Білоцерківський колегіум

Знання є сила, освіта - капітал.
Отто Вільман

Ukraine   English   Deutsch   France   Spain

29 січня – День пам’яті Героїв Крут

29 січня українці вшановують події кінця січня 1918 року, коли юні захисники Української Народної Республіки власною кров’ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху — бій під Крутами.

 

29 січня – День пам’яті Героїв Крут


 

Саме тоді на Чернігівщині недалеко від залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на північний-схід від Києва, добровольчий Студентський Курінь, що складався із 300 юнаків: студентів Університету імені Святого Володимира, новоствореного Українського Народного Університету та гімназисти Київських гімназій, відстоюючи право українського народу жити у власній державі, вступили в нерівний бій із більшовицькими військами, чисельність яких налічувала близько 5 тисяч.

Бій тривав лише п’ять годин. У полон було захоплено і потім розстріляно 28 юнаків. Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога на два дні.

Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва.

 

29 січня – День пам’яті Героїв Крут


 

Урочисте перепоховання студентів у Києві 19 березня 1918


За кілька тижнів після бою під Крутами М. Грушевський писав: «Недаремно пролилася кров тисяч українських інтелігентів та молоді, коли вона принесла духовне визволення від найтяжчого і найшкідливішого московського ярма: добровільно прийнятого духовного закріпачення!»

І хоч подвиг Героїв Крут згодом забули більш ніж на 70 років, а їхні могили за радянських часів було зруйновано, подвиг під Крутами увіковічнений у пам'яті українців.

Офіційно День пам’яті Героїв Крут почали відзначати після того, як 29 січня 2007 року Президент України Віктор Ющенко підписав Указ «Про вшанування пам’яті Героїв Крут».

 

Крути – наша гордість і слава,

Там соколи юні у вічність пішли. 

На клич молодої держави,

Піднялися вірні сини.

Грудьми у нерівному бої,

Спинили червону орду,

З честю впали герої,

За Україну свою.


Михайло Зельман (Лісовий)

 

 

 

З Днем Соборності України!

 

З Днем Соборності України!

 

 

З 1999 року відзначається День Соборності України. Щороку 22 січня український народ святкує річницю з моменту підписання так званого акту «злуки», тобто договору про попереднє об'єднання УНР і ЗУНР.

Українська Народна Республіка була створена в січні 1918 року. В цей же час на території, яка раніше входила до складу Австро-Угорщини, утворилася Західноукраїнська Народна Республіка. Лідери нових держав зустрілися для визначення умов майбутньої злуки 22 січня 1919 року. Ця подія і поклала початок святкуванню цього свята. Формально цей акт не втілився у створення незалежної держави, проте він став першим кроком до цієї історичної події, яка сталася вже в 1991 році з розпадом СРСР.

В сучасній Україні значення Дня Соборності не втратилося. Під час офіційних заходів, присвячених святу, керівники держави наголошують на важливості єдності українських земель, яку необхідно зберігати й надалі.

 

 

В День Соборності та злуки,

З заходу на схід.

Всі візьмемося за руки

Бо один ми рід.

 

Нащо нам ворогувати?

І що нам ділить?

Україна наша мати ,

тож давайте жить

 

Як ведеться між братами,

Як одна сім’я,

Щоб не хиріти роками

Тож і  ти, і я.

 

Будем в злагоді і мирі

Щастя будувать

Бо у ворожнечім вирі ,

Тільки руйнувать

 

Тож візьмемося за руки

Скажем на ввесь світ,

В День Соборності та Злуки

-Ми один нарід!

 

 





 

 

З Різдвом Христовим!

7 січня відзначають православне Різдво Христове — одне з найбільших свят церковного світу. Воно прославляє день, який ознаменувався небувалою подією для всіх - народженням Сина Божого в Богородиці Діви Марії.

 

З Різдвом Христовим!


 

Ісус Христос не знав багатства або вельможності у своєму земному житті. Навіть саме народження Спасителя відбулося в печері, після чого немовля поклали до ясел, де знаходився корм для тварин.

З цим святом пов'язано багато легенд. Відомо, що першими новонародженому Синові Божому прийшли поклонитися пастухи. Потім волхви принесли йому дари, серед яких були золото, ладан і смирна. Ці мудреці давно чекали народження Царя Світу і Віфлеємська зірка вказала їм, де саме він з'явиться на світ.

 

З Різдвом Христовим!


