумі, його захоплення, про псевдо «Гросс» та звитяжний шлях двадцятилітнього героя.

З початком російсько-української війни Сашко відразу вступив до місцевого ТРО, а потім у ВСП (військову службу правопорядку), адже хотів бути справжнім захисником дому та країни. Коли стало зрозуміло, що країна у небезпеці, Сашко не зміг стояти осторонь і рвався на передову. Він став солдатом ІІІ механізованої роти  першого механізованого батальйону полку спеціального призначення НГУ «Азов» на псевдо «Гросс», а після навчання його призначили на посаду старшого бойового медика ІІІ штурмової бригади А 4638.  

Спочатку було страшно – перші бої, невизначеність, постійний гуркіт артилерії. А далі – зима, болото, холод, морози – навчили бути сильним, витривалим та стійким. Він хоробро воював, рятував побратимів, витягував з поля бою 200-тих та 300-тих,  отримав три поранення та три тяжкі контузії. Бойовий шлях проходив через Покровськ, Слов’янськ, Бахмут – міста, які стали кладовищем для російських окупантів та монументом вічної слави для українських героїв.

Але сталося так, що, пройшовши найскладніші моменти в Бахмуті, Покровську, Слов’янську, не зміг обдурити долю. 20 травня 2023 року авіабомба накрила бліндаж, у якому знаходилося 10 чоловік, серед них – Олександр. Шансів не було. Загибель багатьох побратимів - шум у вухах – кров – смерть.

Історія Олександра Довгого– це приклад того, як простий хлопець, керований любов’ю до своєї країни і рідних, став справжнім героєм і захисником.

Учнями 32 групи на подвір’ї «Колегіуму» було посаджено ялинки на честь Олександра, як символ вічної пам’яті про всіх, хто загинув на війні. Хай вони нагадують нам про всіх, хто загинув, захищаючи Батьківщину. Герої живуть, поки про них пам’ятають.

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2024-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 23 листопада.

Цього року ми втретє вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни, яка супроводжується геноцидними діями росії проти українців. Трагічні події та злочини, які розгортаються на наших очах, демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.

Тому найкращий спосіб вшанувати пам'ять - це долучитися до акції "Запали свічку пам'яті".

23 листопада о 16:00 візьміть участь у загальнонаціональній хвилині мовчання та поставте на підвіконня запалену свічку в пам'ять про мільйони невинно убієнних жертв, які загинули голодною смертю.

"ПАМ'ЯТАЄМО. ЄДНАЄМОСЯ. ПЕРЕМОЖЕМО".

21 листопада з учнями 43 групи була проведена виховна година, приурочена до Дня гідності та свободи, а також до 1000 днів із початку повномасштабного вторгнення. Колегіанти, чиї батьки були учасниками АТО або зараз несуть службу в ЗСУ, поділилися історіями своїх тат і мам. Одинадцятикласники пригадали найважливіші події десятирічної російсько-української війни, а також долучилися до флешмобу "Жовта стрічка" на підтримку людей з окупованих територій.

Україна - це територія гідності й свободи. Такою її зробили не одна, а дві революції - Майдан 2004 і Революція Гідності 2013 року.

З нагоди відзначення тих подій, коли українці продемонстрували свою гідність, своє прагнення до свободи, у ліцеї пройшов ряд заходів.

Тематичні виховні години ««Україна – країна гідності і свободи», заходи-екскурси про події Революцій, радіовипуск «У наших серцях живе Україна».  Зустрічі з військовими, волонтерами, батьками загиблих воїнів.

Колегіанти 33 групи відвідали експозицію, присвячену загиблим героям «Небесні янголи».

Учні 31 групи провели п’ятихвилинки «Україна-країна нескорених!».

Усі бажаючі могли покласти квіти до стели Героїв, які віддали життя за кожного з нас. Із їх смертями «Слава Україні! Героям слава!» перестало бути просто вітанням. Тепер це віддання шани найкращим, котрі в найважливіший момент не злякалися і пожертвували собою заради кращого життя усіх нас.

Слава Героям!     

Слава тим, хто країну з пітьми та безодні своїм прикладом зрушив на шлях до Свободи!

Склад команди:
Сокол А. 41
Гордіюк К. 44
Поліщук О. 22
Швець Д. 22
Гневуш М. 22
Олятовська В. 21
Самусенко Д. 21
Губач А. 21
Розгуляєва К. 42

Бажаємо подальших перемог!

