Білоцерківський колегіум

24 липня  110 років від дня народження Юрія Стефаника

Стефа́ник Юрій Васильович (псевдоніми і криптоніми — Юрій Клиновий, Юрій Гаморак, Т. Т., Ю. К. та інші. Ю. Гаморак, Ю. Клиновий) (24 липня 1909 — 1985) — український громадсько-політичний діяч і письменник, журналіст, редактор, літературний критик. Син видатного українського письменника Василя Стефаника.

Народився 24 липня 1909 р. у с. Стецева Снятинського повіту на Станіславщині у родині видатного письменника-новеліста В. Стефаника. Навчався у Снятинській і Станіславській гімназіях. Був заарештований, рік відбув у польській в'язниці.

Закінчив правничий факультет Львівського Університету (1935). У 1936–1937 рр. працював співредактором газети «Українські вісті» в Едмонтоні (Канада).

У 1938 р. повернувся в Галичину, працював науковим співробітником Інституту літератури АН УРСР, викладав українську мову у Львівському ветеринарному інституті. Був співробітником журналу «Життя і Знання» і редактором місячника «Новітній Ремісник».

За радянської окупації Галичини Стефаник — науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР і викладач української мови у Львівському Ветеринарному Інституті.

Від вересня 1940 до травня 1941 був ув'язнений за приналежність до ОУН.

За німецької окупації Стефаник — співредактор Українського Видавництва у Львові. З 1944 на еміграції в Німеччині, з 1948 в Канаді, де з 1971 очолював канадське об'єднання українських письменників «Слово» і є співредактором літературної збірки тієї ж назви.

Помер 1985 року в Едмонтоні (Канада), похований у рідному Русові на Покутті.

Автор:

• книги «Моїм синам, моїм приятелям» (1981),

• есею «Юрій Морачевський, його батьки, його приятель» («Сучасність», 1983),

• праць про Т. Шевченка, В. Стефаника, Л. Мартовича, А. Любченка, М. Понеділка.