Талант – природжені здібності духовного складу особистості – таке визначення таланту дає тлумачний словник української мови.
Максим Матвєєв – добрий, світлий, милий хлопець, учень 42 групи Білоцерківського колегіуму. Максим бере активну участь у різних конкурсах, неодноразовий переможець колегіального й міського конкурсів знавців української мови ім. П. Яцика. Хлопець поки що перебуває у пошуку, тому й захоплюється різноманітними літературними жанрами: пише вірші, казки, оповідання, вже склав для своєї сестрички віршовану абетку. Юний письменник дослухається до відгомону минулих літ, переймається майбутнім України, милується красою рідної землі. Його дитячий голос – це голос доброї і щедрої творчої душі. Максим лише прокладає стежину у світ літератури, сподіваємося, що вона буде рівною і широкою.
Пропонуємо вашій увазі твори юного поета.
Журавель
Журавель цього ранку
Устав на світанку.
Працював він цілі дн
І назвав – бадьорі дні.
Кожен день, цілий день –
Корисний бадьорий день.
Та зрадів журавель,
Як скінчив бадьорий день:
Завтра зранку
Не вставати на світанку!
Небилиця
Зранку вийшов на подвір'я,
Вмився, вдівся, позіхнув –
Всі коти вдяглися в пір'я,
Пес по воду дременув.
Біля квочки три клубочки,
Придивився – хом'яки,
Сто курчат клюють шнурочки,
Сіно косять черв'яки.
Півень гавкає із буди,
Б'є у бубон мошкара.
Здивувались бідні люди –
Чи це правда, чи мара?
Бо куди не глянь – в господі
Не гуляють в чехарду.
І в дворі, і на городі
Всі працюють до ладу!
Синички
До моєї годівнички
Прилетіло дві синички.
Не шкода для них пшонця,
Ні сальця, ні крихт хлібця.
Я вас не ображу –
"Добрий ранок", - кажу .
Прилітайте, крихітки –
Милі мої дітоньки.
Жваве і веселе
Новорічне свято
Січень-місяць нам дарує
Свято наймиліше,
А мороз на склі малює
Віти найпишніші.
Прибрана стоїть ялинка –
Світиться вогнями.
Під ялинкою – торбинка
З казками й піснями.
Дітки Новий рік стрічають
З гарними думками,
Дід Мороз всіх привітає
Добрими словами!
Цуценята
Ці маленькі цуценята
Згорнуті в клубочок.
Вони ж зовсім ще малята,
Не відкрили й очок.
Які ж вони маленькі,
Які ж вони сумненькі.
Хоч не мають сили,
Вже такі вродливі.
Як підростуть, то граються
Із мамою разом.
Ніяк не зупиняються,
Бо ж гарно так кругом.
Маленькі цуценята,
Які ж вони миленькі,
Це ж для людини – свято,
Бо як же буть сумненьким.
АБЕТКА
для сестрички
Абрикос ріс у садочку,
У гарненькім холодочку
Мав аж вісім дочок він
І про них хвалився всім!
Бегемот, бегемот,
Лиш відкриє він свій рот
Налякаються усі -
І дорослі, і малі.
Вишенька в гаю росла,
Ще маленькою була.
Всі дерева їй казали:
"Рости великою, як мама!
Горобець невеличкий
"Вирішив піти до річки.
Але плавати не вмів
І кричав:"Рятуйте!"- він.
Ґавеня набило ґулю
Й звинуватило зозулю.
А матуся ґава
Ґудзик дарувала.
Дятел, дятел працівник,
А чому це ти затих?
Каже дятел: "Друже,
Я втомився дуже!"
Електричка швидко мчала
Й до нас в гості завітала.
І хвалилась електричка,
Що вона швидка, мов річка.
Єхидна з єнотом
Пішли на роботу.
Гукають: «Субота!
Яка ж тут робота?!»
Жабеня жило в болоті.
У старесенькому гроті.
Разом з ним іще жили
Мама, тато й два брати.
Зайченя малесеньке
Плакало біднесеньке,
Бо у лісі заблукало
І свою рідню шукало.