Білоцерківський колегіум

Знання є сила, освіта - капітал.
Отто Вільман

Ukraine   English   Deutsch   France   Spain
 

Великому Каменяру

До 160-річчя від дня народження Івана Яковича Франка (27.08.1856-28.05.1916)

У 2016 році виповнюється 160 років від дня народження та 100 років від дня смерті величного українського письменника, поета, публіциста, перекладача, вченого, громадського і політичного діяча.

Упродовж своєї більш ніж 40-літньої творчої активності, доробок Франка, написаний українською, німецькою, польською, російською та болгарською мовами, за приблизними оцінками налічує кілька тисяч творів загальним обсягом понад 100 томів.

Усього за життя письменника окремими книгами з’явилося понад 220 видань, у тому числі більш ніж 60 збірок його оригінальних і перекладних творів різних жанрів. Як поет, він автор 10 прижиттєвих книг віршів, а прозова література налічує понад 100 оповідань, новел і казок, які склали 18 збірок малої прози та 10 творів великих прозових жанрів (повістей та романів).

Іван Якович переклав українською мовою близько 200 авторів із 14 мов та 37 національних літератур, включаючи зразки вавилонської, єгипетської, староіндійської, староарабської словесності, античного письменства, ліричної та епічної поезії народів світу, твори класиків зарубіжжя.

Івана Франка називають титаном праці. Багато економічних праць Франка, трактовані в історичному плані, присвячені станові робітництва, зокрема: «Промислові робітники в східної Галичині й їх плата 1870 р.», «Про працю», а також селянства в Галичині: «Земельна власність у Галичині», «Еміґрація галицьких селян», «Селянський рух у Галичині», «Гримайлівський ключ в 1800 р.», «Селянський страйк в Східній Галичині».

Саме Іванові Франку належить ініціатива вживання в Галичині назви «українці». Так, в «Одвертому листі до галицької української молодежі» (1905) Франко писав: «Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими, а українцями без соціальних кордонів…»

Підтвердженням любові українського народу до свого діяча стало перейменування у 1962 році Верховною Радою УРСР назви обласного центру на Івано-Франківськ, а області із Станіславської на Івано-Франківську.

Гастрономічні шляхи Івана Франка у Львові

Віртуальна екскурсія в музей І. Франка


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Указ Президента України №687/2015 "Про вшанування пам'яті Івана Франка"

Біографічні дані письменника

 

Фільми про І.Я.Франка

 

Фільми за творами І.Я.Франка

План заходів із підготовки та відзначення в Білоцерківському колегіумі 160-річчя від дня народження та 100-річчя від дня смерті Івана Франка

п/п

Назва заходу

Клас

Відповідальні

 

Термін

виконання

1.

Конкурс ілюстрацій «У світі Франкової казки»

5-6 класи

Туліветрова Н.М.

13.05.2016 р.

2.

«Іван Франко – поет національної честі». Перегляд учнями документальних фільмів про життя та творчість Івана Франка, художніх фільмів за його творами.

5-11 класи

Учителі української мови та літератури

Квітень-травень

3.

Конкурс читців поезій

І.Я. Франка

5-6 класи

Туліветрова Н.М.

13.05.2016 р.

4.

Тематична виховна година «Сьогодні, мов зоря, він сяє Україні»

6-А клас

Туліветрова Н.М.

22.04.2016 р.

5.

Інформаційні хвилинки «Іван Франко – розум і серце нашого народу»

5-11 класи

Шульга С.В.

квітень

6.

Віртуальна виставка «Іван Франко – дух, наука, думка, воля»

5-11 класи

П’ятецька А.М.

Квітень-травень

7.

Конкурс есе, присвячений 160-річчю від дня народження Івана Франка

8-11 класи

Учителі української мови та літератури

16.05.2016 р.

8.

Творчість Івана Франка у музиці. Прослуховування пісень на вірші І.Я. Франка

10-11 класи

П’ятецька А.М.

Дудка Л.В.

Шульга С.В.

14.04.2016 р.

