Білоцерківський колегіум

Знання є сила, освіта - капітал.
Отто Вільман

Ukraine   English   Deutsch   France   Spain

» Список статей за Серпень 2022 року

Увага! Свято Першого дзвоника!

До уваги учнів та їх батьків!

Урочиста лінійка з нагоди Свята Першого дзвоника відбудеться 01 вересня о 10.00 в онлайн форматі.

                                                                            Адміністрація ліцею

 

Увага! Свято Першого дзвоника!



 

Увага! Змішана форма навчання!

Шановні батьки та учні ліцею "Білоцерківський колегіум"!

 

Відповідно до рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 29 серпня 2022 року № 555 та рішення педагогічної ради ліцею від 30 серпня 2022 року, протокол № 1, у ліцеї «Білоцерківський колегіум» з 01 вересня 2022 року та до прийняття окремого рішення освітній процес для учнів 6-11 класів буде відбуватися за змішаною (очно-дистанційною) формою навчання відповідно до вимог воєнного стану.

Дистанційний формат навчання буде здійснюватися за допомогою захищеного середовища GSuite for Education. Для кожного учня 6-11 класів було створено і подано логін (електронна адреса) та пароль. (Якщо забули логін чи пароль, звертатися до класного керівника)

Працювати можна за допомогою будь-яких електронних пристроїв: смартфон, планшет, комп`ютер, ноутбук. Для коректної роботи на комп`ютері чи ноутбуці використовуйте браузер Google Chrome. Якщо відкритий інший обліковий запис, необхідно зайти через "Нове анонімне вікно", щоб уникнути конфліктів між обліковими записами, або вийти з усіх облікових записів Google.

На смартфоні потрібно встановити такі додатки: Клас (Google Classroom), Gmail, Meet. Усі уроки під час дистанційної форми навчання будуть проводитись он-лайн відповідно до розкладу у додатку Google Classroom. (Розклад уроків та перерв буде додатково повідомлено учням класними керівниками) Початок занять - о 9:00.

Про особливості очного формату навчання у закладі буде повідомлено додатково.

 

Адміністрація

 

Що покласти у рюкзак школяра під час війни?

  

Що потрібно дитині у школі під час війни?

✅ пляшка чистої води; 

✅ поживні батончики, снеки; 

✅ нотатка від батьків, у якій вказано ПІБ дитини, контактні дані батьків та ближніх родичів (імена, телефони, адреси); 

✅ телефон (за можливості), зарядний пристрій і павербанк;

✅ індивідуальний набір необхідних ліків (запас на кілька днів);

✅ комплект змінної білизни та одягу;

✅ улюблена іграшка або річ.

Все інше (їжа, вода, засоби гігієни, ковдри, ліхтарики, універсальна аптечка тощо) має заздалегідь підготувати і забезпечити заклад освіти. 

 

День пам'яті захисників України

29 серпня – День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

Пам’ятний день був встановлений Указом президента Володимира Зеленського в 2019 році задля вшанування героїв, загиблих під час Іловайської трагедії. Воїни віддали свої життя у боротьбі за територіальну цілісність та незалежність України.

Саме на ці серпневі дні 2014 року припав пік Іловайської трагедії, коли в результаті протистояння російським військам українські збройні підрозділи потрапили у вороже оточення.

18 серпня, у ході запеклих боїв, українські сили, що значною частиною складалися з добровольчих батальйонів, увійшли в Іловайськ. Вони змогли взяти під свій контроль частину міста.

У ніч з 23 на 24 серпня 2014 року відбулось наймасштабніше пряме вторгнення збройних сил країни-агресора на територію України. У плани Москви не входило здавати важливий стратегічний пункт, тому вона кинула проти українців свої регулярні війська. На момент вторгнення сили ЗС РФ складалися з дев’яти батальйонно-тактичних груп: 3500 осіб особового складу, до 60 танків, до 320 БМД (БМП), до 60 гармат, до 45 мінометів та 5 протитанкових ракетних комплексів.

Вже 24-25 серпня батальйони МВС України «Дніпро-1», «Миротворець», «Світязь», «Херсон», «Івано-Франківськ», Нацгвардії «Донбас» і сили сектору «Б» потрапили в оточення ворога.

28 серпня становище наших військових стало критичним. Між керівництвом АТО та Генштабом ЗС РФ відбулися переговори щодо надання гарантій безпечних гуманітарних коридорів для виходу з оточення українських військових за узгодженими маршрутами.

Граючи роль миротворця, президент Росії Володимир Путін, 29 серпня запропонував підконтрольним Росії незаконним збройним формуванням відкрити для українських військових гуманітарний коридор, яким би вони могли вийти з оточення. Насправді путінський «зелений коридор» став для наших військових справжньою дорогою смерті.

29 серпня о 8:15 українські військові організованими колонами почали рух із міста за попередньо домовленими з російською стороною маршрутами. Спершу українські колони безперешкодно рухалися повз російські укріплені позиції, проте через деякий час російські війська відкрили вогонь, розстрілявши колони на марші.

За офіційними даними, під час Іловайської операції і подальшого розстрілу в так званому «зеленому коридорі» 366 українських воїнів загинули, 429 – отримали поранення різного ступеню тяжкості, 300 – потрапили у полон.

Метою дня є нагадування громадянам країни про подвиг загиблих воїнів.

У День пам’яті захисників по всій країні приспускають Державні Прапори на будівлях органів влади, державних підприємств, установ і організацій, обмежуються трансляції розважальних радіо- і телепрограм, відбуваються меморіальні заходи, тематичні книжкові й фотовиставки, кінопокази, концерти-реквієми тощо.

Програма заходів цього дня реалізується за участю вищих посадових осіб держави, військовослужбовців та членів родин загиблих воїнів, а також представників Збройних Сил України. На церемоніях оголошуються імена військових, що загинули, захищаючи Батьківщину від російської агресії з 2014 року.

Символом дати виступає квітка соняшника, адже у дні Іловайської трагедії саме вона рясніла на полях.

Україна вшановує полеглих воїнів також загальнонаціональною хвилиною мовчання.

 

Топ-12 університетів України: куди вступати у 2022-му

 

Телеведучий та громадський діяч Олександр Педан та його проєкт JuniorZ зробили огляд 12 найкращих університетів. Освітній тревел «УніверCheck» розкриває особливості кожного. То куди вступати у 2022 році? Вгадайте університет за описом та прийміть зважене рішення. 

