Білоцерківський колегіум

Знання є сила, освіта - капітал.
Отто Вільман

Ukraine   English   Deutsch   France   Spain

2018-2019 н.р. - рік французької мови

 

2018-2019 н.р. - рік французької мови

Увага! Конкурс!

 В рамках Року французької мови в Україні, з метою популяризації мови, культури, традицій Франції, оголошено конкурс на кращий  ролик-трейлер  "Французька мова для мене" у двох номінаціях :

- для учнів, які вивчають французьку (французькою мовою)
- для тих, хто мови не вивчає (українською).

Готовий ролик тривалістю до 2 хвилин  має бути розміщений на Youtube та в соціальній мережі Facebook. Посилання на трейлер  із супровідним листом (назва закладу освіти, клас, автори, тема) просимо  надіслати до 30 грудня на електронну адресу le-renard@ukr.net (в темі листа вказуємо "ролик на конкурс")

Основна умова ролика - реклама мови, а далі - лише Ваша творчість та неповторний креатив! Розкажіть світові про своє ставлення до надзвичайно мелодійної та прекрасної мови кохання, мрій, шансону, круасанів!

 

28 вересня - 100-річчя від дня народження Василя Сухомлинського

  

28 вересня 2018 року виповнюється 100 років від дня народження видатного педагога сучасності, вченого, громадського діяча Василя Олександровича Сухомлинського.

Праця та творчий спадок В. О. Сухомлинського поширені не лише в Україні, а й за її межами, у зв’язку з чим передбачається відзначення цієї дати не лише на державному рівні, а й на міжнародному. Так, Комісія ЮНЕСКО по відзначенню Пам’ятних дат прийняла від Національної комісії України необхідні документи про відзначення цієї дати на своєму рівні.

Творчість та педагогічну спадщину славетного педагога-гуманіста, педагога-практика ХХ століття важко переоцінити. Образ учителя в сучасних умовах зазнає значної трансформації і знаходиться в залежності від соціально-культурних змін, що відбуваються в суспільстві. Гуманістичні ідеї Сухомлинського – це ідеї майбутнього. Педагогічні надбання Василя Олександровича з кожним роком привертають все більшу увагу науковців як у нашій країні, так і за кордоном. Розроблена українським практиком педагогічна система збагатила педагогічну науку новаторськими ідеями й положеннями, значно розширила теорію та освітню виховну практику і була своєрідним революційним етапом розвитку вітчизняної педагогічної думки, що заслуговує сьогодні на нове осмислення.

Василь Олександрович Сухомлинський  дуже любив дітей, тому і став педагогом. Це справді людина з полум’яним серцем, видатний педагог сучасності. 35 років свого життя він віддав школі. Сухомлинський – заслужений вчитель України, лауреат Державної премії імені Т. Г. Шевченка. З його ім’ям пов’язані збагачення і піднесення педагогічної науки ХХ століття. Велика та самобутня спадщина вченого з плином часу привертає все більше уваги.

 

28 вересня - 100-річчя від дня народження Василя Сухомлинського

 

Василь Олександрович є автором 48 монографій, понад 600 статей, 1500 оповідань і казок, притч та новел для дітей. Найвідоміша його праця – «Серце віддаю дітям», перекладена на 30 мов світу, її перевидавали 54 рази. Загалом твори В.О. Сухомлинського видано 53-ма мовами світу накладом майже 15 млн. примірників. Його книги присвячені головним чином вихованню і навчанню молоді, педагогізації батьків.

Головними постулатами його основи педагогічної системи є:

1) Виховання дитини повинно бути спрямоване на окультурення її потреб.

2) Ідеал культурних бажань людини, які необхідно виховувати, – потреби у праці, у творінні добра, у красі.

3) Щоб виховати дитину, необхідно створити у неї чутливість до виховання (потребу бути хорошою), створити для неї «радість буття», сформувати почуття власної гідності.