9.

Перегляд вистави «Украдене щастя» у Київському академічному обласному театрі імені

П.К. Саксаганського

9-11 класи

Учителі української мови та літератури

16.04.2016 р.

10.

Видання електронного журналу «Безсмертна поезія в новому форматі»

9 класи

 

Большакова І.Є.

05.05.2016 р.

11.

Інсценізація оповідання І.Франка «Грицева шкільна наука»

5-6 класи

Большакова І.Є.

21.04. 2016 р.

12.

Книжково-ілюстративна виставка «Перехресні стежки великого Франка»

5-11

Нагаївська Л.В.

Шульга С.В.

Квітень-травень


 

9 листопада – День української писемності та мови

9 листопада наша країна святкує День української писемності та мови. Це свято було започатковано Указом президента України № 1241/97 від 6 листопада 1997-го. Традиційно цього дня всіх українців запрошують написати Всеукраїнський диктант національної єдності і перевірити свої знання.

 

9 листопада – День української писемності та мови

 

За православним календарем 9 листопада вшановують пам’ять Преподобного Нестора-Літописця – послідовника Кирила і Мефодія. Вважається, що Нестор Літописець став прабатьком української писемної мови. Існують версії, що раніше на території України застосовували кілька видів писемності, деякі з них використовували грецьку абетку або латиницю. Сучасний алфавіт української мови здебільшого складається з аналогів грецьких літер і декількох слов’янських знаків, однак раніше, крім кирилиці, використовувалася так звана глаголиця.

У 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статусу державної. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами України. Українською мовою розмовляють майже 45 мільйонів людей і вона належить до найпоширеніших мов світу.

 

9 листопада – День української писемності та мови

 

Генеалогічно українська мова належить до індоєвропейської мовної сім’ї. Про це свідчать і архаїзми, і деякі фонетичні та морфологічні ознаки, які зберегла наша мова протягом століть.

Давньою українською мовою написані козацькі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох – від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Українці мають свою могутню класичну літературу, визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника…

Щодо початку писемності в українських землях тривають наукові дискусії. Археологічні знахідки засвідчують наявність писемних знаків на глиняному посуді, пряслицях, зброї тощо, ще за трипільської доби.

Цього дня, це вже стало традицією, стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика. Щорічна кількість учасників конкурсу – понад 5 мільйонів із багатьох країн світу.

 

9 листопада – День української писемності та мови

 

28 жовтня - День визволення України від фашистських загарбників

28 жовтня - День визволення України від фашистських загарбників

 

День визволення України в нашій країні відзначають щорічно 28 жовтня, в день остаточного вигнання військ нацистської Німеччини за межі України.

Свято встановлено відповідно до Указу президента України від 20 жовтня 2009 року.

Битва за визволення України тривала 680 діб. Вона входить в ряд найбільш вирішальних операцій у німецько-радянській війні і стала найважливішим етапом на шляху до перемоги над нацизмом.

У ході визволення України – протягом січня 1943 – жовтня 1944 років на території України радянськими військами проведено 15 наступальних операцій, із них 11 стратегічних і 4 фронтові, найважливішими з яких стали:

Воронезько-Харківська (13 січня – 3 березня 1943 р.);

Донбаська (13 серпня – 22 вересня 1943 р.);

Чернігівсько-Полтавська (26 серпня – 30 вересня 1943 р.);

Корсунь-Шевченківська (24 грудня 1943 – 17 лютого 1944 р.).

На окупованій території країни загинуло 5,5 млн. осіб, у тому числі майже 4 млн. мирних жителів, до Німеччини було вивезено приблизно 2,2 млн. остарбайтерів

На території України цілком чи частково було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, близько 10 мільйонів людей залишились без даху над головою, знищено понад 16 тисяч промислових підприємств.

В ході війни бойовими нагородами було відзначено близько 2,5 млн. воїнів-українців.

 

Гула, стогнала і ревла земля,

Сивіли в горі мати і кохана.

В огні була Вкраїнонька моя —

Була війна жорстока і кривава.

