Білоцерківський колегіум

Знання є сила, освіта - капітал.
Отто Вільман

Ukraine   English   Deutsch   France   Spain

14 серпня – медово-маковий Спас

Свято Маковея одне з найпоетичніших і найшановніших в Україні. Цього дня у церквах святять воду, квіти й мак. На Маковія кожний мав букет квітів, в якому обов’язково присутні великі достиглі голівки маку. Такий букет називається «маковійчик» або «маковейка» і в ньому можуть бути і чорнобривці, і жоржини, і айстри, і гвоздики, і барвінок, а також різні трави (які в народі називають зіллям, зіллячком): васильки, м’ята, чебрець, любисток, петрові батоги, полин, деревій, будяк-пристрітник.

 



 

«Маковійську квітку» переважно робили з городніх квітів, але добавляли в букет і лісові квіти. Пишний букет складався з чебрецю, чорнобривців, васильків, нагідок, польових сокирок тощо. Додавали інколи й голівку невеличкого соняшника, і все це обв’язували червоною стрічкою. Голівки маку в’язали в окремий букет.

До речі, дівки-чарівниці святили ще й мак-видюк (дикий мак). В народному знахарстві він вживається як засіб проти чародійства: вважалося, що цим маком треба обсипати дім, і тоді всі відьомські хитрощі зникнуть. Кожна квітка в букеті мала своє призначення. Так, м’ята мала оберігати сім’ю від усякої напасті й додавати здоров’я, ласкавці – щоб у родині була ласка, злагода та щирість, сонях уособлювався з небесним світилом, щоб воно було завжди ласкавим і милосердним для людей, тварин та рослин.

Після освячення букет квітів та голівки маку кладуть за образи і зберігають до весни. Весною мак розсівали по городу, а засушені квіти на Благовіщення вплітали дівчатам у волосся – «щоб не випадало». На Маковея готують пісний борщ з грибами. Віруючі намагаються зранку нічого не їсти, аж поки не вип’ють свяченої води.

 

14 серпня – медово-маковий Спас


 

Обрядовою їжею цього дня є «шуліки». Готують їх так: печуть коржі, ламають на дрібні шматочки і заливають медом з розтертим маком. Ця їжа смачна, її залюбки їдять діти. Всі чоловіки повинні були з’являтися на це свято в козацькому одязі. Цього дня хворі на пропасницю купалися в річці, бо вода на свято Маковея вважалася цілющою.

 

 

28 липня - День хрещення Київської Русі – України

Це державне свято було засновано в 2008 році і відзначається в контексті національних інтересів України. Дата для цього дня була обрана невипадково: 28 липня християнський світ вшановує пам'ять рівноапостольного великого князя Володимира.

 

28 липня - День хрещення Київської Русі – України

 

Завдяки князю Володимиру Київська Русь у 988 році отримала хрещення, а язичництво підлягало викорінення. Так, повернувшись з Візантії, Володимир хрестив своїх синів, двір і бояр. Язичницькі ідоли більше не служили культом в Київській Русі і вважалися святотатством. На площах і в будинках киян проводилися бесіди, що зводили Євангеліє в ранг богослужбової книги. Священнослужителі, а також раніше хрещені княжичі і бояри стали першими наставниками, які допомагали киянам розібратися в новій для них християнській релігії.

 

28 липня - День хрещення Київської Русі – України

 

У світлі сьогоднішніх реалій звернення до бога стало потребою для кожної людини. Православні традиції протягом століть міцно вкоренилися в Україні, дозволяючи народу рости духовно. Традиційно в цей день в українських храмах пройде урочиста літургія, яку відвідає безліч віруючих. Хресний хід, благословення та молитви в День Хрещення Київської Русі дозволять зрозуміти справжнє значення української державності, її єдність і роль у світовій історії та культурі.

 

 

 

11 липня – Всесвітній день шоколаду

 

11 липня – Всесвітній день шоколаду


Це свято вигадали французи ще в 1995 році, а зараз їх ініціативу підтримують любителі цих ласощів у багатьох країнах світу.