4) Умовою успішного виховання, з якої воно повинно починатися, є створення атмосфери успіху, що є відправною його основою. Абсолютна перевага позитивних стимулів і реакцій на поведінку дитини над негативними.

Кожне покоління по-новому сприймає В. Сухомлинського, знаходить цінні дороговкази для навчання і виховання.

 

8 вересня - День українського кіно

 

8 вересня - День українського кіно


Щороку в другу суботу вересня святкують День українського кіно. Фактично це свято є професійним днем працівників кінематографії. Свято з'явилося з виходом президентського указу 12 січня 1996 року.

Як відомо з історії, перше українське кіно зняли в вересні 1896 року. Містом-родоначальником української кінематографії став Харків. Першим оператором кіно в Україні був фотограф Альфред Федецький. Він зняв хронікальні сюжети і в грудні влаштував перший показ в Харківському оперному театрі.

Першою українською кіноактрисою стала Віра Холодна, вона переважно знімалася в Одесі.

Всеукраїнське фотокіноуправління, яке займалося розвитком українського кіно, було засноване в 1922 році. У 1928 році в Україну відкрили Київську кінофабрику, яка згодом була названа на честь Олександра Довженка.

З 2003 року в Україні діє закон, що регулює розвиток кіноіндустрії в країні. На жаль, День українського кіно – це не завжди привід до радості, оскільки рівень українського кінематографа не досягає рівня світової кіноіндустрії – здебільшого через слабке фінансування галузі.

 

19 серпня – Яблучний Спас

 

19 серпня – Яблучний Спас

 

Це одне із 12 найбільших християнських свят, відзначається православними та греко-католиками. Святкування Преображення триває 9 днів, з 18 до 26 серпня. Припадає на Успінський піст або Спасівку, проте цього дня дозволяється споживати рибу, олію та вино.

У це свято за древнім церковним звичаєм святять груші, яблука, мед і об­жинкові вінки або жмут колосся жита й пше­ниці. Тому в народі цей день називають Другим, або Яблучним Спасом. Свято Преображення обрано для благословення плодів, бо в Єрусалимі саме в ту пору дозрівав виноград, який і прийнято освячувати в цей день.

За народними прикметами, Яблучний Спас означає настання осені і перетворення природи. Прийнято вважати, що ночі після Спаса стають набагато холоднішими. У середній смузі України від цього дня вже можуть починатися приморозки, а тому й ка­жуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про за­пас!»

 

19 серпня – Яблучний Спас


 

Зі святом Спаса пов'язані різні обжинкові обряди: святять у церкві обжинкові вінки, на ниві ставлять «Спасову бороду» – останні незжаті колосся, які просто на полі урочисто зав’язуються червоною стрічкою і яким приноситься в жертву хлібина. Цей обряд має також назву Велесової, або Дідової Бороди. До церкви несли святити квіти, мак, вірячи, що обсипання свяченим маком перешкоджає ходити до хліва відьмам, а до дому – ходячим покійникам. Після посвяти квіти й голівки маку кладуть за іконами, де вони зберігаються до весни. Весною мак розсівають по городу, а сухі квіти на Благовіщення вплітали до своїх кіс, «щоб не випадало з голови волосся».

 

19 серпня – Яблучний Спас

 

Обрядовою їжею на цей день є «шулики»: замішують пісного коржа на соді й випікають його в печі. Готовий корж ламають на шматки та вимішують в макітрі з перетертим маком і свіжовикачаним медом. Святковою стравою на Спаса були печені яблука. Верхівку з хвостиком відрізали, виймали середину з насінням, клали туди мед або цукор і запікали в печі. Готують пироги й штруделі з яблучною начинкою. Їдять їх із узваром або грушівником – киселем зі свіжих груш.

