Білоцерківський колегіум

Знання є сила, освіта - капітал.
Отто Вільман

Ukraine   English   Deutsch   France   Spain

2018-2019 н.р. - рік французької мови

 

2018-2019 н.р. - рік французької мови

Увага! Конкурс!

 В рамках Року французької мови в Україні, з метою популяризації мови, культури, традицій Франції, оголошено конкурс на кращий  ролик-трейлер  "Французька мова для мене" у двох номінаціях :

- для учнів, які вивчають французьку (французькою мовою)
- для тих, хто мови не вивчає (українською).

Готовий ролик тривалістю до 2 хвилин  має бути розміщений на Youtube та в соціальній мережі Facebook. Посилання на трейлер  із супровідним листом (назва закладу освіти, клас, автори, тема) просимо  надіслати до 30 грудня на електронну адресу le-renard@ukr.net (в темі листа вказуємо "ролик на конкурс")

Основна умова ролика - реклама мови, а далі - лише Ваша творчість та неповторний креатив! Розкажіть світові про своє ставлення до надзвичайно мелодійної та прекрасної мови кохання, мрій, шансону, круасанів!

 

Великому Каменяру

До 160-річчя від дня народження Івана Яковича Франка (27.08.1856-28.05.1916)

У 2016 році виповнюється 160 років від дня народження та 100 років від дня смерті величного українського письменника, поета, публіциста, перекладача, вченого, громадського і політичного діяча.

Упродовж своєї більш ніж 40-літньої творчої активності, доробок Франка, написаний українською, німецькою, польською, російською та болгарською мовами, за приблизними оцінками налічує кілька тисяч творів загальним обсягом понад 100 томів.

Усього за життя письменника окремими книгами з’явилося понад 220 видань, у тому числі більш ніж 60 збірок його оригінальних і перекладних творів різних жанрів. Як поет, він автор 10 прижиттєвих книг віршів, а прозова література налічує понад 100 оповідань, новел і казок, які склали 18 збірок малої прози та 10 творів великих прозових жанрів (повістей та романів).

Іван Якович переклав українською мовою близько 200 авторів із 14 мов та 37 національних літератур, включаючи зразки вавилонської, єгипетської, староіндійської, староарабської словесності, античного письменства, ліричної та епічної поезії народів світу, твори класиків зарубіжжя.

Івана Франка називають титаном праці. Багато економічних праць Франка, трактовані в історичному плані, присвячені станові робітництва, зокрема: «Промислові робітники в східної Галичині й їх плата 1870 р.», «Про працю», а також селянства в Галичині: «Земельна власність у Галичині», «Еміґрація галицьких селян», «Селянський рух у Галичині», «Гримайлівський ключ в 1800 р.», «Селянський страйк в Східній Галичині».

Саме Іванові Франку належить ініціатива вживання в Галичині назви «українці». Так, в «Одвертому листі до галицької української молодежі» (1905) Франко писав: «Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими, а українцями без соціальних кордонів…»

Підтвердженням любові українського народу до свого діяча стало перейменування у 1962 році Верховною Радою УРСР назви обласного центру на Івано-Франківськ, а області із Станіславської на Івано-Франківську.

Гастрономічні шляхи Івана Франка у Львові

Віртуальна екскурсія в музей І. Франка


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Указ Президента України №687/2015 "Про вшанування пам'яті Івана Франка"

Біографічні дані письменника

 

Фільми про І.Я.Франка

 

Фільми за творами І.Я.Франка

План заходів із підготовки та відзначення в Білоцерківському колегіумі 160-річчя від дня народження та 100-річчя від дня смерті Івана Франка

п/п

Назва заходу

Клас

Відповідальні

 

Термін

виконання

1.

Конкурс ілюстрацій «У світі Франкової казки»

5-6 класи

Туліветрова Н.М.

13.05.2016 р.

2.

«Іван Франко – поет національної честі». Перегляд учнями документальних фільмів про життя та творчість Івана Франка, художніх фільмів за його творами.

5-11 класи

Учителі української мови та літератури

Квітень-травень

3.