 

 

1. Старовинні меблі, роботи та електробайки

Цей український університет — найстаріший технічний заклад вищої освіти Східної Європи, що має міжнародне визнання та загально впізнаваний бренд. Упродовж останніх 10 років за підсумками міжнародних та національних рейтингів — у п’ятірці найкращих українських університетів. Для абітурієнтів тут величезний вибір спеціальностей: 61 бакалаврська та 59 магістерських. Найпопулярніші: інженерія програмного забезпечення, комп’ютерні науки, кібербезпека.

Головний корпус (загалом тут аж 40 навчально-наукових та ще два спортивних) вражає витонченим інтер’єром за аналогом Віденського університету. Кажуть, саме у цьому корпусі читала лекцію Марія Склодовська-Кюрі — дворазова нобелівська лауреатка в галузі фізики й хімії, перший почесний доктор. А нещодавно  викладачі цього ВЗО брали участь у розробці  Великого адронного колайдеру!

Актова зала відома загадковими картинами за ескізами польського художника Яна Матейка, на яких біблійські мотиви поєднуються з науковими винаходами. У колишній студентській читальній залі збереглися унікальні автентичні меблі. Студенти — майбутні реставратори разом із викладачами самостійно відновили бібліотеку та актову залу два роки тому. Астрономічна обсерваторія, якій майже півтора століття, теж візитівка цього вишу. Втім, поруч зі старовиною — футуризм: 30 наукових центрів та лабораторій, науковий парк SID CITY. А в інноваційно-креативному просторі Tech StartUp School можна познайомитися з головоломними розробками студентів-підприємців. Скажімо, роботи-бармени, які здатні готувати коктейлі та інші напої. Або EleoBike — набір для самостійного переобладнання простого велосипеда в електричний за 5 хвилин.

Відповідь: «Львівська політехніка»

 

 

2. Кіберспорт та клініка доктора Хауса

1. В університеті, який торік відсвяткував сторіччя, усі — в масках та білих халатах. Адже навчають тут майбутніх медиків та й викладають лікарі-практики, серед яких 8 лауреатів Держпремії України, 12 заслужених лікарів України.

Сам виш з його семи корпусами нагадує сучасний медичний центр на кшталт клініки доктора Хауса. Класна інфраструктура, круті аудиторії, сучасне обладнання. Проводити операції та лікувати зуби тут вчать за найновішими технологіями.

Хоча готують тут лікарів різних напрямків, фармацевтів, медсестер, парамедиків, найбільшої слави здобула підготовка дантистів. Університет став авторитетним науковим центром стоматологічної освіти в Україні. І не лише: за фаховими знаннями приїжджає молодь з більш ніж 50 країн. Він неодноразово нагороджувався гран-прі, золотими медалями та дипломами, званнями «Лідер вищої освіти України», «Лідер науково-технічної діяльності» та «Лідер міжнародної діяльності».

Вважаєте, що майбутні лікарі мусять бути дуже серйозними? Але відпочивати студенти також вміють: у виші є змагання з кіберспорту, клуб «Мафія», «Що? Де? Коли?». Часу вистачає і на навчання, і навіть на роботу: з третього-четвертого курсу хлопці та дівчата вже підпрацьовують у лікарнях.

Відповідь: Полтавський державний медичний університет

 

 

3. Ракети та потаємні кімнати

Цей університет закінчили письменники Олесь Гончар та Павло Загребельний, другий Президент України Леонід Кучма. А ще випускники ставали аспірантами Оксфорду (Великобританія), Університету Джефферсона (США). Нині виш входить у ТОП-10 найкращих університетів України (The SCImago Institutions Rankings 2021 (SIR) та визнаний найкращим у галузях «Бізнес, менеджмент та бухгалтерський облік», «Економіка та фінанси», «Суспільні науки».

Колись його відкриття чекали 134 роки! Саме стільки часу пройшло від проєкту до реалізації. І лише гетьман Павло Скоропадський у 1918 році дає добро на його створення. На першому університетському балі виступала кінозірка того часу Віра Холодна.

Головний корпус вишу студенти прозвали «скельцем»: здається, весь він вкритий темно-синім склом. Його там на 4 тис.кв. метрів! З даху гігантської висотки відкривається дивовижний краєвид. А ось старовинні корпуси, хоч вони давно оновлені, породжують студентські легенди про потаємні кімнати.

У Інжиніринговій школі Noosphere запускають стартапи: від мобільного застосунку до суборбітальної студентської ракети легкого класу.

Вибір спеціальностей величезний: аж 66 на бакалавраті та 56 на магістратурі, серед яких такі сучасні як авіоніка, клінічна лабораторна діагностика, китайська та японська мови (і ще 12 інших мов). Лише тут готують фахівців повного циклу для аерокосмічної галузі України, а просто на заняттях збирають діючі моделі реальних ракет. 360 українських та закордонних ІТ-компаній чекають на випускників саме цього університету.

Відповідь: Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

 

 

4. Інкунабули та космічні дослідження

Знаєте, що таке інкунабули? Це перші друковані книги, що побачили світ до 1500 року. Вони надзвичайно рідкісні. Але 32 таких скарби зберігається в науковій бібліотеці цього університету, де загалом понад 1 мільйон 700 тисяч документів. А ще тут три неабияких музеї. Зокрема, зоологічний музей має найкращу в Центральній Європі колекцію хижих птахів та сов. Ще одна ознака вишу — унікальна Лабораторія космічних досліджень. Її історія сягає самого початку космічної ери — 1957 року, коли звідси велося спостереження за польотом першого штучного супутника Землі. До слова, лабораторія — одна з трьох станцій оптичних спостережень за штучними супутниками Землі!

Університет має понад сотні закордонних партнерів з 25 країн світу та відомий академічною мобільністю: хлопці та дівчата, які тут навчаються, отримують також досвід студентства в європейських вишах. Вони проходять семестрове безкоштовне навчання за програмою «Erasmus+» у 11 університетах Італії, Хорватії, Чехії, Словаччини, Польщі, Румунії й Литви. Чимало студентів отримує подвійні дипломи — український та іншої європейської країни.

Найпопулярніші спеціальності: право, медицина, інформаційні технології. А майбутні археологи разом із викладачами та науковцями стали першовідкривачами стоянки первісної людини епохи палеоліту поблизу селища Королево, яка є пам’яткою європейського значення.