 

14 серпня – медово-маковий Спас

Свято Маковея одне з найпоетичніших і найшановніших в Україні. Цього дня у церквах святять воду, квіти й мак. На Маковія кожний мав букет квітів, в якому обов’язково присутні великі достиглі голівки маку. Такий букет називається «маковійчик» або «маковейка» і в ньому можуть бути і чорнобривці, і жоржини, і айстри, і гвоздики, і барвінок, а також різні трави (які в народі називають зіллям, зіллячком): васильки, м’ята, чебрець, любисток, петрові батоги, полин, деревій, будяк-пристрітник.

 



 

«Маковійську квітку» переважно робили з городніх квітів, але добавляли в букет і лісові квіти. Пишний букет складався з чебрецю, чорнобривців, васильків, нагідок, польових сокирок тощо. Додавали інколи й голівку невеличкого соняшника, і все це обв’язували червоною стрічкою. Голівки маку в’язали в окремий букет.

До речі, дівки-чарівниці святили ще й мак-видюк (дикий мак). В народному знахарстві він вживається як засіб проти чародійства: вважалося, що цим маком треба обсипати дім, і тоді всі відьомські хитрощі зникнуть. Кожна квітка в букеті мала своє призначення. Так, м’ята мала оберігати сім’ю від усякої напасті й додавати здоров’я, ласкавці – щоб у родині була ласка, злагода та щирість, сонях уособлювався з небесним світилом, щоб воно було завжди ласкавим і милосердним для людей, тварин та рослин.

Після освячення букет квітів та голівки маку кладуть за образи і зберігають до весни. Весною мак розсівали по городу, а засушені квіти на Благовіщення вплітали дівчатам у волосся – «щоб не випадало». На Маковея готують пісний борщ з грибами. Віруючі намагаються зранку нічого не їсти, аж поки не вип’ють свяченої води.

 

14 серпня – медово-маковий Спас


 

Обрядовою їжею цього дня є «шуліки». Готують їх так: печуть коржі, ламають на дрібні шматочки і заливають медом з розтертим маком. Ця їжа смачна, її залюбки їдять діти. Всі чоловіки повинні були з’являтися на це свято в козацькому одязі. Цього дня хворі на пропасницю купалися в річці, бо вода на свято Маковея вважалася цілющою.

 

 

28 липня - День хрещення Київської Русі – України

Це державне свято було засновано в 2008 році і відзначається в контексті національних інтересів України. Дата для цього дня була обрана невипадково: 28 липня християнський світ вшановує пам'ять рівноапостольного великого князя Володимира.

 

28 липня - День хрещення Київської Русі – України

 

Завдяки князю Володимиру Київська Русь у 988 році отримала хрещення, а язичництво підлягало викорінення. Так, повернувшись з Візантії, Володимир хрестив своїх синів, двір і бояр. Язичницькі ідоли більше не служили культом в Київській Русі і вважалися святотатством. На площах і в будинках киян проводилися бесіди, що зводили Євангеліє в ранг богослужбової книги. Священнослужителі, а також раніше хрещені княжичі і бояри стали першими наставниками, які допомагали киянам розібратися в новій для них християнській релігії.

 

28 липня - День хрещення Київської Русі – України

 

У світлі сьогоднішніх реалій звернення до бога стало потребою для кожної людини. Православні традиції протягом століть міцно вкоренилися в Україні, дозволяючи народу рости духовно. Традиційно в цей день в українських храмах пройде урочиста літургія, яку відвідає безліч віруючих. Хресний хід, благословення та молитви в День Хрещення Київської Русі дозволять зрозуміти справжнє значення української державності, її єдність і роль у світовій історії та культурі.

 

 

 

11 липня – Всесвітній день шоколаду

 

11 липня – Всесвітній день шоколаду


Це свято вигадали французи ще в 1995 році, а зараз їх ініціативу підтримують любителі цих ласощів у багатьох країнах світу.

Це свято складно назвати «шкідливим» для фігури, адже останні дані досліджень, опублікованих вченими, вказують на те, що такий продукт, як шоколад, виключно корисний для організму людини. Здавна відомо, що ця «їжа богів» – так називали шоколад ацтеки – є найсильнішим антидепресантом. Отже, Всесвітній день шоколаду – це ще й день позитиву, веселощів і солодкого життя.