Конкурс читців поезій

І.Я. Франка

5-6 класи

Туліветрова Н.М.

13.05.2016 р.

4.

Тематична виховна година «Сьогодні, мов зоря, він сяє Україні»

6-А клас

Туліветрова Н.М.

22.04.2016 р.

5.

Інформаційні хвилинки «Іван Франко – розум і серце нашого народу»

5-11 класи

Шульга С.В.

квітень

6.

Віртуальна виставка «Іван Франко – дух, наука, думка, воля»

5-11 класи

П’ятецька А.М.

Квітень-травень

7.

Конкурс есе, присвячений 160-річчю від дня народження Івана Франка

8-11 класи

Учителі української мови та літератури

16.05.2016 р.

8.

Творчість Івана Франка у музиці. Прослуховування пісень на вірші І.Я. Франка

10-11 класи

П’ятецька А.М.

Дудка Л.В.

Шульга С.В.

14.04.2016 р.

9.

Перегляд вистави «Украдене щастя» у Київському академічному обласному театрі імені

П.К. Саксаганського

9-11 класи

Учителі української мови та літератури

16.04.2016 р.

10.

Видання електронного журналу «Безсмертна поезія в новому форматі»

9 класи

 

Большакова І.Є.

05.05.2016 р.

11.

Інсценізація оповідання І.Франка «Грицева шкільна наука»

5-6 класи

Большакова І.Є.

21.04. 2016 р.

12.

Книжково-ілюстративна виставка «Перехресні стежки великого Франка»

5-11

Нагаївська Л.В.

Шульга С.В.

Квітень-травень


 

19 січня – Водохреща

19 січня українці святкують Водохреща – третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу. Воно починається ввечері 18 січня, коли всі православні відзначають Водохресний Святвечір Хрещення Господнє (Водохреща). Цей день знаменує кінець Різдвяних Святок, які проходять в період з 7 по 19 січня.

 

19 січня – Водохреща


 

Водохреща починають святкувати 18 січня. Вечір цього дня носить назву Надвечір'я Богоявлення. Історія виникнення свята сягає корінням в далеке минуле, коли відбулося хрещення Ісуса Христа в річці Йордан Іоанном Хрестителем.

У Біблії говориться про те, що в момент хрещення на Ісуса зійшов Святий Дух у вигляді голуба, і одночасно голос з небес проголосив про те, що Ісус – Син Божий. Саме тому Водохреща називають також святом Богоявлення.

Вода, яка освячується в цей день, – найбільша святиня, здатна зцілити душу і тіло. Її намагаються зберегти протягом усього року, освячуючи по потребі речі, приймаючи її як ліки під час хвороби.

У наших предків існувало багато звичаїв, які обов'язково виконувалися кожною сім'єю і в кожному будинку. Наприклад, звичай, пов'язаний зі святою водою: у господині в хаті був особливий глечик, який використовувався тільки для хрещенської води, у нього збирали сніг у день свята, а після того, як він ставав водою, – заносили в льох і застосовували весь рік у разі хвороби.

 

19 січня – Водохреща


 

Звичайно, головною традицією є водне хрещення. Церемонія освячення води відбувається під відкритим небом на берегах річок, струмків, озер. З льоду вирубують великий хрест («йордан») і ставлять його поруч з ополонкою. Скульптурне зображення хреста встановлюють вертикально і обливають буряковим квасом, від чого воно набирає червоного кольору. Було прийнято також прикрашати хрест барвінком і гілками сосни.

Вода освячувалася також в криницях і джерелах, а якщо не було такої можливості, то в стінах храму. Цей обряд проводиться і в наші дні.

 

 

 

 

14 січня – Старий Новий рік

Старий новий рік – свято, що з'явилося при переході з юліанського календаря на григоріанський. Відзначають його в ніч з 13 на 14 січня, саме в цей день за юліанським календарем святкували Новий рік.

 

14 січня – Старий Новий рік


 

Це свято з'явилося в Україні у 1918 році після переходу Царської Росії з юліанського календаря на григоріанський, за яким на той час вся Європа жила вже кілька століть. Через це всі свята були перенесені на 13 днів. Так, за юліанським календарем Новий рік 14 січня, і, коли в 1918 році на території сучасної України прийняли григоріанське літочислення, Новий рік перемістився на 1 січня.