Відповідь: Ужгородський національний університет

 

 

5. «Нове IT», амфітеатр та авокадо

У користуванні університету — квітники, поля науково-дослідного господарства «Агрономічне», Ботанічний сад на 70 га, зимовий сад, де росте авокадо, банани, цитруси. Перед головним корпусом — амфітеатр просто неба.

У Центрі розвитку інноваційних технологій матеріалізують різноманітні ідеї молоді, навіть роблять справжніх поливальних дронів. Чотири роки тому вібромлин студентів цього університету виборов перемогу на міжнародному конкурсі у Данії .

24 спеціальності так чи інакше пов’язані з природою: агрономія та лісівництво, технології виробництва і перероблення продукції тваринництва та ветеринарії, інженерно-технологічний. До слова, студенти вважають більшість із них конкурентоспроможними, високооплачуваними та взагалі спеціальностями майбутнього, «новим IT». Адже рослини здатні давати їжу, ліки, одяг та багато інших речей, які ми тим більше цінуємо, чим менше залишається ресурсів на планеті. Агросектор — перспективний напрямок для професійної реалізації. Майбутні екологи взагалі переконані: їхня місія — рятувати світ від таких речей, як глобальне потепління. Агрокомпанії часто розбирають студентів вже на останніх курсах.

Відповідь: Вінницький національний аграрний університет

 

 

6. Давні традиції онлайн та дитсадок

Топовий університет дослідницького типу, в якому пропонують 55 спеціальностей. Найпопулярніші з них: комп’ютерні науки, журналістика та право. А ось іноземні студенти (а їх до війни було 2 тисячі з 50 країн світу) найчастіше обирають медицину, яку викладають англійською. Випускники працюють як у найбільших українських компаніях, так і в відомих закордонних — Google, Amazon.

У виші європейська система вибору предметів: можна обрати не лише за спеціальністю, а й за іншими темами. І взагалі він відомий прогресивними освітніми технологіями. Наприклад, тут давні традиції онлайн-занять, є власна освітня платформа Mix, вебінар-студія. У Лабораторії VR та AR у VR-окулярах студенти відтворюють певні реальні ситуації та опановують практичні навички. Наприклад, аварія на установці, що очищує природний газ: слід встигнути відремонтувати все до вибуху.

А ще це університет підприємницького типу, тобто активно заробляє платними послугами. У 2020-му було укладено тисячу угод на виконання послуг. Скажімо, на 2 млрд доларів із Китаєм — кафедра моделювання складних систем та прикладної математики займається цим проєктом. Така активність забезпечує якісну матеріальну базу.

Недарма він став кращим серед університетів України — у рейтингу THE World University Ranking. А у 2020 році посів друге місце у Всесвітньому рейтингу UI GreenMetric, який оцінює екологічність інфраструктури вишу. Та тут є навіть Центр підтримки сім’ї, такий собі дитсадок, де дбають про дітей студентів та співробітників університету, доки батьки навчаються чи працюють!

Відповідь: Сумський державний університет

 

 

7. Юридична клініка та поліграфи

Єдиний виш в Україні, де з першого курсу студенти обирають мову викладання: англійську, німецьку чи французьку. А ще його унікальна особливість — Центр тестування на поліграфі, що обладнаний сучасними «детекторами брехні». Є навіть апаратура тієї ж компанії, чиї поліграфи використовуються Пентагоном США. У Центрі спеціальної бойової підготовки та у стрілецькому тирі студенти відточують майстерність володіння зброєю. Унікальний Музей вогнепальної та холодної зброї — ще одне надбання університету. Для якої спеціальності все це потрібно? Звісно, більшість тих, хто тут навчається, — майбутні правоохоронці.

Найбільша в Україні сучасна наукова бібліотека налічує понад мільйон найменувань та має електронний доступ до літератури бібліотек будь-якої точки світу. Особлива гордість —  зібрання усіх рішень Європейського суду з прав людини. Перлина університету — Музей рідкісної книги, де зберігається понад 15 тисяч книг та документів з права, починаючи з XVII століття. IT-центр, Центр кібербезпеки та інформаційних технологій  також є.

До війни щороку дві тисячі студентів їздили на навчання чи стажування у провідні університети Європи та США.

Практикуватися вже з першого курсу можна в одній з найперших та найкращій в Україні Юридичній клініці, якій вже 25 років. За цей час безоплатну юридичну допомогу отримали понад двісті тисяч людей. Студенти консультують, готують процесуальні документи та представляють інтереси заявників в органах державної влади.

Відповідь: Національний університет «Одеська юридична академія»

 

 

8. «Український Гоґвартс» та спеціальність «про TikTok»

Один із найстаріших і найвідоміших класичних університетів Східної Європи, найкращий університет України за версією світового рейтингу QS. А 14 його факультетів  — серед найкращих в Україні за версією журналу «Forbes Україна». І ще до війни тут був найбільший контингент іноземних студентів у країні: понад 4 тис. з 68 країн світу.

Університет має 105 бакалаврських і 112 магістерських освітніх програм і,з таких напрямків як біомедична електроніка, астрономія, філософія. Є такі унікальні, як «Цифровий соціум» — її не вивчають в жодному іншому українському виші та й з’явилася вона лише торік. Йдеться про дослідження TikTok, Instagram та інші соціальні мережі.

За те, що він розміняв третє сторіччя, а у його чотирьох багатоповерхових корпусах легко заплутатися, студенти прозвали виш «Українським Гоґвартсом». Хол головного корпусу нагадує зимовий сад. До війни працювали лабораторія «Ландау центр» (на честь Нобелівського лауреата, діяльність якого пов’язана з вишем), Центр сучасного мистецтва «ЄрміловЦентр», музей археології. 

Нині будівлі постраждали через збройну агресію рф. Але університет працює дистанційно та має девіз: «Освіта попри війну».

Відповідь: Харківський національний університет ім. Каразіна

 

 

9. Маленькі доменні печі та генератор повітря

Університет випускає найкращі кадри в сферах металургії та енергетики. Тут мають 216 бакалаврських та магістерських програм. Наприклад, теплоенергетика, інженерія, транспортні технології, організація міжнародних перевезень та логістика. Півсотні директорів найбільших машинобудівних та металургійних підприємств — випускники цього університету.

