Білоцерківський академічний
ліцей «Колегіум»

У 1989 р. Рада керуючих Програми розвитку ООН (ПР ООН) рекомендувала відзначати 11 липня як Всесвітній день народонаселення (рішення ПР ООН 89/46). Ведучи відлік від 11 липня 1987 р., коли чисельність населення світу перетнула позначку 5 мільярдів мешканців, цей День має на меті загострити увагу на невідкладності та важливості питань, пов'язаних з народонаселенням, зокрема, в контексті планів і програм загального розвитку та необхідності пошуків розв'язання цих проблем.

День спортивного журналіста відзначається щорічно 2 липня. У цей день 1924 року в Парижі була утворена Міжнародна асоціація спортивної преси (АІПС), яка сьогодні об’єднує майже півтори сотні національних спілок.

Спорт у всі часи був і залишається тією об’єднуючою силою, яка об’єднує не тільки окремих людей, а й цілі країни і континенти.

Миротворчість, дух чесної боротьби, прагнення до здорового способу життя - ці складові сучасного спорту об’єднують в собі найкраще з того, що людство досягло за час свого існування

Слово «конституція» в перекладі з латинської мови означає «устрій», «установлення».

Згодом цим словом став називатися звід основних законів держав.

Шлях становлення Української державності довгий і тернистий.

Отже, й історія нашої Конституції також тривала. А бере вона початок ще з часів Київської Русі.

XІ століття. Київська Русь. Часи князювання великого, могутнього Ярослава Мудрого. Ним було складено «Руську правду» — перший державний документ, який визначав права всіх верств суспільства у князівстві. Нині відомо близько 106 списків цього документа, зроблених протягом XIII—XVII століть.

1710 році відомий український гетьман Пилип Орлик склав першу демократичну Конституцію, повна назва якої була такою: «Пакти і конституції законів і вольностей Війська запорозького». Цей документ уперше встановлював державний суверенітет України й визначав її кордони.

29 квітня 1918 року на сесії Центральної Ради було затверджено Конституцію Української Народної Республіки. Автором її став Михайло Грушевський.

За часів існування Радянського Союзу було прийнято чотири конституції, що поширювалися і на Українську Радянську Соціалістичну Республіку (УРСР).

 З 20 вересня 1994 року Верховною Радою України було створено Конституційну комісію, яка розробляла нову Конституцію нашої молодої держави. І 28 червня 1996 року Верховна Рада прийняла Конституцію України.

Ось і минуло 74 роки з часів Великої Перемоги над фашистськими загарбниками. Ті роки назавжди залишаться у пам’яті нашого народу, як роки муки і болю, радості й печалі. Наша перемога – це подвиг мільйонів, це пот і кров воїнів, це рани і смерть  мирних людей, які не шкодуючи життя  воювали і працювали за наше щасливе сьогодення.

В історії кожного народу є події, про які не можна говорити без завмирання серця. Такою для нас є подія початок Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 років. Увечері  21 червня 1941 року німецько-фашистське командування за наказом Гітлера оголосило умовний пароль “Дортмунд”. Це був сигнал до нападу. О 3 годині 30 хвилин 22 червня 1941 року у прикордонній зоні було завдано потужного артилерійсько-мінометного удару. Масового бомбардування зазнали залізничні станції, вузли та лінії зв'язку, місця дислокації військових частин і штабів, військові бази тощо. Цей день вважається початком Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. Прикордонні міста й застави опинилися під шаленим артилерійським обстрілом. Повітряні атаки були здійснені на Львів, Житомир, Рівне, Київ, Одесу, Севастополь. З перших годин війни ворог зустрів на українській землі відчайдушний опір. Героїчно билися прикордонники та воїни Київського військового округу, який одержав назву Південно-Західного фронту. Протягом 22-26 червня 1941 року прикордонники Рава-Руського укріпленого району відбили атаки п'яти ворожих дивізій. Незважаючи на це, протягом першого тижня війни вони зазнали значних утрат і змушені були відступити. Використовуючи прорахунки командування та найвищого керівництва й володіючи стратегічною ініціативою, німецькі війська швидко дійшли до Києва.

Усі українці сприйняли німецьку агресію як смертельну загрозу для себе. Український народ піднявся на боротьбу з фашистами. У цій народній війні мільйони українців, як і всі народи Радянського Союзу, захищали не соціалізм сталінського зразка, а перш за все власне  життя, життя своєї родини, домівку, культуру, одним словом – Батьківщину.

Ніщо не забуте, ніхто не забутий! До могил загиблих ніколи не заросте стежка народної любові. На честь їх подвигів, в  Україні споруджено  більш 40 тисяч пам'ятників і пам'ятних знаків, ця перемога навіки залишиться в наших серцях!

Астрономічним початком літа вважають 21 або 22 червня — день літнього сонцестояння. У цей день у північній півкулі нашої планети встановлюється найдовший день і найкоротша ніч. День літнього сонцестояння - це день початку астрономічного літа у північній півкулі Землі та зими - у південній півкулі.

Під час літнього сонцестояння в північній півкулі Землі Сонце найдовше залишається над горизонтом, 21 і 22 червня - це найдовші дні в році, а з 21 на 22 червня - найкоротша ніч.

Дні літнього сонцестояння здавна були приводом для свята. Свято літнього сонцестояння як один з найважливіших свят в житті шанувався ще у стародавніх слов'ян і прибалтійських народів. На Русі святкували День Івана Купала, у Литві він відомий як Ладо, у Польщі - як Соботки, на Україні - Купайло, в Білорусі - Купали. Американці і канадці вважають цю дату початком літа, китайці, ірландці, японці, англійці - його розпалом.

Всесвітній день боротьби з опустелюванням і засухами був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1994 р. (резолюція 49/114). У серпні 1977 року набрав чинності план дій по боротьбі з опустелюванням, а в 1994 році була затверджена конвенція ООН по боротьбі з ним у країнах, які переносять серйозні засухи. Державам запропоновано присвятити цей день підвищенню інформованості про необхідність міжнародної співпраці в боротьбі опустелюванням і наслідками посух, а також про хід реалізації Конвенції про боротьбу з опустелюванням.

Опустелювання – це один з найбільш тривожних світових процесів деградації навколишнього середовища. Воно загрожує здоров’ю та джерелам засобів до існування більше 1 млрд. людей.

За даними Генасамблеї ООН, в даний час майже третина планети – під загрозою висихання, понад мільярд людей може опинитися в  пустелі. Щорічно в цей день у багатьох країнах світу проводять заходи під гаслом «Збережи землю і воду – забезпеч спільне майбутнє».

Україна зустріла загрозу опустелювання років 40 тому, коли в південних областях подекуди зафіксували піщані бурі, почала зникати флора і фауна, а, отже – виїхали люди. На даний момент там – пісок.

Олешківські піски – понад 150 тисяч гектарів: 30 км із заходу на схід і 150 км з півночі на південь. Розташовані на Лівобережжі р. Херсонця, визнані однією з найбільших пустель в Європі. Хоча пустелею їх назвати важко, скоріше, це напівпустеля. Українські бархани (так ще називають напівпустелю) поки не розростаються в розмірі. Навколо території посадили ліс (до речі, найбільший штучний лісовий масив у Європі)

Загроза опустелювання в Україні існує не тільки в Херсонській області. Тенденцію до засушування зафіксували також в Одеській, Миколаївській, Запорізькій і на півдні Донецької області.