Білоцерківський колегіум

Знання є сила, освіта - капітал.
Отто Вільман

Ukraine   English   Deutsch   France   Spain

2018-2019 н.р. - рік французької мови

 

2018-2019 н.р. - рік французької мови

Увага! Конкурс!

 В рамках Року французької мови в Україні, з метою популяризації мови, культури, традицій Франції, оголошено конкурс на кращий  ролик-трейлер  "Французька мова для мене" у двох номінаціях :

- для учнів, які вивчають французьку (французькою мовою)
- для тих, хто мови не вивчає (українською).

Готовий ролик тривалістю до 2 хвилин  має бути розміщений на Youtube та в соціальній мережі Facebook. Посилання на трейлер  із супровідним листом (назва закладу освіти, клас, автори, тема) просимо  надіслати до 30 грудня на електронну адресу le-renard@ukr.net (в темі листа вказуємо "ролик на конкурс")

Основна умова ролика - реклама мови, а далі - лише Ваша творчість та неповторний креатив! Розкажіть світові про своє ставлення до надзвичайно мелодійної та прекрасної мови кохання, мрій, шансону, круасанів!

 

Міжнародний день дружби

Міжнародний день дружби

(International Day of Friendship)

 

Міжнародний день дружби

 

30 липня, ми відзначаємо одне з найважливіших свят усього людства — Міжнародний день дружби між державами, культурами та всіма людьми на Землі.

Дружба є найважливішим елементом як взаєморозуміння, так і гарних, добросусідських відносин. Ми, люди, всі такі різні, у нас можуть бути зовсім своєрідні погляди на одні й ті ж речі, різна культура, різні підходи у вирішенні тих чи інших питань, але не маючи дружби між собою, ми починаємо наражати на небезпеку не тільки оточуючих нас людей, але також і самих себе.

 У ході проведення Міжнародного десятиліття культури миру та ненасильства в інтересах всієї планети, під егідою ООН, яке охопило період з 2001-го по 2010-й рік, цей факт став на стільки очевидний, що на своїй 65-й сесії, що відбулася 27-го квітня 2011-го року в резолюції № 65/275, Генеральна асамблея ООН заснувала нове свято, безпосередньо присвячене цій темі.

Цей День покликаний зміцнити дружбу між народами світу, показати, що люди, їх погляди, переконання, культури хоч і дуже різні, проте рівні між собою та заслуговують поваги.

 

8 липня в Україні святкують День родини

8 липня в Україні святкують День родини

 

Український День родини відносно молоде свято й відзначається лише з 2012 року.

Відповідний Указ Президента України № 1209/2011 «Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят» був підписаний 30 грудня 2011 року.

Символічно, що саме в цей день православні християни вшановують святих Петра і Февронію, які є покровителями сім’ї та шлюбу.

Родина – для кожного надзвичайно важлива! Саме рідні завжди підтримають у важку хвилину та порадіють успіхам. Ніде не відчуваєш себе так добре, як у колі близьких. Родина – поняття священне, її потрібно оберігати та шанувати!

Українці завжди шанували сім’ю, найбільш цінними є родинні зв’язки. Від батька до сина, від бабусі до онучки, передаються духовні цінності досі. Саме сім’я є найбільшим багатством, тією основою, платформою, на якій будується все.

Тож зичимо Вам любити і цінувати своїх батьків, прабатьків, дітей та онуків, сестер та братів. Бажаємо Вам відчувати любов і шану до кожного брата-українця, знати і вірити у те, що у Вас є завжди родинна підтримка, що українці – одна велика сім’я!!!

 

 

День Конституції України

День Конституції України
 

 

Це державне свято щорічно відзначається на честь ухвалення Конституції Незалежної України. Основний Закон Держави Україна був ухвалений 28 червня 1996 року на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання. Конституція України набула чинності з дня її прийняття.

Чинна Конституція України складається з 15 розділів. 161 стаття зібрана у 14 розділів, а XV розділ містить 16 перехідних положень. Тексту Конституції передує Преамбула.