У навчанні студентів до війни було дуже багато практики. На лабораторних роботах займалися зварюванням, працювали на діючих зменшених моделях доменних печей, виготовляли роботів у Лабораторії робототехніки та мікроелектроніки, що створена на грант USAID. Завдяки ще одному проєкту USAID Лабораторія альтернативної енергетики не лише дає змогу студентам вивчити, як працює генератор, що передає штучний вітер. Електроенергію від нього ще й подають до внутрішньої електромережі вишу: за півроку зекономили 8 тис. грн.

Війна завдала чималої шкоди університету. Під час бомбардувань зруйновано навчальний корпус, кімнату відпочинку Emotion zone. Виш переїхав до Дніпра та зараз дистанційно працює на базі Дніпровської політехніки. 

Відповідь: Приазовський державний технічний університет з Маріуполя.

 

 

10. Штучний інтелект, вежа, парк

Назва цього університету стала брендом, ще до присвоєння цього статусу, тож у його назві залишили і слово «інститут». Найкращий технічний ЗВО в Україні, стабільно входить до ТОП-3 провідних університетів України. А ще тут топовий рівень IT-освіти.

Прекрасний парк, площею 15 га та дендропарк на території університету — візитівка університету. 31 навчальний корпус, 20 гуртожитків, найбільша в Україні студентська науково-технічна бібліотека — майже все це в одному кампусі. А головний корпус, будівля 19 ст. нагадує замок. Зусиллями студентів-реставраторів та викладачів тут відновили вежу, яка стала артпростором та оглядовим майданчиком.

Візитівка – значні масштаби. Велика зелена територія, великі аудиторії — у фізичній вміщується 350 студентів, тут 387 кв. м площі та 13,4 м висоти! В аудиторії — інтерактивні екрани, потужні комп’ютери та інше обладнання для відеоконференцій та телемостів. Завдяки цьому заняття можна проводити за участю викладачів зі Словаччини, Великобританії, Франції.

Про якість освіти говорить прислів’я «Вибач Гарвард, я обрав… (назва університету)». А обирали його для навчання та роботи геніальні науковці Дмитро Менделєєв та Борис Патон, фотограф Соня Плакидюк, музикант Олег Скрипка.

Виш є піонером в Україні дуальної освіти, при якій навчання у закладі освіти поєднується з навчанням на робочих місцях на підприємствах та установах. Окрім того, великі компанії, які хочуть взяти випускників цього ЗВО, створюють тут лабораторії, надають обладнання, щоб студенти вчилися працювати з тією самою технікою, яку зустрінуть на роботі. У стендовій лабораторній залі Інституту аерокосмічних технологій мають справи з моделями «безпілотників» та елементами реальних літальних апаратів.

Стартапи — тут звична справа для студентів. Зокрема, Wantent: штучний інтелект, що досліджує реакції глядачів на фільми та відеоролики.

ВідповідьКПІ ім. Ігоря Сікорського

 

 

 

11. Кольоровий квадрат та заняття у VR-окулярах

Головний корпус – легко впізнаваний: монументальний замкнений квадрат, колони, ще й червоного кольору. За однією з версій, він мав бути майже помаранчевим — охряний, але наплутали з технологією. Доки наважилися перефарбувати, будівля вже стала популярною саме у такому вигляді.

Спеціальностей тут пропонують найбільше в Україні — 79 на бакалавраті та 73 на магістратурі. Для вступу сюди потрібен дуже високий прохідний бал. Проте й навчають по-сучасному: наприклад, майбутні медики займаються із застосуванням технології VR та AR. А в умовах воєнного стану університетський Центр радіаційної безпеки – єдиний, який дистанційно підвищує кваліфікацію спеціалістів на цю тему. Загалом підрозділи тут такі великі та різноманітні, що кожен — як окремий виш зі своїми традиціями, атмосферою, плюсами та мінусами.

Має три різні локації, де розташовані не лише 16 навчальних корпусів, а й коворкінг «Лунотека», наукова бібліотека ім. Максимовича, видавничо-поліграфічний центр, музеї, спорткомплекс, Ботанічний сад. Тут є навіть власна Психологічна служба. А ще Астрономічна обсерваторія — з її допомогою науковці університету відкрили «сонячний вітер».

Відповідь: Київський національний університет імені Тараса Шевченка

 

 

 

12. Власне тестування та камерна атмосфера

Перший православний виш у Східній Європі, який у минулому найбільше розквіт за Гетьманщини. Його закрили у 1817 році, а відродили у 1992-му. До слова, розпорядження про повернення до життя цього університету прийняли менше ніж за місяць після проголошення Незалежності України. І нині цей університет — вже частина світової науки.

І з того ж часу, задовго до ЗНО, почали відбирати абітурієнтів за власною системою незалежного тестування. Тести перевіряли автоматизовано, публічно. Донині існує добровільне внутрішнє тестування, у тому числі з історії самого вишу. Від нього залежить не вступ, а право користуватися додатковими освітніми послугами. Робочими мовами в університеті є українська та англійська. З моменту відновлення цього закладу вищої освіти він асоціювався з прозорістю та академічною доброчесністю. А студентів сприймали як інтелектуальну еліту України, яка вміє незалежно та критично мислити.

Тут діють 24 бакалаврські та 27 магістерських програм, а ще відома бізнес-школа. Університет пропонує студентам аж 3027 курсів на вибір! Для них працюють сім підбібліотек у Науковій бібліотеці, інформаційний, видавничо-поліграфічний та культурно-мистецький центри. Для тих, хто займається дослідницькою діяльністю, — понад 50 грантів та стипендій.

Кожен п’ятий студент бере участь у міжнародних проєктах, літніх школах, конференціях. Заклад співпрацює з університетами 35 країн світу.

Усі 11 корпусів цього університету знаходяться на Подолі — історичному центрі Києва. Вони зібрані аж у два студентських містечка. Та попри розмах та славу університету, студентів тут завжди небагато — до п’яти тисяч. «Фрешами», тобто першокурсниками, опікуються бадді (від англ. buddy, приятель), — студенти-наставники, головне завдання яких — підтримка. Викладачі ставляться до студентів як до колег. Усе це створює теплу, камерну атмосферу.

