Білоцерківський колегіум

Знання є сила, освіта - капітал.
Отто Вільман

Ukraine   English   Deutsch   France   Spain

26 КВІТНЯ ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ

26 КВІТНЯ ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ 

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ РАДІАЦІЙНИХ АВАРІЙ І КАТАСТРОФ

 



 

26 квітня 1986 року вогонь Чорнобиля опалив землю і душі мільйонів громадян.

Аварія на ЧАЕС — найбільша техногенна катастрофа за всю історію ядерної енергетики у світі, яка змінила радіаційну обстановку, екологію, долі людей не тільки на європейському континенті, а й у всьому світі. 

О 1:23 ночі 26 квітня 1986 року на Чорнобильському реакторі №4 прогримів вибух, і кілька сотень працівників та пожежників намагалися загасити пожежу, що не припинялася протягом 10 днів. Тоді загинуло близько 50 співробітників станції і постраждали сотні рятувальників.  Реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто величезну кількість радіоактивних речовин. За потужністю радіоактивний викид у 300 разів перевищував атомне бомбардування японського міста Хіросіма. В результаті аварії стався викид йоду-131, цезію-137, стронцію-90, ізотопів плутонію та інших радіоактивних часток. Радіоактивна хмара від аварії пронеслася над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США.

Визначити масштаби катастрофи та її впливу на здоров'я людей важко досі - тільки від раку, що розвинувся в результаті отриманої дози радіації, померли сотні тисяч людей. Прип'ять і навколишні села ще кілька століть будуть небезпечними для проживання.

Населення Прип'яті, яке в 1986 році становило 45 тис. осіб, повністю евакуювали протягом перших трьох днів після вибуху. Спершу керівництво УРСР та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень зі Швеції, де на АЕС "Форсмарк" знайшли радіоактивні частинки, які приніс вітер зі сходу, та оцінки масштабів зараження, розпочалася евакуація населення із зони ураження.

Радіоактивного ураження зазнали близько 600 000 осіб, насамперед, ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС створена 30-кілометрова зона відчуження. Понад 2,5 мільйонів мешканців України страждають від захворювань, спричинених опроміненням, і близько 80 тисяч із них отримують допомогу. За даними міжнародних організацій, в результаті аварії померли 60 тисяч ліквідаторів, а 165 тисяч стали інвалідами, у Європі зафіксовано 10 тисяч випадків вроджених патологій у новонароджених та 10 тисяч випадків раку щитоподібної залози.

У 1993 році Міжнародне агентство з атомної енергії серед причин аварії на Чорнобильській атомній електростанції вказало на те, що реактор був неправильно спроектований і небезпечний в експлуатації, персонал не був проінформований про небезпеки, допустив ряд помилок і ненавмисно порушив існуючі інструкції, частково через відсутність інформації про небезпеку реактора.

17 грудня 2003 року Генеральна асамблея ООН підтримала рішення Ради глав держав СНД про проголошення 26 квітня Міжнародним днем пам'яті жертв радіаційних аварій і катастроф, а також закликала всі держави-члени ООН відзначати цей Міжнародний день і проводити в його рамках відповідні заходи. А в грудні 2016 проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам’яті про чорнобильську катастрофу.

 

12 квітня в Україні святкують День працівників ракетно-космічної галузі та Міжнародний день авіації та космонавтики

Леонід Каденюк - перший український астронавт, що розгорнув у космосі синьо-жовтий стяг

 



 

Свято присвячене першому польоту людини в космос. 12 квітня 1961 року Юрій Гагарін здійснив перший орбітальний обліт планети Земля. Він стартував з космодрому "Байконур" на кораблі "Восток-1" і пробув у космосі 108 хвилин.

12 квітня 1981 стартував перший пілотований політ за американською програмою "Шаттл".

Святкування Дня працівників ракетно-космічної галузі України було затверджено указом президента 13 березня 1997 року.

Одним з перших українців, які внесли найбільший вклад в розвиток космонавтики, став Юрій Кондратюк – людина, яка ще на початку 20 століття розрахувала оптимальну траєкторію космічного корабля для польоту до Місяця. Його розрахунки пізніше були використані американським космічним агентством NASA у місячній програмі «Аполлон», а запропонована ним траєкторія отримала назву «траси Кондратюка».