Варто пам’ятати, яким важливим і непростим був для України процес впровадження власної конституції. 

Ключові пункти Конституції свідчать: 

Україна - це суверенна, демократична, правова держава, що використовує в своєму правлінні принцип народовладдя.

Народ в Україні є носієм суверенітету і головним джерелом влади.

Найвища соціальна цінність в Україні, яку має забезпечити держава - це людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека.

 

День Конституції – не просто свято нормативного акту, а день, коли було затверджено права і свободи громадян України.

 

Міжнародний день захисту дітей

Міжнародний день захисту дітей

 

Щорічно 1 червня в Україні та по всьому світу відзначається Міжнародний день захисту дітей, який покликаний привернути увагу до захисту прав дитини.

Про необхідність захисту дітей заговорили ще на початку 20 століття.

26 листопада 1924 року П'ятою Асамблеєю Ліги Націй у Женеві була прийнята Женевська декларація прав дитини. Вона складалася з п'яти основних положень, спрямованих, зокрема, на протидію дитячій праці й рабству, торгівлі дітьми, проституції неповнолітніх. Документ закликав керуватися положеннями декларації для захисту дітей та покращення їх добробуту. 1 червня 1925 року в Женеві відбулася перша міжнародна конференція, у ході якої обговорювалися проблеми дітей. Цілком імовірно, що це й підштовхнуло в подальшому відзначати День захисту дітей саме 1 червня. Офіційне ж рішення заснувати Міжнародний день захисту дітей було ухвалене в листопаді 1949 року конгресом Міжнародної демократичної федерації жінок, і вже в 1950 році 1 червня було відзначено перший День захисту дітей.

Через 10 років, в листопаді 1959 року Організація об'єднаних націй прийняла Декларацію прав дитини, де були сформульовані десять принципів, що визначають дії всіх, хто відповідає за реалізацію прав дітей, і яка мала на меті забезпечити їм щасливе дитинство. У преамбулі Декларації зазначається, що кожна людина має володіти усіма правами і свободами без національних, расових, релігійних, політичних та інших переконань, соціального і майнового становища. Рівно через 30 років, 20 листопада 1989 року, Генасамблея ООН одноголосно прийняла Конвенцію ООН про права дитини. Цей документ став першим і основним обов'язковим міжнародно-правовим документом, що присвячений широкому спектру прав дитини. Документ містить 54 статті. В Україні Конвенція ООН про права дитини набрала чинності з 27 вересня 1991 року.

Варто відзначити, що 1 червня - це не єдиний день, присвячений дітям. Крім нього світове співтовариство ще відзначає Всесвітній день дитини (20 листопада), Міжнародний день безневинних дітей - жертв агресії (4 червня) і День захисту дітей Африки (16 червня).

Міжнародний день захисту дітей є не тільки святом для самих дітлахів, він ще нагадує суспільству про необхідність їх захисту. У цей день у багатьох містах світу проводяться різноманітні розважальні, ігрові та культурні заходи, присвячені дітям, і звісно ж за їх участі.

Також у День захисту дітей проводять різні благодійні заходи та концерти, а зібрані на них кошти передаються на допомогу нужденним дітям. І хоча у багатьох розвинених країнах про необхідність захисту дітей згадують не тільки у якісь конкретні дні, а не забувають про них протягом всього року, саме в цей день до дітлахів прикуто найбільшу увагу.

День захисту дітей в Україні є національним святом, який покликаний привернути увагу громадськості до проблем дітей. В Україні День захисту дітей був створений Указом президента №568/98 від 30 травня 1998 року "Про день захисту дітей". З того моменту в Україні 1 червня стало офіційним Днем захисту дітей. Україна за роки незалежності ухвалила законодавство з охорони дітей, яке відповідає європейським стандартам та Конвенції ООН з прав дитини. І хоча 1 червня є офіційним Днем захисту дітей, цей день у нас в країні не є вихідним. Тим не менше, щорічно по всій країні проводяться різні розважальні та соціальні заходи, присвячені дітям.