Це свято складно назвати «шкідливим» для фігури, адже останні дані досліджень, опублікованих вченими, вказують на те, що такий продукт, як шоколад, виключно корисний для організму людини. Здавна відомо, що ця «їжа богів» – так називали шоколад ацтеки – є найсильнішим антидепресантом. Отже, Всесвітній день шоколаду – це ще й день позитиву, веселощів і солодкого життя.

Відзначають це солодке свято, звичайно ж, поїдаючи незлічену кількість шоколаду. Сьогодні ці ласощі можна зустріти в найрізноманітніших видах: як плитки, цукерки, сувеніри та навіть фонтани. А в місті Покрові можна зустріти навіть пам'ятник шоколаду, який було відкрито 1 липня 2009 року. На жаль, сам постамент виготовлений не з шоколаду.

 

 

В Україні поки що це смачне свято мало хто відзначає. Але поступово воно знаходить своїх прихильників і у нас.

 

Історія шоколаду


Історія цього продукту почалася десь у 600 році до н. е. на берегах Мексиканської затоки. На думку дослідників, саме в цей час стародавні майя і ацтеки стали культивувати какао-дерево і готувати з його плодів напій чоколатль, який додає сил та енергії. На смак він дуже відрізнявся від звичного гарячого шоколаду, оскільки складався з розмолотих какао-бобів, пекучого перцю чілі та меду, тому був дуже гірким. Напій вважали їжею богів, унаслідок чого плоди какао-дерева стали використовувати як гроші - за сотню бобів можна було купити раба.

 

11 липня – Всесвітній день шоколаду

 

У Старому Світі про шоколад дізналися лише через 2000 років. Спочатку Колумб отримав у дар від індійців какао-боби, а через декілька років інший іспанський конкістадор, Ернан Кортес, підніс їх в дар королю Карлу V. У супровідному листі мовилося, що одна чашка шоколадного напою допомагає боротися із втомою і додає сил. Але іспанцям він не сподобався. Та й з чого б? Гіркий і незвичний на смак. Тому кухарі вирішили вдосконалити творіння ацтеків: замінили чилі на корицю і мускатний горіх, замість меду щедро додали цукру і подали шоколад гарячим. Напій сподобався королю. Пізніше шоколад став настільки популярним, що був обов'язковим ранковим напоєм іспанських аристократів.

 

11 липня – Всесвітній день шоколаду

 

Тільки у другій половині XVII століття шоколад стали додавати у випічку - тістечка та рулети. Це відкрило новий етап в історії продукту - тепер його можна було не тільки пити, але й їсти. А ось перші предки шоколадних плиток з'явилися тільки в XIX столітті. З тієї миті почався розквіт компаній, що виробляють кондитерські вироби з цього продукту.

 

 

7 липня — свято Івана Купала

7 липня — свято Івана Купала


 

Івана Купала – одне з найбільш древніх і містичних слов'янських свят. Відзначають Івана Купала в ніч із 6 на 7 липня.

Свої витоки свято Івана Купала, або Іванів день, бере ще з часів язичництва. Спочатку цей день був присвячений язичницькому богу Купалі. Але після християнізації Київської Русі назва цього дня доповнилася іменем Іоанна Хрестителя (Предтечі), день народження якого збігався з купальським святом.

День Івана Купала раніше припадав на день літнього сонцестояння і випадав на 24 червня. Після введення нового стилю літочислення дата пересунулася на 7 липня. Саме в цей день свято відзначають і в наш час.

У стародавніх слов'ян відзначалося свято Сонця – Купайла. Вже тоді люди оперізувались квітами, одягали вінки на голову, співали пісні. А старі із сухих паличок розпалювали «живий вогонь». Вони споруджували з трави колесо – символ сонця, і підпалювали його.

 

7 липня — свято Івана Купала

 

Також головними персонажами свята є Купала та Марена, які уособлюють чоловіче (сонячне) і жіноче (водяне) божества. Ці дві дійові особи обираються, відповідно, хлопцями й дівчатами або виготовляються як опудала. Купало виготовлялося із сухого сіна, а Марена – із зелені. Зарання для ляльок готується простий, але відносно гарний і відповідний одяг: сорочки, штани і спідниця. Поєднання чоловічої і жіночої стихій породжує життя, яке на святі символізує гілка верби - Купайлиця.

 

7 липня — свято Івана Купала

 

Що не можна робити на Івана Купала?

