Керівник гуртка - Середа Катерина Миколаївна.
Засідання проходять в 305 ауд. о 14:30 в п'ятницю.
Мета українознавчої студії - дати можливість учням глибше відчути, що знання про рідний край, звичаї та традиції народу - це пізнання себе, свого родоводу, народної культури, історії.
Українознавство відображає національні інтереси, розвиває принципи і найвищі цінності, пробуджує самостійність, самоповагу. Вивчаючи українознавство, гуртківці здобудуть знання про побут, звичаї, традиції, світогляд українського народу, а також дізнаються про історію науки, про внесок до скарбниці вселюдських знань українських вчених, мислителів, політичних діячів.
Наш український народ має багату і оригінальну культуру, надбану численними поколіннями. З давніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо способу життя. Вони закладені в українських звичаях, святах, обрядах, фольклорі. Це — світовідчуття та світосприймання українців. Звичаї та традиції пояснюють та обґрунтовують взаємини між людьми, між людьми і природою, духовну цінність кожної окремої людини, і народу взагалі.
Отож не забудьмо свого прямого обов'язку і продовжимо справу наших предків.
Як і рідна мова, звичаї, традиції об’єднують людей в один народ.
2015/2016 навчальний рік
Зимовий цикл свят
В народі говорять: "Зима прийшла і празничків привела". І дійсно: взимку майже щодня – свято. Зимові свята починаються 4 грудня зі свята Введення в храм Пресвятої Богородиці, «коли вводиться літо у зиму». Цей день віщує, яким буде наступний рік: урожайним чи ні, посушливим чи дощовим. З цього дня у хліборобському розумінні починає спочивати земля, яку не можна копати лопатою аж до Благовіщення (7 квітня). Обряди зимового циклу пов'язані не тільки з періодом очікування весни як часу сівби, а й з давніми міфами про народження Всесвіту.
У зимовому циклі простежується двочастинна структура давньої обрядовості: зустріч - проводи. Зустріччю предків на Свят-вечір розпочинався період найважливіших зимових свят - Різдвяні свята, котрі закінчувалися проводами на Водохреща. Різдвяний цикл свят був пов’язаний із відродженням нового сонця, яке відтоді починає щораз вище підноситися і тепліше пригрівати. У ньому було найбільше обрядових дійств, якиминамагалися забезпечити здоров’я, щастя і достаток; багато з них також було спрямовано на вшанування покійних предків. У цей період українці колядували та щедрували – співали ритуальних пісень-побажань господарям осель та їхнім домочадцям.
Умовно завершував зимовий цикл святкових дат, за сучасним церковним календарем, день Петра Вериги(29 січня). З ним народне повір’я пов’язувало прикмети, за якими визначали настання весни, передбачали, яке буде літо.