24 серпня – наш День Незалежності, за яку ми боремося століттями. «Освіторія» публікує лише невеликий список безцінних багатств нашої країни – 31. Як і виповнилось незалежних років нашій неньці. Кожен здобуток – важлива частина пазлу нашої безсумнівної перемоги над російським злом. Усі українські багатства захопливо описані в книзі «Ці дивовижні українці».
Українська земля
Земля – центр українського Всесвіту. Вона – альфа й омега, вона – велична арена, на якій українець то розкидає, то збирає каміння своїх сумнівів, зрад і перемог. Земля – найбільша цінність, адже вона годує, оберігає та просто тішить око. Тут і гірські хребти Карпат і Криму, і сонячно-блакитні моря, і таємничі ліси Полісся, і загадкові терикони Донбасу, і одна з найбільших у Європі пустель. Тож не дивно, що земля ця була здавна ласим шматком, який спокушав не одне плем’я, народ чи диктатора.
Так, земля – найцінніше, що мають українці, на яких загарбання, Голодомор і колективізація лишили неабиякий відбиток. Тому питання межі – де закінчується моя земля та починається сусідська – принципове та безапеляційне.
А ще українська земля, як велике перехрестя з вічно зламаним світлофором – вимагає вмілих регулювальників і народжує все нових українців, із яких народ обере достойних.
Українська мова як мова життя
На четвертому десятку незалежності для мільйонів українців стало зрозуміло: мова, якою говориш – не забаганка, а життєво необхідний вибір. І не між українською та російською, а між життям свого народу та його смертю.
Іноземці, вперше чуючи нашу мову, запевняють, що вона м’яка, жіноча за звучанням, ритмічна, мелодійна й дуже пристрасна, ніби створена для кохання. І звичайно ж для пісні. Та й узагалі, мова народу відображає його світогляд: те, як ми формулюємо речення, впливає на те, як формулюються наші думки. А вони творять реальність. І тоді стає абсолютно зрозумілим всесвіт, що його формує українська мова. Тут панує ніжність, втілена у словах «тішитися», «тендітний», «пуцьвіріньок», «духмяний»; екзотичність, яку нам подають разом із філіжанкою запашної кави – як же це люксично! І звичайно ж гумор – найкращі українські ліки від будь-яких турбот.
В українській мові наші пращури закодували суть світогляду, що докорінно відрізняється від сусідського. Тут «дружина» – це друг і партнерка, «перемога» – від слова «могти» і жодної «біди» в корені, а «лікарня» – місце, де лікують хвороби, а не живе біль.
Жага до свободи
В українському повітрі молекула кисню тісно зв’язана з молекулою свободи. Ось чому забрати в українця свободу – те саме, що забрати життя, перекривши кисень. Ось чому українець, мов дикий рисак, намагається скинути з себе кожного, хто хоче накинути на нього вуздечку. Так, загарбникам із українцями важко, бо ми не раби. Ми ніколи не мали царя ані в голові, ані на престолі. А тому щоразу, коли майже бездонна чаша українського терпіння переповнюється, Україна вибухає революціями. І попри те, що історія наша налічує тисячі років, революції ці завжди за Свободу.
Люди України
Багатство нашої країни – її люди. Українці – працелюбні, волелюбні, адаптивні, відчайдушні, гостинні й великодушні, а ще активні та великі оптимісти. Це люди-герої: воїни, волонтери, медики, вчителі і кожен, хто наближує нашу перемогу.
Наші традиції
Український рік наповнений надзвичайними подіями та святами. На Івана Купала ми стрибаємо через багаття й шукаємо квітку папороті, на Вечорницях у нас справжнє шоу, а наш Вертеп – мальовниче театральне дійство. А Великдень і Різдво збирають всю велику українську родину за столом.