 

 

14 жовтня – День захисника України

 

14 жовтня в Україні стає особливим днем. В цей день відзначають одразу чотири свята та пам’ятні дні, пов’язані з різними історичними подіями. Православна церква святкує день Покрови Пресвятої Богородиці. З 1999 року згідно з указом президента Леоніда Кучми у свято Покрови відзначають День українського козацтва. Також вже більш ніж півстоліття цей день вважається датою створення Української повстанської армії.

Відповідно до Указу Президента України № 806/2014 від 14 жовтня 2014 року в Україні, з метою вшанування мужності і героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій та перемог українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві і на підтримку ініціативи громадськості, щорічно 14 жовтня відзначатиметься нове свято – День захисника України.

У цей День ми приєднуємося до привітань на адресу всіх захисників нашої Вітчизни!

 

Джерельний тихий спів води,

Безкрайнії степів простори,

І смерековії ліси,

Широкі плаї, круті гори!

Духмяний хліб на рушнику,

Гостинно розпростерті руки,

Щасливу матері сльозу,

І дідуся з веселим внуком!

За бескиди й дніпровські схили,

За наш пісенний славний рід,

За пломінь в косах у калини,

І за чумацький небозвід!

За нашу рідну Україну,

Що зберегли за всі віки —

Низький уклін і тричі "СЛАВА!"

Український захисник!

 

28 вересня - 100-річчя від дня народження Василя Сухомлинського

  

28 вересня 2018 року виповнюється 100 років від дня народження видатного педагога сучасності, вченого, громадського діяча Василя Олександровича Сухомлинського.

Праця та творчий спадок В. О. Сухомлинського поширені не лише в Україні, а й за її межами, у зв’язку з чим передбачається відзначення цієї дати не лише на державному рівні, а й на міжнародному. Так, Комісія ЮНЕСКО по відзначенню Пам’ятних дат прийняла від Національної комісії України необхідні документи про відзначення цієї дати на своєму рівні.

Творчість та педагогічну спадщину славетного педагога-гуманіста, педагога-практика ХХ століття важко переоцінити. Образ учителя в сучасних умовах зазнає значної трансформації і знаходиться в залежності від соціально-культурних змін, що відбуваються в суспільстві. Гуманістичні ідеї Сухомлинського – це ідеї майбутнього. Педагогічні надбання Василя Олександровича з кожним роком привертають все більшу увагу науковців як у нашій країні, так і за кордоном. Розроблена українським практиком педагогічна система збагатила педагогічну науку новаторськими ідеями й положеннями, значно розширила теорію та освітню виховну практику і була своєрідним революційним етапом розвитку вітчизняної педагогічної думки, що заслуговує сьогодні на нове осмислення.

Василь Олександрович Сухомлинський  дуже любив дітей, тому і став педагогом. Це справді людина з полум’яним серцем, видатний педагог сучасності. 35 років свого життя він віддав школі. Сухомлинський – заслужений вчитель України, лауреат Державної премії імені Т. Г. Шевченка. З його ім’ям пов’язані збагачення і піднесення педагогічної науки ХХ століття. Велика та самобутня спадщина вченого з плином часу привертає все більше уваги.

 

28 вересня - 100-річчя від дня народження Василя Сухомлинського

 

Василь Олександрович є автором 48 монографій, понад 600 статей, 1500 оповідань і казок, притч та новел для дітей. Найвідоміша його праця – «Серце віддаю дітям», перекладена на 30 мов світу, її перевидавали 54 рази. Загалом твори В.О. Сухомлинського видано 53-ма мовами світу накладом майже 15 млн. примірників. Його книги присвячені головним чином вихованню і навчанню молоді, педагогізації батьків.

Головними постулатами його основи педагогічної системи є:

1) Виховання дитини повинно бути спрямоване на окультурення її потреб.

2) Ідеал культурних бажань людини, які необхідно виховувати, – потреби у праці, у творінні добра, у красі.

