Білоцерківський колегіум

Знання є сила, освіта - капітал.
Отто Вільман

Ukraine   English   Deutsch   France   Spain

22 січня - День соборності України


 


З 1999 року відзначається День соборності України. Тепер щороку 22 січня український народ святкує річницю з моменту підписання так званого акту «злуки», тобто договору про попереднє об'єднання УНР і ЗУНР.

Українська Народна Республіка була створена в січні 1918 року. В цей же час на території, яка раніше входила до складу Австро-Угорщини, утворилася Західноукраїнська Народна Республіка. Лідери нових держав зустрілися для визначення умов майбутньої злуки 22 січня 1919 року. Ця подія і поклала початок святкуванню цього свята. Формально цей акт не втілився у створення незалежної держави, проте він став першим кроком до цієї історичної події, яка сталася вже в 1991 році з розпадом СРСР.

В сучасній Україні значення Дня соборності не втратилося. Під час офіційних заходів, присвячених святу, керівники держави наголошують на важливості єдності українських земель, яку необхідно зберігати й надалі, не піддаючись на переконання московитів щодо ментальних відмінностей українського сходу та заходу.

 

19 січня – Водохреща

19 січня українці святкують Водохреща – третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу. Воно починається ввечері 18 січня, коли всі православні відзначають Водохресний Святвечір Хрещення Господнє (Водохреща). Цей день знаменує кінець Різдвяних Святок, які проходять в період з 7 по 19 січня.

 

19 січня – Водохреща


 

Водохреща починають святкувати 18 січня. Вечір цього дня носить назву Надвечір'я Богоявлення. Історія виникнення свята сягає корінням в далеке минуле, коли відбулося хрещення Ісуса Христа в річці Йордан Іоанном Хрестителем.

У Біблії говориться про те, що в момент хрещення на Ісуса зійшов Святий Дух у вигляді голуба, і одночасно голос з небес проголосив про те, що Ісус – Син Божий. Саме тому Водохреща називають також святом Богоявлення.

Вода, яка освячується в цей день, – найбільша святиня, здатна зцілити душу і тіло. Її намагаються зберегти протягом усього року, освячуючи по потребі речі, приймаючи її як ліки під час хвороби.

У наших предків існувало багато звичаїв, які обов'язково виконувалися кожною сім'єю і в кожному будинку. Наприклад, звичай, пов'язаний зі святою водою: у господині в хаті був особливий глечик, який використовувався тільки для хрещенської води, у нього збирали сніг у день свята, а після того, як він ставав водою, – заносили в льох і застосовували весь рік у разі хвороби.

 

19 січня – Водохреща


 

Звичайно, головною традицією є водне хрещення. Церемонія освячення води відбувається під відкритим небом на берегах річок, струмків, озер. З льоду вирубують великий хрест («йордан») і ставлять його поруч з ополонкою. Скульптурне зображення хреста встановлюють вертикально і обливають буряковим квасом, від чого воно набирає червоного кольору. Було прийнято також прикрашати хрест барвінком і гілками сосни.

Вода освячувалася також в криницях і джерелах, а якщо не було такої можливості, то в стінах храму. Цей обряд проводиться і в наші дні.

 

 

 

 

14 січня – Старий Новий рік

Старий новий рік – свято, що з'явилося при переході з юліанського календаря на григоріанський. Відзначають його в ніч з 13 на 14 січня, саме в цей день за юліанським календарем святкували Новий рік.

 

14 січня – Старий Новий рік


 

Це свято з'явилося в Україні у 1918 році після переходу Царської Росії з юліанського календаря на григоріанський, за яким на той час вся Європа жила вже кілька століть. Через це всі свята були перенесені на 13 днів. Так, за юліанським календарем Новий рік 14 січня, і, коли в 1918 році на території сучасної України прийняли григоріанське літочислення, Новий рік перемістився на 1 січня.

Також до переходу на григоріанське літочислення в день Старого Нового року відзначали Василів день або Щедрий вечір. Саме звідси і пішли традиції святкування Старого Нового року.

Споконвіку на Старий Новий рік було прийнято накривати пишний і щедрий стіл, звідси і пішла інша назва свята – Щедрий вечір. Вважається, що чим багатшим буде стіл, тим більше благ господар отримає в наступному році. Ввечері 13 січня дівчата ходили по хатах і щедрували. Щедрувальники вітають усіх з наступаючим святом і бажають багатства, здоров'я і благополуччя. Зранку 14 лютого починають ходити хлопчики-посівальники. Вони ходили по хатах родичів, сусідів і знайомих, засипаючи їх зерном. Зерно посівальників не можна було вимітати до заходу сонця. Посівальникам віддячували фруктами та іншими гостинцями, пізніше їм почали давати гроші, частину яких вважалося правильним пожертвувати церкві. Також вважалося, що першим 14 січня в будинок повинен заходити чоловік – тоді буде і хороший урожай, і худоба здорова, і в хаті лад.

