Білоцерківський академічний
ліцей «Колегіум»

Учні ліцею "Білоцерківський колегіум" взяли участь в акції "Годівничка"

Новорічний випуск радіо "Колегіум.fm"

Вітаємо із прийдешніми святами!

1 січня відзначається одне з найулюбленіших свят в році — Новий рік. Це яскраве й веселе свято, яке починає відлік наступного року, люблять і дорослі, і діти.

Традиції святкування Нового року в різних країнах істотно відрізняються. А взагалі це свято з'явилося в Месопотамії приблизно в ІІІ тисячолітті до нашої ери. Спочатку цей день відзначали в кінці березня, оскільки тоді починалися землеробські роботи, коли Тигр і Євфрат наповнювалися водою. Перші святкування Нового року також були надзвичайно яскравими і гучними. Цього дня організовувалися великі паради, карнавали та маскаради, які не втратили актуальності і до нашого часу. Та й саме свято, як і зараз, затягувалося надовго: його відзначали аж 12 днів.

Наступними за народом Месопотамії Новий рік почали святкувати іудеї, які перебували в полоні у Вавилоні. Потім свято перебралося до Греції, Західної Європи і поширилося практично по всьому світі. Поступово його почали відзначати 1 січня, коли Юлій Цезар запровадив новий календар. Римляни вважали, що всі починання, які зробить людина 1 січня, обов'язково стануть успішними.

В Україні новорічне свято зазвичай відзначають у сімейному колі або серед друзів. Головними атрибутами святкування є подарунки, які приносить святий Миколай під ялинку.

Нехай цей рік принесе нам багато щастя, удачі, посмішок, тепла і світла. Нехай він буде сповнений яскравими фарбами, приємними враженнями і радісними подіями. Успіхів, нових звершень та здійснення найзаповітніших мрій!

Вітаємо Сич Алісу, ученицю 7-А класу, з ІІ місцем у  міській виставці-конкурсі «Вітальна листівка» у номінації «День Святого Валентина»

Бажаємо подальших успіхів і перемог!

Шановні друзі!

Вітаю вас із прийдешнім Новим роком та Різдвом Христовим!

Ось і добігає кінця 2020-й рік. Мабуть, він увійде в історію як дуже непростий – і на рівні країни, і для багатьох людей особисто. Хочеться винести із цього року цінний досвід та мудрість, а сум та невдачі нехай перетворюються у надію та силу рухатись далі – принаймні я щиро вам цього бажаю. 

Бажаю вам гарно зустріти новий 2021-й рік та відпочити. Нехай цей рік принесе вам багато щастя, успіхів, удачі, посмішок, тепла і світла. Нехай він буде сповнений яскравими фарбами, приємними враженнями і радісними подіями. Бажаю, щоб Різдвяна зоря запалила у ваших серцях вогонь віри та любові, надії та оптимізму, наснаги та невичерпної енергії. Успіхів, нових звершень та здійснення найзаповітніших мрій!

Нехай в новому році
Щодня й на кожнім кроці
Дива чарівні стануться
І мрії всі збуваються

З повагою

директор ліцею

Галина Склярова

Завдання для вихованців гуртка на поточний тиждень 

Практичне заняття "Польове ознайомлення з місцевими формами рельєфу,вправляння у роботі з геодезичними приладами"

28-го грудня 1708 року з ініціативи Петра I був виданий перший цивільний календар під редакцією графа Якова Браса. Граф Яков Брас з 1706 року керував друкарською справою в Московії (Росії), до того Московія жила виключно за православними святками. З цієї дати почався літопис щорічних видань календарів на окупованих територіях колишньої Московії. Перший календар мав назву „Брюсов” та мав велику популярність. В ньому був "прогностик: когда нужно "кровь пущать", мыслити почать, брак иметь, дома сизиждати, зверей и рыбу ловить, платье кроить и мыться в мыльне", та багато іншого. Цікаво, що приватним особам було заборонено друкувати календарі в Московії і тим більш привозити їх з-за кордону.

Григоріанський календар на території колишньої Російської імперії, а згодом Радянської Росії був введений в епоху революційних змін з 14-го лютого 1918-го року. Примітно, що в період з 1930-го по 1940-й рік радянські власті навіть встановили свій своєрідний радянський революційний календар, в якому був реалізован п’ятиденний тиждень і декілька суто політичних моментів.