Відзначають це солодке свято, звичайно ж, поїдаючи незлічену кількість шоколаду. Сьогодні ці ласощі можна зустріти в найрізноманітніших видах: як плитки, цукерки, сувеніри та навіть фонтани. А в місті Покрові можна зустріти навіть пам'ятник шоколаду, який було відкрито 1 липня 2009 року. На жаль, сам постамент виготовлений не з шоколаду.

 

 

В Україні поки що це смачне свято мало хто відзначає. Але поступово воно знаходить своїх прихильників і у нас.

 

Історія шоколаду


Історія цього продукту почалася десь у 600 році до н. е. на берегах Мексиканської затоки. На думку дослідників, саме в цей час стародавні майя і ацтеки стали культивувати какао-дерево і готувати з його плодів напій чоколатль, який додає сил та енергії. На смак він дуже відрізнявся від звичного гарячого шоколаду, оскільки складався з розмолотих какао-бобів, пекучого перцю чілі та меду, тому був дуже гірким. Напій вважали їжею богів, унаслідок чого плоди какао-дерева стали використовувати як гроші - за сотню бобів можна було купити раба.

 

11 липня – Всесвітній день шоколаду

 

У Старому Світі про шоколад дізналися лише через 2000 років. Спочатку Колумб отримав у дар від індійців какао-боби, а через декілька років інший іспанський конкістадор, Ернан Кортес, підніс їх в дар королю Карлу V. У супровідному листі мовилося, що одна чашка шоколадного напою допомагає боротися із втомою і додає сил. Але іспанцям він не сподобався. Та й з чого б? Гіркий і незвичний на смак. Тому кухарі вирішили вдосконалити творіння ацтеків: замінили чилі на корицю і мускатний горіх, замість меду щедро додали цукру і подали шоколад гарячим. Напій сподобався королю. Пізніше шоколад став настільки популярним, що був обов'язковим ранковим напоєм іспанських аристократів.

 

11 липня – Всесвітній день шоколаду

 

Тільки у другій половині XVII століття шоколад стали додавати у випічку - тістечка та рулети. Це відкрило новий етап в історії продукту - тепер його можна було не тільки пити, але й їсти. А ось перші предки шоколадних плиток з'явилися тільки в XIX столітті. З тієї миті почався розквіт компаній, що виробляють кондитерські вироби з цього продукту.

 

 

7 липня — свято Івана Купала

7 липня — свято Івана Купала


 

Івана Купала – одне з найбільш древніх і містичних слов'янських свят. Відзначають Івана Купала в ніч із 6 на 7 липня.

Свої витоки свято Івана Купала, або Іванів день, бере ще з часів язичництва. Спочатку цей день був присвячений язичницькому богу Купалі. Але після християнізації Київської Русі назва цього дня доповнилася іменем Іоанна Хрестителя (Предтечі), день народження якого збігався з купальським святом.

День Івана Купала раніше припадав на день літнього сонцестояння і випадав на 24 червня. Після введення нового стилю літочислення дата пересунулася на 7 липня. Саме в цей день свято відзначають і в наш час.

У стародавніх слов'ян відзначалося свято Сонця – Купайла. Вже тоді люди оперізувались квітами, одягали вінки на голову, співали пісні. А старі із сухих паличок розпалювали «живий вогонь». Вони споруджували з трави колесо – символ сонця, і підпалювали його.

 

7 липня — свято Івана Купала

 

Також головними персонажами свята є Купала та Марена, які уособлюють чоловіче (сонячне) і жіноче (водяне) божества. Ці дві дійові особи обираються, відповідно, хлопцями й дівчатами або виготовляються як опудала. Купало виготовлялося із сухого сіна, а Марена – із зелені. Зарання для ляльок готується простий, але відносно гарний і відповідний одяг: сорочки, штани і спідниця. Поєднання чоловічої і жіночої стихій породжує життя, яке на святі символізує гілка верби - Купайлиця.

