Білоцерківський академічний
ліцей «Колегіум»

 З нагоди відзначення Дня української писемності та мови, з метою пропагування грамотності, підтримки та розвитку державної мови, виховання високої мовної культури, учні та вчителі ліцею "Білоцерківський колегіум" долучилися до написання ХХI Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності.

5-А клас

5-Б клас

6-А клас

6-Б клас

7-А клас

7-Б клас

11 група

21 група

22 група

31 група

32 група

42 група

Вихованці гуртка "Радіотеатр" підготували випуск до Дня української писемності та мови. Тож переходьте за покликанням і слухайте цікавинки про рідну мову:

Радіодиктант національної єдності цього року відбудеться 9 листопада о 10:00/ У День української писемності та мови тисячі українців щороку беруть участь у флешмобі й приєднуються до події по всьому світу.

Флешмоб укотре виходить за межі суто радіоформату, й транслюватиметься на телеканалах та діджитал-платформах Суспільного. Так, спецефір "Суспільної студії" транслюватиметься на загальнонаціональному телеканалі UA: ПЕРШИЙ, регіональних суспільних мовниках, ютуб-каналі UA: ПЕРШИЙ та на фейсбук-сторінках Суспільного мовлення, UA: ПЕРШИЙ та регіональних філій Суспільного. І традиційно Радіодиктант звучатиме по всій країні на хвилях Українського радіо та Радіо Культура (також на ютуб-каналі та фейсбук-сторінках Українське радіо та Радіо Культура). Приєднуйтесь до фейсбук-події "XХI Радіодиктант національної єдності" та стежте за  оновленнями.

Автором тексту та читцем цьогорічного Радіодиктанту буде культовий український письменник Юрій Андрухович. До методичної роботи над Радіодиктантом національної єдності долучиться Лариса Масенко — українська мовознавиця, докторка філологічних наук, професорка кафедри української мови Національного університету "Києво-Могилянська академія" і провідна наукова співробітниця Інституту української мови НАН України.

Традиційно найактивнішими учасниками флешмобу є школярі, студенти та викладачі навчальних закладів, але щороку диктант розширює межі — у ньому беруть участь представники найрізноманітніших професій, а також відомі спортсмени, актори, бізнесмени та політики. Студію для написання диктанту для гостей облаштували в читальній залі Національної бібліотеки імені Вернадського і в приміщенні Радіохабу Академії суспільного мовлення, де відомі українці писатимуть диктант із дотриманням карантинних вимог.

Час для надсилання готового тексту — астрономічна доба. Текст диктанту оприлюднять на сайті Українського радіо 11 листопада об 11:00.

Роботи прийматимуть онлайн та офлайн. Паперового листа потрібно надіслати за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 26, 01001. Важливо, щоб гриф дати надсилання був не пізніше ніж 10 листопада. Онлайн свою роботу можна надіслати на скриньку [email protected]. Після оприлюднення диктанту електронні листи не прийматимуть. 

Для зручності організатори підготували електронну форму для отримання робіт, щоб можна було надіслати диктант за допомогою будь-якого гаджета. Її оприлюднять на сайті ukr.radio 9 листопада.

Усі надіслані роботи перевірить спеціальна фахова комісія. Роботи, написані без помилок, отримають подарунки від партнерів проєкту. Результати оголосять упродовж 1–2 місяців, залежно від кількості отриманих листів. 

Наукова консультантка Радіодиктанту Лариса Масенко підготувала кілька порад для учасників, щоб написати диктант без помилок.

Наша країна святкує День української писемності та мови щорічно 9 листопада. Це свято було започатковано Указом президента України № 1241/97 від 6 листопада 1997-го. Традиційно цього дня всіх українців запрошують написати Всеукраїнський диктант національної єдності і перевірити свої знання.

За православним календарем 9 листопада вшановують пам’ять Преподобного Нестора-Літописця – послідовника Кирила і Мефодія. Вважається, що Нестор Літописець став прабатьком української писемної мови. Існують версії, що раніше на території України застосовували кілька видів писемності, деякі з них використовували грецьку абетку або латиницю. Сучасний алфавіт української мови здебільшого складається з аналогів грецьких літер і декількох слов’янських знаків, однак раніше, крім кирилиці, використовувалася так звана глаголиця.