 

 

7 січня - Різдво Христове

 

 

7 січня відзначають православне Різдво Христове — одне з найбільших свят церковного світу. Воно прославляє день, який ознаменувався небувалою подією для всіх – народженням Сина Божого в Богородиці Діви Марії.

Ісус Христос не знав багатства або вельможності у своєму земному житті. Навіть саме народження Спасителя відбулося в печері, після чого немовля поклали до ясел, де знаходився корм для тварин.

З цим святом пов'язано багато легенд. Відомо, що першими новонародженому Синові Божому прийшли поклонитися пастухи. Потім волхви принесли йому дари, серед яких були золото, ладан і смирна. Ці мудреці давно чекали народження Царя Світу, і Віфлеємська зірка вказала їм, де саме він з'явиться на світ.

Православне Різдво пишно святкується в Україні. Цього дня завершується сорокаденний Різдвяний піст. За багатим святковим столом традиційно збирається вся родина. А після Різдва починаються 12-денні святки. Вони супроводжуються народними гуляннями на честь народження Сина Божого. У слов'ян здавна в ці дні водили вертеп, співали колядки і бажали всім добра на весь рік.

 

 

З Новим роком!

З Новим роком!


1 січня святкується одне з найулюбленіших свят в році — Новий рік. Це яскраве й веселе свято, яке починає відлік наступного року, люблять і дорослі, і діти.

Традиції святкування Нового року в різних країнах істотно відрізняються. А взагалі це свято з'явилося в Месопотамії приблизно в ІІІ тисячолітті до нашої ери. Спочатку цей день відзначали в кінці березня, оскільки тоді починалися землеробські роботи, коли Тигр і Євфрат наповнювалися водою. Перші святкування Нового року також були надзвичайно яскравими і гучними. Цього дня організовувалися великі паради, карнавали та маскаради, які не втратили актуальності і до нашого часу. Та й саме свято, як і зараз, затягувалося надовго: його відзначали аж 12 днів.

Наступними за народом Месопотамії Новий рік почали святкувати іудеї, які перебували в полоні у Вавилоні. Потім свято перебралося до Греції, Західної Європи і поширилося практично по всьому світі. Поступово його почали відзначати 1 січня, коли Юлій Цезар запровадив новий календар. Римляни вважали, що всі починання, які зробить людина 1 січня, обов'язково стануть успішними.

В Україні новорічне свято зазвичай відзначають у сімейному колі або серед друзів. Головними атрибутами святкування є подарунки, які приносить святий Миколай під ялинку.

 

З Новим роком!


Символ Нового року 2019 – Жовтий Земляний Кабан. Всілякі варіації жовтого кольору в одязі і прикрасах піднімуть настрій, створять яскраву, грайливу атмосферу, яка буде активно впливати на світогляд і будити щиру радісну посмішку. Саме посмішка стане головним символом, адже Земляний Кабан любить щирі почуття і завжди радіє з веселими людьми. Їм він дарує своє розташування найчастіше.

 

 

 

19 грудня - День святого Миколая

19 грудня в Україні відзначають День Святого Миколая. Святий Миколай – один із найшанованіших святих церкви – чудотворець, заступник бідних, захисник дітей, а також покровитель мандрівників. Миколая Чудотворця вважають найближчим до Бога святим. Він посередник між Богом і людьми.

 



 

З давніх часів День Святого Миколая святкувався весело. Заздалегідь готували подарунки, пекли печиво, запрошували музикантів, скликали гостей.

І, звичайно ж, чекали головного нічного гостя – Миколи-чудотворця, запалювали свічки, читали молитви.

До речі, в українських традиціях День святого Миколая був особливо важливим для наречених. Оскільки сватання традиційно відбувалися перед Різдвом, дівчата заздалегідь наводили лад у своїх скринях: готували одяг, діставали рушники і прикраси та прибирали в хаті – одне слово, чекали сватів.

У день перед святом згадують всі свої добрі і злі вчинки, зважують, чого більше. Чи буде подарунок, а чи, можливо, різка? Бо чемні діточки обов'язково знайдуть під подушкою подарунок, а неслухняні – прутик. Ця різочка є своєрідним попередженням дитині, що час задуматися над своєю поведінкою і виправитися.