Відповідь: Національний університет «Києво-Могилянська академія»

 

 

 

День Незалежності України

 

День Незалежності України


Шановні вчителі, батьки, учні!
Сердечно вітаємо вас із визначним національним святом – Днем Незалежності України!
Чергову річницю незалежності ми зустрічаємо в умовах війни. Новини про ворожі обстріли, постійні сигнали повітряної тривоги затьмарюють це свято. Проте ми знаємо, що боремося за гідну справу, кожен на своєму фронті захищає рідну землю.
Майбутнє України, примноження її здобутків, зміцнення державності залежить від кожного з нас, нашої націленості на боротьбу, патріотизм та наполегливої праці. Нас не зламає жоден ворог, бо наша сила – у нашій єдності!
У цей день бажаємо усім нам витримки, наснаги, невичерпної енергії і оптимізму. Від усієї душі бажаємо вам міцного здоров'я, щастя, добра, достатку, миру, наполегливості і перемоги, подальших успіхів у всіх справах і починаннях.
Адміністрація ліцею
 

День Державного прапора України

 

День Державного прапора України

 

23 серпня всі громадяни нашої країни відзначають День державного прапора. Наступного дня зустрічають ще одне важливе свято - День Незалежності 2022.

Саме ж свято є відносно новим і було засноване указом другого президента України Леоніда Кучми "Про День Державного Прапора України" від 23 серпня 2004 року. Встановлене воно з метою виховання поваги громадян до державних символів України.

Синьо-жовтий стяг: символічне значення кольорів

Державний прапор України затверджений Верховною Радою 28 січня 1992 року. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього (вгорі) і жовтого (внизу) кольорів, зі співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Згідно з найбільш популярним тлумаченням колірної гами прапора, синя його смуга символізує ясне небо, а жовта – золоті пшеничні ниви.

Дехто ж стверджує, що насправді барви нашого прапора здавна символізують дві головні стихії природи – воду і вогонь. Водночас, з релігійного погляду, жовтий (золотий) колір – уособлює Творця і взагалі Вищу духовність, а синій – усе земне.

Історія державного прапора

Перша історична згадка про поєднання синього та жовтого елементів в офіційній символіці датується 1256 роком – днем заснування Львова. Герб цього міста, зокрема, прикрасив золотий лев на синьому тлі.

Золотий і синій кольори з XIV ст. офіційно використовувалися в гербі Руського королівства. Також ці барви є і на гербах місцевої знаті, князів, шляхтичів.

Поєднання символічних для країни кольорів знаходимо і в добу козацтва, особливо починаючи з XVIII ст. Часто у запорожців були сині стяги, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків.

Листівка, випущена в м. Броди у 1902 р. / фото: istpravda.com.ua

Поєднання синього і жовтого кольорів остаточно оформилося як єдинонаціональне на початку XX ст.

Так, перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора відбулося 22 березня 1918 року. Тоді Центральна Рада ухвалила закон, затвердивши поєднання жовтого і блакитного як стяг Української Народної Республіки.

Примітно, що досі точаться дискусії довкола того, яким чином розташовувалися кольори на прапорі УНР: блакитний вгорі та жовтий унизу, чи навпаки – із жовтим угорі. Науковці сходяться на тому, що не існує документів, якими в УНР затверджувався б саме "жовто-блакитний" порядок смуг. Тому цілком можливо, що використовувалися обидва варіанти стяга.

Чому український прапор пропонують перевернути

Правильна назва Державного прапора України – синьо-жовтий. Його кольори розташовані в такому порядку: вгорі – синій, унизу – жовтий.

Водночас не всім до вподоби така послідовність розміщення кольорів, тому смуги державного стяга пропонують поміняти місцями. Цю ідею часто аргументують фен-шуєм та українською історією.

Прибічники ідеї "перевертання" прапора, зокрема, заявляють, що такий порядок кольорів – чи не основна причина нещасть України. Тому, за їхнім твердженням, для розквіту України треба лише "перевернути" прапор.

Стосовно ж "історичного" аргументу, то, дійсно, порядок смуг на прапорі тривалий час був невизначеним, тому використовували обидва варіанти. Проте, починаючи з 1848 року, поступово став переважати синьо-жовтий варіант, котрий, зрештою, й закріпили у XX ст.

sa.dn.ua


 

Готуємось до 2022/2023 навчального року

Орієнтовна структура 2022/2023 навчального року

І семестр - 01.09 - 23.12.2022

осінні канікули: 24.10 - 30.10.2022

зимові канікули: 24.12.2022 - 15.01.2023

ІІ семестр - 16.01.2023 - 31.05.2023

весняні канікули: 25.03 - 02.04.2023.

 

 

НАКАЗИ МОН УКРАЇНИ

 

 

ЛИСТИ МОН УКРАЇНИ

Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році (Лист МОН №1/9530-22 від 19.08.2022 року)

Лист МОН від 17.08.2022 року № 1/9445-22 "Про проведення першого уроку в 2022/2023 навчальному році у закладах загальної середньої освіти"

Лист МОН від 10.08.2022 року № 1/9105-22 "Щодо організації виховного процесу в закладах освіти у 2022/2023 н. р."

Лист МОН від 02.08.2022 року №1/8794-22 "Щодо діяльності психологічної служби у системі освіти в 2022/2023 ​навчальному році"

 

Чим Україна славиться на весь світ: 31 здобуток українців

 

24 серпня – наш День Незалежності, за яку ми боремося століттями. «Освіторія» публікує лише невеликий список безцінних багатств нашої країни – 31. Як і виповнилось незалежних років нашій неньці. Кожен здобуток – важлива частина пазлу нашої безсумнівної перемоги над російським злом. Усі українські багатства захопливо описані в книзі «Ці дивовижні українці».

 

Українська земля

 

Земля – центр українського Всесвіту. Вона – альфа й омега, вона – велична арена, на якій українець то розкидає, то збирає каміння своїх сумнівів, зрад і перемог. Земля – найбільша цінність, адже вона годує, оберігає та просто тішить око. Тут і гірські хребти Карпат і Криму, і сонячно-блакитні моря, і таємничі ліси Полісся, і загадкові терикони Донбасу, і одна з найбільших у Європі пустель. Тож не дивно, що земля ця була здавна ласим шматком, який спокушав не одне плем’я, народ чи диктатора.