У 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статусу державної. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами України. Українською мовою розмовляють майже 45 мільйонів людей і вона належить до найпоширеніших мов світу.

Генеалогічно українська мова належить до індоєвропейської мовної сім’ї. Про це свідчать і архаїзми, і деякі фонетичні та морфологічні ознаки, які зберегла наша мова протягом століть.

Давньою українською мовою написані козацькі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох – від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Українці мають свою могутню класичну літературу, визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника…

Щодо початку писемності в українських землях тривають наукові дискусії. Археологічні знахідки засвідчують наявність писемних знаків на глиняному посуді, пряслицях, зброї тощо, ще за трипільської доби.

Цього дня, це вже стало традицією, стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика. Щорічна кількість учасників конкурсу – понад 5 мільйонів із багатьох країн світу.

85 років від дня народження Миколи Степановича Вінграновського (1936-2004), українського поета, прозаїка

Народився Микола Вінграновський 7 листопада 1936 р. у селі Богополі на Миколаївщині.  Саме цього року народились інші відомі українські письменники, яких пізніше назвали "шестидесятниками"
      У 1943 р. Вінграновський пішов у нульовий клас початкової школи в Кумарах, а продовжував навчання в богопільській десятирічці, яку закінчив 1955 р. Тоді ж він вступив до Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого на акторський відділ, де вже через два тижні обдарованого юнака вирізнив Олександр Довженко і «коронував» на долю артиста, кінорежисера й поета — за влучним висловом І. Дзюби, «на болісну й щасливу причетність до вічного творення духовності свого народу». Через рік учителя не стало, але прилучення до його світу позначилося на всій творчій долі Вінграновського: довженківське розуміння творчості як торжества свободи та краси резонують у кожному слові поета.
Ще студентом Вінграновський зіграв головну роль у «Повісті полум'яних літ», а фахом своїм обрав кінорежисуру (він створив 10 художніх фільмів, серед яких — «Берег надії», «Климко» та ін.).
      З 1960 р., після закінчення ВДІКу, Вінграновський був режисером Київської кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка. У 1989—1993 рр. він був головою Українського відділення ПЕН-клубу, і ця почесна неоплачувана посада — єдина з тих, що обіймав поет.
Перші вірші Вінграновського побачили світ у 1957 р. в журналі «Дніпро», чотири поезії було опубліковано в 1958 р. в «Жовтні», але справжній розголос принесла добірка «З книги першої, ще не виданої», яка з'явилася у «Літературній газеті»7 квітня 1961 р. Наступного року ця книжка вийшла в світ під назвою «Атомні прелюди» й стала одним з найголовніших побудників полемічного виру навколо нової поетичної генерації. Не часто трапляється, щоб перші газетні публікації віршів викликали такі рясні відгуки та полеміку, як це сталося з Миколою Вінграновським. Багато читачів гаряче вітали їхню появу, система ж зустріла новаторство негативно, звинувачуючи молодого поета в абстракціонізмі та сюрреалізмі. Наступна поетична збірка, «Сто поезій», вийшла через п'ять років.
Твори двох зазначених збірок, а також кілька нових віршів склали збірку «Поезії»(1971). Серед нових привертають увагу дві невеличкі поеми — «На Псло, на Ворсклу, на Сулу...», яка у пізніших виданнях названа «Голубі сестри людей», і «Гайавата».

Виразним свідченням дальшого творчого розвитку Вінграновського стала збірка «На срібнім березі»(1978). Поетів голос став начебто тихішим, але відбулося внутрішнє ускладнення й збагачення його лірики, підвищилася прихована інтенсивність душевного життя.
1984 р. вийшла невеличка збірка «Губами теплими і оком золотим», у якій звичайні будні людини і природи постають як світова містерія. В ній органічно переплелися картини природи і спогади дитинства, інтимна лірика і предметна реальність світу, химерія і казка, добра витівка і гумор, а головне — затамована жура.