 

7 липня — свято Івана Купала

 

Що не можна робити на Івана Купала?

На Івана Купала, згідно з віруваннями наших предків, прокидається лісова нечисть – відьми, змії, водяники, русалки, перевертні, – тому всю ніч не можна спати. Не можна й купатися, адже водяник або ж русалка можуть затягнути у воду. Особливо, варто триматися подалі від води вагітним, дітям та старим. Водяна нечисть може нашкодити слабким організмам цих людей.

В цей час краще нічого не віддавати, не продавати і не позичати. В іншому випадку родина може збідніти. Якщо знайдете на дорозі гроші – навіть велику суму – ні в якому разі не можна їх брати.

Існує легенда, що в день на Івана Купала можна зцілитися росою. Але для цього треба встати раніше і пройтися босоніж по траві.

 

Івана Купала: традиції та обряди

У ніч на Івана Купала молодь стрибає через багаття, дівчата плетуть вінки і ворожать на судженого, всі веселяться і шукають загадковий цвіт папороті.

Дівчатам за традицією потрібно було назбирати 12 різних видів рослин і з них зробити вінок. Якщо він потоне - дівчина не вийде заміж в цьому році; якщо відплив від берега - наречений ходить зовсім близько.

Лише в Купальську ніч на папороті розцвітала чарівна вогняна квітка щастя – кочедижник. Наші прабабусі вважали, хто зірве цю квітку, той усе на світі знатиме, дістане без труднощів усі скарби, причарує найкращу дівчину чи парубка, матиме найвищий урожай, не боятиметься лихих сил, матиме чудодійну силу робити все тією рукою, яка зірвала квітку щастя.

 

7 липня — свято Івана Купала

 

Існують прикмети, пов’язані з стрибками через багаття: якщо парубок найвище стрибнув – буде гарний урожай у його родини, вскочить у полум’я – чекай біди. Коли ж вдало перестрибнуть багаття юнак з дівчиною – вони неодмінно одружаться і проживуть у злагоді все життя.

 

Гей, на Івана, гей, на Купала,
Красна дівчина долі шукала.
Квітки збирала, віночок вила,
Долі водою його пустила.

Полинь, віночку, по бистрій хвилі,
Поплинь під хату, де живе милий,
Поплив віночок долі водою,
Серце дівчини забрав з собою.

 

28 червня – День Конституції України

28 червня в Україні відзначається державне свято – День Конституції України. Цього дня у 1996 році на ранковому засіданні Верховна Рада України прийняла новий Основний закон країни – першу Конституцію незалежної української держави.

 

 

Спроби прийняти Конституцію в Україні робилися з перших років проголошення незалежності. У 1992-1993 роках під керівництвом Президента Леоніда Кравчука був напрацьований перший проект Основного Закону, проте він так і не був прийнятий.

8 червня 1995 року між гілками влади був підписаний Конституційний договір, на підставі якого мала бути розроблена Конституція. У 1996 році була створена спеціальна парламентська комісія під керівництвом депутата Михайла Сироти. 27 червня почався розгляд запропонованого документа у Верховній Раді.

Депутати працювали над проектом, залишаючись у сесійному залі всю ніч із 27 на 28 червня. Парламентарії врахували зауваження Президента України, а також підтримали всі спірні статті проекту – про державні символи України, про державну українську мову, про право приватної власності в Україні, після чого Основний Закон був остаточно затверджений.

 

28 червня – День Конституції України

 

Вважається, що прийняття Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність і стало найважливішим кроком у забезпеченні прав та свобод людини та громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.

Відповідно до Конституції, день прийняття Основного Закону – 28 червня – є державним святом – Днем Конституції України. Прийняття даного документа в 1996 році стало початком становлення і розвитку нової демократичної і незалежної країни.

