Білоцерківський колегіум

Знання є сила, освіта - капітал.
Отто Вільман

Ukraine   English   Deutsch   France   Spain

2017 - рік німецької мови в Україні

2017 - рік німецької мови в Україні


Сьогодні німецька мова перша найпоширеніша мова у Європі і друга за популярністю іноземна в Україні. Більшість найвідоміших інноваційних компаній розташовані саме у Німеччині. Навіть прогресивні японці зосереджуються на німецькій – її вивчають 68% студентів у Японії.

 

В Україні німецька мова є другою за обсягом вивчення в українських школах після англійської і за статистикою:

- 52% школярів обирають її для вивчення як другу іноземну;

- Німеччина посідає друге місце (після Польщі) за кількістю обмінів студентами.

Тож варто детальніше розглянути та пізнати цю мову.


План позакласних заходів з німецької мови на 2017-2018 навчальний рік

 

День Святого Мартіна у колегіумі

Вивчати мову - означає долучатися до культури народу, який говорить цією мовою. 8 листопада в Білоцерківському колегіумі був проведений позакласний захід, присвячений доброму німецькому святу, – Дню Святого Мартіна, яке вчить нас думати про інших, ділитися з ближніми теплом свого серця.

Святкування дня Мартіна розпочинається у містах і селах Німеччини 11.11 об 11.11 год. На площах ставлять виставу за мотивами легенди про Мартіна. Увечері відбувається святкова хода з ліхтариками. Усі співають пісень.

Колегіанти переглянули мультфільм німецькою мовою про святого Мартіна, із задоволенням вчили німецьких пісень «Laterne, Laterne, Sonne, Mond und Sterne… » та «Sankt Martin». Пісні чудово доповнювали затишну атмосферу майстер-класу по виготовленню ліхтариків і підсвічників. 

 

2017 - рік німецької мови в Україні

 

2017 - рік німецької мови в Україні

 

2017 - рік німецької мови в Україні

 

 

 

Німецькомовнй квест «Im Suchen nach Schatz»

 

24 жовтня всі бажаючі з початковим рівнем знань німецької мови мали змогу взяти участь у німецькомовному квесті «Im Suchen nach Schatz»Звичайно ж, ми шукали скарби. Підказками були завдання німецькою мовою: кросворд, ребуси, криптограма, завдання на мовну здогадку. І наприкінці гри ми зрозуміли, що найцінніший скарб – то наш словниковий запас. Чим багатшим він є, тим ширше ми сприймаємо світ, тим цікавіше у ньому живеться.
Учасники квесту наприкінці гри не лише поласували солодощами, віднайшовши скарб, а й отримали персональні віщування і побажання німецькою мовою, а також особливі призи, які допоможуть їм організувати їх шкільне життя і запам’ятати більше німецьких слів.
2017 - рік німецької мови в Україні
2017 - рік німецької мови в Україні
2017 - рік німецької мови в Україні
2017 - рік німецької мови в Україні
2017 - рік німецької мови в Україні

 

ЗНО з німецької мови

Поради для вивчення німецької мови

2017 - рік німецької мови в Україні
 

Великому Каменяру

До 160-річчя від дня народження Івана Яковича Франка (27.08.1856-28.05.1916)

У 2016 році виповнюється 160 років від дня народження та 100 років від дня смерті величного українського письменника, поета, публіциста, перекладача, вченого, громадського і політичного діяча.

Упродовж своєї більш ніж 40-літньої творчої активності, доробок Франка, написаний українською, німецькою, польською, російською та болгарською мовами, за приблизними оцінками налічує кілька тисяч творів загальним обсягом понад 100 томів.

Усього за життя письменника окремими книгами з’явилося понад 220 видань, у тому числі більш ніж 60 збірок його оригінальних і перекладних творів різних жанрів. Як поет, він автор 10 прижиттєвих книг віршів, а прозова література налічує понад 100 оповідань, новел і казок, які склали 18 збірок малої прози та 10 творів великих прозових жанрів (повістей та романів).

Іван Якович переклав українською мовою близько 200 авторів із 14 мов та 37 національних літератур, включаючи зразки вавилонської, єгипетської, староіндійської, староарабської словесності, античного письменства, ліричної та епічної поезії народів світу, твори класиків зарубіжжя.