Так, земля – найцінніше, що мають українці, на яких загарбання, Голодомор і колективізація лишили неабиякий відбиток. Тому питання межі – де закінчується моя земля та починається сусідська – принципове та безапеляційне.

А ще українська земля, як велике перехрестя з вічно зламаним світлофором – вимагає вмілих регулювальників і народжує все нових українців, із яких народ обере достойних.

 

Українська мова як мова життя

 

На четвертому десятку незалежності для мільйонів українців стало зрозуміло: мова, якою говориш – не забаганка, а життєво необхідний вибір. І не між українською та російською, а між життям свого народу та його смертю.

Іноземці, вперше чуючи нашу мову, запевняють, що вона м’яка, жіноча за звучанням, ритмічна, мелодійна й дуже пристрасна, ніби створена для кохання. І звичайно ж для пісні. Та й узагалі, мова народу відображає його світогляд: те, як ми формулюємо речення, впливає на те, як формулюються наші думки. А вони творять реальність. І тоді стає абсолютно зрозумілим всесвіт, що його формує українська мова. Тут панує ніжність, втілена у словах «тішитися», «тендітний», «пуцьвіріньок», «духмяний»; екзотичність, яку нам подають разом із філіжанкою запашної кави – як же це люксично! І звичайно ж гумор – найкращі українські ліки від будь-яких турбот.

В українській мові наші пращури закодували суть світогляду, що докорінно відрізняється від сусідського. Тут «дружина» – це друг і партнерка, «перемога» – від слова «могти» і жодної «біди» в корені, а «лікарня» – місце, де лікують хвороби, а не живе біль.

 

Жага до свободи

 

В українському повітрі молекула кисню тісно зв’язана з молекулою свободи. Ось чому забрати в українця свободу – те саме, що забрати життя, перекривши кисень. Ось чому українець, мов дикий рисак, намагається скинути з себе кожного, хто хоче накинути на нього вуздечку. Так, загарбникам із українцями важко, бо ми не раби. Ми ніколи не мали царя ані в голові, ані на престолі. А тому щоразу, коли майже бездонна чаша українського терпіння переповнюється, Україна вибухає революціями. І попри те, що історія наша налічує тисячі років, революції ці завжди за Свободу.

 

 

Люди України

Багатство нашої країни – її люди. Українці – працелюбні, волелюбні, адаптивні, відчайдушні, гостинні й великодушні, а ще активні та великі оптимісти. Це люди-герої: воїни, волонтери, медики, вчителі і кожен, хто наближує нашу перемогу.

 

 

Наші традиції

Український рік наповнений надзвичайними подіями та святами. На Івана Купала ми стрибаємо через багаття й шукаємо квітку папороті, на Вечорницях у нас справжнє шоу, а наш Вертеп – мальовниче театральне дійство. А Великдень і Різдво збирають всю велику українську родину за столом.

 

 

Наші пращури

Коли довкола України ще бігали напівдикі племена, скіфи вже обносили понад 30-кілометровими мурами свої міста. Від них слов’яни успадкували посуд, білі штани й сорочки, гостроверхі шапки, що колись стануть козацькими, перначі, топірці й навіть гривні. Козаки ж вважали себе нащадками не лише слов’ян, а й войовничих сарматів.

Від наших пращурів ми успадкували свою мову, традиції, ремесла, культуру, характер. За однією з версій, «слов’яни» – це люди, «які говорять словами». Можливо, саме тому українці ніколи не починають конфлікти, здавна володіючи більш цивілізованою та культурною зброєю.

 

 

Гідність

Діти – наша цінність і майбутнє. Тому коли силовики побили студентів, які мирно вийшли на Майдан після того, як президент Янукович не підписав договір про євроінтеграцію, гнівом вибухнули мільйони українців. Могутня народна стихія показала, що її гідність не можна ігнорувати.

 

 

Дивовижна українська культура

Українцям дуже пощастило з культурною спадщиною. У нашій культурі зашито одну з основних рис – волелюбність. Свободу оспівували, за нею тужили. Відтак щоразу, коли українцям давали дихнути, наша культура вибухала багатством проявів і талантів. Часи козаччини подарували міцну освітню традицію, 20 роки минулого століття відкрили світові Україну в її надсучасному авангардистському світлі. Відлига дала бунтівних дисидентів – номінантів на Нобелівські премії з літератури. З набуттям незалежності Україна все нарощувала оберти свого духовного зростання: з’явилось кількасот видавництв, стартували зйомки кіно із зірками світового масштабу, а українські хіти лідирують у світових музичних чартах.

 

 

Українські винаходи

Щодня у скромних будівлях, де давно не робили ремонти, працюють українські науковці натхненно шукають точку опори, щоб перевернути світ і змінити його на краще. І їм це вдається! Українські вчені подарували людству стрептоміцин – перший антибіотик, який ефективно боровся з туберкульозом. Завдяки Михайлові Кравчуку ми отримали перший електронний комп’ютер. Завдяки Миколі Амосову розроблені штучні клапани серця. Іван Пулюй створив ту саму «лампу Пулюя», що стала попередницею відомого на весь світ відкриття німецького вченого Вільгельма Рентгена. Загалом вихідці з України здобули дві Нобелівські премії з фізіології та медицини, одну з хімії та одну з фізики.

 

 

Літературна валюта

Українці так шанують своїх письменників, що їхні вірші цитують навіть на грошах. Тут уся «свята трійця» української літератури: Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка. А зараз Україна спостерігає за розквітом творчості поетів і письменників, наших із вами сучасників: Ліни Костенко, Оксани Забужко, Юрія Андруховича, Сергія Жадана.

 

 

Українські майстри пензля

Перераховувати наших художників і художниць, які розкривали Україну в найяскравіших проявах, можна годинами: Айвазовський, Рєпін, Куїнджі, Башкірцева, Малевич, бойчукісти, Нарбут, Білокур, Яблонська, Марчук, Криволап, Ройтбурд… Змилуйтеся, продовжіть список!

 

 

Професійний театр

Наприкінці XIX століття українці таки домоглися дозволу ставити п’єси рідною мовою. Так з’явився Театр корифеїв, зіркову алею якого прикрашають прізвища Саксаганського, Заньковецької, Садовського, Карпенка-Карого та Марка Кропивницького. Останній і заснував театр у місті, що тепер носить прізвище славетного корифея.

