Білоцерківський колегіум

Знання є сила, освіта - капітал.
Отто Вільман

Ukraine   English   Deutsch   France   Spain

16 листопада — Міжнародний день толерантності (терпимості)

 

16 листопада — Міжнародний день толерантності (терпимості)

 

«Тепер, коли ми навчилися літати в повітрі, як птахи,

плавати під водою, як риби, нам не вистачає тільки одного:

навчитися жити на землі, як люди».

(Б. Шоу)

Саме цьому мистецтву – жити з людьми і серед людей присвячений День толерантності, який відзначають у всьому світі.

Терпимість, означає повагу, прийняття та правильне розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, наших форм самовираження і способів вияву людської індивідуальності. Їй сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті та переконань.

Терпимість – це гармонія у різноманітті. Це не тільки моральний обов’язок, але й політична та правова потреба.

Толерантність (терпимість) означає, що кожен вільний дотримуватися своїх переконань і визнавати таке ж право за іншими.

Так, люди за своєю природою розрізняються за зовнішнім виглядом, соціальним станом, мовою, статтю, поведінкою і цінностями. Цей перелік критеріїв відмінності можна продовжувати без кінця.

Ми всі різні. Але ми всі рівні. Кожна людина має право жити в мирі та зберіганні своєї індивідуальності. А це означає, що бути толерантним не значить залишатися пасивним перед обличчям расизму, ксенофобії, гендерної або расової дискримінації, сексизму, ейджизму, насильства тощо, або ж мовчати, коли люди стикаються із жорстоким ставленням.

Сьогодні варто замислитися над цим і зробити себе і світ хоч на краплину добріше та толерантніше.

 

130 років від дня народження Остапа Вишні

 

Народився Павло Губенко (Остап Вишня) 13 листопада 1889 р. на хуторі Чечва біля с. Грунь Зіньківського повіту на Полтавщині (нині Охтирський район Сумської області) в багатодітній родині. Закінчив початкову, потім двокласну школу в Зінькові, згодом навчався у Києві, у військово-фельдшерській школі, яку закінчив у 1907 р. 1917 р. вступив на історико-філологічний факультет Київського університету, однак залишив навчання й віддався журналістській та літературній роботі.

Перший свій сатиричний твір «Демократичні реформи Денікіна (Фейлетон. Матеріалом для конституції бути не може)» за підписом П. Грунський письменник надрукував у газеті «Народна воля» 2 листопада 1919 р. У квітні 1921 р. П. Губенко стає працівником республіканської газети «Вісті ВУЦВК» (редагував її В. Блакитний), а кількома місяцями пізніше — й відповідальним секретарем «Селянської правди» (редагував С. Пилипенко), на сторінках якої 22 липня 1921 р. під фейлетоном «Чудака, їй-богу!» вперше з'явився підпис Остап Вишня.

Визначальні особливості гумору О. Вишні — багатство відтінків і барв комічного, по-народному соковита мова, своєрідно діалогізований виклад дії, мудрий, іронічно-усміхнений погляд оповідача на порушені проблеми. Дотепні й художньо неповторні діалоги — один із основних засобів характеристики й оцінки персонажів. Діалогам притаманні неоднозначність, життєво-змістова наповненість, колоритність.

Остап Вишня майстерно застосовує прийом зіставлення та поєднання в межах одного твору різних лексичних «шарів» і стилів — побутової і політичної, літературної і ділової, «протокольно»-канцелярської мови, стилю високого, ліричного й буденного. Джерело таких мовно-стилістичних прийомів і засобів — мовна практика народу, літературна класика, найперше — І. Котляревський, Т. Шевченко, М. Гоголь.

У творах повоєнного періоду він часто виводить образ людини з народу (чи бодай подає про неї лаконічні відомості) — свого спільника, однодумця. Один із таких прикладів — постать діда Свирида в «Зенітці» як живе втілення кращих рис народного характеру. У ряді ж творів («Зоре моя вечірняя...», «У ніч під Новий рік», «Як вовки голову з'їли» та інших) роль такого образу відверто функціональна.

Як мудрий знавець природи й співець її щедротного світу постає Остап Вишня в усмішках власне мисливських — про перебування людини на полюванні, риболовлі, допитливість і вміння пізнавати звички й характери «мешканців» лісу, степів, річок, озер. Поетичний лад усмішок зумовлений тим, що в них діє спостережливий, багатий душею оповідач, якому притаманне чуття прекрасного й який уміє скористатися народним колоритним словом, знає численні «бувальщини» з мисливського побуту.