Наші пращури
Коли довкола України ще бігали напівдикі племена, скіфи вже обносили понад 30-кілометровими мурами свої міста. Від них слов’яни успадкували посуд, білі штани й сорочки, гостроверхі шапки, що колись стануть козацькими, перначі, топірці й навіть гривні. Козаки ж вважали себе нащадками не лише слов’ян, а й войовничих сарматів.
Від наших пращурів ми успадкували свою мову, традиції, ремесла, культуру, характер. За однією з версій, «слов’яни» – це люди, «які говорять словами». Можливо, саме тому українці ніколи не починають конфлікти, здавна володіючи більш цивілізованою та культурною зброєю.
Гідність
Діти – наша цінність і майбутнє. Тому коли силовики побили студентів, які мирно вийшли на Майдан після того, як президент Янукович не підписав договір про євроінтеграцію, гнівом вибухнули мільйони українців. Могутня народна стихія показала, що її гідність не можна ігнорувати.
Дивовижна українська культура
Українцям дуже пощастило з культурною спадщиною. У нашій культурі зашито одну з основних рис – волелюбність. Свободу оспівували, за нею тужили. Відтак щоразу, коли українцям давали дихнути, наша культура вибухала багатством проявів і талантів. Часи козаччини подарували міцну освітню традицію, 20 роки минулого століття відкрили світові Україну в її надсучасному авангардистському світлі. Відлига дала бунтівних дисидентів – номінантів на Нобелівські премії з літератури. З набуттям незалежності Україна все нарощувала оберти свого духовного зростання: з’явилось кількасот видавництв, стартували зйомки кіно із зірками світового масштабу, а українські хіти лідирують у світових музичних чартах.
Українські винаходи
Щодня у скромних будівлях, де давно не робили ремонти, працюють українські науковці натхненно шукають точку опори, щоб перевернути світ і змінити його на краще. І їм це вдається! Українські вчені подарували людству стрептоміцин – перший антибіотик, який ефективно боровся з туберкульозом. Завдяки Михайлові Кравчуку ми отримали перший електронний комп’ютер. Завдяки Миколі Амосову розроблені штучні клапани серця. Іван Пулюй створив ту саму «лампу Пулюя», що стала попередницею відомого на весь світ відкриття німецького вченого Вільгельма Рентгена. Загалом вихідці з України здобули дві Нобелівські премії з фізіології та медицини, одну з хімії та одну з фізики.
Літературна валюта
Українці так шанують своїх письменників, що їхні вірші цитують навіть на грошах. Тут уся «свята трійця» української літератури: Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка. А зараз Україна спостерігає за розквітом творчості поетів і письменників, наших із вами сучасників: Ліни Костенко, Оксани Забужко, Юрія Андруховича, Сергія Жадана.
Українські майстри пензля
Перераховувати наших художників і художниць, які розкривали Україну в найяскравіших проявах, можна годинами: Айвазовський, Рєпін, Куїнджі, Башкірцева, Малевич, бойчукісти, Нарбут, Білокур, Яблонська, Марчук, Криволап, Ройтбурд… Змилуйтеся, продовжіть список!
Професійний театр
Наприкінці XIX століття українці таки домоглися дозволу ставити п’єси рідною мовою. Так з’явився Театр корифеїв, зіркову алею якого прикрашають прізвища Саксаганського, Заньковецької, Садовського, Карпенка-Карого та Марка Кропивницького. Останній і заснував театр у місті, що тепер носить прізвище славетного корифея.
Вишиванка
Один із найяскравіших проявів українців, у якому вишивка не прикраса, а поєднання символів, що кодують на добру долю. Найкращий кодувальник – хрестик, що розтинає негативну енергію та не пускає її до тіла власника.
Пісня
Психотерапевтичний спосіб українців звільнитися від емоцій, що вирують всередині. Негаразди – співаємо, сповнені надій. Війна – співаємо «А ми тую червону калину підіймемо…», а як переможемо – співатимемо так, що почує увесь світ.