Безумовно, найвідомішим українцем, хто має відношення до космосу, є батько всієї радянської космонавтики Сергій Корольов: він доклав руку до більшої частини ракетно-космічної програми СРСР. Запуск першого супутника Землі і перший політ людини в космос пройшли за його ініціативою і під його керівництвом.

Ще одним українцем, який залишив значний внесок в космонавтиці, є Валентин Глушко: творець рідинних реактивних космічних двигунів. Під його керівництвом був створений проект космічного комплексу «Енергія»-«Буран».

Першим українцем, який побував в космосі, став Павло Попович, який в 1962 році провів на орбіті 3 дні в кораблі «Восток-4». А першим космонавтом незалежної української держави став Леонід Каденюк, який в 1997 році увійшов до складу міжнародного екіпажу американського шатла «Колумбія» і перебував на орбіті 15 днів.

 

Всього за роки незалежності в космос були запущені 3 українських супутника, призначених для дистанційного зондування Землі: «Січ-1», «Січ-1М» і «Січ-2».

З моменту здобуття незалежності в Україні була проведена і пізніше запущена 131 ракета-носій. Зараз в Україні виготовляються ракети-носії, двигуни, вузли і агрегати для них, а також орбітальні космічні апарати.

З 1999 по 2013 рік Україна брала участь в міжнародній космічній програмі «Морський старт» разом з США, Росією і Норвегією. За цей час були запущені 36 українських ракет-носіїв «Зеніт-2S».

 

 

2 квітня - Міжнародний день дитячої книги

 

Книга – це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе.

В.О. Сухомлинський


Міжнародний день дитячої книги– свято, встановлене з ініціативи та за ухвалою Міжнародної ради дитячої книги. Відзначається щороку 2 квітня (починаючи з 1967 р.) у день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена (1805–1875 рр.). Цим підкреслюється надзвичайно важлива роль дитячої книги у формуванні духовного та інтелектуального обличчя нових поколінь Землі.

 



 
 

20 березня відзначається 380 років від дня народження Івана Мазепи

 

Він знехтував всім, що було йому найдорожчого в світі, 
знехтував і самим життям - аби піднести свою вітчизну.
 
Пилип Орлик

 

20 березня 2019 року виповнюється 380 років від дня народження визначного українського військового, політичного і державного діяча, гетьмана Війська Запорозького, голови козацької держави на Лівобережній і всій Наддніпрянській Україні, Князя Священної Римської Імперії Івана Степановича Мазепи (1639 - 1709).

 

20 березня відзначається 380 років від дня народження Івана Мазепи

  

Державний діяч і політик найвищого ґатунку, Іван Мазепа був одним із найвправніших дипломатів тодішньої Європи, полководцем і водночас поетом, у віршах якого найвідчутніше відлунювали патріотичні мотиви, уболівання за долю України. Різноманітна природна обдарованість поєднувалася в ньому з високою освіченістю.

Виявляючи зовні свою лояльність до російського царя, він виношував ідею самостійності України й соборності українських земель, був прихильником козацько-гетьманської форми правління. Його політична програма передбачала об'єднання українських земель в одну державу, встановлення міцної гетьманської влади. Мазепа дбав про розвиток економіки України, зробив вагомий внесок у розбудову Києва як духовно-культурної столиці України (відновив Кирилівську церкву, Софійський собор, Печерську Лавру, обвів її монументальною огорожею, відбудував братську церкву Богоявлення і поставив новий будинок для академії). У Києві, Чернігові, Переяславі та інших містах і навіть селах він будував школи, бурси, шпиталі, наділяв маєтностями українські монастирі. Мазепа взяв під свою опіку Києво-Могилянську Академію, дбав про її розвиток, щедро обдаровував її маєтностями.

   Гетьман щедро фінансував розвиток мистецтва, зокрема архітектури й малярства, прикрашав українські міста новими й реставрованими чудовими храмами, розбудував в Україні близько 20 церков. Різні за виконанням, величні, розкішні споруди водночас мають і спільні риси, названі мистецтвознавцями «Мазепиним бароко». Не тільки талант будівничого, а й витончений художній смак гетьмана втілився в цих церквах, обновив Софіївський Собор і побудував у ньому дзвіницю; в Пустинно-Миколаївському монастирі в Києві вибудував у 1690 році нову величаву церкву св. Миколая; поставив велику церкву Вознесіння в Переяславі.