На Івана Купала, згідно з віруваннями наших предків, прокидається лісова нечисть – відьми, змії, водяники, русалки, перевертні, – тому всю ніч не можна спати. Не можна й купатися, адже водяник або ж русалка можуть затягнути у воду. Особливо, варто триматися подалі від води вагітним, дітям та старим. Водяна нечисть може нашкодити слабким організмам цих людей.

В цей час краще нічого не віддавати, не продавати і не позичати. В іншому випадку родина може збідніти. Якщо знайдете на дорозі гроші – навіть велику суму – ні в якому разі не можна їх брати.

Існує легенда, що в день на Івана Купала можна зцілитися росою. Але для цього треба встати раніше і пройтися босоніж по траві.

 

Івана Купала: традиції та обряди

У ніч на Івана Купала молодь стрибає через багаття, дівчата плетуть вінки і ворожать на судженого, всі веселяться і шукають загадковий цвіт папороті.

Дівчатам за традицією потрібно було назбирати 12 різних видів рослин і з них зробити вінок. Якщо він потоне - дівчина не вийде заміж в цьому році; якщо відплив від берега - наречений ходить зовсім близько.

Лише в Купальську ніч на папороті розцвітала чарівна вогняна квітка щастя – кочедижник. Наші прабабусі вважали, хто зірве цю квітку, той усе на світі знатиме, дістане без труднощів усі скарби, причарує найкращу дівчину чи парубка, матиме найвищий урожай, не боятиметься лихих сил, матиме чудодійну силу робити все тією рукою, яка зірвала квітку щастя.

 

7 липня — свято Івана Купала

 

Існують прикмети, пов’язані з стрибками через багаття: якщо парубок найвище стрибнув – буде гарний урожай у його родини, вскочить у полум’я – чекай біди. Коли ж вдало перестрибнуть багаття юнак з дівчиною – вони неодмінно одружаться і проживуть у злагоді все життя.

 

Гей, на Івана, гей, на Купала,
Красна дівчина долі шукала.
Квітки збирала, віночок вила,
Долі водою його пустила.

Полинь, віночку, по бистрій хвилі,
Поплинь під хату, де живе милий,
Поплив віночок долі водою,
Серце дівчини забрав з собою.

 

28 червня – День Конституції України

28 червня в Україні відзначається державне свято – День Конституції України. Цього дня у 1996 році на ранковому засіданні Верховна Рада України прийняла новий Основний закон країни – першу Конституцію незалежної української держави.

 

 

Спроби прийняти Конституцію в Україні робилися з перших років проголошення незалежності. У 1992-1993 роках під керівництвом Президента Леоніда Кравчука був напрацьований перший проект Основного Закону, проте він так і не був прийнятий.

8 червня 1995 року між гілками влади був підписаний Конституційний договір, на підставі якого мала бути розроблена Конституція. У 1996 році була створена спеціальна парламентська комісія під керівництвом депутата Михайла Сироти. 27 червня почався розгляд запропонованого документа у Верховній Раді.

Депутати працювали над проектом, залишаючись у сесійному залі всю ніч із 27 на 28 червня. Парламентарії врахували зауваження Президента України, а також підтримали всі спірні статті проекту – про державні символи України, про державну українську мову, про право приватної власності в Україні, після чого Основний Закон був остаточно затверджений.

 

28 червня – День Конституції України

 

Вважається, що прийняття Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність і стало найважливішим кроком у забезпеченні прав та свобод людини та громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.

Відповідно до Конституції, день прийняття Основного Закону – 28 червня – є державним святом – Днем Конституції України. Прийняття даного документа в 1996 році стало початком становлення і розвитку нової демократичної і незалежної країни.

 

28 червня – День Конституції України

 

Я — українець. Є у мене право

На рідну мову та свою державу,

На гордий прапор золотисто-синій,

На щастя жити у такій країні.

Я — українець. Право знати маю

Про тих, кого героями вважаю,

Що людство рятували від руїни, —

Синів і дочок, гідних України.

Я — українець. Хочу право мати

Завжди усе, що думаю, казати,

На незалежну та міцну державу,

На все, що гарантовано по праву.

Я — українець. І моє це право

Любити землю горду й величаву,

Та дух свободи набирати в груди.

