З Днем Народження, рідне місто!
Мій рідний край – на берегах Росі,
Де пахнуть трави, скупані в росі.
До мене тут озвався перший день
Дзвінким віночком неньчиних пісень.
Спізнала ти немало бід і чвар,
Жахних набігів диких яничар,
Та, спалена і знищена дотла,
Мов біла птаха, знову ожила!
„Олександрії” тиша і краса
Підносять душу в чисті небеса...
Цвіти ж, перлино міста, і розвій
Усі печалі на землі моїй!
Куди б не йшла я від своїх начал,
Ти, Біла Церкво, – вічний мій причал.
Залишишся у серці назавжди
Колискою любові й доброти!