Білоцерківський колегіум

Знання є сила, освіта - капітал.
Отто Вільман

Ukraine   English   Deutsch   France   Spain

Білоцерківський колегіум » Список статей за Квітень 2020 року

26 КВІТНЯ ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ. МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ РАДІАЦІЙНИХ АВАРІЙ І КАТАСТРОФ

26 квітня 1986 року вогонь Чорнобиля опалив землю і душі мільйонів громадян.

Аварія на ЧАЕС — найбільша техногенна катастрофа за всю історію ядерної енергетики у світі, яка змінила радіаційну обстановку, екологію, долі людей не тільки на європейському континенті, а й у всьому світі.

Визначити масштаби катастрофи та її впливу на здоров'я людей важко досі - тільки від раку, що розвинувся в результаті отриманої дози радіації, померли сотні тисяч людей. Прип'ять і навколишні села ще кілька століть будуть небезпечними для проживання. Радіоактивного ураження зазнали близько 600 000 осіб, насамперед, ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС створена 30-кілометрова зона відчуження.

17 грудня 2003 року Генеральна асамблея ООН підтримала рішення Ради глав держав СНД про проголошення 26 квітня Міжнародним днем пам'яті жертв радіаційних аварій і катастроф, а також закликала всі держави-члени ООН відзначати цей Міжнародний день і проводити в його рамках відповідні заходи. А в грудні 2016 проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам’яті про Чорнобильську катастрофу.

 

100 років від дня народження українського прозаїка Григорія Михайловича Тютюнника

100 років від дня народження українського прозаїка Григорія Михайловича Тютюнника (1920-1961)



23 квітня 1920 року народився український письменник Григорій Тютюнник. Перша збірка оповідань Григорія Тютюнника «Зоряні межі» вийшла друком 1950 р. Затим була надрукована повість «Хмарка сонця не заступить» (1957 р.) Збірка «Журавлині ключі» — поезії, написані під час війни — побачила світ по смерті автора, у 1963 р.

Роман Григорія Тютюнника «Вир» — без перебільшення, найталановитіший, найемоційніший повоєнний твір – своєю появою засвідчив, що репресоване українське слово вижило. Епічне полотно роману розгортається перед читачем, рясніючи колоритними персонажами, сяючи рідними авторові пейзажами, спонукаючи замислюватися над вічними питаннями людського буття.

Першодрук першої частини «Виру» побачив світ у журналі «Жовтень» 1959 р. Через рік у видавництві «Радянський письменник» вийшла друком перша книга роману. Друга частина була видана вже по смерті автора — в 1962 р.

За роман «Вир» Григорій Тютюнник у 1963 р. був відзначений Шевченківською премією (посмертно).

Г.М. Тютюнник був художником дуже вимогливим до себе. Він плекав і беріг скарбницю українського народу – мову, дбайливо ставився до слова.

Він мав «...талант людяності. І вроджений, і вистражданий», - писав про нього молодший брат Григір. Справжній талант не дається без болю і муки, як і саме життя. А ще життя не дається без любові. Мало – бачити, мало – розуміти, треба любить, бо любов – то найвищий дар, який коли-небудь може отримати людина.

 

 

Всесвітній день книги та авторського права

 


Свято встановлене резолюцією № 3.18 на 28-й сесії ЮНЕСКО 15 листопада 1995. Рішення прийняте з метою просвіти, для подальшого розвитку усвідомлення культурних традицій, а також з урахуванням того, що книги є найвагомішим засобом поширення знань та найнадійнішим способом їхнього збереження. Це найчудовіший винахід для обміну ідеями за межами людського простору та часу, а також найпотужніша сила викорінення бідності та мирного будівництва. 

 

Всесвітній день книги та авторського права відзначають щорічно, починаючи з 1996. Дата 23 квітня вибрана Генеральною конференцією ЮНЕСКО з огляду на її символічність – багато відомих письменників народилися чи померли саме 23 квітня. Зокрема, В.Шекспір, І. Г. де ла Вега, М. Дрюон, X.Лакснес, М. Валеджо, В. Набоков, Дж. Пла, В. Вордсворт, Г. Тютюнник та ін. Одна з головних цілей свята – промоція читання і книговидання, привернення уваги до культури писемного слова, а також до питань авторського права і захисту інтелектуальної власності.

 

 

Всесвітній День Землі

Всесвітній День Землі (International Mother Earth Day)

Всесвітній День Землі


22 квітня – Всесвітній День Землі, свято єднання народів планети у справі захисту навколишнього середовища і збереження тих багатств і природних ресурсів, якими наділила нас природа.

Вперше День Землі був відзначений у 1970 році, і з того часу його проводять щороку 22 квітня. Це свято чистої Води, Землі й Повітря, яке має на меті об’єднати людей планети для захисту навколишнього природного середовища, привернути увагу до екологічних проблем нашої планети. Цей день – нагадування про екологічні катастрофи, день, коли кожна людина має можливість замислитися над тим, що вона може зробити для розв’язання екологічних проблем.