 

 

 

 

 

 

 

День слов’янської писемності й культури

 

 

 

 Щороку 24 травня у всіх слов’янських країнах відзначають День слов’янської писемності і культури й урочисто прославляють творців слов’янської писемності святих Кирила і Мефодія. Святі рівноапостольні брати Кирило і Мефодій походили із знатного і благочестивого роду й проживали в грецькому місті Солуні. Брати були православними ченцями і слов'янську абетку створили в грецькому монастирі.

Учені вважають, що слов’янська писемність була створена в 9 столітті, приблизно в 863 році. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» за іменем одного з братів, Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодну справу освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.

 

Кирило, який з малих літ мав великий хист і досконало опанував всі науки свого часу, а також вивчив багато мов, на основі грецької створив слов’янську абетку. Він істотно змінив грецьку абетку, щоб більш точно передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки – глаголиця і кирилиця.

 

Святкування пам’яті святих братів ще в старі часи мало місце у всіх слов'янських народів, але потім, під впливом різних історичних і політичних обставин, було забуте.

 

На початку XІX століття, разом із відродженням слов'янських народностей, відновилася й пам'ять про слов’янських первоучителів.

 

У середньовічній Європі слов’янська мова стала третьою мовою після грецької та латинської, за допомогою якої поширювалося слово Боже. Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов`янських літератур.

 

Крім того, брати-греки переклали слов’янською мовою Євангеліє, Апостол і Псалтир. За внесок святих Кирила і Мефодія в культуру Європи Папа Іван Павло II в 1980 р. оголосив їх покровителями Старого континенту. День пам’яті цих святих як День слов’янської писемності і культури почали святкувати в Болгарії ще в 19 столітті, а потім ця традиція перейшла і в інші країни:  Україну, Білорусь, Молдову.

 

На даний час цьому дню присвячуються наукові форуми, проводяться фестивалі, виставки, книжкові ярмарки, поетичні читання, огляди художньої самодіяльності, концерти та інші різноманітні культурні заходи.

 

День вишиванки

День вишиванки в Україні відзначають у третій четвер травня. Основна мета свята — збереження українських національних цінностей та їхня популяризація. День вишиванки з'явився у 2006 році з ініціативи студентки Чернівецького національного університету Лесі Воронюк.

 

 

Це свято, присвячене українській національній культурі і традиціям, попри свій відносно молодий вік вже набуло широкої популярності та стало традиційним. Святкові акції, присвячені українській вишитій сорочці, проводяться не лише в Україні, але й далеко за її межами – у країнах Європи, Канаді, Сполучених Штатах Америки, Австралії, тощо.

 

Вишиванка вважається оберегом від усього поганого, що може статися в людському житті. Вона є символом краси і міцного здоров'я, а також щастя. В Україні вишивка також символізує і сімейну пам'ять, вірність і любов у сім'ї. Експерти вважають, що український народ намагається закодувати щастя, долю, життя і свободу в орнаменті вишивок.

 

Українська сорочка, прикрашена орнаментованою вишивкою, протягом багатьох століть носилася в Україні як елемент повсякденного та святкового одягу. За словами істориків, перші зразки вишивки на території України з'явилися ще за доби скіфів (VII—III ст. до н. е.).  У Новий та Новітній час вишиванка стала одним з ключових елементів українського національного вбрання. У XIX столітті класик української літератури Іван Франко почав поєднувати вишиванку з сучасним йому європейським костюмом, започаткувавши подібну моду серед свого оточення.

 

 

ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ТА ПРИМИРЕННЯ. ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ НАД НАЦИЗМОМ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ

8 ТРАВНЯ – ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ТА ПРИМИРЕННЯ

9 ТРАВНЯ – ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ НАД НАЦИЗМОМ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ

 

 

У ці травневі дні український народ, разом з Європою та світом, вшановує мужність і жертовність тих, хто пройшов палаючими фронтовими дорогами Другої світової війни, на чию долю випали тяжкі роки окупації та пекло нацистських концтаборів, хто в післявоєнні роки відроджував тисячі перетворених на руїни українських міст і сіл.