3) Щоб виховати дитину, необхідно створити у неї чутливість до виховання (потребу бути хорошою), створити для неї «радість буття», сформувати почуття власної гідності.

4) Умовою успішного виховання, з якої воно повинно починатися, є створення атмосфери успіху, що є відправною його основою. Абсолютна перевага позитивних стимулів і реакцій на поведінку дитини над негативними.

Кожне покоління по-новому сприймає В. Сухомлинського, знаходить цінні дороговкази для навчання і виховання.

 

8 вересня - День українського кіно

 

8 вересня - День українського кіно


Щороку в другу суботу вересня святкують День українського кіно. Фактично це свято є професійним днем працівників кінематографії. Свято з'явилося з виходом президентського указу 12 січня 1996 року.

Як відомо з історії, перше українське кіно зняли в вересні 1896 року. Містом-родоначальником української кінематографії став Харків. Першим оператором кіно в Україні був фотограф Альфред Федецький. Він зняв хронікальні сюжети і в грудні влаштував перший показ в Харківському оперному театрі.

Першою українською кіноактрисою стала Віра Холодна, вона переважно знімалася в Одесі.

Всеукраїнське фотокіноуправління, яке займалося розвитком українського кіно, було засноване в 1922 році. У 1928 році в Україну відкрили Київську кінофабрику, яка згодом була названа на честь Олександра Довженка.

З 2003 року в Україні діє закон, що регулює розвиток кіноіндустрії в країні. На жаль, День українського кіно – це не завжди привід до радості, оскільки рівень українського кінематографа не досягає рівня світової кіноіндустрії – здебільшого через слабке фінансування галузі.

 

19 серпня – Яблучний Спас

 

19 серпня – Яблучний Спас

 

Це одне із 12 найбільших християнських свят, відзначається православними та греко-католиками. Святкування Преображення триває 9 днів, з 18 до 26 серпня. Припадає на Успінський піст або Спасівку, проте цього дня дозволяється споживати рибу, олію та вино.

У це свято за древнім церковним звичаєм святять груші, яблука, мед і об­жинкові вінки або жмут колосся жита й пше­ниці. Тому в народі цей день називають Другим, або Яблучним Спасом. Свято Преображення обрано для благословення плодів, бо в Єрусалимі саме в ту пору дозрівав виноград, який і прийнято освячувати в цей день.

За народними прикметами, Яблучний Спас означає настання осені і перетворення природи. Прийнято вважати, що ночі після Спаса стають набагато холоднішими. У середній смузі України від цього дня вже можуть починатися приморозки, а тому й ка­жуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про за­пас!»

 

19 серпня – Яблучний Спас


 

Зі святом Спаса пов'язані різні обжинкові обряди: святять у церкві обжинкові вінки, на ниві ставлять «Спасову бороду» – останні незжаті колосся, які просто на полі урочисто зав’язуються червоною стрічкою і яким приноситься в жертву хлібина. Цей обряд має також назву Велесової, або Дідової Бороди. До церкви несли святити квіти, мак, вірячи, що обсипання свяченим маком перешкоджає ходити до хліва відьмам, а до дому – ходячим покійникам. Після посвяти квіти й голівки маку кладуть за іконами, де вони зберігаються до весни. Весною мак розсівають по городу, а сухі квіти на Благовіщення вплітали до своїх кіс, «щоб не випадало з голови волосся».

 

19 серпня – Яблучний Спас

 

Обрядовою їжею на цей день є «шулики»: замішують пісного коржа на соді й випікають його в печі. Готовий корж ламають на шматки та вимішують в макітрі з перетертим маком і свіжовикачаним медом. Святковою стравою на Спаса були печені яблука. Верхівку з хвостиком відрізали, виймали середину з насінням, клали туди мед або цукор і запікали в печі. Готують пироги й штруделі з яблучною начинкою. Їдять їх із узваром або грушівником – киселем зі свіжих груш.