 

Православне Різдво пишно святкується в Україні. Цього дня завершується сорокаденний Різдвяний піст. За багатим святковим столом традиційно збирається вся родина. А після Різдва починаються 12-денні святки. Вони супроводжуються народними гуляннями на честь народження Сина Божого. У слов'ян здавна в ці дні водили вертеп, співали колядки і бажали всім добра на весь рік.

 

Дай Боже Вам любові і тепла,

Добра в сім'ї і затишку в оселі,

Щоб щастя світла музика текла

В різдвяні свята, щедрі і веселі!

Хай Новий рік, що завітає,

Дарує все, що серце забажає,

Колядкою на щастя Різдво благословляє,

Радійте, святкуйте - Христос ся рождає!

 

З Новим Роком та Різдвом Христовим!

З Новим Роком та Різдвом Христовим!


Новий рік – одне з найдавніших і найпопулярніших календарних свят. Це, мабуть, єдина подія, яку протягом століть щорічно відзначають у всіх країнах і на всіх континентах, яку знають, люблять і яку з нетерпінням чекають люди, різні у своїх етно-національних традиціях і релігійних переконаннях.

 



 

Незважаючи на те, що Новий рік - одне з небагатьох свят, що об`єднує все людство, за всіх часів у різних народів існували й існують свої традиції зустрічі Нового року та своя святкова атрибутика.

В Україні новорічне свято зазвичай відзначають у сімейному колі або серед друзів. Головними атрибутами святкування є прикрашена ялинка та подарунки, які приносить Дід Мороз.

 

З Новим Роком та Різдвом Христовим!


 

Хай Новий рік у вишиванці
Розбудить Вас щасливо вранці,
І принесе у Вашу хату –
Усмішок й радощів багато.
Розбудить приспані надії,
Зерном і щастям Вас засіє,
Зігріє миром і любов’ю
І подарує Вам здоров’я!



 

140 років від дня народження Миколи Леонтовича

Микола Леонтович – видатний український композитор, хоровий диригент, громадський діяч, педагог. Творець класичних зразків української хорової музики. Автор численних обробок українських народних пісень, оригінальних творів. Найпопулярніші: "Праля", "Козака несуть", "Щедрик", "Дударик", "Піють півні", хори "Льодолом", "Літні тони", "Моя пісня" тощо.

 

140 років від дня народження Миколи Леонтовича


 

Геніальний ювелір української пісні, славетний композитор Микола Леонтович народився 13 грудня 1877 р. на Поділлі у селі Селевинці у родині священика. Продовжуючи сімейну традицію, мав стати Миколка духовною особою: закінчив семінарію у Кам’янці-Подільському, одержав звання регента Петербурзької придворної співацької капели. Та не став Леонтович священиком, працював учителем у Вінниці, на Донеччині, у наших степових селах тоді ще Катеринославської губернії. І не міг козак не побувати на Хортиці. Ця подорож надихнула маестро на обробку козацьких пісень. Микола Дмитрович керував учнівськими колективами і творив власні пісенні обробки. Опублікував він понад 200 таких творів, як "Щедрик", "Козака несуть", "Мак".

 

 

 

140 років від дня народження Миколи Леонтовича

 

Коли постала Українська Народна Республіка, Леонтович став комісаром Першої української капели, викладачем музично-драматичного інституту ім. Миколи Лисенка. У 1919 році, коли столицю окупували денікінці, Микола Леонтович забрав дружину та дочку і повернувся до Тульчина. Холодно та голодно велося родині, але композитор працював на майбутнє, створював оперу "На русалчин Великдень". Леонтович викладав у тульчинському жіночому єпархіальному училищі. Отам і написав останній роман життя зі своєю ученицею Надією Танашевич.

 

140 років від дня народження Миколи Леонтовича


 

В ніч з 22 на 23 січня 1921 року композитор перебував у свого батька у селі Марківка Гайсинського повіту, де був убитий агентом ВЧК Грищенком, який напросився в хату переночувати, назвавшись чекістом, що проводить боротьбу з бандитизмом. Вранці невідомий пограбував будинок, застреливши Миколу Леонтовича. Текст рапорту, що розкриває ім’я вбивці композитора було оприлюднено лише у 1990-х роках.

Леонтович був одним із перших серед майстрів української музики, зокрема таких, як М.Лисенко, К.Стеценко, які по-новому інтерпретували фольклор і в кожній народній перлині прагнули передати її неповторний образний зміст і самобутню художню красу, використовуючи музичні надбання європейської музично-хорової культури. Водночас почерк Леонтовича вирізняється з-поміж інших граничною гнучкістю і природністю руху голосів, ювелірною шліфовкою деталей.