Як державний діяч він всіляко опікувався зміцненням військової справи, особисто брав участь у воєнних походах і морських операціях, пробував відновити український флот.

    Гетьман Іван Мазепа намагався зробити з України європейську державу, підняти й зміцнити значення й престиж гетьманської влади, які за десятиріччя руїни зазнали страшної девальвації. Жодний із гетьманів не зробив так багато, як Мазепа, для розвитку культури та духовності українського народу. Його спроба вирвати Україну з-під московського ярма, реалізувати велику ідею незалежної самостійної Української держави зазнала поразку. Але протягом трьох століть ця ідея жевріла в серцях найкращих синів і дочок українського народу.

Корені сучасної незалежної України певною мірою лежать у великих ідеях Мазепи.

 

А час летів і днів підкови

Губив, як зорі - блиск в траву...

І Самойлович сумнобровий

Віддав Мазепі булаву,

І той узяв її з любов'ю.

Збудує він життя нове

І зійде на його вершини.

А крик гримить: «Нехай живе

Великий гетьман України!»

                                                       В. Сосюра «Мазепа»

 

 

9 березня відзначається 205 років від дня народження Т.Г. Шевченка

9 березня 2019 року минає 205 років від дня народження національного генія і пророка, духовного батька українства Т. Г. Шевченка. Поетична спадщина Кобзаря налічує понад 240 творів, а живописна – близько 1200 робіт (олійних картин, акварелей, сепій, офортів, малюнків). Навіть якби Шевченко не став геніальним поетом, то він все одно був би відомий світові як великий український художник. Творчість Шевченка-поета й Шевченка-художника ідейно й тематично єдині, взаємопов’язані і доповнюють одна другу 

 

 

Тарас Шевченко народився в сім'ї кріпосного селянина 9 березня 1814 року. Дитинство Шевченка пройшло в його рідному селі Моринці Київської губернії. Тарас дуже рано осиротів і сповна відчув на собі всю гіркоту кріпосного життя.

Освіту Шевченко отримав у сільського дяка. У 1828 році він почав служити у поміщика Енгельгардта. В цей час юнак почав проявляти непогані здібності до малювання, тому пан зробив з нього свого особистого живописця і навіть відправив Тараса на навчання до художника В. Ширяєва.

У 1836 році відбулося знайомство Тараса з такими видатними людьми того часу, як Брюллов, Григорович, Жуковський. Вони задалися метою звільнити юного художника від кріпацтва. У 1838 році Брюллов написав портрет Жуковського і продав його за 2500 рублів. За ці гроші і був викуплений Шевченко. Здобувши свободу, Тарас Григорович вступив до Академії мистецтв. У 1840 році вийшов його перший збірник віршів «Кобзар».

 

9 березня відзначається 205 років від дня народження Т.Г. Шевченка

 

У 1846 році письменник став членом таємного політичного товариства, за що в 1847 році був засланий в Орську фортецю. Його амністували після смерті Миколи I.

10 березня 1861 року геній помер. Вклад Тараса Шевченка в розвиток української літератури і мови вважається одним з найбільш цінних за всю історію України.

 

 

21 лютого – Міжнародний день рідної мови

 

Нації вмирають не від інфаркту.
Спочатку їм відбирає мову.
Ліна Костенко

 


21 лютого у світі, починаючи з 2000 р., щорічно відзначають Міжнародний день рідної мови. Про підтримку мовного та культурного різноманіття і багатомовності було оголошено під час ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила у жовтні – листопаді 1999 року в Парижі.

 

21 лютого – Міжнародний день рідної мови

 

Міжнародний День рідної мови відносно молоде свято – до календарів усього світу воно ввійшло тільки у 1999 році. І в Україні воно також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть.

Історія свята, на жаль, має дуже трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову.
Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний День рідної мови як привід для роздумів та зосередження уваги на мовному питанні. Починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і в Україні.

         За даними ЮНЕСКО, у світі існує близько 6000 мов. Майже половина з них знаходяться під загрозою зникнення. На думку фахівців, це трапляється в тому випадку, коли її перестають, з тої чи іншої причини, вживати та вивчати більше 30% носіїв мови. Лише в Європі небезпека загрожує 30 мовам, а 13 із них перебувають на межі зникнення.

