Білоцерківський академічний
ліцей «Колегіум»

День Державного Прапора України

Свято було засновано в 2004 році президентом Леонідом Кучмою. Однак історія українського прапора почалася задовго до цього. Першим задокументованим використанням жовтого та синього кольорів був герб Львівської землі.

А ось перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора 22 березня 1918 року, коли Центральна Рада прийняла Закон, затвердивши поєднання жовтого і блакитного кольорів як прапору Української Народної Республіки.

24 серпня 1991 відбулося проголошення Акта про Незалежність України, і над будинком Верховної Ради піднявся синьо-жовтий прапор. Символами України в новітньому їх трактуванні є безхмарне небо як символ миру - синій колір, і стиглі пшеничні ниви як символ достатку - жовтий колір.

У серпні 2004 року Президент підписав Указ № 987/2004 про встановлення Дня Державного Прапора України, який святкується щорічно 23 серпня. 

День Незалежності України

Щорічно 24 серпня українці святкують пам'ятний день визнання суверенітету країни – День Незалежності України.

Вперше День Незалежності України відзначили 16 липня 1991 року – в річницю прийняття Декларації про державний суверенітет України Верховною Радою УРСР.

Згодом цю дату перенесли на 24 серпня, адже саме в цей день 1991 Верховна Рада УРСР прийняла Акт проголошення Незалежності України.

Остаточно День Незалежності України був підтверджений на всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року.

Наука і технології - невід'ємна частина нашого життя, тому STEM-освіта займає особливе місце у навчанні. Вона допомагає налагодити міждисциплінарні зв'язки у навчанні, полегшує розуміння науки, техніки і навколишнього цифрового світу. Використовуючи STEM-технології у навчанні, учні пізнають навики кодування, робототехніки, вчаться роз'язувати проблемні завдання.

За час навчання у 5-А класі юні науковці разом зі своїм вчителем Цимбалюк О.А. успішно опрацювали міжнародний STEM проєкт та здобули відзнаку національної якості. Тож нових злетів та успіхів вам, майбутні шестикласники!

Людина та її здоров’я

Теорія формування здорового способу життя дитини

Кризові явища здоров'я та безпечної життєдіяльності молодого покоління

Міжнародний день безпритульних тварин започатковано Міжнародним товариством захисту прав тварин (ISAR) з метою привернення уваги громадськості до проблем бродячих тварин.

Проблема безпритульних тварин знайома кожному великому місту, де гостро стоїть питання будівництва притулків для бездомних тварин.  Покинуті та загублені собаки і кішки, а також ті тварини, що народилися на вулицях є основним джерелом походження безпритульних тварин. Для цих тварин навколишній світ повний небезпек і загроз, тому середня тривалість їхнього життя невелика. Крім того, вони становлять реальну загрозу для здоров’я людей, так як переносять вірусні хвороби. Майже 95% випадків сказу у людей пов’язано з укусами собак.

Представники громадських організацій, а також небайдужі жителі країни в цей день можуть висловити своє відношення до того, як влада вирішує проблему зниження чисельності безпритульних тварин в місті. Давно доведено, що рівень духовності людини визначається не лише соціальним середовищем, але й характером спілкування зі світом природи. Жорстокість до тварин в дитинстві може перерости у жорстокість до людей.

В цей день проводяться акції проти застосування жорстоких методів регуляції чисельності безпритульних тварин, збираються кошти на створення спеціальних центрів для утримання покинутих тварин.

Свято Преображення Господнього - Ісуса Христа, в народній традиції називається також Яблучний Спас і святкується християнами у кінці другої декади серпня. Церкви католицької, православної та протестантської традиції проводять святкові богослужіння.

Що це означає: двонадесяте свято для християн в цьому році, сьогодні? Як стверджує вікіпедія, преображення по-грецьки - метаморфоза. Ікона, час богослужінь і що брати у Церкву - про це дуже точно говорить Слово Боже.