Офіційно, починаючи з 2010-го року в наших календарях на міжнародному рівні з’явився знаковий День - Всесвітній день Матері-Землі, який відзначається 22-го квітня. У резолюції Генеральної Асамблеї ООН № A/RES/63/278, яка була затверджена з цього приводу в 2009-му році відзначалося, що термін «Матінка-Земля» досить поширений в різних культурах і загальноприйнятий у більшості країн світу, він відображає чіткий взаємозв’язок між нами і нашою планетою.

День Землі щорічно відзначається в 147 країнах.

 

 
 

Всесвітній день авіації і космонавтики. День працівників ракетно-космічної галузі України

Всесвітній  день авіації і космонавтики. День працівників ракетно-космічної галузі України

12 квітня в Україні святкують День працівників ракетно-космічної галузі та Всесвітній день авіації та космонавтики.

Свято присвячене першому польоту людини в космос. 12 квітня 1961 року Юрій Гагарін здійснив перший орбітальний обліт планети Земля. Він стартував з космодрому "Байконур" на кораблі "Восток-1" і пробув у космосі 108 хвилин.

Професійне свято працівників ракетно-космічної галузі України відзначається згідно Указу Президента України № 230/97 від 13 березня 1997 року, «…ураховуючи значний внесок працівників ракетно-космічної галузі України у наукові дослідження, створення сучасної ракетно-космічної техніки та впровадження високих космічних технологій в народне господарство…».

Одним з перших українців, які внесли найбільший вклад в розвиток космонавтики, став Юрій Кондратюк – людина, яка ще на початку 20 століття розрахувала оптимальну траєкторію космічного корабля для польоту до Місяця. Його розрахунки пізніше були використані американським космічним агентством NASA у місячній програмі «Аполлон», а запропонована ним траєкторія отримала назву «траси Кондратюка».

Безумовно, найвідомішим українцем, хто має відношення до космосу, є батько всієї радянської космонавтики Сергій Корольов: він доклав руку до більшої частини ракетно-космічної програми СРСР. Запуск першого супутника Землі і перший політ людини в космос пройшли за його ініціативою і під його керівництвом.

Ще одним українцем, який залишив значний внесок в космонавтиці, є Валентин Глушко: творець рідинних реактивних космічних двигунів. Під його керівництвом був створений проект космічного комплексу «Енергія»-«Буран».

Першим українцем, який побував в космосі, став Павло Попович, який в 1962 році провів на орбіті 3 дні в кораблі «Восток-4».

А першим космонавтом незалежної української держави став Леонід Каденюк, який в 1997 році увійшов до складу міжнародного екіпажу американського шатла «Колумбія»,  розгорнув у космосі синьо-жовтий стяг і перебував на орбіті 15 днів.

 

 

 
 

Всесвітній день здоров'я

 

Всесвітній день здоров'я

 

 

7 квітня - Всесвітній день здоров'я, який було започатковано на честь створення, а точніше – прийняття статуту Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) у 1948 році, згідно з яким передбачається, що всі люди повинні мати можливість для реалізації свого права на володіння найвищого досяжного рівня здоров’я. 

 

Конституція Пилипа Орлика – перша Конституція у світі

 

Конституція Пилипа Орлика – перша Конституція у світі


Перша Українська Конституція була прийнята на зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер 5 квітня 1710 року.

Повна назва цього документа – «Договір та Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою».

Реальної сили Конституція Пилипа Орлика так і не набула, оскільки складалася вона на чужині та її укладачі не мали змоги повернутися в країну. Але в історії вона залишилася як оригінальна правова пам’ятка, яка вперше в Європі обґрунтовує можливість існування парламентської демократичної республіки.

 

Міжнародний день дитячої книги


2 квітня в світі відзначається День дитячої книги. Відзначається щорічно в день народження датського письменника-казкаря Ганса Християна Андерсена. Витоки дитячої книги входять до епохи, коли в Англії з'явився верстат і У. Кекстон випустив у 1477 р. першу книгу англійською мовою.

 

У наш складний і бурхливий час, коли стрімко зростає потік інформації, що його дістає дитина з усіх можливих джерел, твори дитячих письменників проходять випробування на подальше життя.

Дитячі книги вбирають у себе цілий світ: все цікаве, що трапляється на світі, рано чи пізно в них потрапляє. Їх нескінченне строкате різноманіття тішитиме все нові й нові покоління дітвори.

 

Опитування

Архів новин

Червень 2020 (5)
Травень 2020 (13)
Квітень 2020 (10)
Березень 2020 (41)
Лютий 2020 (40)
Січень 2020 (32)
м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, 149. тел. (04563) 6-03-90, (04563) 6-45-70 bckolegium{a}ukr.net

Схема проїзду
MakeUp © 2010 Арт-Студия Foto-Fact
Copyright © 2010 -    Білоцерківський колегіум