 

21 лютого – Міжнародний день рідної мови

 

Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова – найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління.

В Україні живе понад 130 національних меншин – носіїв 79 мов. Згідно зі статтею 10 Конституції України "Державною мовою в Україні є українська мова". Але в Україні є також і мови, які знаходяться на межі зникнення: зокрема, два діалекти ромської мови, кримчацька, урумська мови, а також галицький діалект караїмської мови.

У нашій країні рідній мові присвячене свято – День української писемності та мови, яке щороку відзначається 9 листопада, в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.

 

 

27 січня – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

 

27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року. Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня. У цей день в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.

 

 

22 січня - День соборності України


 


З 1999 року відзначається День соборності України. Тепер щороку 22 січня український народ святкує річницю з моменту підписання так званого акту «злуки», тобто договору про попереднє об'єднання УНР і ЗУНР.

Українська Народна Республіка була створена в січні 1918 року. В цей же час на території, яка раніше входила до складу Австро-Угорщини, утворилася Західноукраїнська Народна Республіка. Лідери нових держав зустрілися для визначення умов майбутньої злуки 22 січня 1919 року. Ця подія і поклала початок святкуванню цього свята. Формально цей акт не втілився у створення незалежної держави, проте він став першим кроком до цієї історичної події, яка сталася вже в 1991 році з розпадом СРСР.

В сучасній Україні значення Дня соборності не втратилося. Під час офіційних заходів, присвячених святу, керівники держави наголошують на важливості єдності українських земель, яку необхідно зберігати й надалі, не піддаючись на переконання московитів щодо ментальних відмінностей українського сходу та заходу.

 

19 січня – Водохреща

19 січня українці святкують Водохреща – третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу. Воно починається ввечері 18 січня, коли всі православні відзначають Водохресний Святвечір Хрещення Господнє (Водохреща). Цей день знаменує кінець Різдвяних Святок, які проходять в період з 7 по 19 січня.

 

19 січня – Водохреща


 

Водохреща починають святкувати 18 січня. Вечір цього дня носить назву Надвечір'я Богоявлення. Історія виникнення свята сягає корінням в далеке минуле, коли відбулося хрещення Ісуса Христа в річці Йордан Іоанном Хрестителем.

У Біблії говориться про те, що в момент хрещення на Ісуса зійшов Святий Дух у вигляді голуба, і одночасно голос з небес проголосив про те, що Ісус – Син Божий. Саме тому Водохреща називають також святом Богоявлення.

Вода, яка освячується в цей день, – найбільша святиня, здатна зцілити душу і тіло. Її намагаються зберегти протягом усього року, освячуючи по потребі речі, приймаючи її як ліки під час хвороби.

У наших предків існувало багато звичаїв, які обов'язково виконувалися кожною сім'єю і в кожному будинку. Наприклад, звичай, пов'язаний зі святою водою: у господині в хаті був особливий глечик, який використовувався тільки для хрещенської води, у нього збирали сніг у день свята, а після того, як він ставав водою, – заносили в льох і застосовували весь рік у разі хвороби.

 

19 січня – Водохреща


 

Звичайно, головною традицією є водне хрещення. Церемонія освячення води відбувається під відкритим небом на берегах річок, струмків, озер. З льоду вирубують великий хрест («йордан») і ставлять його поруч з ополонкою. Скульптурне зображення хреста встановлюють вертикально і обливають буряковим квасом, від чого воно набирає червоного кольору. Було прийнято також прикрашати хрест барвінком і гілками сосни.

Вода освячувалася також в криницях і джерелах, а якщо не було такої можливості, то в стінах храму. Цей обряд проводиться і в наші дні.

 

 

 

 

Опитування

Архів новин

Листопад 2019 (53)
Жовтень 2019 (51)
Вересень 2019 (46)
Серпень 2019 (23)
Липень 2019 (14)
Червень 2019 (20)
м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, 149. тел. (04563) 6-03-90, (04563) 6-45-70 bckolegium{a}ukr.net

Схема проїзду
MakeUp © 2010 Арт-Студия Foto-Fact
Copyright © 2010 -    Білоцерківський колегіум