 

14 серпня – медово-маковий Спас

Свято Маковея одне з найпоетичніших і найшановніших в Україні. Цього дня у церквах святять воду, квіти й мак. На Маковія кожний мав букет квітів, в якому обов’язково присутні великі достиглі голівки маку. Такий букет називається «маковійчик» або «маковейка» і в ньому можуть бути і чорнобривці, і жоржини, і айстри, і гвоздики, і барвінок, а також різні трави (які в народі називають зіллям, зіллячком): васильки, м’ята, чебрець, любисток, петрові батоги, полин, деревій, будяк-пристрітник.

 



 

«Маковійську квітку» переважно робили з городніх квітів, але добавляли в букет і лісові квіти. Пишний букет складався з чебрецю, чорнобривців, васильків, нагідок, польових сокирок тощо. Додавали інколи й голівку невеличкого соняшника, і все це обв’язували червоною стрічкою. Голівки маку в’язали в окремий букет.

До речі, дівки-чарівниці святили ще й мак-видюк (дикий мак). В народному знахарстві він вживається як засіб проти чародійства: вважалося, що цим маком треба обсипати дім, і тоді всі відьомські хитрощі зникнуть. Кожна квітка в букеті мала своє призначення. Так, м’ята мала оберігати сім’ю від усякої напасті й додавати здоров’я, ласкавці – щоб у родині була ласка, злагода та щирість, сонях уособлювався з небесним світилом, щоб воно було завжди ласкавим і милосердним для людей, тварин та рослин.

Після освячення букет квітів та голівки маку кладуть за образи і зберігають до весни. Весною мак розсівали по городу, а засушені квіти на Благовіщення вплітали дівчатам у волосся – «щоб не випадало». На Маковея готують пісний борщ з грибами. Віруючі намагаються зранку нічого не їсти, аж поки не вип’ють свяченої води.

 

14 серпня – медово-маковий Спас


 

Обрядовою їжею цього дня є «шуліки». Готують їх так: печуть коржі, ламають на дрібні шматочки і заливають медом з розтертим маком. Ця їжа смачна, її залюбки їдять діти. Всі чоловіки повинні були з’являтися на це свято в козацькому одязі. Цього дня хворі на пропасницю купалися в річці, бо вода на свято Маковея вважалася цілющою.

 

 

28 липня - День хрещення Київської Русі – України

Це державне свято було засновано в 2008 році і відзначається в контексті національних інтересів України. Дата для цього дня була обрана невипадково: 28 липня християнський світ вшановує пам'ять рівноапостольного великого князя Володимира.

 

28 липня - День хрещення Київської Русі – України

 

Завдяки князю Володимиру Київська Русь у 988 році отримала хрещення, а язичництво підлягало викорінення. Так, повернувшись з Візантії, Володимир хрестив своїх синів, двір і бояр. Язичницькі ідоли більше не служили культом в Київській Русі і вважалися святотатством. На площах і в будинках киян проводилися бесіди, що зводили Євангеліє в ранг богослужбової книги. Священнослужителі, а також раніше хрещені княжичі і бояри стали першими наставниками, які допомагали киянам розібратися в новій для них християнській релігії.

 

28 липня - День хрещення Київської Русі – України

 

У світлі сьогоднішніх реалій звернення до бога стало потребою для кожної людини. Православні традиції протягом століть міцно вкоренилися в Україні, дозволяючи народу рости духовно. Традиційно в цей день в українських храмах пройде урочиста літургія, яку відвідає безліч віруючих. Хресний хід, благословення та молитви в День Хрещення Київської Русі дозволять зрозуміти справжнє значення української державності, її єдність і роль у світовій історії та культурі.

 

 

 
Назад Вперед

Опитування

Архів новин

Листопад 2018 (14)
Жовтень 2018 (53)
Вересень 2018 (26)
Серпень 2018 (18)
Липень 2018 (16)
Червень 2018 (30)
м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, 149. тел. (04563) 6-03-90, (04563) 6-45-70 bckolegium{a}ukr.net

Схема проїзду
MakeUp © 2010 Арт-Студия Foto-Fact
Copyright © 2010 -    Білоцерківський колегіум