Я — українець. Був ним, є, і буду!

 

 

 

1 червня – Міжнародний день захисту дітей

Міжнародний день дітей – одне з найстаріших міжнародних свят. Рішення про його проведення було прийнято в 1925 році на Всесвітній конференції, присвяченій питанням благополуччя дітей, у Женеві. Історія замовчує, чому це дитяче свято було вирішено відзначати саме 1 червня.

 

1 червня  – Міжнародний день захисту дітей

 

За однією з версій, у 1925 році Генеральний консул Китаю в Сан-Франциско зібрав групу китайських дітей-сиріт і влаштував для них святкування Дуань-у цзе (Фестивалю човнів-драконів), дата якого припала саме на 1 червня. Завдяки щасливому випадку, день збігся і з часом проведення «дитячої» конференції в Женеві.

У Міжнародного дня дітей є прапор. На зеленому тлі, що символізує зростання, гармонію, свіжість і родючість, навколо знаку Землі розміщено стилізовані фігурки – червона, жовта, синя, біла і чорна. Ці людські фігурки символізують різноманітність і терпимість. Знак Землі, розміщений у центрі, уособлює символ нашого спільного дому.

 

1 червня  – Міжнародний день захисту дітей

 

День захисту дітей служить додатковим нагадуванням дорослим про проблеми дітей. Йдеться про дотримання їх прав на життя, свободу думки і релігії, на освіту, відпочинок та дозвілля, на захист від фізичного та психологічного насильства, на захист від експлуатації дитячої праці.

ООН у 1959 році на засіданні прийняла Декларацію прав дитини. До неї увійшли статті, що закликають батьків, державні органи, неурядові організації визнати описані в документі права і свободи дітей, а також прагне до їх дотримання. Декларація ООН не мала обов'язкової сили, а носила лише рекомендаційний характер.

Але незабаром права дітей закріпили на рівні міжнародного права. 20 листопада 1989 року ООН прийняла Конвенцію про права дітей. Її підписала 61 країна.

 

1 червня  – Міжнародний день захисту дітей

 

         Міжнародний день захисту дітей в Україні став державним святом з 1998 року, після підписання Президентом Указу №568/98 «Про день захисту дітей». Ініціатором святкування стало Міністерство у справах сім'ї та молоді, Всеукраїнський комітет захисту дітей, Національний фонд соціального захисту матерів і дітей «Україна – дітям».

У цей день проводяться для дітей освітні програми про те, куди вони можуть звернутися в разі утиску їх прав, а також вчать суспільство зважати на потреби дитини.

 

 

Традиційно до Міжнародного дня дітей організовують різного роду розважальні заходи. Діти беруть участь в конкурсах, малюють малюнки крейдою на асфальті, а також організовуються дитячі концерти та фестивалі. Крім того, проводиться безліч благодійних акцій, головна мета яких зібрати гроші на різні благодійні проекти або лікування дітей.

 

 

 

9 ТРАВНЯ – ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ НАД НАЦИЗМОМ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ

9 ТРАВНЯ – ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ НАД НАЦИЗМОМ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ

 

З 2016 року Україна відзначає 9 травня як День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги). Пам’ятна дата була встановлена Верховною Радою 9 квітня 2015 року законом Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років.

         Для України Друга світова війна – національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі інтереси і вбивати інших українців. За наші землі воювали дві тоталітарні системи, що однаково не рахувалися з ціною людського життя. 

        Україна понесла надзвичайні втрати внаслідок Другої світової. Під час бойових дій та в полоні загинуло 3-4 млн військових і підпільників, понад 5 млн цивільних загинуло через окупаційний терор та голод в тилу, до 5 мільйонів жителів були евакуйовані або примусово вивезені до Росії та Німеччини, значна частина з яких не повернулася. Загалом безповоротні втрати України (українців та інших народів) склали 8-10 млн осіб. Матеріальні збитки становили 285 млрд тогочасних рублів. Внаслідок бойових дій постраждало понад 700 міст та містечок, 5,6 тис. мостів, 28 тис. сіл, 300 тис. господарств.