      Майже одночасно з поезією Микола Вінграновський писав і прозу. Він створив кілька повістей та багато оповідань, і вони також стали важливою сторінкою його творчості (особливо повісті та оповідання 1980-х років). Письменник виробив оригінальний стиль, який, по суті, відповідає його поетичному письму. Сюжети прозових творі мають дуже відносну подієву основу і сповнені описом почуттів, якими автор щедро наділяє звірів, птахів, рослини й воду, сполучені в єдиний, самодостатній світ. Химерний, дивацький, перейнятий гумором, він випромінює світло духовної свободи. У повісті «Кінь на вечірній зорі»(1986) показана стоїчна витривалість українського народу, його життєлюбний дух; повість «Первінка»(1971) відображає моральне становлення особистості, «Сіроманець»(1977) — конфлікт цивілізації та природи, а «Літо на Десні»(1983) — безпричинність справжньої доброти.
      Вінграновський помер 27 травня 2004 року в Києвi. Зараз він похований в Києві на Байковому кладовищі.  

Для того щоб знизити рівень тривоги з приводу процедури ЗНО, варто пройти пробне ЗНО.

Такий досвід допоможе ознайомитися з організаційними умовами проведення тестування (з порядком доступу до пункту тестування і робочого місця, особливостями роботи із бланками відповідей тощо), структурою та змістом тестових зошитів, а також з’ясувати рівень своїх навчальних досягнень і, як наслідок, уникнути зайвого хвилювання та зосередитися під час основної сесії саме на виконанні тестових завдань.

Реєстрація для участі у пробному ЗНО-2022 триватиме протягом 5‒22 січня 2022 року. Зареєструватися можна буде на сайтах регіональних центрів оцінювання якості освіти.

Пробне тестування з української мови, української мови і літератури відбудеться 19 березня, з історії України, з математики, математики (завдання рівня стандарту), з біології, з географії, з фізики, з хімії, а також з іноземних мов (англійської, іспанської, німецької та французької) – 26 березня. У день проведення пробного ЗНО кожен зареєстрований учасник може скласти тест з одного навчального предмета.

Результати пробного ЗНО-2022 для осіб, які введуть свої відповіді на спеціальному сервісі, буде оприлюднено на їхніх інформаційних сторінках 25 березня з української мови, української мови і літератури, 1 квітня — з інших навчальних предметів.

Пробне зовнішнє незалежне оцінювання є платною послугою для учасників та неприбутковою для організаторів і проводиться за кошти фізичних і юридичних осіб. Вартість тестування буде визначено регіональними центрами оцінювання якості освіти до 20 грудня 2021 року.

Графік проведення зовнішнього незалежного оцінювання визначається згідно з затвердженим Міністерством освіти календарним планом проведення зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень осіб, які виявили бажання вступати до закладів вищої освіти у 2022 році.

У 2022 році зовнішнє незалежне оцінювання розпочнеться 23 травня з фізики, також у травні випускники шкіл складуть тести з хімії та української мови, української мови та літератури. ЗНО з інших предметів відбудеться з 1 по 17 червня 2022 року.

Дати проведення зовнішнього незалежного оцінювання 2022 року

Оголошення результатів ЗНО

Оголошення результатів учасників зовнішнього тестування з усіх предметів відбудеться не пізніше 30 червня 2022 року.

Розгляд апеляційних заяв щодо результатів зовнішнього незалежного оцінювання розпочнеться з дня офіційного оголошення результатів.

Апеляційні заяви від учасників тестування, яких не задовольнили отримані результати ЗНО, будуть розглядатись, починаючи з дня оголошення результатів кожного тесту.

Додаткова сесія ЗНО для учасників, які не змогли взяти участь у основній сесії тестування з поважних причин, пройде у період з 23 червня до 15 липня 2022 року.

Оголошення результатів учасників додаткової сесії зовнішнього незалежного оцінювання відбудеться не пізніше 20 липня 2022 року.

Місто Київ - один з найбільших центрів слов’янської культури, столиця України, має свою багатовікову історію пронизану найрізноманітнішими, нерідко ключовими подіями. У роки Другої світової війни, як і решта частини України, був зданий радянською владою і окупований німецько-фашистськими військами (з осені 1941-го року). За час окупації в ньому було знищено понад 100 000 мешканців міста та військовополонених. Після двох років окупації силами військ 1-го Українського фронту почалася визвольна операція.