Також до переходу на григоріанське літочислення в день Старого Нового року відзначали Василів день або Щедрий вечір. Саме звідси і пішли традиції святкування Старого Нового року.

Споконвіку на Старий Новий рік було прийнято накривати пишний і щедрий стіл, звідси і пішла інша назва свята – Щедрий вечір. Вважається, що чим багатшим буде стіл, тим більше благ господар отримає в наступному році. Ввечері 13 січня дівчата ходили по хатах і щедрували. Щедрувальники вітають усіх з наступаючим святом і бажають багатства, здоров'я і благополуччя. Зранку 14 лютого починають ходити хлопчики-посівальники. Вони ходили по хатах родичів, сусідів і знайомих, засипаючи їх зерном. Зерно посівальників не можна було вимітати до заходу сонця. Посівальникам віддячували фруктами та іншими гостинцями, пізніше їм почали давати гроші, частину яких вважалося правильним пожертвувати церкві. Також вважалося, що першим 14 січня в будинок повинен заходити чоловік – тоді буде і хороший урожай, і худоба здорова, і в хаті лад.

 

 

7 січня - Різдво Христове

 

 

7 січня відзначають православне Різдво Христове — одне з найбільших свят церковного світу. Воно прославляє день, який ознаменувався небувалою подією для всіх – народженням Сина Божого в Богородиці Діви Марії.

Ісус Христос не знав багатства або вельможності у своєму земному житті. Навіть саме народження Спасителя відбулося в печері, після чого немовля поклали до ясел, де знаходився корм для тварин.

З цим святом пов'язано багато легенд. Відомо, що першими новонародженому Синові Божому прийшли поклонитися пастухи. Потім волхви принесли йому дари, серед яких були золото, ладан і смирна. Ці мудреці давно чекали народження Царя Світу, і Віфлеємська зірка вказала їм, де саме він з'явиться на світ.

Православне Різдво пишно святкується в Україні. Цього дня завершується сорокаденний Різдвяний піст. За багатим святковим столом традиційно збирається вся родина. А після Різдва починаються 12-денні святки. Вони супроводжуються народними гуляннями на честь народження Сина Божого. У слов'ян здавна в ці дні водили вертеп, співали колядки і бажали всім добра на весь рік.

 

 

З Новим роком!

З Новим роком!


1 січня святкується одне з найулюбленіших свят в році — Новий рік. Це яскраве й веселе свято, яке починає відлік наступного року, люблять і дорослі, і діти.

Традиції святкування Нового року в різних країнах істотно відрізняються. А взагалі це свято з'явилося в Месопотамії приблизно в ІІІ тисячолітті до нашої ери. Спочатку цей день відзначали в кінці березня, оскільки тоді починалися землеробські роботи, коли Тигр і Євфрат наповнювалися водою. Перші святкування Нового року також були надзвичайно яскравими і гучними. Цього дня організовувалися великі паради, карнавали та маскаради, які не втратили актуальності і до нашого часу. Та й саме свято, як і зараз, затягувалося надовго: його відзначали аж 12 днів.

Наступними за народом Месопотамії Новий рік почали святкувати іудеї, які перебували в полоні у Вавилоні. Потім свято перебралося до Греції, Західної Європи і поширилося практично по всьому світі. Поступово його почали відзначати 1 січня, коли Юлій Цезар запровадив новий календар. Римляни вважали, що всі починання, які зробить людина 1 січня, обов'язково стануть успішними.

В Україні новорічне свято зазвичай відзначають у сімейному колі або серед друзів. Головними атрибутами святкування є подарунки, які приносить святий Миколай під ялинку.

 

З Новим роком!


Символ Нового року 2019 – Жовтий Земляний Кабан. Всілякі варіації жовтого кольору в одязі і прикрасах піднімуть настрій, створять яскраву, грайливу атмосферу, яка буде активно впливати на світогляд і будити щиру радісну посмішку. Саме посмішка стане головним символом, адже Земляний Кабан любить щирі почуття і завжди радіє з веселими людьми. Їм він дарує своє розташування найчастіше.