Після бесіди про хрест і про славу царства Свого, Ісус Христос, під час перебування Свого в Галілеї, взяв з учнів Своїх трьох свідків воскресіння дочки Яіра, Петра й двох братів, Якова й Івана, і тільки з ними одними пішов на найвищу в тому місці гору - Фавор, щоб там помолитися. Зійшовши на вершину гори, Він став на молитву, а Його учні сіли відпочити й від втоми заснули. Під час цієї-то молитви відбулося дивовижне преображення Ісуса Христа і дотикове Його учням відкрилася Його слава, як Єдинородного від Отця. Вид лиця Його змінився: воно просяяло як сонце. І стала одежа Його біла як сніг, заблищала як світло. І з іншого світу постали сюди два найбільших пророки, законодавець Мойсей і Ілія. Вони з’явилися у славетному вигляді; але розмовляли з Ісусом Христом про останні дні земного життя Його, які Він повинен закінчити в Єрусалимі. Прокинулись апостоли: і побачили славу Його й обох мужів тих, що стояли з Ним. Серця їх наповнилися нез’ясовним захопленням: втім вони спостерігали і слухали мовчки. Але коли пророки відходили від Ісуса Христа, Петро не втримав пориву захопленої душі, він вигукнув: "Учителю, Учителю, Господи, як добре бути нам тут! Якщо хочеш, поставимо тут три намети. Один Тебі. Один Мойсеєві і один Іллі." Коли він це говорив, раптом стала світла хмара та осяяла їх, і зійшов із хмари голос: "Це Син Мій Улюблений, в якому все Моє благовоління, Його слухайте." Почувши цей голос, учні попадали на обличчя свої від страху. Але Ісус Христос підійшов до них і сказав: "встаньте і не бійтеся." Коли вони вийшли, то біля себе нікого вже не бачили крім одного Ісуса Христа. Коли вони сходили з гори, Ісус Христос наказав їм нікому не розповідати, що вони бачили, аж поки Син людський не воскресне з мертвих. (Мт 17:1-13, Лк 9:28-36, Мк 9:2-12).

У деякій мірі Свято Преображення пов’язано і можна порівняти з старозавітним Святом Кучок. «Якщо хочеш, зробимо тут три намети», - каже Петро до Ісуса. Цей зв’язок підтверджує і традиція здійснювати у свято Преображення (як і під час Свята Кучок) освячення плодів. На Сході до початку серпня встигають злаки та виноград, які християни приносять до храму для благословення на знак подяки Богові за дарування цих плодів. Частину цього врожаю в перші століття християни жертвували до храму для здійснення таїнства Євхаристії.

У християнстві освячення плодів у день свята Преображення набуло особливого символічного значення: у Преображенні Христа показано щось нове, перетворення і благодатний стан, що людина і світ знаходять Воскресінням Христа і яке здійсниться у воскресінні всіх людей. І вся природа, яка прийшла в розлад з того моменту, коли у світ через людину увійшов гріх, тепер разом з людиною очікує найближчого оновлення.

Свято Преображення відзначається Східною Церквою з IV століття. У календар Західної Церкви воно було введене папою Калікстом III у 1457 році. В традиції Вірменської Церкви свято Преображення включено у великодній цикл, є рухливим і відзначається в сьому неділю після П’ятидесятниці.

Про образи і ікони, яблука та мед, за аналогією з трьома кущами, які все ж таки стали дуже популярні в традиції цього свята, Бог вже відповів, а ми нагадуємо - Його слухайте!