 

Важливо пам’ятати  про непересічну роль українців у перемозі Об’єднаних Націй у Другій світовій війні, висловити повагу всім борцям проти нацизму, увічнити пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у ці роки. Внесок українського народу у перемогу над нацизмом неможливо переоцінити: понад 9 мільйонів осіб було забрано з України до радянських Збройних Сил, близько 4 мільйонів з них полягли в запеклих боях, рятуючи світ від нацистського поневолення. З нашою країною пов’язані основні вирішальні події на радянсько-німецькому фронті.

 

Символом відзначення Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги став червоний мак, як і в багатьох країнах Європи.

 

Червоний мак (англ. – remembrance poppy) – міжнародний символ пам'яті жертв Першої світової війни, а згодом – жертв усіх військових та цивільних збройних конфліктів, починаючи із 1914 року. Символ маку присутній і в українській фольклорній традиції – за легендами, маки зацвітали так, де пролилася козацька кров.

 

Шановні фронтовики, партизани, підпільники, робітники тилу, діти війни! Низько вклоняємося кожному з вас – всім, хто на своїх плечах виніс тягар воєнного та повоєнного лихоліття.

 

Український народ завжди прагнув миру і добросусідства. Та сьогодні, коли військова агресія на сході країни знову затьмарила наше небо, забираючи життя кращих українських воїнів, ми зі зброєю в руках готові відстоювати свою незалежність та територіальну цілісність. Титанічна битва нашого народу за перемогу триває. Священний обов’язок кожного з нас – бути гідними подвигу батьків і дідів та зробити все для того, щоб на мирній землі виховувати дітей, радіти успіхам у досягненні трудових цілей.

Пам’ятаємо! Перемагаємо!

 

 

26 КВІТНЯ ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ

26 КВІТНЯ ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ 

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ РАДІАЦІЙНИХ АВАРІЙ І КАТАСТРОФ

 



 

26 квітня 1986 року вогонь Чорнобиля опалив землю і душі мільйонів громадян.

Аварія на ЧАЕС — найбільша техногенна катастрофа за всю історію ядерної енергетики у світі, яка змінила радіаційну обстановку, екологію, долі людей не тільки на європейському континенті, а й у всьому світі. 

О 1:23 ночі 26 квітня 1986 року на Чорнобильському реакторі №4 прогримів вибух, і кілька сотень працівників та пожежників намагалися загасити пожежу, що не припинялася протягом 10 днів. Тоді загинуло близько 50 співробітників станції і постраждали сотні рятувальників.  Реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто величезну кількість радіоактивних речовин. За потужністю радіоактивний викид у 300 разів перевищував атомне бомбардування японського міста Хіросіма. В результаті аварії стався викид йоду-131, цезію-137, стронцію-90, ізотопів плутонію та інших радіоактивних часток. Радіоактивна хмара від аварії пронеслася над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США.

Визначити масштаби катастрофи та її впливу на здоров'я людей важко досі - тільки від раку, що розвинувся в результаті отриманої дози радіації, померли сотні тисяч людей. Прип'ять і навколишні села ще кілька століть будуть небезпечними для проживання.

Населення Прип'яті, яке в 1986 році становило 45 тис. осіб, повністю евакуювали протягом перших трьох днів після вибуху. Спершу керівництво УРСР та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень зі Швеції, де на АЕС "Форсмарк" знайшли радіоактивні частинки, які приніс вітер зі сходу, та оцінки масштабів зараження, розпочалася евакуація населення із зони ураження.

Радіоактивного ураження зазнали близько 600 000 осіб, насамперед, ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС створена 30-кілометрова зона відчуження. Понад 2,5 мільйонів мешканців України страждають від захворювань, спричинених опроміненням, і близько 80 тисяч із них отримують допомогу. За даними міжнародних організацій, в результаті аварії померли 60 тисяч ліквідаторів, а 165 тисяч стали інвалідами, у Європі зафіксовано 10 тисяч випадків вроджених патологій у новонароджених та 10 тисяч випадків раку щитоподібної залози.

