Білоцерківський колегіум

Знання є сила, освіта - капітал.
Отто Вільман

Ukraine   English   Deutsch   France   Spain

Українознавча студія

2015/2016 навчальний рік

День вишиванки - 2016

Історія

Всеукраїнська акція «День української вишиванки» було започатковано студенткою факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Лесею Воронюк у 2007 році. Вона зауважила, що студенти досить часто одягають вишиванки на пари, і одного разу спілкуючись на перерві з колегою Ігорем Житарюком, який також був у вишиванці, запропонувала одногрупникам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. У перший рік свята у 2007 році вишиванки одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.

2007 рік

Започаткування свята. Кількість учасників – кілька десятків студентів.

2008-2009 рік

Свято розростається на всі факультети Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Студентів та викладачів підтримують колеги з інших вишів, а також бібліотеки, школи, дитячі садки.

2010 рік

Цей рік ознаменувався особливим колоритом. До акції долучилося все місто. У вишиванках можна було побачити не тільки рушійну силу свята молодь, а й таксистів, лікарів, перукарів, пекарів, кондукторів, швей і навіть металургійників. Свято підтримали у Запоріжжі, Сімферополі, Львові, Рівному.

2011 рік

П’ятирічний ювілей свята ознаменувався встановленням Гіннесівського рекорду за кількістю людей у вишиванках в одному місці. На Центральній площі Чернівців зібралося понад 4000 людей у вишиванках. Цього ж року швейним підприємством була пошита величезна вишиванка (4 на 10 метрів) для центрального корпусу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

2012 рік

Започатковано традицію дарувати вишиванки немовлятам, народженим цього дня у Чернівцях. Саме з цієї події починаються заходи кожного наступного року.

2013 рік

Доба вишиванки. Свято розтягнулося на цілу добу та запам’яталося університетським благодійним ярмарком солодощів, на котрому було зібрано майже 16 тисяч гривень та передано онкохворим діткам, що лікуються в обласній дитячій лікарні. Акція продовжилася і вночі та закінчилася авторською люмінесцентною фотовиставкою Олександра Ткачука «Орнаменти, що світяться».

2014 рік

З-поміж найцікавіших заходів – підбиття підсумків всеукраїнського фотоконкурсу «Моя родина у вишиванці», а також одночасне виконання студентами у вишиванках державного гімну по всій Україні.

2008-0920111

201220132014

Ідея свята

День вишиванки – всеукраїнське свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу. Основна мета заходу – це збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді та населення держави загалом. Свято не передбачає обов’язкових заходів окрім одягання вишиванки. Хоча протягом всієї історії заходу з ініціативи студентів, школярів, громадських та культурних діячів проводяться концерти, хода, конкурси, вечорниці, ярмарки. Саме ж свято запрошує кожного свідомого громадянина до абсолютно просто вчинку – просто одягнути вишиванку і в ній піти на роботу чи на навчання. Разом з тим, така дія має глибокий контекст, адже йдеться про вираження своєї національної та громадянської позиції, культурну освіченість та духовну свідомість. Як показує досвід, люди в День вишиванки завжди піднесені та усміхнені, адже у стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів.

Коли святкуємо?

Щороку третій четвер травня.

Цьогоріч випадає на 19 травня.

Чому саме ця дата?

З кількох причин. Головна – аби свято відбувалося в будень, як і зародилося в будень. Адже воно проводиться не заради параду чи вихідного, не свято заради свята, а акція, яка доводить, що вишиванка – органічна частина повсякденного життя українців, і її можна одягати на роботу, пари чи до школи. Окрім того, на третій четвер травня вже не може припасти Великодній піст (час умиротворення і відмови від веселощів) і звісно, сам Великдень. Крім того, на цей день не випадають ніколи вихідні 1,2,8,9 травня, і вже встановлюється тепла весняна погода, коли вишиванку можна носити без верхнього одягу.

Мапа 1937 року доводить, що українці жили на територіях від Перемишля аж до Саратова

 

На карті також показаний етнічний склад українських земель. Як видно з карти, українці становили переважну більшість населення на українських землях. На другому місці були росіяни та білоруси. Слід звернути увагу, що українці жили на значних просторах від Перемишля на заході і аж до Саратова на сході.Вся територія сучасного Донбасу, включно з Таганрогом, також була заселена головним чином українцями.

Новини

3–13 липня 2016 рoку гуртківці (Коптіла Єлизавета, Лісова Поліна, Нормировська Єлизавета, Сітко Анжеліка, Синявська Марія) братимуть участь у Літній школі Історії Голокосту!!!!

Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка у співпраці з Центром наукових досліджень Голокосту імені Джека, Джозефа і Мортона Манделя Меморіального Музею Голокосту Сполучених Штатів Америки оголошують про проведення літньої школи для тих, хто зацікавлений у поглибленому вивченні та подальшому викладанні курсів із історії Голокосту.

Учасники літньої школи отримають нагоду зміцнити знання, ознайомитися з історіографією та методологією, а також дізнатися про стан та розвиток наукових досліджень з історії Голокосту. Літня школа складатиметься з лекцій та дискусій, які охоплюватимуть історію Голокосту в Європі та Україні.

Завантажте інформаційний файл PDF 


Гуртківці підкорюють наукові вершини на Всеукраїнській історико-краєзнавчій конференції «Державотворчі процеси в Україні: через віки у ХХІ століття» 

25-26  березня 2016 року на базі КЗ «Черкаський обласний Центр роботи з обдарованими дітьми Черкаської обласної ради» відбулася дводенна Всеукраїнська історико-краєзнавча конференція «Державотворчі процеси в Україні: через віки у ХХІ століття». Конференція організована управлінням освіти і науки облдержадміністрації та Черкаським обласним Центром туризму, краєзнавства і екскурсії учнівської молоді Черкаської обласної ради (далі – ЧОЦТКЕУМ ЧОР) за сприяння Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді. У заході взяли участь 14 делегацій з 12 областей України . Київську область представила учениця 41 групи Білоцерківського колегіуму Мельцарік Людмила з пошуковою роботою «Доля культурних діячів окупованого Києва 1941-1943 років» (керівник Середа К.М.) у секції «Культура як духовна складова пошуку шляхів самоідентифікації українського народу».

Під час конференції наші юні краєзнавці мали змогу поспілкуватися з науковцями Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, познайомитися та обмінятися досвідом дослідницької роботи зі своїми однолітками з Донецької, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Миколаївської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Харківської, Хмельницької, Черкаської областей.

26 березня 2016 року у продовження знайомства з Черкащиною учасники І Всеукраїнської історико-краєзнавчої конференції «Державотворчі процеси в Україні: через віки у ХХІ століття» відвідали колиску незламного козацького духу, столицю України середини XVII століття  - Чигирин.



Весняний цикл свят

Разом із пробудженням природи від зимового сну починається цикл весняних свят, що супроводжується піснями, іграми, хороводами. До весняного календаря наші прадіди зараховували й свято Стрітення (15 лютого), яке вважалось перехідним містком від зимового до весняного обрядового циклу: це був день першої зустрічі зими з літом. Але справжній прихід весни пов'язувався з появою перших птахів: прилітаючи з вирію, вони на крилах несуть весну-літо, а в образі птахів прилітають душі новонароджених та прабатьків, які охороняють врожай.

Приблизним початком весни вважався день преподобної мучениці Євдокії, або Явдохи (14 березня). За старим стилем Євдокії святкували 1 березня, а цей день вважали початком нового року, який приходить із пробудженням природи. У цей день прокидається байбак, але тільки вийде з нори, «тричі свисне й знову лягає на другий бік»; далі прокидається ховрашок; ще далі – риба хвостом лід розбиває.

Весняний цикл календарних свят мав особливе значення, бо пов'язувався з закладанням майбутнього врожаю. Тому люди за допомогою обрядів та ритуальних дій намагалися всіляко прискорити прихід весни, тепла, дощу. Вони вірили, що весна принесе щедрі дари, коли її шанувати, співати їй хвалу, закликати її. Так як цей період пов'язувався ще й із пробудженням людських почуттів, то весняна обрядовість багата розмаїтими молодіжними розвагами та поетичними народними співами - веснянками, що пронизували не одне свято та обрядове дійство.

Головним святом весняного циклу є Великдень (Воскресіння Господнє) - найбільше християнське свято, яке органічно поєднує язичницькі ритуали та церковні обряди, а завершується весняний обрядовий циклВознесінням Господнім на сороковий день після Великодня, щорічно у четвер.


773 Переглядів.

А також по темі:

Опитування

Архів новин

Квітень 2018 (18)
Березень 2018 (30)
Лютий 2018 (43)
Січень 2018 (34)
Грудень 2017 (36)
Листопад 2017 (62)
м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, 149. тел. (04563) 6-03-90, (04563) 6-45-70 bckolegium{a}gmail.com

Схема проїзду
MakeUp © 2010 Арт-Студия Foto-Fact
Copyright © 2010 -    Білоцерківський колегіум