 

28 червня – День Конституції України

 

Я — українець. Є у мене право

На рідну мову та свою державу,

На гордий прапор золотисто-синій,

На щастя жити у такій країні.

Я — українець. Право знати маю

Про тих, кого героями вважаю,

Що людство рятували від руїни, —

Синів і дочок, гідних України.

Я — українець. Хочу право мати

Завжди усе, що думаю, казати,

На незалежну та міцну державу,

На все, що гарантовано по праву.

Я — українець. І моє це право

Любити землю горду й величаву,

Та дух свободи набирати в груди.

Я — українець. Був ним, є, і буду!

 

 

 

1 червня – Міжнародний день захисту дітей

Міжнародний день дітей – одне з найстаріших міжнародних свят. Рішення про його проведення було прийнято в 1925 році на Всесвітній конференції, присвяченій питанням благополуччя дітей, у Женеві. Історія замовчує, чому це дитяче свято було вирішено відзначати саме 1 червня.

 

1 червня  – Міжнародний день захисту дітей

 

За однією з версій, у 1925 році Генеральний консул Китаю в Сан-Франциско зібрав групу китайських дітей-сиріт і влаштував для них святкування Дуань-у цзе (Фестивалю човнів-драконів), дата якого припала саме на 1 червня. Завдяки щасливому випадку, день збігся і з часом проведення «дитячої» конференції в Женеві.

У Міжнародного дня дітей є прапор. На зеленому тлі, що символізує зростання, гармонію, свіжість і родючість, навколо знаку Землі розміщено стилізовані фігурки – червона, жовта, синя, біла і чорна. Ці людські фігурки символізують різноманітність і терпимість. Знак Землі, розміщений у центрі, уособлює символ нашого спільного дому.

 

1 червня  – Міжнародний день захисту дітей

 

День захисту дітей служить додатковим нагадуванням дорослим про проблеми дітей. Йдеться про дотримання їх прав на життя, свободу думки і релігії, на освіту, відпочинок та дозвілля, на захист від фізичного та психологічного насильства, на захист від експлуатації дитячої праці.

ООН у 1959 році на засіданні прийняла Декларацію прав дитини. До неї увійшли статті, що закликають батьків, державні органи, неурядові організації визнати описані в документі права і свободи дітей, а також прагне до їх дотримання. Декларація ООН не мала обов'язкової сили, а носила лише рекомендаційний характер.

Але незабаром права дітей закріпили на рівні міжнародного права. 20 листопада 1989 року ООН прийняла Конвенцію про права дітей. Її підписала 61 країна.

 

1 червня  – Міжнародний день захисту дітей

 

         Міжнародний день захисту дітей в Україні став державним святом з 1998 року, після підписання Президентом Указу №568/98 «Про день захисту дітей». Ініціатором святкування стало Міністерство у справах сім'ї та молоді, Всеукраїнський комітет захисту дітей, Національний фонд соціального захисту матерів і дітей «Україна – дітям».

У цей день проводяться для дітей освітні програми про те, куди вони можуть звернутися в разі утиску їх прав, а також вчать суспільство зважати на потреби дитини.

 

 

Традиційно до Міжнародного дня дітей організовують різного роду розважальні заходи. Діти беруть участь в конкурсах, малюють малюнки крейдою на асфальті, а також організовуються дитячі концерти та фестивалі. Крім того, проводиться безліч благодійних акцій, головна мета яких зібрати гроші на різні благодійні проекти або лікування дітей.

 

 

 

Опитування

Архів новин

Листопад 2019 (53)
Жовтень 2019 (51)
Вересень 2019 (46)
Серпень 2019 (23)
Липень 2019 (14)
Червень 2019 (20)
м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, 149. тел. (04563) 6-03-90, (04563) 6-45-70 bckolegium{a}ukr.net

Схема проїзду
MakeUp © 2010 Арт-Студия Foto-Fact
Copyright © 2010 -    Білоцерківський колегіум