Українська казка
В ній зашифроване не казкове, а справжнісіньке гендерне рівноправ’я. Героїні-дівчата рятують сім’ї, підкорюють стихії та відганяють від хлопців всіляку нечисть.
Наші городи
Україна – найбільша країна Європи, 70% якої займають сільськогосподарські угіддя. Тому періоди життя українця діляться не на дитинство, зрілість і старість. А на час, коли він садить картоплю під наглядом батьків, не садить картоплю, «бо вже городський», і запрошує садити картоплю вже своїх дітей і онуків:)
Тризуб
Ще з часів Володимира Великого цей символ позначав княжу власність. Українці пронесли його крізь віки, і сьогодні, придивившись, усі можуть прочитати в ньому таке жадане й важливе для кожного слово «ВОЛЯ».
Всюдисуще земне око
Кожен куточок української землі живий і має свого охоронця: Водяника у воді, Лісовика в лісі, Болотяника на болотах. Тому після вилазки на шашлики варто прибирати за собою. Земля всюди має своїх агентів!
Калина
З неї в праслав’янській міфології починалося народження світу. Ягоди калини стали зірками, місяцем і сонцем і дали життя всьому на Землі. Тож кущ калини у дворі – символ Всесвіту й життя, а ще – українського кохання, до біса гіркого, але ж якого гарного!
Оспіваний Кобзарем Дніпро
Наш Дніпро – третя за площею басейну європейська річка – здавна виконував дипломатичну функцію, поєднуючи світи: варягів із греками, слов’янські племена – у Київську Русь і українців – від Донбасу до Закарпаття.
Десятинна церква
Збудована 966 року на десятину княжої казни, була першим кам’яним християнським храмом столиці. Саме тут поховали Володимира Великого та його дружину Анну. Сама ж церква не раз ставала прихистком від ворожих навал. Жертвуючи своїми стінами, вона зберегла найголовніше – українців та їхню історію.
Пересопницьке Євангеліє
Це найбільша друкована святиня українців. На ньому складають присягу президенти і вже на інавгурації можуть відчути, що наступні 5 років життя будуть нелегкими: вага книги понад 9 кг!
Лялька-мотанка
Це не іграшка, а потужний оберіг, якому понад 5000 років. Лялька-мотанка оберігає немовлят, баба-берегиня захищає домашній достаток, а наречена приманює коханого. Лялька не має обличчя, щоб не вселилася душа іншої людини. Бо кому в сім’ї потрібен зайвий, та ще й потойбічний рот?
Гопак
Українська відповідь капоейрі. Виник разом із появою козацтва, яке у віртуозних присядках і карколомних стрибках, що супроводжувалися запальним «Гоп!», закодувало справжнє бойове мистецтво. Тож кажи «Гоп!» тільки тоді, як ворога перескочиш!
Вінок
Усе, що дарує українська земля, має потужну силу, тому вінок із квітів і трав – потужний оберіг. А ще – один із перших месенджерів, адже різна комбінація квітів формулювала повідомлення: «Заздріть, мене засватали!», «Вибач, я кохаю іншого» та «Цей пішов до іншої. Розгляну ваші пропозиції».
Рушник
Як жодна людина не виходить з дому без смартфона, так жоден українець не стає на життєвих шлях без рушника. Це невід’ємний хендмейд-атрибут народження, прийому гостей хлібом-сіллю, виряджання в дорогу та весілля. Хто першим із молодят стане на рушник, той і матиме доступ до подарованих конвертів.
Гривня
За часів Київської Русі золоті та срібні зливки, якими купці розраховувалися за товар, називалися гривнями. За 1 гривню можна було купити 10 коней! Для дрібних оплат гривню рубали на частинки, так з’явилися рублі – обрубки гривні.
Писанка
Розписане воском яйце – прадавній символ відродження життя, який ідеально поєднався з концепцією воскресіння Христа. А канадців він надихнув на створення пам’ятника українській писанці, для якого використали новітні технології в галузях математики, техніки та архітектури.