Білоцерківський колегіум

Знання є сила, освіта - капітал.
Отто Вільман

Ukraine   English   Deutsch   France   Spain

9 ТРАВНЯ – ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ НАД НАЦИЗМОМ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ

9 ТРАВНЯ – ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ НАД НАЦИЗМОМ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ

 

З 2016 року Україна відзначає 9 травня як День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги). Пам’ятна дата була встановлена Верховною Радою 9 квітня 2015 року законом Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років.

         Для України Друга світова війна – національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі інтереси і вбивати інших українців. За наші землі воювали дві тоталітарні системи, що однаково не рахувалися з ціною людського життя. 

        Україна понесла надзвичайні втрати внаслідок Другої світової. Під час бойових дій та в полоні загинуло 3-4 млн військових і підпільників, понад 5 млн цивільних загинуло через окупаційний терор та голод в тилу, до 5 мільйонів жителів були евакуйовані або примусово вивезені до Росії та Німеччини, значна частина з яких не повернулася. Загалом безповоротні втрати України (українців та інших народів) склали 8-10 млн осіб. Матеріальні збитки становили 285 млрд тогочасних рублів. Внаслідок бойових дій постраждало понад 700 міст та містечок, 5,6 тис. мостів, 28 тис. сіл, 300 тис. господарств.

        Офіційним символом Дня перемоги над нацизмом, як і Дня пам'яті та примирення, є квітка червоного маку – загальноприйнятий у світі символ відзначення пам'ятних днів Другої світової війни. Гаслом обох пам'ятних днів є «1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо».

 

9 ТРАВНЯ – ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ НАД НАЦИЗМОМ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ

 

 

Дендропарку «Олександрія» 230 років!

Найстарішому і найбільшому дендропарку України «Олександрія» – виповнюється 230 років! До Білої Церкви щороку з'їжджаються близько 400 тис. туристів, щоб подивитися на шедевр садово-паркового мистецтва, в якому гуляли не тільки імператорські персони, а й творчі особистості, такі як Тарас Шевченко чи Олександр Пушкін.

 

Дендропарку «Олександрія» 230 років!

 

Наприкінці XVIII століття польський король Август Станіслав Понятовський подарував місто Біла Церква великому коронному гетьману Польщі Ксаверію Браницькому.

У 1781 році гетьман одружився на улюбленій камер-фрейліні імператриці Катерини II, племінниці Світлішого князя Григорія Потьомкіна, Олександрі Енгельгардт. На своїх землях, неподалік Білої Церкви, графиня вирішила створити парк у пейзажному стилi за модою того часу. Автором генерального плану забудови парку став відомий французький архітектор Мюффо. Пізніше в парку працювали архітектори та садівники Ботані, Станге, Бартецький, Вітт, Енс, які втілили в життя проект генплану та заклали основу паркових композицій, використовуючи існуючий лісостеповий ландшафт та природні дубові насадження. Одночасно зі створенням паркових композицій, почалося будівництво резиденції та інших архітектурних влаштувань.

 

 

Поруч із літньою резиденцією графів Браницьких – «Аустерію» було розташовано комплекс павільйонів, танцювальну залу, допоміжні служби та зелені й водні оздоблення. Решта території була призначена для художньої частини паркових облаштувань. До них належать Мала і Велика галявини з прилеглими архітектурними спорудами: Колонада "Луна", "Китайський місток", "Руїни", "Арочний місток", "Острів Марії", "Острів Троянд", різні види фонтанів, водоспадів та інші малі архітектурні форми. Разом із галявинами та дібровою, ставками та річкою Рось вони утворили чудовий, незабутній парковий ансамбль, який є одним із найкращих не тільки в Україні, а й у Європі.

 

 

 

У середині ХІХ століття парк «Олександрія» набув неабиякої слави. Його відвідували відомі люди того часу: Г.П. Державін, О.С. Пушкін, Т.Г. Шевченко. Неодноразово тут бували декабристи (члени Південного товариства): Бестужев-Рюмін, Муравйов-Апостол, Пестель та ін., відомі польські поети та художники: Ян Ліппоман, котрий написав про «Олександрію» чудові вірші, Ян Бровінський, який після відвідування парку видав відому поему «Олександрія». Дуже цікавими є малюнки, створені художниками того часу: Вілібальдом Ріхтером, Наполеоном Орда, Міхаліною Бержінською, Феліксом Брзозовським та ін. (період 1820-1840 рр.). Найкращі малюнки були виконані Вілібальдом Ріхтером - так званий «Альбом Білоцерківський, документації місця та епохи», який знаходиться нині в Марії Рей з дому Потоцьких у замку Монтрезор у Франції. Альбом є великою книгою (24 ілюстрації), переплетеною в шкіряну оправу з позолотою і металевим обрамленням, де розміщено кольорові акварелі.