Вальтер Скотт – творець жанру історичного роману.
Більшу частину своїх великих знань Скотт отримав не в школі та університеті, а за допомогою самоосвіти. Все, що його цікавило, назавжди вкарбовується у його феноменальній пам’яті. Йому не було потрібно вивчати спеціальну літературу перед тим, як скласти роман або поему. Колосальний обсяг знань дозволяв йому писати на будь-яку обрану тему.
Романи Скотта спочатку виходили без імені автора і інкогніто було розкрито тільки в 1827 році.
У Вальтера було 12 братів і сестер, але коли йому виповнилося півроку, в живих залишилося тільки п’ятеро. 1772 він захворів на дитячий параліч та втратив рухливість правої ноги, назавжди залишившись кульгавим.
В 1797 одружився на Шарлотті Карпентер (Шарлотта Шарпантьє) (1770-1826). За життя був зразковим сім’янином, людиною доброю, чутливою, тактовною, вдячною; любив свій маєток Ебботсфорд, який перебудував, зробивши з нього невеликий замок; дуже любив дерева, свійських тварин, хороше застілля в сімейному колі.
Протягом більш ніж 30-річної літературної діяльності письменник створив 28 романів, дев’ять поем, безліч повістей, літературно-критичних статей, історичних праць.
Термін «фрілансер» (букв. «вільний митець») вперше був ужитий саме Вальтером Скоттом в романі «Айвенго» для опису «середньовічного найманого воїна».

250 років від дня народження Вальтера Скотта

Сер Вальтер Скотт вважається основоположником жанру історичного роману. Успіх його творів пояснюється унікальною мовою, яскравими, живими описами і легкістю стилю. Саме в романах з найбільшою повнотою проявився літературний геній письменника. Навіть сімейно-побутові конфлікти він пов'язав з долями нації й держави, із розвитком суспільного життя. Творчість Скотта справила величезний вплив на європейську та американську літератури.

Вальтер Скотт народився 15 серпня 1771 в Единбурзі (Великобританія), в родині адвоката. Вже в ранньому віці він відрізнявся живим розумом і феноменальною пам'яттю. У дитинстві Вальтер жив в Сандіноу, на фермі діда, де перейнявся духом шотландської історії, поезією народних балад і легенд, також він дуже любив читати історичні твори.

Освіта Скотт отримав в школі в Единбурзі, а пізніше в Кельс. За бажанням батька він обрав кар'єру юриста, допомагав йому в справах, а в 1792 році склав іспит на адвоката, але захоплення книгами не залишив і як і раніше багато часу присвячував читанню. Тоді ж почав збирати старовинні шотландські балади і пісні. У 1797 році він одружився на Шарлоту Карпентер, з якою вони щасливо прожили багато років.

Щоб заробити на утримання родини, в 1799 році Вальтер обійняв посаду головного судді графства Селкіркшір, а через кілька років став одним з головних секретарів Верховного суду Шотландії. Скотт до кінця днів виконував ці обов'язки, не нехтуючи професією на користь письменництва. Хоча з часом літературна праця став основним джерелом його добробуту.

Першими публікаціями Скотта стали переклади творів Г.Бюргера і І.Гете в 1790-х роках. У 1802 році він опублікував зібрані і відредаговані їм балади під назвою «Пісні шотландської кордону». Ця книга принесла йому популярність. Перша поема Скотта власного твору — «Пісня останнього менестреля» вийшла в 1805 році і кілька разів перевидавалася. Подальші його романтичні поеми — «Марміон» (1808), «Діва озера» (1810), «Рокбі» (1813), «Володар островів» (1815) та інші — принесли Скотту славу видатного поета.

У 1810-х роках Скотт вклав гроші в друкарню, яка до 1813 року опинилася на межі банкрутства. Вальтер її врятував, але для покриття боргів всі наступні твори він писав виключно для продажу, орієнтуючись на інтерес публіки. Перший роман Скотта «Уеверлі» (1814) з'явився анонімно, а наступні виходили як твори автора «Уеверлі».

Його романи поділяють на дві основні групи. Перша присвячена минулому Шотландії — «Гай Маннерінг» (1815), «Шотландські пуритани» (1816), «Монастир» (1820), «Антиквар» (1816) та інші. Друга група романів присвячена минулого Англії і континентальних країн — «Айвенго» (1819), «Кенільворт», (1821), «Пригоди Найджела» (1822), «Вудсток» (1826), «Анна Гейерштейнская» (1829) та інші.