Внесок Остапа Вишні в розвиток української літератури вагомий, письменник був справжнім новатором. Твори Остапа Вишні – народного митця і великого майстра сатири та гумору – здобули заслужене визнання мільйонів читачів.

 

 

День української писемності та мови

День української писемності та мови

 

День украї́нської писе́мності та мо́ви — свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. За православним календарем — це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.

Свято встановлено 9 листопада 1997 року, коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови». В Указі зазначено: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця».

У День української писемності та мови за традицією:

  • покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю;
  • відзначають найкращих популяризаторів українського слова;
  • заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою;
  • стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика — конкурс проводився за підтримки Міністерства освіти та науки України та Ліги українських меценатів.  Щорічна кількість учасників понад 5 млн. із 20 країн світу. Конкурс має на меті виховання поваги до традицій українського народу в молодих людей.
  • Традиційно цього дня всіх українців запрошують написати Всеукраїнський диктант національної єдності і перевірити свої знання. 

 В Інтернеті свято отримало своє продовження у проекті UA DAY. Суть проекту полягає в популяризації вживання української мови в усіх сферах суспільного життя. Організатори пропонують взяти участь у флешмобі — в цей день розмовляти та писати виключно українською.

Українську мову неодноразово забороняли. За 400 років українську мову забороняли 134 рази.

 

 

Всеукраїнський День бібліотек

 

Бібліотеки - один з інструментів нашої цивілізації, який вже багато століть доводить свою ефективність в процесах збереження, накопичення і передачі людських пізнань. Вважається, що вперше аналоги сучасних бібліотек з’явилися ще близько 2,5 тис. років до нашої ери на Сході. Це були зібрані в одному з древніх вавілонських храмів міста Ніппур глиняні таблички на яких їх сучасники запам’ятали важливу для них інформацію для наступних поколінь. У Київській Русі перші бібліотеки стали відкривати після прийняття християнства. Це були церковні бібліотеки, серед яких у той час найбільшою вважалася заснована в 1037-му році князем Ярославом Мудрим бібліотека Софії Київської. У цій бібліотеці зберігалося понад дев’ятсот книг, що були виготовлені тоді виключно вручну. Для середньовіччя це була грандіозна праця і в подальшому в майстернях при Софійському соборі робилися книги, які увійшли в основу інших бібліотечних зібрань, наприклад, бібліотеки при Печерському монастирі, яка стала найбільшим з кінця ХІ століття центром культурного життя в Київській Русі.

 

Міжнародний день шкільних бібліотек 

 

Засновником цієї календарної події виступає всесвітня організація ЮНЕСКО, за ініціативою Міжнародної асоціації шкільних бібліотек і вперше свято було проведено в 1999-му році. Дата святкування Міжнародного дня шкільних бібліотек в багатьох країнах, зокрема і в Україні - щорічно в четвертий понеділок жовтня. В Англії, наприклад, цей День відзначається в перший понеділок жовтня і приурочений до початку шкільних канікул, коли настає перший день їхнього Національного Тижня дитячої книги, що включає в себе і національний День поезії, який проводиться в четвер. Важливість забезпечення та поширення грамотності, всіляке сприяння належному навчанню - один з основних пріоритетів сучасного суспільства й атмосфера, яка створюється професійними бібліотекарями, найбільш сприятлива у цьому процесі.

 

День Організації Об'єднаниx Націй

 

 

24 жовтня 1945 року вступив в силу Статут Організації Об’єднаних Націй, який починається з легендарної фрази «Ми, народи Об’єднаних Націй, сповнені рішучості  позбавити прийдешні покоління нещасть війни, яка двічі в нашому житті принесла людству невимовне горе, і знову утвердити віру в основні права людини, у гідність і цінність людської особистості, у рівноправність чоловіків та жінок і в рівність прав більших та малих націй, та  створити умови, за яких можуть дотримуватися справедливість і повага до зобов’язань..»

Цей день відзначається як День Організації Об’єднаних Націй, починаючи з 1948 року, щоби привернути увагу до діяльності організації  та актуальних питань на порядку денному ООН.

Звертаючись до світової спільноти з нагоди Дня ООН, Генеральний секретар ООН Бан Кі-мун зазначив: «Ми живемо у вкрай напружені часи - в епоху корінних змін і глибоких перетворень. Відбувається підвищення загроз безпеці, наростання таких проблем як нерівність і нетерпимість. Глобальні та національні установи проходять перевірку на міцність. У цей найвідповідальніший період Організація Об`єднаних Націй не повинна відставати ні по одному з напрямків своєї діяльності: підтримці миру, розвитку, прав людини, верховенства права і розширення прав і можливостей жінок і молоді у світі».