Хід операції (витяг з військової історії): «1-го листопада почався наступ з Букринського плацдарму, основною метою якого було скувати сили противника. Вранці 3 листопада головне угрупування фронту завдало удар. Після 40-хвилинної артпідготовки радянські війська безперешкодно просунулися на 1-2 км. До кінця дня війська 38-й армії спільно з 5-м гвардійським танковим корпусом і з’єднаннями 60-й армії просунулися на 5-12 км. Тут необхідно зазначити, що 60-я армія наступала з двох сусідніх плацдармів у сіл Казаровичі і Глібовка та біля села Ясногородка та прикривала з півночі і північного заходу правий, відкритий фланг 38-ї армії.

Під кінець першого дня операції 240-та стрілецька дивізія, безпосередньо завдавала удар на Київ і була підтримана частинами 7-го артилерійського корпусу, увійшла до київського передмістя Пущі-Водиці. При цьому були відбиті ряд німецьких контратак, в яких брали участь підрозділи 20-ої моторизованої дивізії. До кінця 4-го листопада частини 38-й армії (51-й стрілецький корпус), незважаючи на підтримку 5-го гвардійського танкового корпусу і 3-й гвардійської танкової армії, змогли просунутися до Києву з півночі лише на 5-6 км, досягнувши пригорода Пріорка і північній межі міста. 4-5 листопада в бій вступили 1-й гвардійський кавалерійський корпус і 3-а гвардійська ТА, яка перерізала шосе Київ-Житомир на західній околиці Києва. Визволенню столиці України також допомогло форсування Дніпра 4 листопада силами 237 стрілецької дивізії в районі острів Козачий, що навпроти сіл Віта-Литовська і Пирогово, що знаходяться в 15 км на південь від Києва. У Віти-Литовської радянські частини змогли зайняти шосе, що веде до Києва по березі Дніпра. Таким чином німці не могли перекидати підкріплення в Київ з району Букринського плацдарму. З ранку 5-го листопада противник почав відхід з міста по шосе на Васильків. Київ звільнений. Радянські війська просуваються по вул. Хрещатик. До ранку 6 листопада Київ було звільнено».

Якщо говорити про втрати сторін, а в ході цієї операції втрати радянської армії склали більше 30,5 тис. поранених, вбитих і зниклих без вести, проти 3,8 тис. з німецького боку, то очевидно, що цінність людського життя в радянській державі була максимально девальвована навіть щодо ворога.

Проте, незважаючи на блюзнірське ставлення до життя рядового солдата з боку безбожного командування, Бог дав цю перемогу народу.

З Днем визволення Києва!

До вашого перегляду новий випуск газети "Nota Bene"

№ 45 Жовтень 2021

29 жовтня 2021 року в онлайн-режимі було проведено обласну учнівську наукову конференцію «Філософський симпозіон – 2021» з теми «Світ. Людина. Культура. Духовність» за напрямками «Філософія», «Соціологія», «Літературознавство», «Релігієзнавство», «Педагогіка», «Історія», «Мистецтво», «Мовознавство»., у роботі якої брали участь 18 учнів ліцею:

- Осаволюк Дарії, учениці 31 групи;

- Дмитрієвській Каріні, учениці 31 групи;

- Гейкаленко Софії, учениці 31 групи;

- Толочко Дар’ї, учениці 31 групи;

- Петрик Олександрі, учениці 31 групи;

- Верещаковій Евеліні, учениці 31 групи;

- Редько Сніжані, учениці 31 групи;

- Штофич Сніжані, учениці 31 групи;

- Устименко Єлизаветі, учениці 31 групи;

- Перегуді Павлу, учню 31 групи;

- Камишні Олександру, учню 31 групи;

- Биковцю Івану, учню 32 групи;

- Бублик Софії,. Учениці 32 групи;

- Ярмульській Валерії, учениці 33 групи;

- Верес Руслані, учениці 33 групи;

- Міцо Надії, учениці 34 групи;

- Гіптенко Софії, учениці 41 групи.