        Офіційним символом Дня перемоги над нацизмом, як і Дня пам'яті та примирення, є квітка червоного маку – загальноприйнятий у світі символ відзначення пам'ятних днів Другої світової війни. Гаслом обох пам'ятних днів є «1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо».

 

9 ТРАВНЯ – ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ НАД НАЦИЗМОМ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ

 

 

Дендропарку «Олександрія» 230 років!

Найстарішому і найбільшому дендропарку України «Олександрія» – виповнюється 230 років! До Білої Церкви щороку з'їжджаються близько 400 тис. туристів, щоб подивитися на шедевр садово-паркового мистецтва, в якому гуляли не тільки імператорські персони, а й творчі особистості, такі як Тарас Шевченко чи Олександр Пушкін.

 

Дендропарку «Олександрія» 230 років!

 

Наприкінці XVIII століття польський король Август Станіслав Понятовський подарував місто Біла Церква великому коронному гетьману Польщі Ксаверію Браницькому.

У 1781 році гетьман одружився на улюбленій камер-фрейліні імператриці Катерини II, племінниці Світлішого князя Григорія Потьомкіна, Олександрі Енгельгардт. На своїх землях, неподалік Білої Церкви, графиня вирішила створити парк у пейзажному стилi за модою того часу. Автором генерального плану забудови парку став відомий французький архітектор Мюффо. Пізніше в парку працювали архітектори та садівники Ботані, Станге, Бартецький, Вітт, Енс, які втілили в життя проект генплану та заклали основу паркових композицій, використовуючи існуючий лісостеповий ландшафт та природні дубові насадження. Одночасно зі створенням паркових композицій, почалося будівництво резиденції та інших архітектурних влаштувань.

 

 

Поруч із літньою резиденцією графів Браницьких – «Аустерію» було розташовано комплекс павільйонів, танцювальну залу, допоміжні служби та зелені й водні оздоблення. Решта території була призначена для художньої частини паркових облаштувань. До них належать Мала і Велика галявини з прилеглими архітектурними спорудами: Колонада "Луна", "Китайський місток", "Руїни", "Арочний місток", "Острів Марії", "Острів Троянд", різні види фонтанів, водоспадів та інші малі архітектурні форми. Разом із галявинами та дібровою, ставками та річкою Рось вони утворили чудовий, незабутній парковий ансамбль, який є одним із найкращих не тільки в Україні, а й у Європі.

 

 

 

У середині ХІХ століття парк «Олександрія» набув неабиякої слави. Його відвідували відомі люди того часу: Г.П. Державін, О.С. Пушкін, Т.Г. Шевченко. Неодноразово тут бували декабристи (члени Південного товариства): Бестужев-Рюмін, Муравйов-Апостол, Пестель та ін., відомі польські поети та художники: Ян Ліппоман, котрий написав про «Олександрію» чудові вірші, Ян Бровінський, який після відвідування парку видав відому поему «Олександрія». Дуже цікавими є малюнки, створені художниками того часу: Вілібальдом Ріхтером, Наполеоном Орда, Міхаліною Бержінською, Феліксом Брзозовським та ін. (період 1820-1840 рр.). Найкращі малюнки були виконані Вілібальдом Ріхтером - так званий «Альбом Білоцерківський, документації місця та епохи», який знаходиться нині в Марії Рей з дому Потоцьких у замку Монтрезор у Франції. Альбом є великою книгою (24 ілюстрації), переплетеною в шкіряну оправу з позолотою і металевим обрамленням, де розміщено кольорові акварелі.

 

 

Парк часто відвідували члени царської родини, з якими Браницькі підтримували дуже тісні стосунки. В парку було окреме місце, так званий Царський сад, де зростали одна модрина та 7 американських лип, які були посаджені імператорами Олександром Павловичем та Миколою Павловичем, княгинею Олександрою Федорівною. Кожне дерево було обнесене чавунною огорожею, на якій під короною була мідна дощечка з написом: ким і коли посаджене дерево.