Одночасно Скотт видав понад сімдесят томів інших авторів, а також опублікував ряд творів на історичні та історико-літературні теми: «Про демонології і чаклунстві» (1820), «Смерть лорда Байрона» (1824), « Життя Наполеона Бонапарта» (1827),«Історія Шотландії» у двох томах (1830), чотири випуски «Оповідань дідуся» (1830).

У 1831 році здоров'я письменника різко похитнулося, і лікарі вмовили його поїхати лікуватися в теплі країни. Вальтер відправився в Італію на кораблі, але в дорозі відчув себе погано і незабаром повернувся в свій маєток Аббатсфорд, де кілька місяців перебував в напівнепритомному стані. 

Помер Вальтер Скотт 21 вересня 1832 року у своєму маєтку, де в даний час відкрито музей знаменитого письменника.

12 серпня проводиться Всесвітній день слонів або World Elephant Day. Вперше був відзначений в 2012 році. Ідея належить канадським кінематографістам Патриції Сімс, Майклу Кларку з Canazwest Pictures і Sivaporn Dardarananda, а також главі фонду по репродукції слонів в Таїланді. Ці серпневі заходи у другий декаді місяця мають традиційний щорічний характер.

У цей день відзначають свято екологічно чистого палива в памʼять про те, що саме 10 серпня 1893 року був запущений перший дизельний двигун, який працював на паливі, основу якого складала арахісова олія.

Біодизель являє собою метиловий ефір, який отримують в результаті хімічної переробки рослинних або тваринних жирів. На сьогоднішній день біодизель – єдине альтернативне джерело енергії, яке може скласти реальну конкуренцію традиційному дизельному паливу.

В якості вихідної сировини можна використовувати будь-яку рослинну олію – рапс (основна сировина в Європі), сою (США), канолу (Канада), пальмову олію (Філіппіни, Індонезія), кокосове масло (Філіппіни), касторове масло (Бразилія), а також риб’ячий жир або інші жири рослинного походження. Перший в Україні завод з виробництва біопалива на основі ріпакової олії запрацював в травні 2014 року на Львівщині у селищі Луки Самбірського району.

Біодизель – екологічно чисте паливо, при його згорянні не виділяється діоксид сірки і мінімум – діоксиду вуглецю. Розлитий на землю, він майже повністю розкладається (на 99%), не забруднюючи землю, а при потраплянні у воду не завдає шкоди водним організмам.

Щорічно в світі виробляється близько 35 млн тонн біодизеля, з яких майже третина (близько 13 млн тонн) припадає на Євросоюз, майже 6 млн тонн випускається в США. Ще один світовий лідер – Індонезія, яка виробляє 3 млн тонн щорічно.

Головний недолік біодизеля - висока собівартість. Він може на рівних конкурувати з дизелем, який отримують в процесі переробки нафти, тільки за умов вартості бареля нафти в районі 80 доларів і вище. Тому більшість програм із впровадження біодизеля реалізуються за безпосередньої підтримки держави.

Ситуація може змінитися після початку виробництва біопалива третього покоління – біодизеля з водоростей.

1 га

водоростей дозволяє отримати в 30 разів більше біопалива, ніж

1 га

сої. При цьому біодизель з водоростей на 5–10% більш енергоємний, ніж біодизель з рослинного (тваринного) масла.

Свято Міжнародний день корінних народів світу відзначається в першій декаді серпня. Виникло за ініціативою Генеральної Асамблеї ООН в 1994 році. Присвячене питанням збереження корінних народів на планеті, захисту їх прав, багатству культури і надбанню.

За оцінками ООН, корінні народи зараз складають близько 370 мільйонів осіб, що проживають в більш ніж 70 країнах.

У світі налічується не менше 5000 різних груп корінних народів, що представляють різні культури існуючого різноманіття нашої планети. Вони представляють більше 4000 різних мов з 6700 відомих, які, як вважається, існують сьогодні. Більшість мов корінних народів перебувають під загрозою зникнення.

Перше Міжнародне десятиріччя корінних народів світу, розпочате в 1995 році, допомогло більш чітко почути голос корінних народів в усьому світі та підвищити увагу до проблем корінних народів.