А в ніч на 19 грудня до кожної дитинки приходить Святий Миколай і кладе під подушку гостинці. В сучасні часи з’явилась добра традиція – саме у день святого Миколая опікуватись сиротами та знедоленими дітьми, даруючи їм подарунки. 

 

 

6 грудня - День Збройних Сил України

6 грудня в Україні відзначається загальне професійне свято усіх українських військовослужбовців – День Збройних Сил України.

 

6 грудня - День Збройних Сил України


 

6 грудня 1991 року Верховна Рада України прийняла Закони «Про оборону України» та «Про Збройні Сили України». Рівно через два роки – 6 грудня 1993 року – ВРУ заснувала дату для проведення Дня Збройних Сил України. Вона була приурочена до дня прийняття закону «Про Збройні Сили України». Тому саме вона увійшла в історію сучасної Української держави як професійне свято української армії.

         У цей День ми приєднуємося до привітань на адресу наших славних військовослужбовців, ветеранів і новобранців, солдатів і офіцерів, генералів та адміралів, бажаємо їм міцного фізичного здоров’я, успіхів у бойовій та тактичній підготовці, надійних тилів, кохання і всіх благ! Божих благословень Вам і Вашим родинам! Зі святом!

 

24 листопада – День пам’яті жертв Голодоморів в Україні

День пам'яті жертв голодоморів – щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на четверту суботу листопада. Традиційно в цей день громадяни відвідують поминальне богослужіння і покладають символічні горщики з зерном та свічками до пам'ятників жертвам голодоморів в Україні.

 

24 листопада – День пам’яті жертв Голодоморів в Україні

 

Не будьте байдужими, о 16.00 запаліть свічки у своїх оселях у пам’ять про жахливу трагедію українського народу.

 

21 листопада – День Гідності та Свободи

21 листопада – День Гідності та Свободи

День Гідності та Свободи – свято в Україні, що відзначається щороку 21 листопада на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції та Революції Гідності.

 

21 листопада – День Гідності та Свободи

 

День Гідності та Свободи – свято в Україні, яке встановлене «з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року - лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору…» згідно з указом Президента України Петра Порошенка № 872/2014 «Про День Гідності та Свободи» від 13 листопада 2014 року. 

 

9 листопада – День української писемності та мови

9 листопада наша країна святкує День української писемності та мови. Це свято було започатковано Указом президента України № 1241/97 від 6 листопада 1997-го. Традиційно цього дня всіх українців запрошують написати Всеукраїнський диктант національної єдності і перевірити свої знання.

 

9 листопада – День української писемності та мови

 

За православним календарем 9 листопада вшановують пам’ять Преподобного Нестора-Літописця – послідовника Кирила і Мефодія. Вважається, що Нестор Літописець став прабатьком української писемної мови. Існують версії, що раніше на території України застосовували кілька видів писемності, деякі з них використовували грецьку абетку або латиницю. Сучасний алфавіт української мови здебільшого складається з аналогів грецьких літер і декількох слов’янських знаків, однак раніше, крім кирилиці, використовувалася так звана глаголиця.

У 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статусу державної. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами України. Українською мовою розмовляють майже 45 мільйонів людей і вона належить до найпоширеніших мов світу.

 

9 листопада – День української писемності та мови

 

Генеалогічно українська мова належить до індоєвропейської мовної сім’ї. Про це свідчать і архаїзми, і деякі фонетичні та морфологічні ознаки, які зберегла наша мова протягом століть.

Давньою українською мовою написані козацькі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох – від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Українці мають свою могутню класичну літературу, визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника…

Щодо початку писемності в українських землях тривають наукові дискусії. Археологічні знахідки засвідчують наявність писемних знаків на глиняному посуді, пряслицях, зброї тощо, ще за трипільської доби.

Цього дня, це вже стало традицією, стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика. Щорічна кількість учасників конкурсу – понад 5 мільйонів із багатьох країн світу.

 

9 листопада – День української писемності та мови

 

Опитування

Архів новин

Вересень 2019 (33)
Серпень 2019 (23)
Липень 2019 (14)
Червень 2019 (20)
Травень 2019 (18)
Квітень 2019 (27)
м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, 149. тел. (04563) 6-03-90, (04563) 6-45-70 bckolegium{a}ukr.net

Схема проїзду
MakeUp © 2010 Арт-Студия Foto-Fact
Copyright © 2010 -    Білоцерківський колегіум