Це день про тих, хто стояв і стоїть за нашу незалежність, про всіх, хто не боїться відстоювати правду й справедливість. Свято нагадує, як важливо бути сміливими та об’єднаними, щоб захищати те, у що віримо.

З метою профілактики дорожньо-транспортного травматизму за участю дітей та усвідомлення ними необхідності вироблення навиків дотримання правил поведінки на дорозі у БАЛ «Колегіум» пройшов ряд заходів до Тижня безпеки дорожнього руху. У ліцеї були проведені різноманітні заходи: круглі столи («Дорожні знаки та їх значення», «Правила для пішоходів»), єдині уроки безпеки дорожнього руху («Безпека дорожнього руху – це життя!», «Безпека перебування на вулицях: правила дорожнього руху, дорожньо-транспортні пригоди. Типові травмування пішоходів» «Увага на дорозі – життя у безпеці»), тренінгові заняття з освітнім поліцейським («Твоя дорога до школи», «Безпека на дорозі – безпека життя», «Правила їзди на велосипеді. Безпека. Обережність», «Твій друг – безпечний рух»), зустрічі з представниками дорожньої поліції («Учасники дорожнього руху та умови безпеки пішоходів», «Знай та розпізнавай дорожні знаки», , «Знавці правил дорожнього руху»).

Також представники дорожньої поліції провели практичне заняття по наданню першої домедичної допомоги та подарували восьмикласникам світловідбиваючі жилети та елементи одягу.

Тож, бережіть своє життя та здоров’я, неухильно дотримуйтеся Правил дорожнього руху, не забувайте про власну безпеку та безпеку інших учасників дорожнього руху! Наше життя та здоров’я – це наша відповідальність!

1000 днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну — це період, що увійшов в історію як час найбільших викликів, страждань, але й неймовірної стійкості українського народу.

19 листопада учні 21 і 33 груп виявили неабияку повагу до військових ЗСУ під час зустрічі з ними у закладі.  Це був особливий момент, який поєднав два покоління: юних українців, які пізнають світ, і захисників, які щодня ризикують життям заради їхнього майбутнього.

Військові розповіли учням про те, як і чому вони вирішили стати на захист Батьківщини, про труднощі та горді моменти служби. Відважні воїни говорили про те, що означає бути патріотом, як важливо берегти свою державу та чому боротьба за незалежність — це обов’язок кожного.

Такі зустрічі — це уроки, які залишаються з дітьми на все життя. Вони нагадують, що свобода — це цінність, яку треба берегти й за яку завжди варто боротися.

19 листопада 2024 року учні 33 групи відвідали експозицію, присвячену загиблим героям у російсько-українській війні "Небесні янголи". Це місце, творцями якого є дружини та матері загиблих Героїв, що відображає жахливу реальність цієї кривавої війни. Родини загиблих надали особисті речі, які використовувалися як на фронті, так і в цивільному житті. В приміщенні учні побачили прапори з посланнями солдатів, залишки від ракет, гранати, уламки з місць подій та інше. На стінах розташована велика кількість фотографій солдатів, які були зроблені і під час війни, і в щасливі моменти буденного цивільного життя. Саме завдяки таким експозиціям ми можемо закарбувати суворі реалії нашої історії та пронести її через наступні покоління, аби вони теж вшановували пам'ять героїв України, що полягли у боротьбі за її незалежність. 

19 листопада ми згадуємо сумний день – 1000 днів від початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. У цей день з учнями 34 і 35 груп було проведено виховну годину "1000 днів Віри, Надії, Сподівань", на яку були запрошені військовий Максим і волонтер Анна. Вони поділилися своїми історіями.

 Майже три роки, що промайнули, видалися найважчими в історії нашої незалежної країни. 1000 днів мужності, 1000 днів єдності, 1000 днів, протягом яких кожен українець, незалежно від місця, віку чи професії, став частиною великої боротьби за свободу.

Цей день – нагадування про нашу силу, про нескореність і віру в перемогу. Разом, завдяки нашим захисникам і захисницям, підтримці волонтерів та кожного з нас, ми пройшли цей шлях і продовжуємо йти далі.

 Схиляємо голову перед тими, хто віддав своє життя, і дякуємо всім, хто бореться сьогодні за наше мирне завтра!