 

 

Парк часто відвідували члени царської родини, з якими Браницькі підтримували дуже тісні стосунки. В парку було окреме місце, так званий Царський сад, де зростали одна модрина та 7 американських лип, які були посаджені імператорами Олександром Павловичем та Миколою Павловичем, княгинею Олександрою Федорівною. Кожне дерево було обнесене чавунною огорожею, на якій під короною була мідна дощечка з написом: ким і коли посаджене дерево.

 

 

Нащадки Браницьких й понині живуть у Франції, Польщі та інших країнах світу. У музеї парку зберігаються 16 прекрасних мармурових скульптур італійських митців: Три грації (Антоніо Канова), Хлопчик із собакою та Хлопчик із луком (Памполоні) та інші, які нагадують колишню розкіш палаців та парку. В 1949 році парк "Олександрія" було передано у відання Національної академії наук України, якій він підпорядковується в даний час. Загальною тематикою наукових досліджень є питання, пов'язані з інтродукцією та акліматизацією рослин, збереженням та відновленням старовинних насаджень. Колекційний фонд нараховує близько 2500 видів, форм та сортів рослин. Окремі з них мають вік понад 200 років: сосни чорна та Веймутова, ялівець віргінський, тюльпанове дерево, модрини польська та європейська, дуб червоний, гледичія триколючкова, глід рожевий махровий та ін. Особливу цінність становить багатовікова діброва парку.

 

 

204 роки від дня народження Т.Г. Шевченка

Тарас Шевченко народився в сім'ї кріпосного селянина 9 березня 1814 року. Дитинство Шевченка пройшло в його рідному селі Моринці Київської губернії. Тарас дуже рано осиротів і сповна відчув на собі всю гіркоту кріпосного життя.

 

 

Освіту Шевченко отримав у сільського дяка. У 1828 році він почав служити у поміщика Енгельгарда. В цей час юнак почав проявляти непогані здібності до малювання, тому пан зробив з нього свого особистого живописця і навіть відправив Тараса на навчання до художника В. Ширяєва.

 

У 1836 році відбулося знайомство Тараса з такими видатними людьми того часу, як Брюллов, Григорович, Жуковський. Вони задалися метою звільнити юного художника від кріпацтва. У 1838 році Брюллов написав портрет Жуковського і продав його за 2500 рублів. За ці гроші і був викуплений Шевченко. Здобувши свободу, Тарас Григорович вступив до Академії мистецтв. У 1840 році вийшов його перший збірник віршів «Кобзар».

 

У 1846 році письменник став членом таємного політичного товариства, за що в 1847 році був засланий в Орську фортецю. Його амністували після смерті Миколи I.

10 березня 1861 року геній помер. Вклад Тараса Шевченка в розвиток української літератури і мови вважається одним з найбільш цінних за всю історію України.

 

Учітеся, брати мої!

Думайте, читайте,

І чужому научайтесь, −

Свого не цурайтесь:

Бо хто матір забуває,

Того Бог карає,

Чужі люде цураються,

В хату не пускають,

Свої діти − як чужиї,

І немає злому

На всій землі безконешній

Веселого дому.

Обніміте ж, брати мої,

Найменшого брата, −

Нехай мати усміхнеться,

Заплакана мати!

Благословить дітей своїх

Твердими руками,

І обмитих поцілуйте

Вольними устами!

І забудеться срамотня

Давняя година,

І оживе добра слава,

Слава України,

І світ ясний, невечірній,

Новий засіяє...

Обніміться ж, брати мої,

Молю вас, благаю!

 

21 лютого – Міжнародний день рідної мови

 

21 лютого – Міжнародний день рідної мови


 

21 лютого представники всіх націй і народностей можуть відзначати Міжнародний день рідної мови. Це свято було проголошене на Генеральній конференції ЮНЕСКО, яка відбулася 17 листопада 1999 року.