Сьогодні ж Микола Леонтович – один із найчастіше виконуваних українських композиторів. Зокрема, мелодія його "Щедрика" в різдвяний час звучить по всьому світі.

 

Щедрик, щедрик, щедрівочка, 
Прилетіла ластівочка, 
Стала собі щебетати, 
Господаря викликати: 
«Вийди, вийди, господарю, 
Подивися на кошару, 
Там овечки покотились, 
А ягнички народились, 
В тебе товар весь хороший, 
Будеш мати мірку грошей, 
Хоч не гроші, то полова — 
В тебе жінка чорноброва». 
Щедрик, щедрик, щедрівочка, 
Прилетіла ластівочка.

 

25 листопада - День пам'яті жертв голодоморів

         День пам’яті жертв голодоморів – щорічний національний пам’ятний день в Україні, що припадає на четверту суботу листопада.

 

25 листопада - День пам'яті жертв голодоморів

 

         Традиційно в цей день українці йдуть до пам’ятних місць, відвідують поминальні богослужіння і покладають символічні горщики із зерном та свічками до пам’ятників жертвам голодоморів в Україні.

         25 листопада о 16:00 оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання, після чого по всій Україні відбувається акція «Запали свічку», в рамках якої українці несуть свічки до пам’ятників жертвам. В акції можна взяти участь, запаливши свічку в своєму вікні.

 

         25 листопада 2017 року закликаємо всіх долучитися до всеукраїнської акції «Запали свічку пам’яті» та загальнонаціональної хвилини мовчання на знак скорботи і пам’яті про мільйони загублених життів наших співвітчизників.

 

Подумай і згадай, заплющ на хвильку очі,

Побач  слабких дітей, що ловлять ховрахів,

Бо  немічні батьки не піднялися з ночі,

І нікому спекти  оладки без муки.

 

Відчуй їх біль і страх… І холод  у будинках,

Як  їх крихкі тіла  зігрітись не могли,

Який то був їм скарб – знайти якусь морквинку,

Що  дивом збереглась,  залишившись в землі.

 

О, мій святий народ, понівечений катом,

Зазнавши руйнувань  всіх воєн, що були,

Ти витримав Сибір, і табори, і страти,

І цей Голодомор…і ти іще живий?

 

Ми зараз живемо хоч бідно, хоч  у скруті,

Рятуючи свій дім від  нових зазіхань,

Та не Дай Боже нам часи безбожні, люті,

Коли окрім їди – нема других бажань.

 

Свобода – вищий дар, за неї платять кров’ю,

І чи ми власний борг сплатили до кінця?

Згадай сьогодні всіх, хто заплатив здоров’ям

Або в жертовник   той поклав свої серця.

 

Запалимо свічки, помолимось в скорботі,

За тих невинних жертв  Голодомору днів,

Шануймо рідний край і хліб , що кров’ю – потом

Вирощує  народ, щоб кожен ситно жив.

 

21 листопада – День гідності та свободи

21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи, що об’єднав дві знакові події у новітній історії країни – Помаранчеву революцію 2004 року та Революцію Гідності 2013 року.


21 листопада – День гідності та свободи


 Свято встановлено Указом Президента України Петра Порошенка від 13 листопада 2014 року. Метою запровадження пам’ятної дати стало донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору.

 

З чого все починалося…


22 листопада 2004 року – початок Помаранчевої революції в Україні, загальнонаціональних протестів, мітингів та інших акцій громадянської непокори. Останньою краплею стало оголошення Центральною виборчою комісією результатів другого туру президентських виборів. Через фальсифікації під час голосування і підрахунку голосів Віктор Янукович випередив Віктора Ющенка. Українці тоді вперше вийшли на Майдан і домоглися повторних виборів.

Через рік, у листопаді 2005 року, Президент Віктор Ющенко заснував свято – День Свободи.  

 

21 листопада – День гідності та свободи

 

Однак влада встановлена в Україні на той момент, так і не змогла реалізувати більшості очікувань, покладених на неї народом.

Згодом наступним Президентом України став Віктор Янукович. Він скасував День Свободи і об’єднав його з Днем Соборності Указом від 30 грудня 2011 року.