Організація Об`єднаних Націй - це не тільки місце для проведення дипломатичних раутів. В Організації Об`єднаних Націй працюють миротворці, які займаються роззброєнням воюючих сторін, медичні працівники, що доставляють ліки, співробітники з надання надзвичайної допомоги біженцям та експерти з прав людини, які надають допомогу у здійсненні правосуддя.

У процесі виконання цієї глобальної місії ми користуємося підтримкою незліченної кількості друзів і прихильників. Неурядові організації, вчені, науковці, меценати, релігійні лідери, представники ділових кіл та зацікавлені громадяни мають ключове значення для успіху нашої діяльності. Жоден керівник, країна чи установа не в змозі зробити все. Разом з тим кожен з нас може зробити свій внесок.

Сьогодні в День Організації Об`єднаних Націй я закликаю підтвердити наші зобов`язання і знову заявити про нашу спільну рішучість бути гідними ідеалів Статуту Організації Об`єднаних Націй та побудувати кращий світ для всіх».

 

 

День захисника України

День Українського козацтва

 

День захисника України

  

День захисника України  святкують 14 жовтня у День Українського козацтва та Святої Богородиці.

Цього дня українці вшановують пам’ять усіх полеглих воїнів внаслідок російської агресії на Донбасі.

День захисника України почали святкувати з 2014 року після підписання п’ятим президентом Петром Порошенком відповідного указу. 14 жовтня фактично замінює традиційне у Радянському Союзі свято 23 лютого – коли відзначали героїзм червоної армії у боротьбі з нацизмом, пізніше 23 лютого стало Днем захисників Вітчизни. У 2015 році Петро Порошенко зробив День захисника України неробочим днем та офіційним державним святом.

Обрали дату Дня захисника невипадково, адже 14 жовтня відзначають вшанування Українського війська на Покрову та створення Української Повстанської Армії.

Для українських козаків день Покрови Божої Матері також був найбільш шанованим святом, адже їхню церкву було присвячено саме Діві Марії. В цей день, 14 жовтня, у козаків відбувалися вибори нового отамана.

Після зруйнування Запорізької Січі в 1775 році козаки, що пішли за Дунай на еміграцію, взяли з собою образ Покрови Пресвятої Богородиці. Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Україні воно набуло ще й козацького змісту і отримало другу назву – Козацька Покрова.

День українського козацтва почали відзначати в Україні з 1999 року, коли Леонід Кучма впровадив це свято своїм Указом від 7 серпня 1999 року.

З Днем захисника України — святом, яке увібрало в себе багаті і славні ратні традиції, уособлює мужність і героїзм оборонців та визволителів рідної землі на всіх етапах її історії.

 

 

День працівників освіти

 

 

 

Професійне Міжнародне свято працівників освіти було засновано ЮНЕСКО в 1994 році.  Всесвітній день вчителя святкують 5 жовтня. В Україні День працівників освіти згідно з Указом Президента від 11 вересня 1994 року відзначається в першу неділю жовтня

Професійне свято вчителів поважають в усьому світі і кожній культурі.

Сьогодні в незалежній Україні майже 860 тисяч педагогів, вихователів, майстрів виробничого навчання, науково-педагогічних працівників і управлінців. Вони навчають і виховують понад мільйон дошкільнят, навчають більше п’яти мільйонів школярів, викладають майбутню спеціальність майже трьом мільйонам студентів країни.

Зі святом Вас, шановні працівники освіти!    

 

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ МИРУ

В Україні День миру відзначають з 2002 року, згідно з Президентським Указом від 5 лютого 2002 року. Сьогодні мир в Україні не є абстрактним бажанням, це усвідомлена мета, адже за мирне існування, за право жити у власній державі триває боротьба на сході країни. І найвищу цінність миру, який є запорукою щасливого життя, сьогодні відчула кожна українська родина. Мир не означає програти війну, мир – це щоденна праця кожного громадянина задля вдосконалення, розвитку і заможного майбутнього.

 

День українського кіно

 

День встановлений згідно з Указом Президента від 12 січня 1996 й щороку відзначається у другу суботу вересня.