Івана Франка називають титаном праці. Багато економічних праць Франка, трактовані в історичному плані, присвячені станові робітництва, зокрема: «Промислові робітники в східної Галичині й їх плата 1870 р.», «Про працю», а також селянства в Галичині: «Земельна власність у Галичині», «Еміґрація галицьких селян», «Селянський рух у Галичині», «Гримайлівський ключ в 1800 р.», «Селянський страйк в Східній Галичині».

Саме Іванові Франку належить ініціатива вживання в Галичині назви «українці». Так, в «Одвертому листі до галицької української молодежі» (1905) Франко писав: «Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими, а українцями без соціальних кордонів…»

Підтвердженням любові українського народу до свого діяча стало перейменування у 1962 році Верховною Радою УРСР назви обласного центру на Івано-Франківськ, а області із Станіславської на Івано-Франківську.

Гастрономічні шляхи Івана Франка у Львові

Віртуальна екскурсія в музей І. Франка


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Указ Президента України №687/2015 "Про вшанування пам'яті Івана Франка"

Біографічні дані письменника

 

Фільми про І.Я.Франка

 

Фільми за творами І.Я.Франка

План заходів із підготовки та відзначення в Білоцерківському колегіумі 160-річчя від дня народження та 100-річчя від дня смерті Івана Франка

п/п

Назва заходу

Клас

Відповідальні

 

Термін

виконання

1.

Конкурс ілюстрацій «У світі Франкової казки»

5-6 класи

Туліветрова Н.М.

13.05.2016 р.

2.

«Іван Франко – поет національної честі». Перегляд учнями документальних фільмів про життя та творчість Івана Франка, художніх фільмів за його творами.

5-11 класи

Учителі української мови та літератури

Квітень-травень

3.

Конкурс читців поезій

І.Я. Франка

5-6 класи

Туліветрова Н.М.

13.05.2016 р.

4.

Тематична виховна година «Сьогодні, мов зоря, він сяє Україні»

6-А клас

Туліветрова Н.М.

22.04.2016 р.

5.

Інформаційні хвилинки «Іван Франко – розум і серце нашого народу»

5-11 класи

Шульга С.В.

квітень

6.

Віртуальна виставка «Іван Франко – дух, наука, думка, воля»

5-11 класи

П’ятецька А.М.

Квітень-травень

7.

Конкурс есе, присвячений 160-річчю від дня народження Івана Франка

8-11 класи

Учителі української мови та літератури

16.05.2016 р.

8.

Творчість Івана Франка у музиці. Прослуховування пісень на вірші І.Я. Франка

10-11 класи

П’ятецька А.М.

Дудка Л.В.

Шульга С.В.

14.04.2016 р.

9.

Перегляд вистави «Украдене щастя» у Київському академічному обласному театрі імені

П.К. Саксаганського

9-11 класи

Учителі української мови та літератури

16.04.2016 р.

10.

Видання електронного журналу «Безсмертна поезія в новому форматі»

9 класи

 

Большакова І.Є.

05.05.2016 р.

11.

Інсценізація оповідання І.Франка «Грицева шкільна наука»

5-6 класи

Большакова І.Є.

21.04. 2016 р.

12.

Книжково-ілюстративна виставка «Перехресні стежки великого Франка»

5-11

Нагаївська Л.В.

Шульга С.В.

Квітень-травень


 

25 листопада - День пам'яті жертв голодоморів

         День пам’яті жертв голодоморів – щорічний національний пам’ятний день в Україні, що припадає на четверту суботу листопада.

 

25 листопада - День пам'яті жертв голодоморів

 

         Традиційно в цей день українці йдуть до пам’ятних місць, відвідують поминальні богослужіння і покладають символічні горщики із зерном та свічками до пам’ятників жертвам голодоморів в Україні.

         25 листопада о 16:00 оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання, після чого по всій Україні відбувається акція «Запали свічку», в рамках якої українці несуть свічки до пам’ятників жертвам. В акції можна взяти участь, запаливши свічку в своєму вікні.

 

         25 листопада 2017 року закликаємо всіх долучитися до всеукраїнської акції «Запали свічку пам’яті» та загальнонаціональної хвилини мовчання на знак скорботи і пам’яті про мільйони загублених життів наших співвітчизників.

 

Подумай і згадай, заплющ на хвильку очі,

Побач  слабких дітей, що ловлять ховрахів,

Бо  немічні батьки не піднялися з ночі,

І нікому спекти  оладки без муки.