 

 

Вишиванка

Один із найяскравіших проявів українців, у якому вишивка не прикраса, а поєднання символів, що кодують на добру долю. Найкращий кодувальник – хрестик, що розтинає негативну енергію та не пускає її до тіла власника.

 

 

Пісня

Психотерапевтичний спосіб українців звільнитися від емоцій, що вирують всередині. Негаразди – співаємо, сповнені надій. Війна – співаємо «А ми тую червону калину підіймемо…», а як переможемо – співатимемо так, що почує увесь світ. 

 

 

Українська казка

В ній зашифроване не казкове, а справжнісіньке гендерне рівноправ’я. Героїні-дівчата рятують сім’ї, підкорюють стихії та відганяють від хлопців всіляку нечисть.

 

 

Наші городи

Україна – найбільша країна Європи, 70% якої займають сільськогосподарські угіддя. Тому періоди життя українця діляться не на дитинство, зрілість і старість. А на час, коли він садить картоплю під наглядом батьків, не садить картоплю, «бо вже городський», і запрошує садити картоплю вже своїх дітей і онуків:)

 

 

Тризуб

Ще з часів Володимира Великого цей символ позначав княжу власність. Українці пронесли його крізь віки, і сьогодні, придивившись, усі можуть прочитати в ньому таке жадане й важливе для кожного слово «ВОЛЯ».

 

 

Всюдисуще земне око

Кожен куточок української землі живий і має свого охоронця: Водяника у воді, Лісовика в лісі, Болотяника на болотах. Тому після вилазки на шашлики варто прибирати за собою. Земля всюди має своїх агентів!

 

 

Калина

З неї в праслав’янській міфології починалося народження світу. Ягоди калини стали зірками, місяцем і сонцем і дали життя всьому на Землі. Тож кущ калини у дворі – символ Всесвіту й життя, а ще – українського кохання, до біса гіркого, але ж якого гарного!

 

 

Оспіваний Кобзарем Дніпро

Наш Дніпро – третя за площею басейну європейська річка – здавна виконував дипломатичну функцію, поєднуючи світи: варягів із греками, слов’янські племена – у Київську Русь і українців – від Донбасу до Закарпаття.

 

 

Десятинна церква

Збудована 966 року на десятину княжої казни, була першим кам’яним християнським храмом столиці. Саме тут поховали Володимира Великого та його дружину Анну. Сама ж церква не раз ставала прихистком від ворожих навал. Жертвуючи своїми стінами, вона зберегла найголовніше – українців та їхню історію.

 

 

Пересопницьке Євангеліє

Це найбільша друкована святиня українців. На ньому складають присягу президенти і вже на інавгурації можуть відчути, що наступні 5 років життя будуть нелегкими: вага книги понад 9 кг!

 

 

Лялька-мотанка

Це не іграшка, а потужний оберіг, якому понад 5000 років. Лялька-мотанка оберігає немовлят, баба-берегиня захищає домашній достаток, а наречена приманює коханого. Лялька не має обличчя, щоб не вселилася душа іншої людини. Бо кому в сім’ї потрібен зайвий, та ще й потойбічний рот?

 

 

Гопак

Українська відповідь капоейрі. Виник разом із появою козацтва, яке у віртуозних присядках і карколомних стрибках, що супроводжувалися запальним «Гоп!», закодувало справжнє бойове мистецтво. Тож кажи «Гоп!» тільки тоді, як ворога перескочиш!

 

 

Вінок

Усе, що дарує українська земля, має потужну силу, тому вінок із квітів і трав – потужний оберіг. А ще – один із перших месенджерів, адже різна комбінація квітів формулювала повідомлення: «Заздріть, мене засватали!», «Вибач, я кохаю іншого» та «Цей пішов до іншої. Розгляну ваші пропозиції».

 

 

Рушник

Як жодна людина не виходить з дому без смартфона, так жоден українець не стає на життєвих шлях без рушника. Це невід’ємний хендмейд-атрибут народження, прийому гостей хлібом-сіллю, виряджання в дорогу та весілля. Хто першим із молодят стане на рушник, той і матиме доступ до подарованих конвертів.

 

 

 

 

 

 

Гривня

За часів Київської Русі золоті та срібні зливки, якими купці розраховувалися за товар, називалися гривнями. За 1 гривню можна було купити 10 коней! Для дрібних оплат гривню рубали на частинки, так з’явилися рублі – обрубки гривні.

 

 

 

 

 

 

Писанка

Розписане воском яйце – прадавній символ відродження життя, який ідеально поєднався з концепцією воскресіння Христа. А канадців він надихнув на створення пам’ятника українській писанці, для якого використали новітні технології в галузях математики, техніки та архітектури.

 

 

 

 

 
 

60 років від дня народження Юрія Романовича Іздрика

Іздрик Юрій Романович

Юрій Романович Іздрик — український прозаїк, поет, культуролог, автор концептуального журнального проекту "Четвер" — народився 16 серпня 1962 року в Калуші (Івано-Франківська область).

Батько Роман Андрійович молоді роки провів у селищі Грем'ячинськ Пермської області, куди вони (шестеро дітей) були заслані з матір'ю, а їхній батько отець Андрій Іздрик перебував в ув'язненні у сталінських концтаборах.

Юрій Іздрик у школі вчився на відмінно, любив математику, грав у шкільному ансамблі. Тоді ж почав цікавитися літературою: читав Всеволода Нестайка, Степана Руданського, О. Купріна. У 14 років написав перші вірші, щоправда російською мовою. Особливу роль у літературній творчості митця відіграв чотиритомник Хемінгуея, котрий став "першим підручником справжньої української літературної мови" і дав зрозуміти, "що всі речі, всі емоції, всі переживання, все взагалі можна передати своєю рідною мовою". Ю. Іздрик також закінчив музичну школу по класу віолончелі та фортепіано, самотужки опанував гру на гітарі та мандоліні. По закінченні школи вступив на навчання у Львівський політехнічний інститут на механіко-технологічний факультет. У студентські роки вивчав історію мистецтва, відвідував публічні лекції з мистецтвознавства, грав у рок-гурті, брав участь у постановках самодіяльного студентського театру.

Закінчивши університет у 1984, Юрко Іздрик почав працювати інженером на Івано-Франківському заводі автоматизованих ливарних машин (1984-1986), згодом — у Калуському науково-дослідному інституті галургії (1986-1990).