Головна декларована мета дня рідної мови — сприяння мовній різноманітності світу і стимулювання вивчення іноземних мов населенням різних країн. Крім того, ЮНЕСКО виступило за зближення культур і їх активну взаємодію, зокрема, в мовних питаннях, оскільки саме мови вважаються важливим інструментом розвитку духовної спадщини планети.

Дане свято можуть відзначати носії 6000 мов, які на сьогоднішній день зафіксовані в світі.

Рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь і дозволяє передати їх нащадкам. Однак багато мов сьогодні знаходяться на межі повного зникнення. У деяких мов не залишається живих носіїв, тому одним з методів порятунку лінгвістичного багатства планети експерти називають вивчення іноземних мов.

 

 

29 січня – День пам’яті Героїв Крут

29 січня українці вшановують події кінця січня 1918 року, коли юні захисники Української Народної Республіки власною кров’ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху — бій під Крутами.

 

29 січня – День пам’яті Героїв Крут


 

Саме тоді на Чернігівщині недалеко від залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на північний-схід від Києва, добровольчий Студентський Курінь, що складався із 300 юнаків: студентів Університету імені Святого Володимира, новоствореного Українського Народного Університету та гімназисти Київських гімназій, відстоюючи право українського народу жити у власній державі, вступили в нерівний бій із більшовицькими військами, чисельність яких налічувала близько 5 тисяч.

Бій тривав лише п’ять годин. У полон було захоплено і потім розстріляно 28 юнаків. Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога на два дні.

Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва.

 

29 січня – День пам’яті Героїв Крут


 

Урочисте перепоховання студентів у Києві 19 березня 1918


За кілька тижнів після бою під Крутами М. Грушевський писав: «Недаремно пролилася кров тисяч українських інтелігентів та молоді, коли вона принесла духовне визволення від найтяжчого і найшкідливішого московського ярма: добровільно прийнятого духовного закріпачення!»

І хоч подвиг Героїв Крут згодом забули більш ніж на 70 років, а їхні могили за радянських часів було зруйновано, подвиг під Крутами увіковічнений у пам'яті українців.

Офіційно День пам’яті Героїв Крут почали відзначати після того, як 29 січня 2007 року Президент України Віктор Ющенко підписав Указ «Про вшанування пам’яті Героїв Крут».

 

Крути – наша гордість і слава,

Там соколи юні у вічність пішли. 

На клич молодої держави,

Піднялися вірні сини.

Грудьми у нерівному бої,

Спинили червону орду,

З честю впали герої,

За Україну свою.


Михайло Зельман (Лісовий)

 

 

 

З Днем Соборності України!

 

З Днем Соборності України!

 

 

З 1999 року відзначається День Соборності України. Щороку 22 січня український народ святкує річницю з моменту підписання так званого акту «злуки», тобто договору про попереднє об'єднання УНР і ЗУНР.

Українська Народна Республіка була створена в січні 1918 року. В цей же час на території, яка раніше входила до складу Австро-Угорщини, утворилася Західноукраїнська Народна Республіка. Лідери нових держав зустрілися для визначення умов майбутньої злуки 22 січня 1919 року. Ця подія і поклала початок святкуванню цього свята. Формально цей акт не втілився у створення незалежної держави, проте він став першим кроком до цієї історичної події, яка сталася вже в 1991 році з розпадом СРСР.

В сучасній Україні значення Дня Соборності не втратилося. Під час офіційних заходів, присвячених святу, керівники держави наголошують на важливості єдності українських земель, яку необхідно зберігати й надалі.

 

 

В День Соборності та злуки,

З заходу на схід.

Всі візьмемося за руки

Бо один ми рід.

 

Нащо нам ворогувати?

І що нам ділить?

Україна наша мати ,

тож давайте жить

 

Як ведеться між братами,

Як одна сім’я,

Щоб не хиріти роками

Тож і  ти, і я.

 

Будем в злагоді і мирі

Щастя будувать

Бо у ворожнечім вирі ,

Тільки руйнувать

 

Тож візьмемося за руки

Скажем на ввесь світ,

В День Соборності та Злуки

-Ми один нарід!

 

 





 

 

З Різдвом Христовим!

7 січня відзначають православне Різдво Христове — одне з найбільших свят церковного світу. Воно прославляє день, який ознаменувався небувалою подією для всіх - народженням Сина Божого в Богородиці Діви Марії.