 

Відчуй їх біль і страх… І холод  у будинках,

Як  їх крихкі тіла  зігрітись не могли,

Який то був їм скарб – знайти якусь морквинку,

Що  дивом збереглась,  залишившись в землі.

 

О, мій святий народ, понівечений катом,

Зазнавши руйнувань  всіх воєн, що були,

Ти витримав Сибір, і табори, і страти,

І цей Голодомор…і ти іще живий?

 

Ми зараз живемо хоч бідно, хоч  у скруті,

Рятуючи свій дім від  нових зазіхань,

Та не Дай Боже нам часи безбожні, люті,

Коли окрім їди – нема других бажань.

 

Свобода – вищий дар, за неї платять кров’ю,

І чи ми власний борг сплатили до кінця?

Згадай сьогодні всіх, хто заплатив здоров’ям

Або в жертовник   той поклав свої серця.

 

Запалимо свічки, помолимось в скорботі,

За тих невинних жертв  Голодомору днів,

Шануймо рідний край і хліб , що кров’ю – потом

Вирощує  народ, щоб кожен ситно жив.

 

21 листопада – День гідності та свободи

21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи, що об’єднав дві знакові події у новітній історії країни – Помаранчеву революцію 2004 року та Революцію Гідності 2013 року.


21 листопада – День гідності та свободи


 Свято встановлено Указом Президента України Петра Порошенка від 13 листопада 2014 року. Метою запровадження пам’ятної дати стало донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору.

 

З чого все починалося…


22 листопада 2004 року – початок Помаранчевої революції в Україні, загальнонаціональних протестів, мітингів та інших акцій громадянської непокори. Останньою краплею стало оголошення Центральною виборчою комісією результатів другого туру президентських виборів. Через фальсифікації під час голосування і підрахунку голосів Віктор Янукович випередив Віктора Ющенка. Українці тоді вперше вийшли на Майдан і домоглися повторних виборів.

Через рік, у листопаді 2005 року, Президент Віктор Ющенко заснував свято – День Свободи.  

 

21 листопада – День гідності та свободи

 

Однак влада встановлена в Україні на той момент, так і не змогла реалізувати більшості очікувань, покладених на неї народом.

Згодом наступним Президентом України став Віктор Янукович. Він скасував День Свободи і об’єднав його з Днем Соборності Указом від 30 грудня 2011 року.

У листопаді 2013 року українці знову вийшли на Майдан. Три роки тому, увечері 21 листопада, на майдані Незалежності почали збиратися учасники мітингу, незабаром їх було вже 1500, а 24 листопада – понад 100 тисяч прихильників євроінтеграції. Протести відбулися також у Львові та Харкові. 

 

21 листопада – День гідності та свободи

 

Потім відбувся загальностудентський страйк, а 29 листопада на Євромайдані влаштували великий мітинг із закликами до відставки уряду та дострокових виборів у парламент.

Кривавою стала ніч на 30 листопада. Тоді для розгону майданівців злочинна влада застосувала силу. І це був тільки початок. Протести перетворилися з проєвропейських на антиурядові та стали значно масштабнішими.

18-20 лютого – пік Революції гідності. Відбулися криваві сутички в центрі Києва, підпалено Будинок профспілок та вбито багатьох євромайданівців, які стали Героями Небесної сотні.

6 жовтня 2016 року Президент Петро Порошенко підписав указ Про відзначення у 2016 році Дня Гідності та Свободи. Згідно з докуметом у Києві, обласних центрах та інших населених пунктах 21 листопада відбудуться меморіальні, урочисті та культурно-мистецькі заходи на вшанування громадянської мужності учасників подій Помаранчевої революції та Революції Гідності.

Також глава держави доручив уряду та КМДА невідкладно розв’язати питання щодо спорудження Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності.

 

А сотню вже зустріли небеса…

Летіли легко, хоч Майдан ридав…

І з кров’ю перемішана сльоза…

А батько сина ще не відпускав.

Й заплакав Бог, побачивши загін:

Спереду сотник—молодий, вродливий,

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній, сивий-сивий…

І рани їхні вже їм не болять…

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло…

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла.

 

 

День української писемності та мови

День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Встановлене воно було 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».