 

 

 

19 грудня - День святого Миколая

19 грудня в Україні відзначають День Святого Миколая. Святий Миколай – один із найшанованіших святих церкви – чудотворець, заступник бідних, захисник дітей, а також покровитель мандрівників. Миколая Чудотворця вважають найближчим до Бога святим. Він посередник між Богом і людьми.

 



 

З давніх часів День Святого Миколая святкувався весело. Заздалегідь готували подарунки, пекли печиво, запрошували музикантів, скликали гостей.

І, звичайно ж, чекали головного нічного гостя – Миколи-чудотворця, запалювали свічки, читали молитви.

До речі, в українських традиціях День святого Миколая був особливо важливим для наречених. Оскільки сватання традиційно відбувалися перед Різдвом, дівчата заздалегідь наводили лад у своїх скринях: готували одяг, діставали рушники і прикраси та прибирали в хаті – одне слово, чекали сватів.

У день перед святом згадують всі свої добрі і злі вчинки, зважують, чого більше. Чи буде подарунок, а чи, можливо, різка? Бо чемні діточки обов'язково знайдуть під подушкою подарунок, а неслухняні – прутик. Ця різочка є своєрідним попередженням дитині, що час задуматися над своєю поведінкою і виправитися.

А в ніч на 19 грудня до кожної дитинки приходить Святий Миколай і кладе під подушку гостинці. В сучасні часи з’явилась добра традиція – саме у день святого Миколая опікуватись сиротами та знедоленими дітьми, даруючи їм подарунки. 

 

 

6 грудня - День Збройних Сил України

6 грудня в Україні відзначається загальне професійне свято усіх українських військовослужбовців – День Збройних Сил України.

 

6 грудня - День Збройних Сил України


 

6 грудня 1991 року Верховна Рада України прийняла Закони «Про оборону України» та «Про Збройні Сили України». Рівно через два роки – 6 грудня 1993 року – ВРУ заснувала дату для проведення Дня Збройних Сил України. Вона була приурочена до дня прийняття закону «Про Збройні Сили України». Тому саме вона увійшла в історію сучасної Української держави як професійне свято української армії.

         У цей День ми приєднуємося до привітань на адресу наших славних військовослужбовців, ветеранів і новобранців, солдатів і офіцерів, генералів та адміралів, бажаємо їм міцного фізичного здоров’я, успіхів у бойовій та тактичній підготовці, надійних тилів, кохання і всіх благ! Божих благословень Вам і Вашим родинам! Зі святом!

 

24 листопада – День пам’яті жертв Голодоморів в Україні

День пам'яті жертв голодоморів – щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на четверту суботу листопада. Традиційно в цей день громадяни відвідують поминальне богослужіння і покладають символічні горщики з зерном та свічками до пам'ятників жертвам голодоморів в Україні.

 

24 листопада – День пам’яті жертв Голодоморів в Україні

 

Не будьте байдужими, о 16.00 запаліть свічки у своїх оселях у пам’ять про жахливу трагедію українського народу.

 

21 листопада – День Гідності та Свободи

21 листопада – День Гідності та Свободи

День Гідності та Свободи – свято в Україні, що відзначається щороку 21 листопада на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції та Революції Гідності.

 

21 листопада – День Гідності та Свободи

 

День Гідності та Свободи – свято в Україні, яке встановлене «з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року - лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору…» згідно з указом Президента України Петра Порошенка № 872/2014 «Про День Гідності та Свободи» від 13 листопада 2014 року. 

 
Назад Вперед

Опитування

Архів новин

Січень 2019 (27)
Грудень 2018 (51)
Листопад 2018 (42)
Жовтень 2018 (55)
Вересень 2018 (26)
Серпень 2018 (18)
м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, 149. тел. (04563) 6-03-90, (04563) 6-45-70 bckolegium{a}ukr.net

Схема проїзду
MakeUp © 2010 Арт-Студия Foto-Fact
Copyright © 2010 -    Білоцерківський колегіум