 

З Різдвом Христовим!


 

Ісус Христос не знав багатства або вельможності у своєму земному житті. Навіть саме народження Спасителя відбулося в печері, після чого немовля поклали до ясел, де знаходився корм для тварин.

З цим святом пов'язано багато легенд. Відомо, що першими новонародженому Синові Божому прийшли поклонитися пастухи. Потім волхви принесли йому дари, серед яких були золото, ладан і смирна. Ці мудреці давно чекали народження Царя Світу і Віфлеємська зірка вказала їм, де саме він з'явиться на світ.

 

З Різдвом Христовим!


 

Православне Різдво пишно святкується в Україні. Цього дня завершується сорокаденний Різдвяний піст. За багатим святковим столом традиційно збирається вся родина. А після Різдва починаються 12-денні святки. Вони супроводжуються народними гуляннями на честь народження Сина Божого. У слов'ян здавна в ці дні водили вертеп, співали колядки і бажали всім добра на весь рік.

 

Дай Боже Вам любові і тепла,

Добра в сім'ї і затишку в оселі,

Щоб щастя світла музика текла

В різдвяні свята, щедрі і веселі!

Хай Новий рік, що завітає,

Дарує все, що серце забажає,

Колядкою на щастя Різдво благословляє,

Радійте, святкуйте - Христос ся рождає!

 

З Новим Роком та Різдвом Христовим!

З Новим Роком та Різдвом Христовим!


Новий рік – одне з найдавніших і найпопулярніших календарних свят. Це, мабуть, єдина подія, яку протягом століть щорічно відзначають у всіх країнах і на всіх континентах, яку знають, люблять і яку з нетерпінням чекають люди, різні у своїх етно-національних традиціях і релігійних переконаннях.

 



 

Незважаючи на те, що Новий рік - одне з небагатьох свят, що об`єднує все людство, за всіх часів у різних народів існували й існують свої традиції зустрічі Нового року та своя святкова атрибутика.

В Україні новорічне свято зазвичай відзначають у сімейному колі або серед друзів. Головними атрибутами святкування є прикрашена ялинка та подарунки, які приносить Дід Мороз.

 

З Новим Роком та Різдвом Христовим!


 

Хай Новий рік у вишиванці
Розбудить Вас щасливо вранці,
І принесе у Вашу хату –
Усмішок й радощів багато.
Розбудить приспані надії,
Зерном і щастям Вас засіє,
Зігріє миром і любов’ю
І подарує Вам здоров’я!



 

140 років від дня народження Миколи Леонтовича

Микола Леонтович – видатний український композитор, хоровий диригент, громадський діяч, педагог. Творець класичних зразків української хорової музики. Автор численних обробок українських народних пісень, оригінальних творів. Найпопулярніші: "Праля", "Козака несуть", "Щедрик", "Дударик", "Піють півні", хори "Льодолом", "Літні тони", "Моя пісня" тощо.

 

140 років від дня народження Миколи Леонтовича


 

Геніальний ювелір української пісні, славетний композитор Микола Леонтович народився 13 грудня 1877 р. на Поділлі у селі Селевинці у родині священика. Продовжуючи сімейну традицію, мав стати Миколка духовною особою: закінчив семінарію у Кам’янці-Подільському, одержав звання регента Петербурзької придворної співацької капели. Та не став Леонтович священиком, працював учителем у Вінниці, на Донеччині, у наших степових селах тоді ще Катеринославської губернії. І не міг козак не побувати на Хортиці. Ця подорож надихнула маестро на обробку козацьких пісень. Микола Дмитрович керував учнівськими колективами і творив власні пісенні обробки. Опублікував він понад 200 таких творів, як "Щедрик", "Козака несуть", "Мак".

 

 

 

140 років від дня народження Миколи Леонтовича

 

Коли постала Українська Народна Республіка, Леонтович став комісаром Першої української капели, викладачем музично-драматичного інституту ім. Миколи Лисенка. У 1919 році, коли столицю окупували денікінці, Микола Леонтович забрав дружину та дочку і повернувся до Тульчина. Холодно та голодно велося родині, але композитор працював на майбутнє, створював оперу "На русалчин Великдень". Леонтович викладав у тульчинському жіночому єпархіальному училищі. Отам і написав останній роман життя зі своєю ученицею Надією Танашевич.