Наприкінці 80-их письменник активно включився у мистецьке життя: брав участь у численних офіційних та неофіційних мистецьких акціях, виставках, співпрацював з обласною комсомольською газетою. У 1989 розпочалася історія легендарного журналу — "Четвер". Перші два номери були самвидавними. У 1990 на одному з мистецьких заходів (під час підготовки бієнале "Імпреза", що відбулося в Івано-Франківську) Іздрик познайомився з Юрієм Андруховичем, що стало визначальним у житті автора. Юрко запропонував Андруховичу разом випускати "Четвер", на що той одразу ж погодився. Кілька років митці працювали над журналом разом. Дружні стосунки Ю. Андрухович та Ю. Іздрик підтримують до сьогодні.

Перші твори письменника з'явилися друком у самвидавних випусках журналів "Четвер" та "Відрижка" (Польща). В останньому надруковані перші вірші. У "Четверзі" були опубліковані цикл оповідань "Остання війна" та поетичний цикл "Десять віршів про Батьківщину". Після появи перших творів дехто з критиків вважав, що "Іздрик — це фікція, псевдонім Андруховича". Це й не дивно, адже у деяких творах Іздрика, Андруховича, а також Прохаська перегукуються певні сюжети, герої та навіть фрази, що й об'єднує та вирізняє творців "станіславського феномену" своєю оригінальністю. З часом Юрко Іздрик заявив себе як неординарний митець і ні про який плагіат вже мова не йшла.

Після літературного дебюту митець ненадовго перериває письменницьку творчість. Окрім редакції "Четверга", Іздрик починає активно займатися малярством (1990-1994). Про це свідчить участь у численних художніх виставках: "Провінційний додаток № 2" (1991), "Пасаж-1" (1992), "s-об'єкт" (1993), бієнале "Імпреза" (1993), "Дні сучасного мистецтва у Львові" (1994), "Повернення в Калуш" (1994) та ін. Поміж цим займається художнім оформленням книжок (збірка Ю. Андруховича "Екзотичні птахи і рослини") і журналів. Проводить персональні виставки — "Kchenkitsch" (1990, Івано-Франківськ), "Колекція" (1993, Івано-Франківськ, Львів, Чернігів), "Іздрик: живопис, графіка, трансильванія". Власне, ті чотири роки новонавернений художник заробляє на життя своїми малюнками: роботи користувалися популярністю й зараз знаходяться в приватних колекціях та галереях України, Польщі, Німеччини, Австрії, Іспанії, США, Таїланду. Втім Ю. Іздрик поступово повертається до письменницької діяльності. Деякий час захоплюється театром, пише інсценівки "Цвіркун на запічку" (за Діккенсом), "Над прірвою у житі" (за Селінджером), за якими Чернігівський обласний молодіжний театр на початку 90-их створив вистави, а також на сцені цього ж театру Юрко Іздрик був співавтором, ініціатором та виконавцем у проекті "Адаптація".

У 1994 митець остаточно повертається до літературної творчості та діяльності. Автор "вийшов з підпілля", й у журналі "Сучасність" з'явилася перша "легітимна" публікація повісті "Острів Крк" (1994). Критика позитивно оцінила цей твір, і згодом він з'явився у польському перекладі на шпальтах журналу "Literatura na świecie" та окремою книгою у 1998 під назвою "Острів Крк та інші історії".

У перервах між написанням книг Ю. Іздрик співпрацює з газетою "День", продовжує редагувати "Четвер", займається музикою (проводить фортепіанний концерт № 1 ("Імпреза-93"), фортепіанний концерт № 2 (персональна виставка в Івано-Франківському художньому музеї), створює музичні цикли на вірші Анни Кирпан та Юрія Андруховича.

Справжнім злетом у літературній творчості Юрка Іздрика став роман "Воццек" (1998), у якому автор по-справжньому розкрив своє обдарування.

У 2000 світ побачив наступний роман "Подвійний Леон". Окрім роботи над виданнями, Іздрик продовжував працювати над редакцією "Четверга". У 2004 з'являється принципово новий роман у новелах "АМтм". У 2008 з'явився останній 30-ий номер журналу "Четвер", видавництво якого поки що призупинено. У 2009 видається збірка есеїв та шкіців "Флешка 2GB" та "ТАКЕ", за яку автор отримав нагороду "Книга року Бі-Бі-Сі 2009". У 2011 письменник представив книгу "Underwor(l)d" ("Підземелля") — поезії, есе та колажі. 2013 у Львові друком вийшла поетична збірка "Іздрик. Ю", тексти якої публікувалися раніше у блозі автора "Мертвий щоденник".

Тривале метання поміж музикою, візуальним мистецтвом і літературою на сьогоднішній день вирішується на користь першого, хоча Ю. Іздрик продовжує писати вірші та працює над виданням вуличного журналу "Просто неба". Вже другий рік поспіль Ю. Іздрик займається спільним музичним проектом з поетом та музикантом Григорієм Семенчуком "DrumТИатр".

У 2014 під час перебування на Міжнародній стипендії для поетів і перекладачів поезії Meridian Czernowitz у Чернівцях разом із журналісткою і культурним критиком Євгенією Нестерович та фотографом Олександром Населенком розпочали роботу над медіапроектом Summa. Медіаскладова цього проекту передбачає постійне спілкування авторів з аудиторією. Активні учасники мають всі шанси на співавторство. Кінцевим продуктом "Summa" мала би бути однойменна книжка.

Письменник добре знаний як і представник "станіславського феномену" Станіславський феномен — своєрідного мистецького угрупування літераторів Івано-Франківської області, — творці якого найповніше втілили український варіант постмодернізму у своїй творчості. За нетривіальним визначенням самого Іздрика, для "франківського феномена" притаманне прагнення ввібрати в себе всю культуру останніх ста років, двері до якої, ще недавно зачинені (хоч і не щільно), раптом широко відчинилися.

 
Назад Вперед

Опитування

Архів новин

Квітень 2024 (19)
Березень 2024 (34)
Лютий 2024 (29)
Січень 2024 (40)
Грудень 2023 (35)
Листопад 2023 (42)
м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, 149. тел. (04563) 6-03-90, (04563) 6-45-70 bckolegium{a}ukr.net

Схема проїзду
MakeUp © 2010 Арт-Студия Foto-Fact
Copyright © 2010 -    Білоцерківський колегіум