Український кінематограф бере початок ще з кінця ХІХ століття, коли в 1893 році механік Одеського університету Йосип Тимченко на три місяці раніше за Едісона й більше ніж за рік раніше братів Люм’єрів сконструював кінознімальний та кінопроекційний апарати. Кілька років по тому в Харкові Альфред Федецький зняв кілька короткометражних картин і 2 грудня 1896 у приміщенні Харківського оперного театру (тепер обласна філармонія) провів перший в Україні публічний кіносеанс.

На час винайдення кіно вважалося атракціоном, «рухомою фотографією»; воно багато запозичувало з літератури і театру. В Україні ігрові стрічки з’явилися 1907 року, з 1909 почали випускатись комедії, драми, водевілі з репертуару та у виконанні акторів українських театрів: «Шельменко-денщик», «Москаль-чарівник», «Ніч перед Різдвом». Існували невеликі студії в Катеринославі (Дніпро), Одесі, Києві. Потім були по-справжньому «революційні» для українського кіно 20-ті роки ХХ століття, коли з’явилися фільми Довженка «Звенигора» (1928), «Арсенал» (1929), «Земля» (1930).

 

250 років з дня народження Івана Котляревського

250 років з дня народження Івана Котляревського

 

9 вересня виповнюється 250 років з дня народження Івана Котляревського - українського письменника, поета, драматурга і громадського діяча, першого класика нової української літератури.

Народився 9 вересня 1769 року у Полтаві в сім'ї козацько-старшинського роду, яка належала до еліти Гетьманщини.

З 1780 по 1789 рік навчався у духовній семінарії Полтави, де освоїв кілька іноземних мов. Від продовження навчання у Санкт-Петербурзі відмовився, поступив після закінчення семінарії на службу канцеляристом.

З 1793 по 1796 рік працював вчителем у сім'ях сільських поміщиків.

У 1796-1808 роках проходив військову службу, брав участь у боях під Ізмаїлом і Бендерами у рамках російсько-турецької війни.

З 1810 року був покровителем в Полтавському будинку для дітей бідних дворян.

У 1812 році займався формуванням 5 Українського козачого полку для участі підрозділу у війні проти Наполеона I Бонапарта. Письменникові було обіцяно, що після завершення війни полк буде збережено як постійне козацьке військо. Але задумка Котляревського так і не вдалася, обіцянки царський уряд не виконав.

У 1816-1821 роках обіймав посаду директора у Полтавському театрі, поповнив репертуар власними драматичними творами.

З 1827 по 1835 рік працював покровителем богоугодних закладів у Полтаві.

Помер 10 листопада 1838 року у власному будинку і улюбленому місті.

Основоположник української літератури, судячи з розповідей сучасників, що дійшли крізь століття, був людиною цікавою в спілкуванні, з блискучим почуттям гумору. Люди, які знали Котляревського, казали, що він міг розповідати про звичайні речі дуже смішно, але сам при цьому навіть не посміхався.

Котляревський, який створив у своїй "Наталці-Полтавці" образ ідеальної, люблячої українки, так і не одружився. Є дані, що рука коханої жінки поета була обіцяна іншому чоловікові, і відразу ж після весілля дами серця письменник пішов у військо, де провів 14 років. Свого часу Котляревський був членом Полтавської масонської ложі «Любов до істини», користувався авторитетом в місті. За допомогою власних зв'язків письменник сприяв викупу з рабства Михайла Семеновича Щепкіна.

"Енеїду" з автографом Котляревського дбайливо зберігав імператор Олександр I. Примірник твору також був у особистій бібліотеці Наполеона  Бонапарта в його житлі після вигнання на острів Святої Єлени.

Відзначився письменник і під час своєї роботи покровителем богоугодних закладів. У середовищі опікунів досить поширеним явищем була корупція, якій в діяльності Котляревського, кришталево чесної людини, не спостерігалося. У результаті за 1 рік роботи він зумів заощадити 2400 червонців. Перед смертю Котляревський роздав власне майно близьким і друзям, звільнив невільників.

 Пам'ятник на могилі поета поставив його друг Павло Стеблін-Каменський.

На надгробній плиті викарбувані слова, написані Тарасом Шевченком.

 

 
Назад Вперед

Опитування

Архів новин

Листопад 2019 (52)
Жовтень 2019 (51)
Вересень 2019 (46)
Серпень 2019 (23)
Липень 2019 (14)
Червень 2019 (20)
м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, 149. тел. (04563) 6-03-90, (04563) 6-45-70 bckolegium{a}ukr.net

Схема проїзду
MakeUp © 2010 Арт-Студия Foto-Fact
Copyright © 2010 -    Білоцерківський колегіум