 

 

Нащадки Браницьких й понині живуть у Франції, Польщі та інших країнах світу. У музеї парку зберігаються 16 прекрасних мармурових скульптур італійських митців: Три грації (Антоніо Канова), Хлопчик із собакою та Хлопчик із луком (Памполоні) та інші, які нагадують колишню розкіш палаців та парку. В 1949 році парк "Олександрія" було передано у відання Національної академії наук України, якій він підпорядковується в даний час. Загальною тематикою наукових досліджень є питання, пов'язані з інтродукцією та акліматизацією рослин, збереженням та відновленням старовинних насаджень. Колекційний фонд нараховує близько 2500 видів, форм та сортів рослин. Окремі з них мають вік понад 200 років: сосни чорна та Веймутова, ялівець віргінський, тюльпанове дерево, модрини польська та європейська, дуб червоний, гледичія триколючкова, глід рожевий махровий та ін. Особливу цінність становить багатовікова діброва парку.

 

 

204 роки від дня народження Т.Г. Шевченка

Тарас Шевченко народився в сім'ї кріпосного селянина 9 березня 1814 року. Дитинство Шевченка пройшло в його рідному селі Моринці Київської губернії. Тарас дуже рано осиротів і сповна відчув на собі всю гіркоту кріпосного життя.

 

 

Освіту Шевченко отримав у сільського дяка. У 1828 році він почав служити у поміщика Енгельгарда. В цей час юнак почав проявляти непогані здібності до малювання, тому пан зробив з нього свого особистого живописця і навіть відправив Тараса на навчання до художника В. Ширяєва.

 

У 1836 році відбулося знайомство Тараса з такими видатними людьми того часу, як Брюллов, Григорович, Жуковський. Вони задалися метою звільнити юного художника від кріпацтва. У 1838 році Брюллов написав портрет Жуковського і продав його за 2500 рублів. За ці гроші і був викуплений Шевченко. Здобувши свободу, Тарас Григорович вступив до Академії мистецтв. У 1840 році вийшов його перший збірник віршів «Кобзар».

 

У 1846 році письменник став членом таємного політичного товариства, за що в 1847 році був засланий в Орську фортецю. Його амністували після смерті Миколи I.

10 березня 1861 року геній помер. Вклад Тараса Шевченка в розвиток української літератури і мови вважається одним з найбільш цінних за всю історію України.

 

Учітеся, брати мої!

Думайте, читайте,

І чужому научайтесь, −

Свого не цурайтесь:

Бо хто матір забуває,

Того Бог карає,

Чужі люде цураються,

В хату не пускають,

Свої діти − як чужиї,

І немає злому

На всій землі безконешній

Веселого дому.

Обніміте ж, брати мої,

Найменшого брата, −

Нехай мати усміхнеться,

Заплакана мати!

Благословить дітей своїх

Твердими руками,

І обмитих поцілуйте

Вольними устами!

І забудеться срамотня

Давняя година,

І оживе добра слава,

Слава України,

І світ ясний, невечірній,

Новий засіяє...

Обніміться ж, брати мої,

Молю вас, благаю!

 

21 лютого – Міжнародний день рідної мови

 

21 лютого – Міжнародний день рідної мови


 

21 лютого представники всіх націй і народностей можуть відзначати Міжнародний день рідної мови. Це свято було проголошене на Генеральній конференції ЮНЕСКО, яка відбулася 17 листопада 1999 року.

Головна декларована мета дня рідної мови — сприяння мовній різноманітності світу і стимулювання вивчення іноземних мов населенням різних країн. Крім того, ЮНЕСКО виступило за зближення культур і їх активну взаємодію, зокрема, в мовних питаннях, оскільки саме мови вважаються важливим інструментом розвитку духовної спадщини планети.

Дане свято можуть відзначати носії 6000 мов, які на сьогоднішній день зафіксовані в світі.

Рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь і дозволяє передати їх нащадкам. Однак багато мов сьогодні знаходяться на межі повного зникнення. У деяких мов не залишається живих носіїв, тому одним з методів порятунку лінгвістичного багатства планети експерти називають вивчення іноземних мов.

 

 

Опитування

Архів новин

Липень 2019 (10)
Червень 2019 (20)
Травень 2019 (18)
Квітень 2019 (27)
Березень 2019 (32)
Лютий 2019 (35)
м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, 149. тел. (04563) 6-03-90, (04563) 6-45-70 bckolegium{a}ukr.net

Схема проїзду
MakeUp © 2010 Арт-Студия Foto-Fact
Copyright © 2010 -    Білоцерківський колегіум