У 1993 році Міжнародне агентство з атомної енергії серед причин аварії на Чорнобильській атомній електростанції вказало на те, що реактор був неправильно спроектований і небезпечний в експлуатації, персонал не був проінформований про небезпеки, допустив ряд помилок і ненавмисно порушив існуючі інструкції, частково через відсутність інформації про небезпеку реактора.

17 грудня 2003 року Генеральна асамблея ООН підтримала рішення Ради глав держав СНД про проголошення 26 квітня Міжнародним днем пам'яті жертв радіаційних аварій і катастроф, а також закликала всі держави-члени ООН відзначати цей Міжнародний день і проводити в його рамках відповідні заходи. А в грудні 2016 проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам’яті про чорнобильську катастрофу.

 

12 квітня в Україні святкують День працівників ракетно-космічної галузі та Міжнародний день авіації та космонавтики

Леонід Каденюк - перший український астронавт, що розгорнув у космосі синьо-жовтий стяг

 



 

Свято присвячене першому польоту людини в космос. 12 квітня 1961 року Юрій Гагарін здійснив перший орбітальний обліт планети Земля. Він стартував з космодрому "Байконур" на кораблі "Восток-1" і пробув у космосі 108 хвилин.

12 квітня 1981 стартував перший пілотований політ за американською програмою "Шаттл".

Святкування Дня працівників ракетно-космічної галузі України було затверджено указом президента 13 березня 1997 року.

Одним з перших українців, які внесли найбільший вклад в розвиток космонавтики, став Юрій Кондратюк – людина, яка ще на початку 20 століття розрахувала оптимальну траєкторію космічного корабля для польоту до Місяця. Його розрахунки пізніше були використані американським космічним агентством NASA у місячній програмі «Аполлон», а запропонована ним траєкторія отримала назву «траси Кондратюка».

Безумовно, найвідомішим українцем, хто має відношення до космосу, є батько всієї радянської космонавтики Сергій Корольов: він доклав руку до більшої частини ракетно-космічної програми СРСР. Запуск першого супутника Землі і перший політ людини в космос пройшли за його ініціативою і під його керівництвом.

Ще одним українцем, який залишив значний внесок в космонавтиці, є Валентин Глушко: творець рідинних реактивних космічних двигунів. Під його керівництвом був створений проект космічного комплексу «Енергія»-«Буран».

Першим українцем, який побував в космосі, став Павло Попович, який в 1962 році провів на орбіті 3 дні в кораблі «Восток-4». А першим космонавтом незалежної української держави став Леонід Каденюк, який в 1997 році увійшов до складу міжнародного екіпажу американського шатла «Колумбія» і перебував на орбіті 15 днів.

 

Всього за роки незалежності в космос були запущені 3 українських супутника, призначених для дистанційного зондування Землі: «Січ-1», «Січ-1М» і «Січ-2».

З моменту здобуття незалежності в Україні була проведена і пізніше запущена 131 ракета-носій. Зараз в Україні виготовляються ракети-носії, двигуни, вузли і агрегати для них, а також орбітальні космічні апарати.

З 1999 по 2013 рік Україна брала участь в міжнародній космічній програмі «Морський старт» разом з США, Росією і Норвегією. За цей час були запущені 36 українських ракет-носіїв «Зеніт-2S».

 

 
Назад Вперед

Опитування

Архів новин

Липень 2019 (12)
Червень 2019 (20)
Травень 2019 (18)
Квітень 2019 (27)
Березень 2019 (32)
Лютий 2019 (35)
м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, 149. тел. (04563) 6-03-90, (04563) 6-45-70 bckolegium{a}ukr.net

Схема проїзду
MakeUp © 2010 Арт-Студия Foto-Fact
Copyright © 2010 -    Білоцерківський колегіум