Усім нам дуже подобається отримувати всілякі приємні подарунки. Це справжній сюрприз, коли гублячись у здогадах ми отримуємо щось зовсім несподіване, але в глибині душі лише крадькома окреслене в наших добрих надіях і мріях, що приносить нам непідробну радість і теплі почуття. Через подарунок можна передати не тільки свою ніжність і турботу, а й показати всю щирість своїх почуттів і переживань по відношенню до свого улюбленого або улюбленої, друга чи подруги, родича, знайомого, колезі по роботі або навіть начальнику. Не дивно, що колись у далекій Великобританії та пов’язаних з нею країн Британської співдружності, а саме в Канаді та Австралії, Новій Зеландії та на Самоа, Кірібаті і т. д. виникло це дивовижне свято, свято сюрпризів, свято подарунків, свято уваги і не байдужості.

Спочатку він називався абсолютно інтригуючою назвою - «Boxing day» і був, за даними проекту DilovaMova.com, не робочим днем. Невід’ємно зв’язувався з християнськими традиціями і відзначався на другий день після Різдва. Як правило, за цілком природних причин, тоді вчиняти благодійні подарунки мали більше можливостей саме забезпечені верстви суспільства: господарі підприємств, аристократи, купці і комерсанти. Подарунки відбувалися на адресу своїх підлеглих, слуг, робітників і прикажчиків, загалом всіх тих, хто на думку заможних людей не міг собі багато чого дозволити. У цьому виявлялася частина практичної реалізації загальнохристиянських цінностей, які сповідалися Церквою і були притаманні вищому світському і освіченому прошарку суспільства.

З часом ця традиція поширилася і на інші верстви суспільства, була підхоплена і розповсюдилася по всьому світу. У Біблії, в Діяннях Святих Апостолів, глава 20 вірш 35 написані слова самого Ісуса Христа, Який підкреслював, що блаженнее

давати, ніж брати. Це фундамент будь-яких здорових відносин. Дарувати подарунки не тільки приємно, але в цьому закладено сенс нашого життя, адже і життя дається як подарунок, якого ми зовсім не заслужили.

До вибору подарунка необхідно поставитися з особливою увагою. Дуже бажано врахувати загальний настрій святкової атмосфери. Зовсім не обов’язково дарувати дорогі подарунки, адже головне увага і турбота. Подарунок, який ви можете вибрати нехай буде несподіваним сюрпризом, в чимось корисним або просто приємним, головне зробити це від чистого серця. 

Католицьке Різдво — це особливе релігійне свято, яке відзначається 25 грудня в багатьох країнах світу на честь народження Божого Сина, що викупив гріхи людей своєю смертю. Це найбільше свято в католицькому світі, воно припадає на найдовшу в році ніч, коли, за віруваннями християн західного обряду, і народився Ісус Христос у Вифлиємі.

Головна прикраса свята — це вбрана смерека або ялинка, яку ставлять у своїх будинках віруючі. Кришталеві кулі, кольорова мішура, свіжі квіти і соковиті фрукти прикрашають дерево. Історія про підношення волхвами Немовляті Ісусу всіляких дарів пустила коріння традиції обмінюватися подарунками до Різдва.

Цікаво, що для католиків Різдво набагато важливіше самого Нового року. При цьому у них є одна прикмета, яка дуже нагадує новорічну: як зустрінеш Різдво, так і проведеш увесь наступний рік.

Також на католицьке Різдво, вночі 25 грудня, коли годинник б'є 12 разів, є звичай відкривати вікна. Таким чином можна впустити в будинок Різдво, а разом із ним – удачу і благополуччя.

Перші відомості про святкування християнами Різдва відносяться до 4 ст. Питання про реальну дату народження Ісуса Христа є суперечливим і неоднозначно вирішеним серед церковних авторів. Можливо, вибір 25 грудня пов’язаний з приходом на цей день язичницького солярного свята «Народження Сонця Непереможного», який з прийняттям у Римі християнства наповнився новим змістом.

Церковні і народні звичаї гармонійно сплелися у святкуванні Різдва. В католицьких країнах добре відомий звичай колядування - ходіння по домівках дітей та молоді з піснями і добрими побажаннями. У відповідь колядники отримують подарунки: ковбасу, смажені каштани, фрукти, яйця, пиріжки, солодощі та інше, скупих господарів висміюють і загрожують їм бідами. У процесіях беруть участь різні маски, ряджені в шкури тварин, це дійство супроводжується гучним веселощами. Звичай цей неодноразово засуджувався церковною владою як язичницький, і поступово з колядками стали ходити тільки до родичів, сусідів і близьких друзів.