 

140 років від дня народження Миколи Леонтовича


 

В ніч з 22 на 23 січня 1921 року композитор перебував у свого батька у селі Марківка Гайсинського повіту, де був убитий агентом ВЧК Грищенком, який напросився в хату переночувати, назвавшись чекістом, що проводить боротьбу з бандитизмом. Вранці невідомий пограбував будинок, застреливши Миколу Леонтовича. Текст рапорту, що розкриває ім’я вбивці композитора було оприлюднено лише у 1990-х роках.

Леонтович був одним із перших серед майстрів української музики, зокрема таких, як М.Лисенко, К.Стеценко, які по-новому інтерпретували фольклор і в кожній народній перлині прагнули передати її неповторний образний зміст і самобутню художню красу, використовуючи музичні надбання європейської музично-хорової культури. Водночас почерк Леонтовича вирізняється з-поміж інших граничною гнучкістю і природністю руху голосів, ювелірною шліфовкою деталей.

Сьогодні ж Микола Леонтович – один із найчастіше виконуваних українських композиторів. Зокрема, мелодія його "Щедрика" в різдвяний час звучить по всьому світі.

 

Щедрик, щедрик, щедрівочка, 
Прилетіла ластівочка, 
Стала собі щебетати, 
Господаря викликати: 
«Вийди, вийди, господарю, 
Подивися на кошару, 
Там овечки покотились, 
А ягнички народились, 
В тебе товар весь хороший, 
Будеш мати мірку грошей, 
Хоч не гроші, то полова — 
В тебе жінка чорноброва». 
Щедрик, щедрик, щедрівочка, 
Прилетіла ластівочка.

 

25 листопада - День пам'яті жертв голодоморів

         День пам’яті жертв голодоморів – щорічний національний пам’ятний день в Україні, що припадає на четверту суботу листопада.

 

25 листопада - День пам'яті жертв голодоморів

 

         Традиційно в цей день українці йдуть до пам’ятних місць, відвідують поминальні богослужіння і покладають символічні горщики із зерном та свічками до пам’ятників жертвам голодоморів в Україні.

         25 листопада о 16:00 оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання, після чого по всій Україні відбувається акція «Запали свічку», в рамках якої українці несуть свічки до пам’ятників жертвам. В акції можна взяти участь, запаливши свічку в своєму вікні.

 

         25 листопада 2017 року закликаємо всіх долучитися до всеукраїнської акції «Запали свічку пам’яті» та загальнонаціональної хвилини мовчання на знак скорботи і пам’яті про мільйони загублених життів наших співвітчизників.

 

Подумай і згадай, заплющ на хвильку очі,

Побач  слабких дітей, що ловлять ховрахів,

Бо  немічні батьки не піднялися з ночі,

І нікому спекти  оладки без муки.

 

Відчуй їх біль і страх… І холод  у будинках,

Як  їх крихкі тіла  зігрітись не могли,

Який то був їм скарб – знайти якусь морквинку,

Що  дивом збереглась,  залишившись в землі.

 

О, мій святий народ, понівечений катом,

Зазнавши руйнувань  всіх воєн, що були,

Ти витримав Сибір, і табори, і страти,

І цей Голодомор…і ти іще живий?

 

Ми зараз живемо хоч бідно, хоч  у скруті,

Рятуючи свій дім від  нових зазіхань,

Та не Дай Боже нам часи безбожні, люті,

Коли окрім їди – нема других бажань.

 

Свобода – вищий дар, за неї платять кров’ю,

І чи ми власний борг сплатили до кінця?

Згадай сьогодні всіх, хто заплатив здоров’ям

Або в жертовник   той поклав свої серця.

 

Запалимо свічки, помолимось в скорботі,

За тих невинних жертв  Голодомору днів,

Шануймо рідний край і хліб , що кров’ю – потом

Вирощує  народ, щоб кожен ситно жив.

 

Опитування

Архів новин

Листопад 2019 (53)
Жовтень 2019 (51)
Вересень 2019 (46)
Серпень 2019 (23)
Липень 2019 (14)
Червень 2019 (20)
м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, 149. тел. (04563) 6-03-90, (04563) 6-45-70 bckolegium{a}ukr.net

Схема проїзду
MakeUp © 2010 Арт-Студия Foto-Fact
Copyright © 2010 -    Білоцерківський колегіум