У листопаді 2013 року українці знову вийшли на Майдан. Три роки тому, увечері 21 листопада, на майдані Незалежності почали збиратися учасники мітингу, незабаром їх було вже 1500, а 24 листопада – понад 100 тисяч прихильників євроінтеграції. Протести відбулися також у Львові та Харкові. 

 

21 листопада – День гідності та свободи

 

Потім відбувся загальностудентський страйк, а 29 листопада на Євромайдані влаштували великий мітинг із закликами до відставки уряду та дострокових виборів у парламент.

Кривавою стала ніч на 30 листопада. Тоді для розгону майданівців злочинна влада застосувала силу. І це був тільки початок. Протести перетворилися з проєвропейських на антиурядові та стали значно масштабнішими.

18-20 лютого – пік Революції гідності. Відбулися криваві сутички в центрі Києва, підпалено Будинок профспілок та вбито багатьох євромайданівців, які стали Героями Небесної сотні.

6 жовтня 2016 року Президент Петро Порошенко підписав указ Про відзначення у 2016 році Дня Гідності та Свободи. Згідно з докуметом у Києві, обласних центрах та інших населених пунктах 21 листопада відбудуться меморіальні, урочисті та культурно-мистецькі заходи на вшанування громадянської мужності учасників подій Помаранчевої революції та Революції Гідності.

Також глава держави доручив уряду та КМДА невідкладно розв’язати питання щодо спорудження Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності.

 

А сотню вже зустріли небеса…

Летіли легко, хоч Майдан ридав…

І з кров’ю перемішана сльоза…

А батько сина ще не відпускав.

Й заплакав Бог, побачивши загін:

Спереду сотник—молодий, вродливий,

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній, сивий-сивий…

І рани їхні вже їм не болять…

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло…

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла.

 

 

День української писемності та мови

День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Встановлене воно було 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».

 

За православним календарем — це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця — письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

 

День української писемності та мови

 

У День української писемності та мови за традицією покладають квіти до пам’ятника Несторові-літописцю; відзначають найкращих популяризаторів українського слова; заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою; стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика.

 

Колись цього дня віддавали до школи дітей. Батьки зі школи йшли до церкви та ставили свічку перед образом преподобного, вірячи, що він допоможе дитині вивчитися. Адже «користь від цього є велика», бо «Хто вчиться змолоду – не зазнає на старість голоду».

 

Нагадаємо, також цього дня на Українському радіо традиційно відбувається радіодиктант національної єдності. Цю акцію започатковано 2000 року. Відтоді щороку всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту та не стільки з’ясувати, чи добре знають українську мову, як продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово.

 

День української писемності та мови

 

 

 

120 років від дня народження Є.Ф.Маланюка

Є.Ф.Маланюк народився 20 січня 1897 року в Архангороді на Херсонщині (тепер село Новоархангельск Кіровоградської обл.). Закінчив Єлисаветградське реальне училище і вступив до Петербурзького політехнічного інституту. Але з початком світової війни став слухачем Військової школи в Києві, після закінчення якої його направили на Південно-Західний фронт, де Є. Маланюк познайомився з начальником штабу першої Туркестанської дивізії полковником Євгеном Мєшковським, який після вибуху Жовтневої революції закликає його повернутись на Батьківщину, щоб взяти участь в обороні Української Держави. 

Євген Маланюк працює в Генеральному Штабі України, пізніше стає ад’ютантом генерала Василя Тютюнника, командуючого Наддніпрянською Армією УНР. У 1920 році опиняється в таборі для інтернованих поблизу польського міста Коліша. Разом із кількома друзями (Ю. Дараган, М Чирський, М. Грива та інші) видає журнал “Веселка”, де побачили світ його перші поезії.

1923 року разом із Михайлом Селегієм і Михайлом Осикою випускає в світ невелику збірку поезій “Озимина”. Пізніше перебрався до Чехословаччини, там у Подєбрадах закінчив гідротехнічний відділ Української господарської академії. Брав активну участь у суспільно-політичному житті. У міжвоєнний період з’являються в світ його збірки поезій “Стилет і стилос” (1925), “Гербарій” (1926), “Земля й залізо” (1930), “Земна Мадонна” (1934), “Перстень Полікрата” (1939).

Наприкінці другої світової війни Євген Маланюк переїжджає до Німеччини, а пізніше до Нью-Йорка. Вже за океаном виходить його поема “П’ята симфонія” (1954), збірки “Влада” (1951), “Остання весна” (1959), “Серпень” (1964). Культурологічні розвідки та літературно-критичні праці зібрані в двох томах “Книги спостережень” (1962, 1966). Вже після його смерті побачила світ збірка “Перстень і посох” (1972).