 

За православним календарем — це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця — письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

 

День української писемності та мови

 

У День української писемності та мови за традицією покладають квіти до пам’ятника Несторові-літописцю; відзначають найкращих популяризаторів українського слова; заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою; стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика.

 

Колись цього дня віддавали до школи дітей. Батьки зі школи йшли до церкви та ставили свічку перед образом преподобного, вірячи, що він допоможе дитині вивчитися. Адже «користь від цього є велика», бо «Хто вчиться змолоду – не зазнає на старість голоду».

 

Нагадаємо, також цього дня на Українському радіо традиційно відбувається радіодиктант національної єдності. Цю акцію започатковано 2000 року. Відтоді щороку всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту та не стільки з’ясувати, чи добре знають українську мову, як продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово.

 

День української писемності та мови

 

 

 

120 років від дня народження Є.Ф.Маланюка

Є.Ф.Маланюк народився 20 січня 1897 року в Архангороді на Херсонщині (тепер село Новоархангельск Кіровоградської обл.). Закінчив Єлисаветградське реальне училище і вступив до Петербурзького політехнічного інституту. Але з початком світової війни став слухачем Військової школи в Києві, після закінчення якої його направили на Південно-Західний фронт, де Є. Маланюк познайомився з начальником штабу першої Туркестанської дивізії полковником Євгеном Мєшковським, який після вибуху Жовтневої революції закликає його повернутись на Батьківщину, щоб взяти участь в обороні Української Держави. 

Євген Маланюк працює в Генеральному Штабі України, пізніше стає ад’ютантом генерала Василя Тютюнника, командуючого Наддніпрянською Армією УНР. У 1920 році опиняється в таборі для інтернованих поблизу польського міста Коліша. Разом із кількома друзями (Ю. Дараган, М Чирський, М. Грива та інші) видає журнал “Веселка”, де побачили світ його перші поезії.

1923 року разом із Михайлом Селегієм і Михайлом Осикою випускає в світ невелику збірку поезій “Озимина”. Пізніше перебрався до Чехословаччини, там у Подєбрадах закінчив гідротехнічний відділ Української господарської академії. Брав активну участь у суспільно-політичному житті. У міжвоєнний період з’являються в світ його збірки поезій “Стилет і стилос” (1925), “Гербарій” (1926), “Земля й залізо” (1930), “Земна Мадонна” (1934), “Перстень Полікрата” (1939).

Наприкінці другої світової війни Євген Маланюк переїжджає до Німеччини, а пізніше до Нью-Йорка. Вже за океаном виходить його поема “П’ята симфонія” (1954), збірки “Влада” (1951), “Остання весна” (1959), “Серпень” (1964). Культурологічні розвідки та літературно-критичні праці зібрані в двох томах “Книги спостережень” (1962, 1966). Вже після його смерті побачила світ збірка “Перстень і посох” (1972).

Після одруження тридцятитрирічного письменника з Богумілою Савицькою, поет нарешті знайшов спокій родинного життя в складних умовах еміграційного побуту в Польщі.

У червні 1949 року поет переїжджає до США. Спершу працює фізично, потім — в інженерному бюро в Нью-Йорку. В цьому мегаполісі 16 лютого 1968 року Є.Маланюк і помер. Похований на кладовищі в Саут-Баунд-Бруці в Нью-Джерсі, яке часто називають українським пантеоном.

120 років від дня народження Є.Ф.Маланюка

А десь Вона — не знаю чим! — живе: Архангород, Синюха, Скалеве, Торговиця… І над розлогим степом Таке ясне херсонське наше небо.Нема на світі інших Батьківщин Понад одну, що є наказ і чин. Нема землі, коханої так палко. Як та, що в ній що не верста, то — балка. А там — байрак. А там — горби могил, І хмари-велетні, і синій небосхил.

 

120 років від дня народження Є.Ф.Маланюка

120 років від дня народження Є.Ф.Маланюка
 

Творча спадщина Є.Ф.Маланюка


 
 

Опитування

Архів новин

Листопад 2017 (52)
Жовтень 2017 (88)
Вересень 2017 (45)
Серпень 2017 (20)
Липень 2017 (20)
Червень 2017 (37)
м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, 149. тел. (04563) 6-03-90, (04563) 6-45-70 bckolegium{a}gmail.com

Схема проїзду
MakeUp © 2010 Арт-Студия Foto-Fact
Copyright © 2010 -    Білоцерківський колегіум