Цього року минає 75 років від однієї з трагічних сторінок історії Голокосту в Україні - масового вбивства євреїв 29 - 30 вересня 1941 року у Бабиному Яру в Києві.
Під час німецької окупації Києва у 1941—1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів нацистами євреїв та ромів, радянських військовополонених, в’язнів Сирецького концтабору, а також радянських підпільників, членів Організації українських націоналістів, душевнохворих, заручників, «саботажників», порушників комендантської години та інших. Лише за два дні, 29 та 30 вересня 1941 року, зондеркоманда 4а айзнатцгрупи С під керівництвом штандартенфюрера СС Пауля Блобеля за участі 45-го і 303-го батальйонів німецької поліції розстріляли там майже 34 тисячі євреїв.
Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися аж до звільнення Києва від окупації. У 1941—1943 роках тут розстріляно 621 члена ОУН, серед них відому поетесу Олену Телігу. Усього протягом двох років у Бабиному Яру було розстріляно від 100 до 150 тисяч осіб, дві третини з яких склали євреї. Перед відступом нацисти примусили в’язнів Сирецького табору викопувати та спалювати трупи.
Бабин Яр існував майже у кожному великому місті, в тому числі Білій Церкві. Одразу після вторгнення в місто гітлерівські репресивні органи за допомогою «помічників» почали складати списки політично небезпечних людей — колишніх активістів, євреїв, на яких з перших днів було оголошено розшук. Серед жахливих злочинів окупантів — знищення великої групи дітей в Білій Церкві. В серпні 1941 року озвірілі карателі загнали в один з будинків по вулиці Горького (нині Ярослава Мудрого) 90 дітей віком до 7 років, які раніше виховувались в дитбудинку. Кілька діб не давали пити, діти зішкрібали зі стін глину, вапно і їли, їх не годували. Після цих страшних тортур дітей знищили.
Детальніше про Бабин Яр, і зокрема про історію та проблеми меморіалізації місця масових розстрілів можна прочитати на сайті Українського інституту національної пам’яті - http://www.memory.gov.ua/