Після одруження тридцятитрирічного письменника з Богумілою Савицькою, поет нарешті знайшов спокій родинного життя в складних умовах еміграційного побуту в Польщі.

У червні 1949 року поет переїжджає до США. Спершу працює фізично, потім — в інженерному бюро в Нью-Йорку. В цьому мегаполісі 16 лютого 1968 року Є.Маланюк і помер. Похований на кладовищі в Саут-Баунд-Бруці в Нью-Джерсі, яке часто називають українським пантеоном.

120 років від дня народження Є.Ф.Маланюка

А десь Вона — не знаю чим! — живе: Архангород, Синюха, Скалеве, Торговиця… І над розлогим степом Таке ясне херсонське наше небо.Нема на світі інших Батьківщин Понад одну, що є наказ і чин. Нема землі, коханої так палко. Як та, що в ній що не верста, то — балка. А там — байрак. А там — горби могил, І хмари-велетні, і синій небосхил.

 

120 років від дня народження Є.Ф.Маланюка

120 років від дня народження Є.Ф.Маланюка
 

Творча спадщина Є.Ф.Маланюка


 

2017 - рік німецької мови

 

2017 - рік німецької мови


Сьогодні німецька мова – перша найпоширеніша мова у Європі і друга за популярністю іноземна в Україні. Більшість найвідоміших інноваційних компаній розташовані саме у Німеччині. Навіть прогресивні японці зосереджуються на німецькій – її вивчають 68% студентів у Японії.

 

В Україні німецька мова є другою за обсягом вивчення в українських школах після англійської і за статистикою:

- 52% школярів обирають її для вивчення як другу іноземну;

- Німеччина посідає друге місце (після Польщі) за кількістю обмінів студентами.

Тож варто детальніше розглянути та пізнати цю мову.



План позакласних заходів з німецької мови на 2017-2018 навчальний рік

 

День Святого Мартіна у колегіумі

Вивчати мову - означає долучатися до культури народу, який говорить цією мовою. 8 листопада в Білоцерківському колегіумі був проведений позакласний захід, присвячений доброму німецькому святу, – Дню Святого Мартіна, яке вчить нас думати про інших, ділитися з ближніми теплом свого серця.

Святкування дня Мартіна розпочинається у містах і селах Німеччини 11.11 об 11.11 год. На площах ставлять виставу за мотивами легенди про Мартіна. Увечері відбувається святкова хода з ліхтариками. Усі співають пісень.

Колегіанти переглянули мультфільм німецькою мовою про святого Мартіна, із задоволенням вчили німецьких пісень «Laterne, Laterne, Sonne, Mond und Sterne… » та «Sankt Martin». Пісні чудово доповнювали затишну атмосферу майстер-класу по виготовленню ліхтариків і підсвічників. 

 

2017 - рік німецької мови

 

2017 - рік німецької мови

 

2017 - рік німецької мови

 

 

 

Німецькомовнй квест «Im Suchen nach Schatz»

 

24 жовтня всі бажаючі з початковим рівнем знань німецької мови мали змогу взяти участь у німецькомовному квесті «Im Suchen nach Schatz». Звичайно ж, ми шукали скарби. Підказками були завдання німецькою мовою: кросворд, ребуси, криптограма, завдання на мовну здогадку. І наприкінці гри ми зрозуміли, що найцінніший скарб – то наш словниковий запас. Чим багатшим він є, тим ширше ми сприймаємо світ, тим цікавіше у ньому живеться.

Учасники квесту наприкінці гри не лише поласували солодощами, віднайшовши скарб, а й отримали персональні віщування і побажання німецькою мовою, а також особливі призи, які допоможуть їм організувати їх шкільне життя і запам’ятати більше німецьких слів.

2017 - рік німецької мови

2017 - рік німецької мови

2017 - рік німецької мови

2017 - рік німецької мови

2017 - рік німецької мови

 

Опитування

Архів новин

Липень 2019 (10)
Червень 2019 (20)
Травень 2019 (18)
Квітень 2019 (27)
Березень 2019 (32)
Лютий 2019 (35)
м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, 149. тел. (04563) 6-03-90, (04563) 6-45-70 bckolegium{a}ukr.net

Схема проїзду
MakeUp © 2010 Арт-Студия Foto-Fact
Copyright © 2010 -    Білоцерківський колегіум