День вишиванки в Україні відзначають у третій четвер травня. Основна мета свята — збереження українських національних цінностей та їхня популяризація. День вишиванки з'явився у 2006 році з ініціативи студентки Чернівецького національного університету Лесі Воронюк.
Це свято, присвячене українській національній культурі і традиціям, попри свій відносно молодий вік вже набуло широкої популярності та стало традиційним. Святкові акції, присвячені українській вишитій сорочці, проводяться не лише в Україні, але й далеко за її межами – у країнах Європи, Канаді, Сполучених Штатах Америки, Австралії, тощо.
Вишиванка вважається оберегом від усього поганого, що може статися в людському житті. Вона є символом краси і міцного здоров'я, а також щастя. В Україні вишивка також символізує і сімейну пам'ять, вірність і любов у сім'ї. Експерти вважають, що український народ намагається закодувати щастя, долю, життя і свободу в орнаменті вишивок.
Українська сорочка, прикрашена орнаментованою вишивкою, протягом багатьох століть носилася в Україні як елемент повсякденного та святкового одягу. За словами істориків, перші зразки вишивки на території України з'явилися ще за доби скіфів (VII—III ст. до н. е.). У Новий та Новітній час вишиванка стала одним з ключових елементів українського національного вбрання. У XIX столітті класик української літератури Іван Франко почав поєднувати вишиванку з сучасним йому європейським костюмом, започаткувавши подібну моду серед свого оточення.